Практичне заняття №1 Повсякденне життя та світогляд українського суспільства XVI–XVII ст.

Соціальні стани.

Прочитати матеріал та дати відповіді на запитання:

З яких станів складалося українське суспільство у XVI – першій половині XVII століття?

Від чого залежала належність до того чи іншого стану (наприклад, селянин чи шляхтич)?

Соціальна структура українського суспільства у XVI столітті.

Українське суспільство у XVI столітті було неоднорідним і поділялося на великі соціальні групи, які називалися станами. Положення кожного стану було закріплене законом і визначало його права та обов'язки.

Основними станами були:

1. Шляхта

2. Духовенство

3. Селяни

4. Містяни

З часом, із представників різних станів почав формуватися новий стан — козацтво. Козаки займалися степовим промислом і протистояли нападам османів та кримських татар.

Привілейовані стани

Шляхта та вище духовенство належали до найбільш привілейованих станів.

• На українських землях, що входили до складу Королівства Польського та Великого князівства Литовського, заможні люди об'єдналися у єдиний панівний привілейований стан — шляхту. Шляхтичі мали право володіти землею, носити зброю та брати участь в управлінні державою. За викликом короля вони були зобов'язані вступати до посполитого рушення — загального ополчення шляхти.

  • На ілюстрації зображено Бернарда Мацейовського, Луцького католицького біскупа XVI століття, портрет невідомого художника.

Духовенство

• Значними багатствами і владою володіло духовенство — як католицьке, так і православне.

• Воно поділялося на:

  • «Біле» — представники жили серед мирян, переважно були священниками.

  • «Чорне» — ті, хто прийняв чернечий постриг.

• Вищою ланкою і католицького, і православного духовенства були єпископи.

  • Католицькі єпископи називалися біскупами.

  • Усі українські православні єпископи підпорядковувалися київському митрополиту, а католицькі — гнєзненському архієпископу.

  • Непривілейовані стани

• Містяни користувалися особистою свободою і мали право брати участь у міському самоврядуванні.

• Селяни були напівпривілейованим або, частіше, непривілейованим станом. Вони складали більшість українського суспільства, але найменше прав і часто були залежні від власників землі, на якій проживали.

Українська Шляхта (Працюємо з уривками)

Випишіть три (на ваш погляд, найважливіші) можливості, які мала шляхта. Як це впливало на життя інших станів?

Записки папського нунція Джуліо Руджері про привілеї шляхти (близько 1560 року)

«Справжнім шляхтичем є лише той, хто народився від батьків шляхетського стану... Шляхта має велику перевагу над нешляхтою... Крім того, що вони є самовладними панами у своїх маєтках, вони мають багато привілеїв, і всі їх бояться та низько їм вклоняються...

Шляхті надаються всі уряди (посади), і саме з неї обираються єпископи, сенатори, а також усі двірські урядовці... Шляхта живе розкішно, любить тримати багато слуг і коней, маючи їх сто і більше...».

Що українська шляхта вважала своєю головною місією (справою)?

З «Юстифікації невинності» Йова Борецького про права шляхти

«Надано вольність... (українській шляхті) врівень з двома народами польським і литовським посідати сенаторські гідності, радити про добро їхніх країн і своєї вітчизни... З такою вольністю з вільними народами польським і литовським український (руський) народ з'єднався в єдине ціле».

Яку цінність намагалися захистити українські шляхтичі?

Звернення київської шляхти про збереження української мови (1571 рік)

«Нагально (особливо) прохаємо Його королівську милість, нашого милостивого пана, щоб сеймові листи й універсали, Конституції і кожну справу, які надсилаються до Київської землі, були писані не іншими літерами і словами, як тільки руськими».

На ілюстрації зображено князів роду Сангушків, Острозьких, Вишневецьких (розпис у соборі Успення Пресвятої Богородиці Києво-Печерського монастиря).

Портретна галерея.(Працюємо з портретами).

Розгляньте портрети шляхтичів (магнатів). Використовуючи інтернет або доступні джерела, дізнайтеся про цих людей та їхні справи. Запишіть у зошит по три речення про кожного з них. Хто зображений? Чим уславився?

«Портрет Софії Горочинської»

Багатоетнічність міст. (Працюємо з уривком)

Опрацюйте уривок із записок мандрівника У. Вердума про місто Кам’янець (Подільський) та «Острів цікавинок» про Цехи.

Твердження 1: «Люди в містах завжди селилися згідно з їхніми матеріальними можливостями та... приналежністю.»

Обґрунтуйте/Спростуйте: Чи підтверджує це опис Кам'янця? Як ділилося місто?

Твердження 2: «Під час міських святкувань майстри об’єднувались у групи залежно від... приналежності.»

Обґрунтуйте/Спростуйте: Хто об’єднувався у цехи, згідно з «Островом цікавинок»?

Твердження 3: «Українські міста були поліетнічними та складались із представників різних...»

Обґрунтуйте/Спростуйте: Назвіть, які народи жили у Кам'янці.

Із Записок голландського мандрівника Ульріха фон Вердума про багатоетнічність західноукраїнських міст на прикладі Кам'янця (Подільського):

Багатоетнічність Кам'янця (Подільського)

З записок голландського мандрівника Ульріха фон Вердума (XVII століття):

«Місто ділилося на три частини.

Південна була заселена вірменами, які мали там свій окремий ринок, ратушу, гарну церкву й багато добре збудованих купецьких будинків.

Центральну частину займали руси. Вони мали великий міський дім з високою вежею, кілька гарних церков грецької релігії (православ'я/уніатства).

У північній частині міста мешкали поляки, які теж мали там свої костьоли, ратушу й ринок.

Кожна частина міста мала своє окреме управління... Крім того, тут жило ще понад сімдесят єврейських родин, старшина яких також вершила судові справи своїх...»

Становище селян. (Працюємо з уривками)

Опрацюйте уривок з «Опису України» Г. Боплана про становище селян Галичини та Поділля.

Перерахуйте: Які зобов'язання селяни мали перед панами (панщина, податки, оброки)?

Охарактеризуйте: Якими словами ви можете описати життя цих селян?

Становище селян Галичини та Поділля (За Гійомом Левассером де Бопланом)

«Селяни тут надзвичайно бідні, бо мусять тричі на тиждень відбувати панщину...

Крім того, залежно від наділу, вони повинні давати:

відповідну кількість зерна;

безліч курей, гусей і качок перед Великоднем, Зеленими святами і на Різдво;

дрова даром возити своєму панові;

(дев'ять) грошових податків;

десятину з баранів, поросят, меду, усіляких плодів;

а що три роки — і третього волика...

Одним словом, селяни змушені віддавати своїм панам усе, чого ті захочуть».

Традиції. (Працюємо з уривками)

Опрацюйте уривки з «Опису України» Г. Боплана про святкування Великодня та українське весілля.

Випишіть три традиції або звичаї, описані Бопланом, які збереглися до наших днів.

Наприклад: вітання "Христос Воскрес!" або покривання голови нареченої.

Звичаї українців у XVII столітті (За Гійомом Левассером де Бопланом)

Про святкування Великодня

«Протягом наступного після Великодня тижня не варто зовсім ходити по вулицях, не маючи запасу фарбованих яєць (крашанок), щоб роздавати їх усім знайомим, кого зустрінеш, промовляючи до них ті самі слова: «Христос воскрес!»... Тоді знайомий або знайома відповідають так само, як вище, обнімаються і цілуються, а той чи та, кого привітали, повинен при цьому дати (свою крашанку)...»

Про українське весілля

«...Голова (нареченої) не покрита, волосся розсипане по плечах, відкриваючи лише обличчя, на голові вінок із квітів залежно від пори року. У такому вбранні батько, брат чи близький родич ведуть її до церкви, а попереду — скрипка, дуда або цимбали».

Права жінок. (Працюємо з уривками)

Опрацюйте уривки про одруження дівчат та про правове становище жінки в XVI–XVII ст.

Напишіть обґрунтоване судження про права жінок у цей період. Чи були вони рівноправними з чоловіками? Спростуйте або підтвердьте думку.

Звичай сватання (За Гійомом Левассером де Бопланом)

«...Закохана дівчина заходить до хати парубка (якого любить), коли сподівається застати вдома батька, матір і самого обранця. Зайшовши до покою, вона каже: «Помагай Біг», що означає: «Нехай благословить вас Господь»... Сівши, вона вихваляє того, хто вразив її серце, і звертається до нього так: «Іване, Федоре, Дмитре, Войтку, Микито» і т. д., тобто називає його одним зі згаданих вище імен, які тут найбільш поширені.

«Я помітила, дивлячись на твоє обличчя, певну доброзичливість (до мене), яка свідчить, що ти зможеш дбайливо опікати і любити свою жінку; що ти станеш добрим господарем. Ці твої хороші риси схилили мене уклінно просити, аби ти взяв мене за жінку».

Далі вона каже те саме батькові й матері, просячи їхньої згоди на шлюб. А якщо отримує відмову або якусь одмовку, що він надто молодий і ще не готовий женитися, то відповідає їм, що нікуди не піде звідти доти, доки він її не пошлюбить і вони не стануть жити разом.

Промовивши це, дівчина наполягає на своєму і вперто відмовляється йти з хати, бо не одержала того, що їй належить по праву. Через декілька тижнів батько й мати бувають змушені не тільки погодитись, але й намовляють сина поставитися до неї прихильно як до дівчини, котра має стати його жінкою. Так само і юнак, бачачи, що дівчина так наполегливо бажає йому добра, починає дивитися на неї ж на ту, що колись стане володаркою його бажань... Адже прогнати дівчину означало б зневажити увесь її рід, який затаїв би глибоку образу...»

Правове становище жінок в Україні у XVI – першій половині XVII століття

Жінка у Південній Русі (Україні) XVI – першої половини XVII століття користувалася широкою свободою та незалежністю, майже не поступаючись чоловікові повнотою своїх громадянських прав...

Дівчата по досягненні «дорослих літ», тобто цивільного повноліття, уже користувалися широкою правоздатністю.

Строк повноліття це у Статуті 1529 року було визначено для чоловіків у 18 років, для дівчат у 15 років...

З цього часу дівчина не лише ставала власницею спадкових маєтностей у випадку сирітства, але й могла мати окрему власність і при житті батьків...

Материнські маєтки дочки й сина успадковували в рівних частинах, з батьківських же дочки, скільки б їх там не було, отримували в придане речами і речами на суму рівну вартості четвертої частини цих маєтків, але якщо не було синів, дочки успадковували і батьківські маєтки...

Підсумки та висновки

Підведіть підсумки, закінчивши речення:

1. Магнати мали найбільше прав у суспільстві, тому що...

2. Селяни Галичини та Поділля були безправними, тому що...

3. Проживання містян у певній частині міста було зумовлено такими причинами...

4. Традиції та звичаї українського народу мають глибоке коріння, оскільки...

Українське суспільство в XVI – першій половині XVII століття було неоднорідним та поліетнічним.

(Використовуйте як аргументи інформацію про шляхту, селян та жителів Кам’янця.)