Практична робота: "Срібна земля». Третя спроба утвердити незалежність України в ХХ столітті" (ГРУПА № 23)

Завдання 1. Проаналізуйте писемні джерела. Дайте письмові відповіді на запитання після історичних джерел.

Історик Ярослав Грицак про становлення українських земель у складі Чехословаччини:

За двадцять років перебування в складі Чехо-Словаччини українці Закарпаття і Пряшівщини швидко наздогнали все те, чого їх було позбавлено за попередні п’ятдесят років угорського панування. Чехо-Словаччина... обіцяла впровадження автономії для українських земель; виконання цього рішення було відкладено аж до 1938 року. Але вона принаймні визнала за більшістю українського населення право жити в кордонах однієї адміністративної одиниці — Підкарпатської Русі (із 1928 року — Підкарпатської руської землі). Празька влада визнала «руський» характер цього краю, дозволивши представникам місцевого населення обіймали адміністративні посади. Найбільші успіхи були в розбудові національної освіти. На момент входження Закарпаття і Пряшівщини до складу Чехо-Словаччини тут майже не було шкіл, у яких навчання велося українською мовою. У 1930-х роках їхнє число доходило 500. Чехо-Словаччина дала фінансову підтримку зразу декільком українським навчальним закладом — Українському національному університету (1921 рік) та вищому педагогічному інституту імені Драгоманова в Празі (1923-1933 роки), Українській господарській академії в Подебрадах (1922-1935 роки).

• 1. Визначте особливості перебування українських земель у складі Чехословаччини.

Уривок зі спогадів Михайла Петричка

«Були спеціально організовані на мадярській стороні групи озброєні. Вони мали завдання йти на території Карпатської України і тероризувати населення, навіть до фізичних розправ: вбивали, настрашували. Вони думали таким чином знесилити Карпатську Україну — і вона падає сама до рук. Але то не вийшло. Створили в 38-му році, коли появлялися мадярські терористи і польські терористи, і почали звершати диверсії: зривали мости, будинки на Іршавщині, та й сюди на Виноградівщині. До того була створена така самооборона... Із перших днів всі знали, що для того, щоб Карпатська Україна утрималася, треба мати силу військову. І начали організовувати Карпатську Січ. Ця організація практично зводилася до того, що в кожному селі старалися, щоб були такі групи.

• 1. Що спонукало українців створювати загони самооборони?

Історична довідка.

22 листопада 1938 року Національні збори у Празі ухвалили конституційні закони про автономію Словаччини та Підкарпатської Русі. Чехословаччина стала федеративною республікою. 25 листопада уряд Августина Волошина розпорядився про запровадження у краї української мови, а в кінці грудня розпустив земський (крайовий) уряд у Хусті й офіційно дозволив поряд із «Підкарпатська Русь» уживати «Карпатська Україна». Для захисту Карпатської України 9 листопада 1938 року в Хусті засновано парамілітарну структуру «Організацію народної оборони Карпатська Січ», відому також як ОНОКС. Очолив її Дмитро Климпуш. Січовики мали право носити військовий однострій, відзнаки та легку зброю. Керівним органом ОНОКС стала Головна команда. Окремо діяв військовий штаб. Його ядро склали члени ОУН із Галичини. Соціальною базою для її розбудови стали осередки «Пласту», «Січі» та «Просвіти». В ОНОКС вступали вчителі, лікарі, службовці, студенти, гімназисти, семінаристи, робітники та демобілізовані військовослужбовці чехословацької армії. Прибули добровольці і з Галичини, Волині, Буковини та Наддніпрянщини. Це надавало їй загальноукраїнського характеру. У лютому 1939-го чисельність Карпатської Січі досягла 15 тисяч осіб.

• 1. При яких обставинах було введено назву «Карпатська Україна»?

• 2. З кого було сформовано Карпатську Січ?

Уривок із Закону про проголошення самостійної Карпатської України (15 березня 1939 року):

Сейм Карпатської України ухвалив цей закон.

§ 1. Карпатська Україна є незалежна Держава.

§ 2. Назва Держави є: Карпатська Україна.

§ 3. Карпатська Україна є республікою з президентом, вибраним Сеймом КУ, на чолі.

§ 4. Державна мова Карпатської України є українська мова.

§ 5. Барва державного прапору Карпатської України є синя і жовта, при чому барва синя є горішня, а жовта є долішня.

§ 6. Державним гербом Карпатської України є дотеперішній.

§ 7. Державний гімн Карпатської України: «Ще не вмерла України...»

• 1. Яку форму політичного устрою було запроваджено в Карпатській Україні?

• 2. Яку символіку Карпатської України вводили?

Уривок зі спогадів Михайла Петричка:

«За слово січовик розстрілювали на місці без ніяких питань. «Укра», «укра», «укра», це українець — стріляли на місці ... Всі інші українського напрямку мусили або ховатися, або доти пішли геть, або тихенько сидіти, тому шо з мадярами бесіда була досить коротка — в табір, розстріл, знущання, шо хочете». Батько Михайла був змушений емігрувати за кордон через активну громадянську позицію в часи існування Карпатської України.

• 1. Як поводились угорці, захопивши Карпатську Україну?

Завдання 2. Складіть есей на тему «Третя спроба утвердження незалежності Карпатської України», використовуючи такі слова: президент, військо, українська мова, державна символіка.