Конструктор уроків
1
Опрацювати договір та дати ідповіді на питання:
Причини укладення
Основний зміст
За умовами цього договору:
Король визнавав самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини та «давні козацькі права і вольності». Військо Запорозьке погодилося на автономію у складі Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств. Кордон пролягав на захід від лінії: Димер — Коростишів — Паволоч (нині село Житомирського району Житомирської області) — Вінниця — Брацлав — Ямпіль (нині місто Вінницької області). Зазначена лінія проходила східніше лінії розмежування, встановленої перемир'ям у Переяславі.
На землях Війська Запорозького влада належала гетьману, резиденція якого розміщувалась у Чигирині. Уряди всіх рівнів на території Гетьманщини мали право займати лише православні шляхтичі.
На території козацької автономії не мали права перебувати війська Речі Посполитої та євреї. Тільки козаки та православна шляхта мали права займати державні посади[2]. Єзуїти не мали права утримувати освітні заклади. Визнавалася діяльність в козацькій Україні лише руських шкіл.
Чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб. Усі ті, хто не потрапив до козацького реєстру, мали повернутися до панів.
Проголошувалась амністія всім учасникам Хмельниччини, православним і католицьким шляхтичам, які примкнули до козаків і воювали проти урядових сил.
Православна Київська митрополія відновлювалася у своїх правах, а київський митрополит та двоє єпископів мали увійти до складу сейм Речі Посполитої. Питання про унію передавалось на розгляд сейму.
Під управління гетьманської адміністрації переходили Київське, Брацлавське і Чернігівське воєводства.
2
Опрацювати договір. Дати відповідь на 2 питання
причини укладання
основний зміст
Умови договору були важкими для Гетьманщини. За Білоцерківським договором Гетьманщина залишалася під владою Речі Посполитої.
Шляхті Речі Посполитої поверталися маєтки у Брацлавському і Чернігівському воєводствах;
територія, підвладна Богдану Хмельницькому, обмежувалася лише Київським воєводством;
реєстрове козацьке військо скорочувалося з 40 до 20 тисяч чоловік;
Гетьманщина була позбавлена права вступати у відносини з іноземними державами і повинна була розірвати союз з Кримським ханством.
гетьман зобов'язувався розірвати союз із Кримом і відіслати з Гетьманщини татарські загони.
гетьман позбавлявся права дипломатичних відносин з іноземними державами.
3
Опрацювати "Березневі статті" та дати відповідь на 2 питання:
Причини укладання
основний зміст
За цими статтями Україна зберігала свої військово-адміністративні органи управління на чолі з виборним гетьманом. На Гетьманщині без обмежень мало далі діяти місцеве право, обумовлювалося невтручання царських воєвод та інших урядовців у внутрішні справи України. Україна зберігала свої збройні сили — 60-тисячне козацьке військо. Гетьманський уряд мав право на ведення стосунків з іноземними державами з дозволу московського уряду і не мав права на зносини з Річчю Посполитою та Османською імперією. Гетьман обирався на козацькій раді довічно, а царя повідомляли про результат виборів. Влада Гетьмана поширювалась на всю територію України. Всі податки і доходи збирались українськими фінансовими органами. Представники Москви мали приймати від них належну їй данину.
На території України розміщалися московські війська, що повинні були утримуватися за кошт України.
При виборах наступних гетьманів ухвалювалися договірні статті, в яких деякі пункти Березневих статей скорочувалися, додавалися нові статті.
Угода була розірвана 30 січня (9 лютого) 1667 року Московією, що підписала роздільне Андрусівське перемир'я з Річчю Посполитою.
4
Опрацювати документ. Дати відповідь на 2 питання:
причини укладання
основний зміст
Остаточний варіант Гадяцької унії, ратифікований сеймом Речі Посполитої, був для козацької держави не таким привабливим, як початковий текст угоди. Зокрема він передбачав:
Право 5-ти православних єпископів брати участь у засіданнях Сенату. Пункт про скасування Берестейської унії з угоди було вилучено. Зберігся пункт про обмеження на будівництво греко-католицьких церков. Також сейм відкинув вимогу козаків про повернення маєтків та чинів, відібраних у православних греко-католиками.
Угода не дозволяла гетьману приймати іноземні посольства.
Сеймова редакція договору передбачала повернення приватним власникам володінь, втрачених в часи Хмельниччини.
Козацький реєстр мав складатися з 30 тисяч осіб. Козаки звільнялися від сплати податків.
Право вибору гетьмана надавалось королю з чотирьох кандидатів, які представляли чини Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств.
Іван Виговський отримував у пожалування Любомль та посаду воєводи київського.
5
Дайте розгорнуту відповідьна 2 питання
Який договір найбільше обмежував автономію Гетьманщини?
Чи можна сказати, що всі договори були кроками до втрати незалежності? Обґрунтуйте.
Рефлексія від 4 учнів
Сподобався:
Так: 2
Ні: 2
Зрозумілий:
Так: 3
Ні: 1
Потрібні роз'яснення:
Ні: 4
Так: 0