Практична робота. " Конституція Пилипа Орлика

Проаналізувати зміст Конституції Пилипа Орлика, визначити устрій Української гетьманської держави, порядок її взаємин із Московською державою, Річчю Посполитою, Швецією. З’ясувати, якою мірою Конституція Пилипа Орлика гарантувала права і вольності правлячого стану та суверенітет Гетьманщини.

Опрацюйте уривок із «Пактів і конституцій прав і вольностей Війська Запорозького» Пилипа Орлика. Визначте устрій Української гетьманської держави. На яких засадах Українська держава мала будувати відносини з Московським царством, Річчю Посполитою, Шведським королівством? Запишіть відповідь:

Із «Пактів і конституцій прав і вольностей Війська Запорозького» Пилипа Орлика

«Оскільки будь-яка держава стверджується непорушною цілісністю кордонів, то й щоб кордони Малої Росії, Вітчизни нашої, утверджені пактами від Речі Посполитої Польської, найяснішої Порти і від держави Московської, особливо ті кордони, які по річку Случ за гетьманства славної пам’яті Богдана Хмельницького від тієї ж Речі Посполитої Польської до земель Гетьманських і Військових на віки віддані і пактами обумовлені, ніколи не були порушені, ясновельможний гетьман при домовленостях з Найяснішим королем Його Милості Шведським має піклуватись і, скільки Бог дасть сили та розуму, боронити, коли буде треба.

Особливо ж має скаржитися про те до найяснішого маєстату Його Королівської Величності Шведської як оборонця і протектора нашого, щоб Його Величність не дозволяв нікому не тільки прав і вольностей, а й кордонів військових порушувати і привласнювати. Крім цього, Ясновельможний гетьман по закінченні, дай Боже, щасливому, війни повинен буде просити у Королівської Величності Шведської такого трактату, щоб Його Величність та його спадкоємці найясніші королі шведські титулувалися вічними протекторами України, і справи їхні залишалися спрямованими на зміцнення могутності Вітчизни нашої та збереження її цілісності у наданих правах і кордонах.

Титульний аркуш «Конституції» Пилипа Орлика, Світлина

Також Ясновельможний гетьман повинен буде просити у найяснішого королівського маєстату, аби у договорах Його Величності з державою Московською було викладено, щоб полонених наших, які нині в державі Московській знаходяться, по закінченні війни нам вільних повернули, а всі завдані Україні за теперішньої війни збитки Москвою були сплачені і справедливо відшкодовані. А особливо повинен просити у Найяснішої Королівської Величності, щоб усіх полонених наших, які в державі Його Величності залишилися, було звільнено і нам повернено».

Опрацюйте уривок із «Пактів і конституцій прав і вольностей Війська Запорозького» Пилипа Орлика. З’ясуйте, яким органам влади належала законодавча, виконавча та судова влади. Хто мав право входити до цих інституцій?

Із «Пактів і конституцій прав і вольностей Війська Запорозького» Пилипа Орлика

«Отож ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Запорозьке військо, домовилися і постановили з ясновельможним гетьманом... таке право, яке має бути збережено постійно у Запорозькому війську: щоб у Вітчизні нашій першими радниками була генеральна старшина, як за проспектом їхніх первісних урядів, так і в установленій при гетьманах резиденції. За ними за звичайним порядком слідують городові полковники, нехай вони будуть пошановані подібним чином публічних радників. Над те з кожного полку мають бути до загальної ради генеральні совітники по одній значній, старовинній, добророзумній та заслуженій особі, вибрані за гетьманською згодою, і з тими всіма генеральними особами, полковниками й генеральними радниками має радитися ясновельможний гетьман та його наступники про цілість Вітчизни, про її загальне добро і про всілякі публічні діла, нічого без їхнього дозволу й поради не зачинаючи приватною своєю владою, не встановлювати і до завершення не приводити. Тому тепер призначається три генеральні в кожному році Ради, які мають відправлятися в гетьманській резиденції: перша на Різдво Христове, друга на Воскресіння Христове, третя на Покрову Пресвятої Богородиці, на які мають і повинні бути не тільки пани полковники зі своєю старшиною та сотниками, не тільки з усіх полків генеральні радники, але й посли Запорозького низового війська для прослуховування і рішень прибувати після прислання до себе від гетьмана розпорядження, не порушуючи аж ніяк призначеного терміну.

Пам’ятник Пилипу Орлику в Києві

1. Розгляньте пам’ятник. Які елементи скульптури вказують на напрямки діяльності гетьмана?

Коли б хто з генеральних осіб, полковників, генеральних радників, значного товариства та інших військових урядників над тією ж черню чи то б гонор гетьманський зважився б образити, чи в якомусь іншому ділі провинитися, то таких переступників сам ясновельможний гетьман не має карати своєю приватною помстою та владою, а повинен таку справу (чи кримінальну, чи некримінальну) здати на військовий генеральний суд, і який на нього випаде нелицемірний і нелицеглядний декрет, такий кожен переступник має й понести».

Відредагуйте текст, використовуючи такі слова: влада, податок, гетьман, рада старшин, Генеральна рада, вільні козаки, простолюдини.

У Конституції передбачалося, що: країною править вибраний ..., який спирається на ...; парламент — ... покликаний вирішувати найважливіші державні справи. Державними фінансами може розпоряджатися не лише гетьман, а и скарбничий; козацькій старшині забороняється залучати ... і ... до різних робіт у своїх господарствах, забирати і силою скуповувати землю. Порушувалося питання про рівномірний розподіл ... між посполитими, козаками і містянами; заборонялося проїжджим слугам гетьманським зловживати ..., вимагаючи підводи, корму, напоїв. Висловлювалися побажання зберігати повагу до старших, прихильність до молодших, а щодо злочинців — чинити за справедливістю і законом.

Остання сторінка україномовного оригіналу Конституції Пилипа Орлика з оригінальним підписом Пилипа Орлика та печаткою Війська Запорозького

На основі опрацьованих джерел доведіть або спростуйте думку Дмитра Павличка: «Пилип Орлик створив першу в Європі демократичну конституцію, затверджену козацькою радою 5 квітня 1710 року в Бендерах. Засади громадянських прав, що лягли в основу цієї конституції, випередили на чотири десятиліття французьких енциклопедистів та на вісім десятиліть укладачів польської антифеодальної хартії з 1794 року».