Практична робота №2.Методи аналізу,прогнозування профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань.

Практична робота № 2.

Тема. Реалізація методів аналізу, прогнозування, профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань.

Мета заняття: ознайомитися з причинами виробничого травматизму і метододами його аналізу, засвоїти методику розрахунку показників небезпеки та ризику на виробництві.

Теорія

Причини виробничого травматизму та методи його аналізу .

Для покращення умов праці на виробництві завжди ставиться завдання – установити причини та закономірності виникнення нещасних випадків і професійних захворювань. Цьому передує відхилення виробничого процесу від норми. Причини виробничого травматизму.

На сьогодні під час аналізу визначають такі причини виробничого травматизму:

1. Організаційні: – відсутність або незадовільне проведення інструктажів і навчання безпечним методам проведення робіт, відсутність проекту виконання робіт, керування й нагляду за роботою; – незадовільний режим праці та відпочинку; – неправильна організація робочого місця, руху пішоходів і транспорту; – відсутність, несправність або невідповідність умовам праці спеціального одягу, індивідуальних засобів захисту тощо.

2. Технічні причини – розділяють на три види:

а) конструкторські – невідповідність будівельних конструкцій, технологічного обладнання, транспортних та енергетичних приладів вимогам безпеки; недосконалість конструкції монтажної оснастки, ручного і пересувного механізованого інструменту; відсутність або недосконалість огороджувальних запобіжників та інших засобів безпеки;

б) технологічні – неправильний вибір обладнання, оснастки, вантажопідйомних механізмів і засобів механізації; порушення технологічних процесів; в) незадовільне технічне обслуговування – відсутність планових профілактичних оглядів, технічної профілактики та ремонтів обладнання, оснастки і транспортних засобів; несправність ручного та пересувного механізованого інструменту.

3. Санітарно-гігієнічні причини (причини незадовільного стану виробничого середовища) – несприятливі метеорологічні умови; незадовільна освітленість; підвищений рівень шуму і вібрації; підвищена концентрація небезпечних речовин у робочій зоні; наявність шкідливого опромінення тощо.

4. Психофізіологічні причини – невідповідність анатомоморфологічних і психологічних особливостей організму людини умовам праці; незадовільний психологічний клімат у колективі; алкогольне сп’яніння тощо. Методи аналізу виробничого травматизму Під час проведення аналізу виробничого травматизму, для встановлення і усунення причин, що його викликали, застосовують такі методи: − топографічний: складається з вивчення причин нещасних випадків за місцем, де вони сталися. Усі нещасні випадки, що сталися, мають бути нанесені умовними позначками на плани виконання робіт, унаслідок чого наочно видно місця і виробничі ділянки, де сталися травми; − статистичний: базується на вивченні причин травматизму за документами, у яких зареєстровано факти нещасних випадків, що сталися (акти за формою Н-1) за певний період часу. Цей метод дозволяє отримати порівняльну динаміку травматизму на окремих виробничих об’єктах. Поглиблений статистичний аналіз проводять за видами робіт, де аналізуються відомості про постраждалих (професія, стаж роботи, стать, вік тощо) і дані про час події (рік, місяць, день тижня, час робочого дня тощо); − груповий: базується на вивченні нещасних випадків, що повторюються, незалежно від важкості ушкоджень. Отриманий матеріал розслідування розподіляється за групами для виявлення нещасних випадків, однакових за обставинами, що сталися за однакових умов, а також ті, що повторюються за характером ушкоджень.

Це дозволяє визначити найбільш травмонебезпечні професії та види робіт; − монографічний: містить детальне дослідження усього комплексу виробничих умов, за яких стався нещасний випадок: виробничий і технологічний процеси, робоче місце, основне та допоміжне обладнання, індивідуальні засоби захисту, загальні умови виробничої обстановки тощо.

Приклад 1. Розрахувати коефіцієнти частоти і важкості травматизму для будівельної компанії чисельністю 800 людей, якщо за п’ять років її роботи трапилося 6 нещасних випадків із втратою тимчасової працездатності загальною тривалістю 72 доби.

Розв’язання.

Для визначення коефіцієнтів частоти і важкості травматизму в компанії застосуємо формули :

де N – кількість нещасних випадків, які сталися на підприємстві, за період, що розглядається; Р – середньосписковий склад працівників підприємства за період, що розглядається.

де  D – сумарна кількість днів непрацездатності через травматизм за період, що розглядається. Коефіцієнт частоти нещасних випадків зі смертельними наслідками Ксм – це кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками, яка припадає на 1000 працівників, і визначається так:

де Nсм – кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками за період, що розглядається.

Методи аналізу ризиків

Поняття ризик завжди містить у собі два елементи: частоту, з якою відбуваються небезпечні події, і наслідки небезпечної події.

Частоту нещасних випадків на 1 млн ефективних годин роботи визначають як:

де τч – ефективний робочий час з урахуванням роботи повністю і частково зайнятих працівників, год.

Потенціал небезпеки травмування робітників Пт можна визначити за

формулою:

де τд – загальна кількість днів непрацездатності за усіма нещасними випадками з різними наслідками за певний період часу; Р – чисельність працівників.

Коефіцієнт зараження небезпеки (загрози небезпеки) травмування працівниківː

де ΔτД – ефективний робочий час з урахуванням роботи повністю і частково зайнятих працівників, днів. Або у перерахунку на 1 млн годин ефективного робочого часу

Розрахувати основні показники небезпеки та ризику

виробничого травматизму

за п’ятирічний період роботи підприємства за таких показників:

кількість нещасних випадків на виробництві за 5 років складає 7, в тому числі 2 нещасних випадки зі смертельними наслідками; кількість днів непрацездатності без урахування смертельних наслідків склала 84; чисельність працівників – 270; заробітна платня усіх застрахованих робітників за 5 років складає 3402000 грн; середньоденна заробітна платня монтажника – 150 грн.

Розв'язання

Коефіцієнт частоти КЧ без урахування нещасних випадків зі смертельними наслідками за 5 років.

Коефіцієнт частоти нещасних випадків зі смертельними наслідками Ксм за 5 років.

Потенціал небезпеки травмування праціників без урахування Пт і з урахуванням нещасних випадків зі смертельними наслідками Пт.см

де наслідки нещасних випадків зі смертельними наслідками, відповідно до рекомендацій Міжнародної організації праці (МОП), умовно прирівняні до 7500 днів утрати працездатності. Коефіцієнт важкості травматизму Кт розраховується за формулою

7500 днів втрати працездатності). (Значення вихідних показників подані у табл.

Варіанти завдань.

Контрольні питання

1. Охарактеризуйте динаміку виробничого травматизму та професійних захворювань в Україні за останні роки.

2. Прокоментуйте інтенсивність смертності залежно від статі інвалідів.

3. Прокоментуйте інтенсивність смертності залежно від групи інвалідності.

4.. Охарактеризуйте динаміку виробничого травматизму та професійних захворювань в Україні за останні роки за галузями виробництва.

5.Охарактеризуйте основні технічні причини виробничого травматизму та професійних захворювань в Україні.

6.Охарактеризуйте основні санітарно-гігієнічні причини виробничого травматизму та професійних захворювань в Україні.

7.Які існують санітарно-гігієнічні заходи попередження та усунення причин виробничого травматизму і професійних захворювань?

8.Які існують технічні заходи попередження та усунення причин виробничого травматизму і професійних захворювань?