У 1924 р. французький фізик Луї де Бройль (1892-1987) висунув гіпотезу, згідно з якою корпускулярно-хвильовий дуалізм є характерним не лише для фотонів, а й для будь-яких інших мікрочастинок.
Корпускулярно-хвильовий дуалізм – універсальна властивість матеріальних об'єктів, яка полягає в тому, що в поведінці того самого об'єкта можуть виявлятись і корпускулярні, і хвильові риси.
Уявлення про корпускулярно-хвильовий дуалізм частинок лежить в основі квантової механіки, яка є одним із основних напрямів сучасної фізики.
За Луї де Бройлем, формули для розрахунку енергії та імпульсу можна застосовувати не тільки для фотонів так і для інших частинок:
енергія мікрочастинок
імпульс мікрочастинок
Кожній рухомій частинці відповідає певна хвиля – хвиля де Бройля:
Довжина хвилі де Бройля для всіх частинок виявляється дуже малою.
Разом із тим зараз експериментально виявлено хвильові властивості не тільки електронів та інших елементарних частинок, але й атомів і молекул.