Здійснюючи продаж непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва, працівники суб’єкта господарювання зобов’язані надати споживачам необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари в супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів, яка має містити:

назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;
найменування нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати вітчизняні товари;
дані про основні властивості товару;
відомості про вміст шкідливих для здоров’я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремих товарів, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;
дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товару;
дату виготовлення;
відомості про умови зберігання;
гарантійні зобов’язання виробника (виконавця);
правила та умови ефективного і безпечного використання товару;
строк придатності (строк служби) товару, відомості про необхідні дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;
найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Стосовно товарів, які підлягають обов’язковій сертифікації, споживачу повинна надаватись інформація про їх сертифікацію.

Після продажу товарів покупцю виробник (продавець) втрачає право власності на них, проте це зовсім не означає, що з цього моменту він не несе відповідальності за якість проданого товару. Справа у тому, що за законодавством навіть після продажу товару виробник (продавець) несе відповідальність за його якість і технічну справність.

Виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, зокрема комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами чи договором.

Гарантійний строк – це термін, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг.

Зі свого боку покупець, якому дістався товар з дефектами, має право вимагати його ремонту.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:

- пропорційного зменшення ціни

- безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк

- відшкодування витрат на усунення недоліків товару.