Тема уроку:"Походження українського козацтва". Це перший урок ІІ розділу "Становлення козацтва (XVI - перша половина XVII століття)" . Урок побудований за піднучником:
Шановні восьмикласники !!! Ми розпочинаємо з вами вивчати ІІ розділ історії України:"Становлення козацтва (XVI - перша половина XVII століття)"
§ 12. Походження українського козацтва
Для глибшого опанування даногої теми раджу переглянути відео та презентацію
Упродовж уроку визначте, які чинники сприяли появі козацтва та перших січей
Згадайте, у складі яких держав перебували українські землі в XV-XVI століттях.
Як ви розумієте значення понять «кріпацтво», «панщина»?
Чи пам’ятаєте ви, що, згідно Третього Литовського статуту, в 1588 році відбулося остаточне закріпачення українських селян? Що вам про це відомо?
1. Причини зародження українського козацтва
На прикордонні між землями Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського (з 1569 року — Речі Посполитої) та Кримським ханством простяглося Дике Поле. Так називали великі, майже незаселені, території. Фактично це була нічия земля, яка відмежовувала християнський світ від іншої цивілізації — мусульманської. Та умовна межа, названа Великим кордоном, стала місцем, де селилися вільні люди, котрих згодом почали йменувати козаками (слово має тюркське походження й означає «ходити», «шукач пригод», «вільна людина»). Перші писемні згадки про козаків віднаходимо в 1489 році в «Хроніці польській» Марціна Бельського.
Безмежне природне багатство цього прикордоння із розгалуженими водними артеріями манили сюди вихідців із різних верств населення. На всьому тому просторі водилася сила найрізноманітніших звірів і птахів, а в ріках, озерах та лиманах — велика кількість різної риби та раків. У Дике Поле на промисли (полювання, рибальство, бджільництво та інші) йшли мешканці прикордонних територій — Київщини, Брацлавщини, жителі порубіжних міст, а також мешканці з інших регіонів. Природним явищем став зростаючий відхід селян із центральних районів на окраїни, що в той час не зустрічало перешкод з боку властей. Людей, які об’єднувались у ватаги і займалися промислами в Дикому Полі, називали уходниками. З плином часу їхня чисельність зростала. Помітний вплив на формування козацького стану зумовили заходи, вжиті урядом Речі Посполитої, по колонізації Наддніпрянщини. Роздача земель у власність з метою їхнього заселення практикувалася ще за литовської доби. Козаки поступово заселяли нові території — від річки Дністер до річок Сіверський Донець і Дон.
Відносини козаків із кримськими татарами на Великому кордоні складалися по-різному: з ними торгували, вели спільне господарство, жили мирно і воювали. Мешканці Дикого Поля змушені були захищати себе. Тому козаки гуртувалися в загони, обирали досвідченого ватажка й озброювалися.
1. Де селилися козаки?
2. Кого називали уходниками? Що таке промисли?
3. Як складалися відносини козаків із кримськими татарами?
Із «Хроніки польської» Марціна Бельського про козаків
«У цей час татари чинили часто великі шкоди Поділлю і в Русі. Не бажаючи цього терпіти далі, король Казимир відправив проти них якнайшвидше свого сина Яна Ольбрахта з усім своїм двором, до котрого приєдналися подоляни й руси. Це діялося року Божого 1489. Ян Ольбрахт, знаючи, що татари зазвичай не сидять довго на одному місці, але якнайшвидше тікають зі здобиччю назад, то насамперед перекрив із максимальною швидкістю їхні звичайні шляхи, особливо ж тому, що мав провідниками козаків, які обізнані з тими місцями».
Картина Сергія Васильківського «Запорожець»
1. Розгляньте картину. Складіть словесний портрет козака: зовнішність, одяг, зброя.
1. У зв’язку з якими подіями вперше згадується термін «козаки»?
2. Чиїми союзниками вони були у той час?
2. Козацькі зимівники та поселення
Козаки активно освоювали нові землі. На місцях уходів, тобто промислів, зводили тимчасові помешкання, де зберігали та проводили первісну обробку продукції. Тут вони солили, в’ялили рибу, добували ікру, а також полювали, розводили бджіл. Ці ж приміщення служили і для захисту від нападів кочовиків. Такі поселення козаків називали зимівниками. Отже, зимівник — це запорозький хутір, що складався з двох, трьох жител для людей та різних господарських будівель — комор, стаєнь, хлівів, курників, льохів. Іноді такий хутір мав млин, кузню. Зимівники були багатогалузевими господарствами, орієнтованими на ринок.
На освоєних землях, насамперед в їхній північній частині, де було безпечніше від нападів кочовиків, уходники займалися хліборобством, городництвом, закладали сади, практикували різні ремесла. Серед них були ковалі, зброярі, кожум’яки, теслі, шевці, бондарі. Межиріччя Дніпра й Бугу стало хорошим пасовиськом та мисливським угіддям. Однією із найважливіших галузей господарства було скотарство. Козаки розводили коней, овець, велику рогату худобу. З городини запорожці вирощували капусту, кавуни, дині, буряки, цибулю, часник, гарбузи.
Зазвичай козаки були ще й вмілими торговцями, позаяк продавали не лише зроблене чи здобуте власноруч, але й військові трофеї. Торгівлю здійснювали як водними шляхами, так і суходолом. Торговельними партнерами були Кримське ханство, Османська імперія, Польсько-Литовська держава (згодом Річ Посполита), Московська держава та інші країни. Ведучи інтенсивну торгівлю, козаки використовували монети різних держав. Отже, освоюючи простори Дикого Поля, козаки займалися різними господарськими практиками: хліборобством, ремеслом, скотарством, торгівлею та іншими.
1. З чого складався козацький зимівник?
2. Назвіть господарські заняття козаків.
3. Визначте напрямки торговельних шляхів козаків.
3. Перші січі
Сучасна реконструкція фортеці на острові Мала Хортиця
Для кращого захисту під час уходів до Дикого Поля козаки у місцях своїх стоянок робили укріплення зі зрубаних і засічених доверху дерев’яних паль. Такі невеликі укріплення-січі розрізнені ватаги козаків будували в багатьох місцях. Існуючі відомості про перші січі свідчать про інженерну майстерність запорожців.
Тим часом козаків почали запрошувати для захисту своїх володінь місцева шляхта і прикордонні старости. Найбільш успішно з козаками співпрацював черкаський і канівський староста, волинський князь Дмитро Вишневецький. Він об’єднав розрізнені козацькі загони і здійснив кілька вдалих походів проти османів і кримських татар. У 1556 році за його участі на острові Мала
Хортиця, що за Дніпровськими порогами, був споруджений дерев’яний замок. Оскільки Хортицький замок Дмитра Вишневенького став зразком для побудови козаками їхніх власних фортець, його традиційно вважають першою Запорозькою (бо розташовувалася за Дніпровськими порогами) Січчю. Сам же князь Дмитро Вишневецький запам’ятався сучасникам і нащадкам як славетний козак Байда.
Надалі Запорозька Січ стала головною фортецею козаків, яких почали називати запорозькими козаками, або ж запорожцями. Зазвичай Січ розміщували в місцях, важкодоступних для ворогів. На січовому майдані зводили церкву Покрови Пресвятої Богородиці, яка вважалася заступницею козацтва. Січ поділялася на курені. Так називали будівлю і військовий загін, який у ній мешкав. Назву «курінь» козацькому житлові дали від слова «курити», тобто диміти. Було створено 38 куренів. Усі вони мали різні назви, переважно взяті від своїх отаманів-засновників, або ж від міст, звідки вийшли перші запорожці, або від назви більшості козаків, які вперше склали курінь. Серед них — Іванівський, Канівський, Переяславський та інші. Січ як укріплення кілька разів переносили в інше місце. Зазвичай вона отримувала назву від місцевості, на якій розташовувалася, або ж річки — Томаківська, Базавлуцька, Микитинська, Чортомлицька. Відтак в умовах прикордоння сформувався своєрідний тип людини, котра була одночасно і воїном, і трудівником.
1. Що означає термін «січ»?
2. Хто, коли й де заснував першу Запорозьку Січ?
3. Що таке курінь? Від чого залежали назви куренів?
Дмитро Вишневецький
(?-1563)
Ім’я (повне). Дмитро Іванович Вишневецький.
Народження. Народився в родовому маєтку в місті Вишнівець Волинського воєводства (нині Кременецький район Тернопільської області).
Походження. З княжого роду Корибутовичів-Вишневецьких.
Ключові події життя. У двадцятирічному віці став черкаським та канівським старостою. В 1553 році перебував на службі в султана Сулеймана І, ймовірно, задля звільнення своїх родичів із полону. В 1556 році заснував на острові Мала Хортиця першу січ. Отримав від короля титул «стражника на Хортиці». Того ж року на чолі власного війська та козацьких загонів здобув османську фортецю Іслам-Кермен (нині місто Каховка). В 1557 році кримські татари двічі брали в облогу Хортицький замок, тому Дмитро Вишневецький змушений був покинути Хортицю. В 1563 році був одним із претендентів на місце молдовського господаря. Під час походу до Молдови був поранений, потрапив у полон і страчений османами у місті Стамбулі: за наказом султана його скинули на гаки. Оспіваний у народній думі «Про козака Байду».
1. Чи згідні ви з твердженням: «Своїм життям та смертю вплинув на формування героїчного образу козака — захисника рідної Батьківщини»? Відповідь обґрунтуйте.
Схема Запорозької Січі, зроблена за малюнком середини XVII століття
1. Попрацюйте в парах. На основі схеми та матеріалу третього пункту параграфа складіть усну розповідь про особливості забудови Запорозької Січі.
3. Уявіть, що ви перенеслися на кілька століть назад та опинилися в безмежних просторах Дикого Поля XV-XVI століть. Складіть опис своєї мандрівки, використовуючи слова: уходники, промисли, зимівники, хліборобство, скотарство, ремесла, Запорозька Січ, козаки, кримські татари, свобода.
4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.
2
1. Уважно розгляньте хмаринку подій. Випишіть у зошит із хмаринки роки та слова. Складіть із ними речення.
2. Попрацюйте із завданням «Кросворд навпаки». Складіть запитання до кросворда. Запишіть їх у вільне поле.
.png)