Погода

Л.С. Лоурі - британський художник, картина якого використовується в якості фону для цієї ілюзії. Поверх картини "накладається" гроза - і в цей момент здається, що люди на картині йдуть по вулиці (хоча насправді вони залишаються на своєму місці).

Цікаво, якою буде погода завтра? у неділю? влітку? Зазвичай, намагаю­чись відповісти на це запитання, ми дивимось у небо, адже саме там, у повітряному океані, народжується погода. Немає нічого більш рухливого та мінли­вого, ніж повітря, що утворює атмосферу. Перш ніж вчені відкрили таємниці передбачення погоди, люди уважно стежили за небом, поведінкою тварин, ста­ном рослин.

Сьогодні вчені, які займаються прогнозуванням погоди, мають ці­лий арсенал новітньої техніки, за допомогою якої проводяться спостереження за мінливим станом атмосфери.

Відомий учений-хімік Дмитро Іванович Менде­лєєв говорив: «Атмосфера — велика лабораторія погоди». «Екскурсію» до цієї лабораторії ви вже здійснювали неодноразово.

Ви знаєте, де народжуються ат­мосферні опади, чому дме вітер, як змінюється атмосферний тиск та багато ін­шого. Тож давайте з'ясуємо, як у цій лабораторії народжується погода, чому вона така мінлива, як за нею спостерігають та як на неї впливають.

Погода — це стан нижнього шару атмосфери в даній місцевості у визначе­ний момент або проміжок часу.

Стан погоди характеризується показниками (метеоелементами) — темпера­турою приземного шару повітря, атмосферним тиском, вологістю, силою й на­прямком вітру, хмарністю, атмосферними опадами.

Метеорологія — наука про земну атмосферу та явища, які в ній відбувають­ся.

Об'єктом вивчення метеорології є метеорологічні елементи: температура, вологість повітря, хмарність, опади, атмосферний тиск тощо.

Основи метеоро­логії було закладено давньогрецьким ученим Аристотелем. Свою наукову пра­цю про погоду він назвав «Метеорологія», що й дало згодом назву цій науці.

За погодними елементами ведуться регулярні спостереження на метеороло­гічних станціях. Результати спостережень передаються у метеорологічні цен­три, де на основі отриманих і опрацьованих даних декілька разів на добу скла­даються синоптичні мапи (мапи погоди).

Зіставляючи такі карти, можна визначити напрямок руху повітряних мас, фронтів, циклонів і антициклонів та скласти прогноз погоди на майбутній період.

• Місцем найгіршої на Землі погоди, мабуть, слід вважати острів Ян-Майєн, розташований у північній Атлантиці між Норвегією та Ґренландією. Тут на стику теплої Північно-Атлантичної та холодної полярної течій не вщухають циклони та шторми. За весь рік тут трапляються в середньому лише три дні порівняно непоганої погоди.

• Погоду на нашій планеті визначають циклони й антициклони, які систематично «атакують» її. Цікаво, що лише в північній півкулі одно­часно можуть пересуватися понад 20 циклонів на день із середньою швидкістю 35 км/год, а на всій планеті щороку фіксується близько 15 тис. циклонів і 7 тис. антициклонів.

«Метеорологічна лабораторія»

(робота в парах)

Завдання 1. Сформулюйте ознаки, що віщують ясну погоду та непогоду

Завдання 2. Складіть опис погоди типового осіннього місяця.