Погода

1.Щодня збираючись до школи, ми вирішуюємо дилему: що вдягти, щоб нам було не холодно і не жарко, щоб ми почувалися комфортно та невимушено? Усі відомості про погоду ми отримуємо завдяки щоденним спостереженням за нею, зокрема за її основними характеристиками: температурою, напрямом та силою вітру, хмарністю, кількістю опадів, атмосферним тиском. З яких джерел ми отримуємо інформацію про стан погоди? Як наші пращури могли прогнозувати опади без Інтернету або ТБ? На уроці ми навчимося описувати стан погоди, користуватися певними метеорологічними приладами, складати прогноз погоди на найближчий час.

2.Щодня по радіо і телебаченню передають, прогноз погоди на завтра, час від часу — на тиждень, на місяць. Погодою називають стан нижнього шару атмос­фери в даній місцевості в даний час. Погода може змінюватись протягом певного часу. Основними показниками погоди є темпе­ратура, вологість повітря, атмосферний тиск, напрямок і швидкість вітру, хмарність, наявність опадів тощо.

3. Щодня погода приносить людям радість або лихо. Трапляється, що нерідко життя людини цілком залежить від погоди (бурі, посухи, зливи, шторми та ін.). Для того щоб протистояти грізним явищам природи, людям необхідно знати, яка погода буде завтра. Прогноз погоди — це сукупність різноманітних припущень щодо її майбутнього характеру. Існує ціла наука, яка займається прогнозом погоди, — синоптика (від грецьк. «синоптикос» — здатний усе побачити).

Чи є на Землі ще така сфера діяльності людини, яка б об’єднувала всі країни й народи, працювала так злагоджено, як Всесвітня служба оперативних прогнозів погоди? Одночасно кожні три години на всіх метеорологічних станціях земної кулі (їх близько 10 тис.) люди (метеорологи) спостерігають за погодою за допомогою спеціальних приладів. Але спостереження ведуться і на аерологічних станціях (тут запускають в атмосферу повітряні кулі, радіозонди), на кораблях погоди, які збирають інформацію про погоду в океанах, на буях (вони дрейфують по морях із датчиками температури, тиску, вологості), на літаках і супутниках тощо.

Однак це тільки початок процесу, який дає можливість скласти прогноз погоди. За добу в системі глобальної метеорологічної мережі по всьому світу передається приблизно 50 тис. даних показників погоди.

Небезпечні атмосферні явища. Земна атмосфера повсякчасно впливає на життя й діяльність людей. Ми великою мірою залежимо від її складу та стану приземного шару — погоди, від процесів та явищ, що її супроводжують. Деякі з них людина використовує з користю для себе як кліматичні ресурси. Однак чимало серед них і таких, що можуть завдати значної шкоди.  

Небезпечні погодні явища часто виникають досить несподівано, проявляються як стихійні і завдають значних збитків населенню та господарству. Здебільшого вони пов'язані з особливостями атмосферної циркуляції, іноді на них впливає рельєф місцевості. До небезпечних явищ, які часто бувають на території України, належать зливи, густі тумани, сильні вітри, спека, хуртовини, снігопади, заморозки. Дещо рідше трапляються пилові бурі, суховії, смерчі, ожеледь.
     Зливи — це короткочасні інтенсивні дощі, під час яких інколи випадає місячна норма опадів для даної місцевості. Потужні зливові струмені й потоки завдають значної шкоди господарству, підмиваючи дороги та фундаменти будівель, розмиваючи схили ярів. Улітку зливи бувають на всій території України, але найчастіше -у Карпатах, південних і південно-східних районах. У горах вони триваліші, іноді спричиняють катастрофічні паводки на річках.
     Нерідко зливи супроводжуються іншими несприятливими атмосферними явищами — грозою, градом, сильним вітром. Під час грози в купчасто-дощових хмарах або між хмарами і земною поверхнею виникають електричні розряди — блискавки, що супроводжуються громом. Період з грозами починається в Україні у квітні і закінчується у вересні.
     Але іноді побачити блискавку можна навіть узимку. Гроза може бути небезпечною для людей і тварин, може спричиняти аварії на лініях електропередачі через перенапругу внаслідок ударів блискавки. Для захисту будівель від ударів блискавки використовують громовідводи — металеві, добре заземлені стержні.
     У травні — червні грози супроводжуються градом. В центральних районах України він випадає до 9 разів за рік. Град — явище швидкоплинне, у більшості випадків його тривалість не перевищує 5 хв. Проте й за такий короткий час він завдає значних збитків, пошкоджуючи посіви та плодові дерева.
     Сильні вітри, що дмуть із швидкістю понад 10 м/с, спостерігаються як під час гроз, так і з надходженням на територію України атмосферних фронтів і циклонів. Особливо небезпечні штормові (понад 20 м/с) та ураганні (понад 30 м/с) вітри, які пошкоджують будівлі, ламають дерева, валять опори ліній зв'язку. В Українських Карпатах сильні вітри спричиняють вітровали — вивертання дерев з коріннями.
     У грозових хмарах можуть виникати смерчі, які вертикальним вихором повітря поширюються до поверхні землі. Вони мають вигляд стовпа діаметром від кількох десятків до сотень метрів з лійкоподібним розширенням угорі. Повітря у вихорі обертається з величезною швидкістю (до 200 м/с), піднімаючи від землі пил, воду. На території України смерчі бувають влітку в дуже прогрітих повітряних масах. Так само, як і сильні вітри, вони залишають після себе руйнівний слід на кілька десятків кілометрів. Однак смерчі бувають рідше, ніж сильні вітри, і мають значно менше територіальне охоплення.
     Останнім часом у зв'язку з потеплінням клімату в Україні почастішала спека — бездощовий період з високою середньодобовою температурою повітря. Вони бувають переважно наприкінці весни і влітку, стовпчики термометрів з дня на день піднімаються до +30 °С і вище. Спекотну погоду важко переносять люди, вона спричиняє самозаймання і горіння торфовищ, лісів, сухої рослинності в степу.
     Тривалі бездощові періоди та низька вологість повітря і грунту призводять до посух, внаслідок яких різко знижуються врожаї сільськогосподарських культур або ж вони повністю гинуть. Великі посухи, що охоплюють більш як половину території України, бувають раз на 10 років, менші -значно частіше. Здебільшого вони трапляються на півдні та сході України.
     У цих самих регіонах розвиваються суховії та пилові бурі. Суховії — це гарячі сухі вітри, що мають швидкість понад 5 м/с. Вони виникають влітку, дмуть переважно зі сходу і південного сходу від 1 до 10 днів, забираючи рештки вологи з висушеного грунту. Пилові бурі виникають при посушливій погоді і підвищеній швидкості вітру, який видуває пил і пісок із земної поверхні та переносить їх на великі відстані. Вони можуть тривати від кількох десятків хвилин до кількох діб, сильно погіршуючи умови проживання людей, завдаючи значних збитків сільському господарству, ускладнюючи роботу транспорту.
     Тумани бувають на всій території України впродовж кількох десятків днів, найчастіше — в холодний період року. Найбільше їх спостерігається у гірських районах, на півночі та заході країни. Особливо небезпечні сильні тумани для транспорту, коли видимість знижується до 50 м.
     Хуртовини - це перенесення снігу над земною поверхнею вітром. Найчастіше вони виникають при переміщенні над територією України середземноморських і атлантичних циклонів. Погіршуючи видимість і утворюючи кучугури снігу, хуртовини створюють труднощі для різних видів транспорту. Циклональна погода взимку супроводжується також сильними снігопадами, налипанням мокрого снігу на лініях зв'язку, що приводить до їх обривів. У гірських районах внаслідок інтенсивних снігопадів чи активного танення снігу під час зимових відлиг і навесні буває сходження снігових лавин. Вони дуже небезпечні для місцевих мешканців і любителів гірського зимового туризму та відпочинку.
     Супутницями холодного періоду року є ожеледі та ожеледиці. Ожеледь — це утворення льодяної кірки на поверхні землі та різних предметах внаслідок намерзання переохолоджених крапель дощу, мряки або туману. Ожеледиця — це утворення такої кірки на поверхні землі та дорогах унаслідок похолодання, що наступає після відлиги. Ці атмосферні явища небезпечні для руху людей і транспорту, завдають великої шкоди посівам озимих культур.
     Навесні та восени часто бувають заморозки — зниження температури повітря або грунту до 0 °С і нижче. Зазвичай вони трапляються до 25 квітня і після 16 жовтня, проте можуть бути і в травні та вересні. Вони шкодять садам і теплолюбним культурам.

Завбачення погоди. Щоденно по радіо, телебаченню, з газет та Інтернету ми отримуємо дані про погоду, яка очікується найближчим часом. Така інформація має велике значення як для кожної людини, так і для всього суспільства. Погода весь час змінюється, тому так важливо вміти її передбачати. Надзвичайно важливе значення має завбачення небезпечних метеорологічних явищ.
     Складання прогнозу погоди ґрунтується на численній інформації про стан атмосфери і підстильної поверхні, її регулярно збирають понад 130 наземних метеорологічних станцій, розміщених по всій території Україні, і майже 30 авіаметеорологічних станцій. Зміни погоди там фіксують за допомогою відомих вам метеорологічних приладів (термометрів, барометра, гігрометра, опадоміра, флюгера, анемометра), а також складніших технічних пристроїв.   Повідомлення з метеостанцій через певні проміжки часу надходять в Український гідрометеорологічний центр, який є складовою Національної гідрометеорологічної служби України, що міститься в Києві. Щоб скласти науково обгрунтований прогноз погоди для території України необхідно скористатися метеорологічними даними не тільки стосовно нашої території, а й усієї Північної півкулі, тому відбувається обмін інформацією з іншими країнами. Використовуються також дані космічних супутників Землі.
     У гідрометеоцентрі складають синоптичні карти (карти погоди) для території України, Європи, півкулі. На них позначають центри й напрямки переміщення циклонів та антициклонів, розташування атмосферних фронтів, різні елементи та явища погоди. За серією синоптичних карт визначають, як змінюватимуться циркуляція атмосфери і відповідно погода найближчої доби або протягом тривалішого періоду.

погода і небезпечні погодні явища.ppt

погода.ppt

Прочитати теоретичний матеріал, переглянути презентації.

Записати в зошит 5 народних прикмет передбачення погоди.