Подвоєння букв на позначення збігу однакових приголосних

1. Подвоєними літерами в українській мові позначають подвоєння і подовження.

2. Подвоєння - це випадковий збіг однакових приголосних.

   Де відбувається подвоєння?

   1. На стику морфем:

   префікса й кореня: роззброїти, оббити, відділ;

   двох префіксів (рідко): возз'єднати, наввипередки;

   кореня та суфікса: сонний, осінній, щоденний;

   кінця першої та початку другої частини складноскорочених слів: юннат, військкомат, міськком;

   основи дієслова минулого часу на с і постфікса -ся: пасся, розрісся, нісся.

2.У прикметникових постійно наголошених суфіксах -енн-, -анн-, -янн-, що надають слову значення перебільшеної ознаки чи неможливості виконання дії: глибоченний, невблаганний, незрівнянний тощо.

УВАГА! Варто розрізняти схожі прикметники й дієприкметники! У дієприкметників наголос зазвичай на корені, вони не мають значення перебільшеної ознаки й неможливості виконання дії. Порівняйте!

Прикметники: нездійснЕнна (та, яку виконати не можна); незчислЕнні (ті ,які неможливо порахувати).

Дієприкметники: нездІйснена (та, яку зараз не зробили, але це можливо); незчИслені (ті , які можна порахувати).

Важливо!

• Подвоєння зберігають також прислівники й іменники, утворені від прикметників із подвоєнням: недоторкАнний - недоторкАнно; АЛЕ! священний - священик!

• Подвоєння не мають дієслівні форми на - но, -то: розказано, сформульовано.

• Якщо у прикметника наголошений суфікс, але не має значення перебільшеної ознаки чи неможливості виконання певної дії, приголосні в суфіксі не подвоюються: дерев'яний, варЕний, печЕний, довгождАний, жадАний, шалЕний.

  1. Запам'ятайте написання таких слів: бовван, Ганна, лляний, овва, ссати.

Подвоєння букв на позначення подовжених м'яких приголосних

Подовження м'яких або пом'якшених приголосних [т:^/], [д:^/], [з:^/], [с:^/], [ц:^/], [л:^/], [н:^/], [ж:^,], [ч:^,], [ш:^,] відбувається в позиції між двома голосними в конкретних групах слів.

• в іменниках с. р . ІІ відміни (закінчення - я): знаряддя, сторіччя, навчання.

• у деяких іменниках І відміни (чол., жін., спільний р.): рілля, стаття, суддя, Ілля.

• О.в. одн. іменників ІІІ відміни (жін. рід із нульовим закінченням): миттю, розкішшю, подорожжю.

  УВАГА! Іменники ІІІ відміни в О.в. одн. завжди мають закінчення - ю, навіть після шиплячих.

• у прислівниках: зрання, спросоння, навмання, попідтинню;

• у формах дієслова лити: ллю, ллєш, ллєте.

УВАГА! Як легко визначити, чи відбудеться подвоєння в іменниках:

1. вісь - (слово закінчується одним приголосним, значить в О.в. їх буде два): віссю;

2. вість - (слово закінчується двома приголосними - третій не додаємо!): вістю;

3. любов - (після б, п, в, м, ф перед ю ставимо апостроф): любов'ю, матір'ю.

• Запам'ятайте: стаття - статей.

1. Поставте іменники в О. в.

   - юність -

   - радість -

   - галузь -

   - щедрість -

   - пристань -

   - вуаль -

   - мить -

   - рись -

   - мідь -

   - мати -

   - пам'ять -

   - мазь -

   - повінь -