Початок Другої світової війни. Радянсько-німецькі договори 1939 р. і західноукраїнські землі

Історія України

Для кого: 10 Клас

проходження

запитань

15.04.2021

31

0

Завдання №1 Теоретичний блок

Як нам уже відомо, наприкінці 30-х років Версальсько-Вашингтонська система, не витримавши тиску з боку Німеччини, починає давати збій. Відбувається перегрупування сил у світі, виникає ціла низка суперечностей між провідними державами світу. За цих умов «українське питання» поступово висувається на одне з чільних місць у міжнародній політиці.

Напередодні остаточної ліквідації Чехословацької держави та окупації Карпатської України угорськими військами німецька преса раптово припиняє публікацію антирадянських статей. Починається процес зближення з радянською стороною. У керівних колах Радянського Союзу вважали міжнародне становище несприятливим для конфлікту з нацистською Німеччиною.

23 серпня 1939 р. Молотов та Ріббентроп підписали договір про ненапад між СРСР та Німеччиною терміном на 10 років. Цей договір містив також таємний протокол.

Завдання №2 Вільне введення тексту

Завдання на повторення

1.Охарактеризуйте політичну обстановку у світі напередодні Другої світової війни. Яке місце посідала Україна у міжнародних подіях кінця 30-х років?

2. До складу яких держав входили Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття напередодні Другої світової війни

3. Чи були у західноукраїнського населення підстави для незадоволення своїм становищем.

4. Як ви розумієте термін «українське питання» та що ви вкладаєте в його зміст?

5. Як Гітлер пропонував вирішити майбутнє України? Як ви вважаєте, чим був зумовлений його інтерес до «українського питання»?

Завдання №3 Вільне введення тексту

Робота з документами

Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом

«Уряд СРСР і Уряд Німеччини, керовані бажанням зміцнення справи миру між СРСР і Німеччиною і виходячи з основних положень договору про нейтралітет, укладеного між СРСР і Німеччиною в квітні 1926 року, дійшли такої угоди:

Стаття І. Обидві Договірні Сторони зобов’язуються утримуватися від будь-якого насильства, від будь-якої агресивної дії і будь-якого нападу один щодо одного як окремо, так і разом з іншими державами.

Стаття II. У випадку, якщо одна з Договірних Сторін виявиться об’єктом воєнних дій з боку третьої держави, інша Договірна Сторона не буде підтримувати в жодній формі цю державу.

Стаття III. Уряди обох Договірних Сторін Залишаться в майбутньому в контакті один з одним для консультації, щоб інформувати один одного про питання, стосуються їхніх спільних інтересів.

Стаття IV. Жодна з Договірних Сторін не братиме участь у якому-небудь угрупованні держав, що прямо чи побічно спрямоване проти іншої сторони.

Стаття V. У випадку виникнення спорів чи конфліктів між Договірними Сторонами з питань того чи іншого роду обидві сторони будуть вирішувати ці суперечки чи конфлікти винятково мирним шляхом у порядку дружнього обміну чи думками в потрібних випадках шляхом створення комісій із врегулювання конфлікту.

Стаття VI. Даний договір укладається терміном на десять років з тим, що, оскільки одна з Договірних Сторін не денонсує його за рік до закінчення терміну, термін дії договору буде вважатися автоматично продовженим на наступні п’ять років.

Стаття VII. Даний договір підлягає ратифікації в найкоротший термін. Обмін ратифікаційним и грамотами повинен відбутися в Берліні. Договір набуває чинності негайно після його підписання. Складений у двох оригіналах, німецькою і російською мовами, у Москві, 23 серпня 1939 року».

Завдання

1. Охарактеризуйте зміст цього договору. Чому сторони погодилися на його підписання?

2. Дайте оцінку позиції міжнародного співтовариства щодо СРСР.

Чи була альтернатива не укладати пакт?

Завдання №4 Вільне введення тексту

Робота з документом

Таємний додатковий протокол до Договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом

«Під час підписання договору про ненапад ніж Німеччиною і Союзом Радянських Соціалістичних Республік підписані нижче уповноважені обох сторін обговорили в строго конфіденційному порядку питання про розмежування сфер обопільних інтересів у Східній Європі. Це обговорення призвело до нижченаведеного результату:

1. У випадку територіально-політичної, перебудови областей, що входять до складу Прибалтійських держав (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва), північний кордон Литви одночасно є кордоном сфер інтересів Німеччини і СРСР. При цьому інтереси щодо Віденської області визнаються обома сторонами.

2. У випадку територіально-політичної, перебудови областей, що входять до складу Польської Держави, межа сфер інтересів Німеччини і СРСР буде приблизно проходити по лінії рік Нарева, Вісли і Сану.

Питання, чи є в обопільних інтересах бажаним збереження незалежної. Польської Держави і які будуть кордони цієї держави, може бути остаточно з’ясовано тільки протягом подальшого політичного розвитку.

У будь-якому разі обидва Уряди будуть розв’язувати це питання в порядку дружньої обопільної згоди.

3. Щодо південно-східної Європи з радянської сторони підкреслюється інтерес СРСР до Бессарабії. З німецької сторони заявляється про її повну політичну незацікавленість у цих областях.

4. Цей протокол буде зберігатися обома сторонами в суворій таємниці.

Москва, 23 серпня 1939 року»

Завдання

1. Охарактеризуйте зміст таємного протоколу до пакту Молотова-Ріббентропа. Чому його вирішено було зберігати в суворій таємниці?

2. Яким є ваше ставлення до таємного протоколу? Визначте його моральність та правомочність. Чи мав він право на існування?

Завдання №5 Теоретичний блок

Як почалася Друга світова війна

Від березня 1939 р. у Москві тяглися безрезультатні переговори з представниками Великої Британії та Франції про створення системи колективної безпеки проти країни-агресора. Саме з цього часу Сталін почав шукати можливість порозумітися з Німеччиною. 23 серпня в Москву прибув міністр закордонних справ Третього райху Й. фон Ріббентроп. Метою цього візиту було підписання згідно з попередньою домовленістю Договору про ненапад між СРСР і Німеччиною. Боячись негативної реакції всередині СРСР, Сталін вів переговори з Гітлером у суворій таємниці, не поінформувавши навіть усіх членів політбюро ЦК ВКП(б). Того самого дня, пізно ввечері, у Кремлі було підписано, а наступного дня опубліковано Договір про ненапад терміном на 10 років. Таємний додатковий протокол про розмежування «сфери обопільних інтересів» у Східній і Південно-Східній Європі, звісно ж, оприлюднено не було. До радянської сфери впливу згідно з ним належали Латвія, Естонія, Фінляндія та Бессарабія; Литву визнано сферою впливу Німеччини; територію Польщі учасники угоди поділили між собою по лінії річок Нарев, Вісла, Сян.

Німеччина зобов’язалася вступити на територію Польщі першою.

1 вересня 1939 р. війська Вермахту напали на Польщу, а літаки Люфтваффе бомбардували міста Західної України. Маючи з Польщею договірні зобов’язання, Велика Британія і Франція 3 вересня оголосили війну Німеччині. Так почалася Друга світова війна.

Словник

Вермахт - назва збройних сил нацистської Німеччини 1935- 1945 рр., які складалися із сухопутних. повітряних (військова авіація - Люфтваффе) та військово-морських сил. Верховним головнокомандувачем Вермахту був канцлер Німеччини, з 1934 р. - фюрер (вождь) Третього райху Адольф Гітлер

Сталін, як і Гітлер, не сподівався, що Велика Британія і Франція прийдуть на допомогу польському уряду, оскільки вони не були готові до воєнних дій. Проте союзники підтримали Польщу, хоча воєнні дії на західних кордонах Третього райху тривалий час не розгорталися.

У ситуації світової війни, що стала фактом, Сталіну вигідно було демонструвати відсторонену позицію, а для цього він змушений був потурбуватися про ідеологічне виправдання вже запланованого радянського вторгнення в Польщу.

Було можливим лише одне обґрунтування: «визвольний похід» Червоної армії на допомогу населенню Західної України і Західної Білорусії.

Тому генсек відмовився на користь Німеччини від окупації Люблінського й частини Варшавського воєводств. За це він виторгував собі переведення Литви з німецької в радянську сферу інтересів. Гітлер змушений був погодитися з радикальною зміною тієї статті пакту Ріббентропа - Молотова, у якій ішлося про поділ Польщі. Ці зміни зафіксовано в німецько-радянському договорі «Про дружбу і кордон» від 28 вересня 1939 р.

17 вересня Червона армія перетнула радянсько-польський кордон, а 22 вересня війська Українського фронту на чолі з маршалом С. Тимошенком увійшли до Львова. Ще через тиждень Червона армія окупувала узгоджені з Німеччиною території Польщі. Це вторгнення радянські пропагандисти назвали «золотим вереснем». 22 вересня у Брест-Литовську на честь успішного завершення польської кампанії відбувся парад радянських і німецьких військ.

Сотні тисяч солдатів і офіцерів українського походження перші удари Другої світової війни зустріли у складі Війська Польського. Упродовж вересня 1939 р. у боях загинуло близько 8 тис. українців - громадян Польщі.

У 1940 р. відповідно до положень пакту Ріббентропа - Молотова Сталін висунув ультиматум Румунії і в червні захопив без бою Бессарабію та Північну Буковину.

Завдання №6 Теоретичний блок

Які зміни відбулися в територіально-адміністративному устрої УРСР 1939-1940 рр.

У жовтні 1939 р. були проведені вибори до Народних зборів Західної України. Вони проголосили встановлення в краї радянської влади і звернулися до Верховної Ради СРСР із проханням включити землі Західної України до складу УРСР. Було затверджено також декларацію про конфіскацію поміщицьких земель, націоналізацію банків і великої промисловості. У листопаді відбулися позачергові сесії Верховної Ради СРСР і Верховної Ради УРСР, які розглянули й задовольнили клопотання Народних зборів Західної України.

Щоб підкріпити рішення Народних зборів, командування Українського фронту організувало у Львові 29 жовтня військовий парад. Після параду відбулася 200-тисячна демонстрація мешканців міста.

Західна Україна була «возз’єднана» з УРСР, у складі якої з’явилося шість нових областей: Волинська, Дрогобицька, Львівська, Рівненська, Станіславська і Тернопільська. Розташовані на захід від лінії Керзона, Підляшшя, Надсяння, Лемківщина й Холмщина залишилися на території, окупованій Німеччиною.

У серпні 1940 р. Верховна Рада СРСР включила Північну Буковину, Хотинщину та Південну Бессарабію до складу УРСР. З більшої частини приєднаної території Бессарабії радянське керівництво створило нову союзну республіку - Молдавську РСР (УРСР втратила райони лівобережного Придністров’я у складі Молдавської АРСР). Кордони між Молдавською РСР і УРСР було визначено за етнографічним принципом. 7 серпня 1940 р. Північна Буковина і

Хотинщина були об’єднані в Чернівецьку область УРСР, а з Аккерманського та Ізмаїльського повітів Бессарабії було створено Аккерманську область. У грудні 1940 р. центр Аккерманської області було перенесено з Аккермана до Ізмаїла. Відповідно, область перейменували в Ізмаїльську.

Завдання №7 Теоретичний блок

3. Як відбувалася радянізація новоприєднаних областей УРСР. Чим ОУН прислужилася українцям

Червона армія прийшла в Західну Україну, Бессарабію та Північну Буковину з гаслами возз’єднання західноукраїнських земель з Українською Радянською Соціалістичною Республікою у складі СРСР. Радянська пропаганда наголошувала, що віднині українці - колишні громадяни Польщі та Румунії - користуватимуться всіма національними правами в єдиній радянській Україні.

На підприємствах, які стали державними, створили профспілки радянського типу. За їх участі визначали все потрібне для відновлення виробництва. Ці заявки негайно задовольняли промислові підприємства східних областей України та інших союзних республік. Безробіття було подолане за кілька місяців. Істотно зросла зарплата робітників. Тих, хто не міг працевлаштуватися на місці, відряджали в східні області УРСР.

До кінця 1939 р. були поділені поміщицькі маєтки. Майже півмільйона селян Західної України одержали в користування землю, десятки тисяч коней і корів. Найбідніші селянські господарства, яких була третина, звільняли від податків. Утім, вступати до колгоспів селяни не поспішали. Були створені 182 машинно-тракторні станції, які взяли на себе обробіток селянських земельних наділів.

На приєднаних землях здійснювали українізацію та розбудову системи освіти (кількість українських шкіл збільшилася до 6,5 тис. з одночасним скороченням польських); у Львівському університеті (1940 р. йому надано ім’я І. Франка) та інших вишах, технікумах і училищах мовою викладання стала українська; були проведені заходи з ліквідації неписьменності та малописьменності серед дорослого населення. Запроваджено безкоштовне навчання і медичне обслуговування населення.

Словник

Радянізація - силове насадження норм суспільно-політичного, економічного, культурного життя, характерних для тоталітарного ладу в Радянському Союзі.

Андрій Мельник (1890-1961)

Брав участь у складі легіону Українських січових стрільців у боях на горах Маківка і Лисоня. Наприкінці 1917 - на початку 1918 рр. разом з Є. Коновальцем формував Галицько-Буковинський курінь Січових стрільців, згодом реорганізований у корпус Січових стрільців. Обіймав посади начальника штабу корпусу Січових стрільців. Начальник штабу Армії У HP (1919). Брав участь у заснуванні УВО та ОУН. У травні 1938 р. став головою Проводу ОУН. 1939 р. затверджений на цій посаді Другим великим збором українських націоналістів у Римі. З 1941 р. перебував під німецьким арештом, з 1944 р. утримувався в концтаборі Заксенгаузен. У 1947 р. іменований довічним головою ОУН, яку очолював до 1964 р. (ОУН мельниківців). У повоєнні роки проживав у Люксембурзі.

Степан Бандера (1909-1959)

Член ОУН з 1929 р., від 1933 р. - голова Крайової екзекутиви (виконавчого органу) ОУН у західноукраїнських землях.

Організатор низки замахів, зокрема вбивства у 1934 р. міністра внутрішніх справ Польщі Б. Перацького. Після Варшавського і Львівського судових процесів 1935-1936 рр. над вбивцями Б. Перацького був ув’язнений. Звільнився у середині вересня 1939 р. Очолив опозицію до А. Мельника, що призвело до розколу ОУН. Від 1940 р. - голова Революційного проводу ОУН. Ініціатор Акта відновлення Української держави (30 червня 1941 р., Львів). За відмову скасувати його ув’язнений німцями у концтаборі Заксенгаузен до 1944 р. Після звільнення у жовтні 1944 р. мешкав у Берліні.

Після капітуляції Третього райху опинився в еміграції: спочатку в Інсбруку (Австрія), а потім - у Мюнхені. 1959 р. убитий агентом КДБ у Мюнхені.

Водночас нова влада заборонила всі українські партії, громадські, промислові та кооперативні товариства, а також культурні, наукові установи, зокрема «Просвіту», Наукове товариство імені Шевченка. Лише ОУН як нелегальній організації вдалося зберегти мережу своїх місцевих осередків. Вона чинила опір новій владі та її представникам, справедливо вважаючи їх окупаційним режимом. Мережа підпільних осередків ОУН поширювала листівки, гуртувала молодь, подекуди чинила збройні акції проти радянських органів, військових. НКВС застосував до оунівців жорстокі репресії.

У серпні 1939 р. Провід українських націоналістів скликав у Римі Другий великий збір ОУН, на якому головою організації обрали Андрія Мельника. Щоправда, більшість крайовиків не визнала його лідерства. У лютому 1940 р. діячі крайового осередку ОУН сформували у Кракові власний «революційний провід», визнали своїм лідером Степана Бандеру і почали готувати на Волині й у Галичині антирадянське повстання, сподіваючись, що масштабні репресії влади обурять народ, а отже, підготують для нього ґрунт.

Причиною розколу були насамперед внутрішні розбіжності між старшим поколінням УВО-ОУН, представники якого здебільшого перебували в еміграції і не мали реального впливу на Батьківщині, та молодшим, так званими крайовиками, які прагнули діяти революційними методами і знайти найкоротший шлях для здобуття незалежності У країни.

Словник

Бандерівці - члени крила ОУН, яке очолював С. Бандера. Цю назву радянська пропаганда вживала в негативному значенні, як синонім бандитизму, застосовуючи загалом до представників українського націоналістичного підпілля під час і після Другої світової війни, а також українських націоналістів за кордоном і тих, хто в Україні перебував в опозиції до радянської національної політики.

Які злочини чинила радянська влада в Західній Україні

Населення Західної України швидко зрозуміло, які справжні наміри маскувала радянська влада під гаслами возз’єднання. Оперативні групи НКВС і прикордонників здійснювали тотальні арешти. Для залякування тих, кого було взято у полон, оперативні групи широко застосовували розправи, вибіркові розстріли. За вересень 1939 р. війська Українського фронту полонили близько 200 тис. польських вояків. Після закінчення воєнних дій арешти та затримання не припинялися, хоча в’язниці були переповнені. 5 березня 1940 р. нарком внутрішніх справ СРСР Л. Берія надіслав до ЦК ВКП(б) доповідну записку, де просив згоди на розстріл «заклятих ворогів радянської влади», які, на його думку, «тільки і чекають звільнення, щоб мати можливість активно включитись у боротьбу проти радянської влади». До цих ворогів записали польських офіцерів, поліцейських, жандармів, розвідників, а також поміщиків, службовців і осадників, яких було інтерновано у таборах для військовополонених. На виконання постанови ЦК ВКП(б) від 5 березня 1940 р. упродовж квітня - травня цього ж року у Катинському лісі під Смоленськом, Старобільську (Харківська область), Осташківському спецтаборі НКВС (Калінінська, тепер Тверська область), а також у кількох в’язницях Києва, Харкова, Херсона та Мінська було таємно розстріляно без суду 22 тис. польських офіцерів та державних службовців.

Уже з грудня 1939 р. розпочалася підготовка до депортації «небажаних елементів» у населенні західних областей України і Білорусії до віддалених районів СРСР. Усього було депортовано близько 320 тис. осіб.

Завдання №8 Вільне введення тексту

Підтвердіть фактами або спростуйте слушність тверджень.

1. «Возз’єднання» не було метою пакту Ріббентропа - Молотова, хоч теж випливало з нього. Великі держави виявилися цілком байдужими до проблеми соборності українських земель і в 1919, і в 1939 рр. »

2. Одним із найсерйозніших випробувань для населення Волині, Галичини, Буковини і Бессарабії було запровадження нових радянських порядків на цих територіях. »

3. Застосовуючи тотальний терор, радянська влада намагалася перетворити мешканців західноукраїнських земель на слухняних «гвинтиків» сталінської тоталітарної машини, а регіон якнайшвидше інтегрувати у загальносоюзну командно-адміністративну систему.

Завдання №9 Вільне введення тексту

Узагальніть, які наслідки для Європи мав німецько-радянський Договір про ненапад з пактом Ріббентропа Молотова. Чому безпосереднім наслідком укладення пакту став початок Другої світової війни?

Рефлексія від 0 учнів

Сподобався

0 0

Зрозумілий

0 0

Потрібні роз'яснення

0 0

Вітаємо зі святом працівникі́в осві́ти

та даруємо 100 грн

кешбеку!

Кешбеком можна оплатити 50% вартості будь-яких цифрових товарів та послуг на порталі «Всеосвіта»

Отримати кешбек можна з 1 до 14 жовтня 24 жовтня та використати протягом всього місяця.