Підкорення Греції Македонією

Македонська фаланга. Реконструкція.

Основною силою македонського війська була фаланга. Її формували не з найманців, а з вільних землеробів та скотарів. Македонський піхотинець мав шолом, шкіряний панцир, круглий щит, короткий меч та довгий (від 2 до 6 м) спис. Найкоротші списи та прямокутні щити мали воїни першого ряду. Воїни наступних 8 рядів (із 16 або 24) тримали списа двома руками, поклавши його на плечі воїнам переднього ряду. В останньому ряді довжина списів становила 6 м.

1. Які зміни в житті Греції спричинили занепад грецьких полісів у першій половині 4 ст. до н. е.?

У середині 4 ст. до н. е. в житті Греції відбулися істотні зміни. Поступово еллінська єдність пішла в небуття. Широке використання рабів, розвиток ремесла та торгівлі поглибили прірву в статках громадян. Вільний еллін, не витримуючи дешевої рабської праці, біднішав, урешті втрачав майно та землю. Через тривалі війни багато землевласників втратили наділи.

Вільна купівля-продаж землі руйнувала усталене життя грецьких полісів, адже тепер власником землі міг стати будь-хто, навіть не громадянин, аби тільки мав гроші. Обмеження громадян зумовило стирання поняття громадянина як власника землі та воїна - захисника поліса. На вулицях Афін можна було зустріти громадянина, який жебракував разом зі своїм останнім рабом. Усе більше з’являється греків, не зайнятих господарством. В останні роки війни з’явилися загони професійних воїнів, які за гроші готові були виконувати будь-які завдання. Обов’язок та привілей кожного громадянина - служба в народному ополченні - зійшов нанівець. На утримання найманої армії йшли чималі кошти, які сплачували жителі держави.

Кризу можна було пригальмувати лише спільними зусиллями. Спочатку здавалося, що об’єднати всю Грецію здатна Спарта. Але внаслідок війн з Персією та Фівами (у Беотії) вона втратила колишню могутність. Жоден з грецьких полісів не був у змозі згуртувати еллінів.

Сформулюйте кілька тверджень про те, що зумовило занепад грецьких полісів.

2. Які заходи македонського царя Філіппа II сприяли піднесенню його країни?

Філіпп II Македонський.

Від середини 4 ст. до н. е. особливої ролі в історії Греції набуває Македонія. Ця країна лежить у гористій місцевості, тож лише деякі землі на узбережжі були придатні для землеробства. Утім більшість населення країни були землеробами та скотарями. Вони становили основу народного ополчення. Державою правив цар.

Македонська держава мала тісні зв’язки з Грецією. Мова македонців була близькою до грецької, та й самі македонці вважали себе греками. Царі Македонії брали участь в еллінських святах. Щоправда, греки ніколи не мали македонців за «своїх».

Піднесення Македонії пов’язують із часами царювання Філіппа II (359-336 рр. до н. е.). Новий володар знався на військовій справі, шанував грецьку культуру, був вольовим та хитрим політиком, який прагнув перетворити Македонію на могутню державу. Задля зміцнення своєї влади Філіпп II створив при царському дворі школи для дітей знатних македонців. Перебуваючи там, діти не лише набували знань та досвіду, а й виконували роль заручників, гарантуючи покору своїх батьків, представників аристократичних родів. Із цих товаришів («гетайрів») царя згодом виріс особливий загін армії - важкоозброєна кіннота.

Монета Філіппа II із зображенням Аполлона.

Піхоту ж набирали із землеробів та пастухів. Бойовим порядком піхотинців була фаланга. Філіпп II запровадив щоденні вправляння воїнів у витривалості, змушуючи їх до багатокілометрових переходів у повному озброєнні.

Для проведення змін у війську потрібні були гроші. Заволодівши золотими копальнями на узбережжі Фракії (сучасна Болгарія), цар заснував там місто Філіппи й почав карбувати нову золоту монету. Маючи золото, Філіпп II не лише провів грандіозні військові реформи, а й закупив на Сицилії різноманітну військову техніку: балісти, катапульти, тарани тощо. Гроші македонський цар згодом використовував також і для підкорення інших противників. Він часто повторював, що «віслюк, навантажений золотом, здобуде будь-яку фортецю».

Обчисліть, скільки пройшло років від Марафонської битви - першої перемоги греків над персами - до поразки греків у битві під Херонеєю.

Прочитайте текст клятви зі стели на афінському Акрополі, укладений учасниками союзу грецьких міст та Філіппом II у Коринфі. Які умови договору мали виконувати греки? Яку роль у цьому союзі відігравав Філіпп II? Чи можна назвати цей документ мирним договором Філіппа II та грецьких полісів?

• «Клятва. Я клянуся Зевсом, Геєю... всіма богами й богинями. Я залишуся вірний миру й не порушу того договору що було укладено з Філіппом Македонським. Я не виступлю походом ні на суші, ні на морі й не завдам шкоди тим, хто дотримувався клятви. Я не захоплю якоюсь хитрістю або вивертами для військових цілей ні міста, ні фортеці, ні гавані, що належать учасникам мирного договору. Я не зазіхатиму на царську владу Філіппа та його нащадків, а також на державний устрій, що існував у кожної держави, коли приносилися клятви про мир».

Статуя Демосфена.

Напис на постаменті статуї Демосфена, встановленої афінянами на міській площі, сповіщав:

• «Якби, Демосфене, міць ти мав таку, як і розум, - владу в Елладі не зміг би захопити македонський Арей». Поясніть сенс напису. Які риси вдачі Демосфена відображено в ньому?

Про що йдеться в давньогрецькому вислові «Разом з тілами полеглих під Херонеєю було поховано й свободу греків»? Поміркуйте, чому греки перемогли в 5 ст. до н. е. персів, проте в 4 ст. до н. е. були підкорені Македонією.