Особливості будови опису зовнішності людини. Читання мовчки

Опис зовнішності має характерну будову: у кожному реченні названо певну деталь («відоме», або «дане») і ознаку цієї деталі («нове»).

У розповідний текст художнього стилю для пожвавлення, урізноманітнення розповіді вводяться описи зовнішності людини. Через описи зовнішності персонажів розкриваються їхні характери. Перед очима читача постають реальні життєві ситуації та конкретні постаті людей.

Під час опису зовнішності людини необхідно звергнути увагу на вік, характерні риси і вираз обличчя (колір очей, волосся, форма носа, брів, губи, шия), зріст, поставу, ходу, основні елементи одягу. Слід орієнтуватися на опис особливого, яскравого, суто індивідуального в зовнішності людини (заняття і професія, особливості характеру особистості, ставлення до інших людей, загальна культура, манери, хода, вираз обличчя (очей). Ця так звана непряма характеристика зовнішності дає змогу створити цілісне уявлення про описувану людину як особистість.

КОЛО ДУМОК.

Поміркуйте, чим художній опис зовнішності людини відрізняється від наукового чи ділового.

Словникова робота.

Плахта – старовинний жіночий одяг типу спідниці з двох до середини зшитих полотнищ.

Запаска – жіночий одяг із шматка тканини, який носили як спідницю, обгортаючи стан поверх сорочки.

Корсет, корсетка – верхній жіночий одяг – безрукавка, пошита в талію.

Дукач, дукат – старовинна срібна (золота) монета у вигляді жіночої прикраси.

1. Уважно прочитай текст про Онисю мовчки. Потім дай відповіді на запитання, обираючи правильний варіант або варіанти відповідей.

Була неділя. Марко мав намір одружитися і поїхав у село Чайки. Там жила Онися, дочка священика. Марко зайшов до хати Прокоповичів, привітався і низько вклонився хазяйці. І Онися не забарилась. Вона з'явилась у дверях, висока, тонка та рівна, як тополя. Гість ледь не скрикнув...

На Онисі була картата плахта, виткана квадратиками. Квадратики були заткані жовтогарячим шовком із білими, як срібло, тонкими обідками. Внизу теліпались червоні китички завбільшки з волоський горіх. Червона з синіми та зеленими квітками запаска блищала, ніби жевріла. Вишитий поділ сорочки спадав на червоні черевики. Ясно-синій шовковий корсет був затканий золотими квіточками. На чорноволосій голові неначе цвів вінок із квітів. Стрічки вкривали Онисю до пояса, немов з голови на плечі лився ливцем дощ із стрічок. На шиї червоніло п'ять разків товстого доброго намиста з золотими дукачами.

Лице в Онисі було оригінальне: зверху ширше, внизу вужче. На високому чолі неначе бігли дві довгі чорні темні стрілки. То чорніли тонкі довгі брови. Гострі кінці довгих брів десь побігли на скроні й там зникали під пучечками квіток. Під бровами горіли темні, як вугіль, блискучі продовгуваті очі. Лице кінчалось загостреним підборіддям. Маленькі темно-червоні вуста були випнуті. Матовий колір обличчя освіжав ледь примітний розлитий по щоках рум'янець.

Онися поставила на стіл тарілку з пиріжками. Через стрічки було видно тонкий, рівний, як стріла, стан. Марко підбіг до Онисі і поцілував їй руку. Онися сіла на канапі. Її струнка постать була ніби намальована на килимі ясними блискучими фарбами (За І. Нечуєм-Левицьким, 233 сл.).

Яке враження справляє Онися завдяки опису її зовнішності? Поясни свою думку, спираючись на конкретні деталі з тексту.

Чому, на твою думку, автор приділяє стільки уваги опису одягу Онисі? Що це може розповісти про героїню?