«Основні засади забезпечення кібербезпеки в Україні».

План

1 Основні потяння та визначення кібербезпеки в Україні.

2 Система кібербезпеки України.

3 Базові правила кібербезпеки.

ЗМІСТ

1 Основні потяння та визначення кібербезпеки в Україні.

Комп'ютерна безпека — це сукупність проблем у галузі телекомунікацій та інформатики, пов'язаних з оцінкою і контролюванням ризиків, що виникають при користуванні комп'ютерами та комп'ютерними мережами і розглядуваних з точки зору конфіденційності, цілісності і доступності. Вікіпедія

Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» дає таке визначення: Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» дає таке визначення: «кібернетична безпека (кібербезпека) – це стан захищеності життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства та держави в кіберпросторі; кібернетичний простір (кіберпростір) – це середовище, яке виникає в результаті функціонування на основі єдиних принципів і за загальними правилами інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем».

Простіше кажучи, кібербезпека — це процес застосування заходів безпеки з метою забезпечення конфіденційності, цілісності та доступності комп’ютерних даних.

Створення безпечних комп'ютерних систем і додатків є метою діяльності мережевих інженерів і програмістів, а також предметом теоретичного дослідження як у галузі телекомунікацій та інформатики, так і економіки. У зв'язку із складністю і трудомісткістю більшості процесів і методів захисту цифрового обладнання, інформації та комп'ютерних систем від ненавмисного чи несанкціонованого доступу вразливості комп'ютерних систем становлять значну проблему для їхніх користувачів, тому кібербезпека є частиною інформаційної безпеки будь-якої організації.

Кібербезпека важлива, оскільки урядові, військові, корпоративні, фінансові та медичні організації збирають, обробляють та зберігають безпрецедентні обсяги даних на комп'ютерах та інших пристроях. Значна частина цих даних може бути конфіденційною інформацією, будь то інтелектуальна власність, фінансові дані, особиста інформація або інші типи даних, для яких несанкціонований доступ або викриття можуть мати негативні наслідки. Організації передають конфіденційні дані через мережі та на інші пристрої в процесі ведення бізнесу. Компаніям та організаціям, особливо тим, яким доручається захищати інформацію, що стосується національної безпеки, охорони здоров'я чи фінансової документації, потрібно вживати заходів для захисту своєї конфіденційної інформації про бізнес та персонал. Вже в березні 2013 року представники розвідки країни застерегли, що кібератаки та цифрове шпигунство є головною загрозою національній безпеці, перевершуючи навіть тероризм.

Згідно із загальноприйнятим визначенням, безпечна комп'ютерна інформаційна система — це ідеальна система, яка коректно і у повному обсязі реалізує ті і лише ті цілі, що відповідають намірам її власника.

На практиці побудувати складну систему, що задовольняє цьому принципові, неможливо, і не лише з огляду на ймовірність виникнення несправностей і помилок, але й через складність визначення і формулювання часто-густо суперечливих очікувань проектувальника системи, програміста, законного власника системи, власника даних, що обробляються, та кінцевого користувача. Навіть після їхнього визначення у багатьох випадках важко або й неможливо з'ясувати, чи функціонує програма у відповідності із сформульованими вимогами. У зв'язку з цим забезпечення безпеки зводиться найчастіше до управління ризиком: визначення потенційних загроз, оцінка ймовірності їхнього настання та оцінка потенційної шкоди, із наступним ужиттям запобіжних заходів в обсязі, що враховує технічні можливості й економічні обставини.

2 Система кібербезпеки України.

Систему кібербезпеки України формують:

академічна кібербезпека (ВНЗ, дослідницькі інститути і т. д.);

державна кібербезпека (законодавча база, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, кіберполіція у складі Національної поліції України, Служба безпеки України, Міністерство оборони України, розвідувальні органи України, Національний банк України та інші);

комерційна кібербезпека (вендори, програмні та апаратні рішення, методики та методи, досвід, технології і т. д.);

некомерційні волонтерські та громадські організації (ІнформНапалм, Український кіберальянс та інші).

Кіберполіція й інші правоохоронні органи здійснюють розслідування, тоді як Урядова команда реагування на кіберінциденти (CERT-UA), Ситуаційний центр забезпечення кібербезпеки при СБУ (MISP-UA) та Національний координаційний центр кібербезпеки (НКЦК) при РНБО мають нейтралізувати загрозу в її активній фазі.

Навіть приватні підприємства можуть звертатися до CERT-UA за оперативною підтримкою. Держателі державних інформаційних ресурсів також інформують про інциденти Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України (Держспецзв’язку).

Попри все, рівень захищеності кіберпростору України залишається незадовільним. На думку експертів, українські системи залишаються вразливими до хакерських атак. Цьому сприяє недостатня підготока спеціалістів, що працюють у державному секторі. Зі сторони бізнесу причина вразливості полягає в необізнаності та неусвідомленості загрози. В Україні наразі не існує централізованого управління силами реагування на кіберзлочини.

У зв'язку з тим, що інтернет-технології проникають у всіх сфери життя людини, а подекуди й інтегруються в тіло людини, питання кібербезпеки користувача набуває особливої ваги.

При сучасному рівні розвитку технологій та їхній інтегрованості в життя людини це не лише питання доступу до інформації. Технології стають все ближче до тіла, до мозку і очей, до м'язів людини. Наприклад, у 2016 в Одесі на конференції Black Sea Summit вперше в Україні людині вживили чип у руку, якою він міг оплачувати рахунки, як банківською картою.

Також в останні роки набуває популярності імплантація чипів, які б замінювали ключі, карти, ідентифікаційні дані. Так, наприклад, в 2019 році проект «xNT» почав розсилку покупцям чипів для імплантації в руку. Відповідно, все більше зростає загроза, що кібератаки можуть торкнутися фізичного стану людини. Тому кібербезпека — це також і безпека життя людини.

За даними фахівців компанії InDevLab — більш ніж 90 % зламів відбувається саме завдяки соціальній інженерії. Це відбувається через те що хакери намагаються залякати людину чи створити такі обставини за яких у людини є обмежений час на роздуми і потрібно здійснити якусь дію, наприклад перерахувати кошти на зазначений рахунок.

3 Базові правила кібербезпеки.

Базові правила кібербезпеки користувача:

створення складного пароля, що складатиметься із довільного набору символів, букв та цифр;

регулярне оновлення паролів (раз у півроку);

не переходити за шкідливими або підозрілими посиланнями. Причина полягає в тому, що багато інтернет ресурсів містять комп'ютерні черв'яки або інші віруси. Особливу увагу варто звертати на Торрент-файли;

найбезпечніше використовувати ліцензоване програмне забезпечення;

не публікувати інформацію, що може мати компрометуючий характер;

підтримувати «чистоту переписок».

Складіть конспект лекції. Надайте фото-звіт

Складіть тести

Дати відповіді на контрольні питання.

Контрольні питання

1. Які проблеми в забезпеченні кібербезпеки існують в Україні?

2. Які базові правила кібербезпеки користувача?

3. Кіберпростір?