Основні засади забезпечення кібербезпеки в Україні

Президент України Володимир Зеленський своїм Указом № 447/2021 від 26 серпня 2021 року затвердив рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року «Про Стратегію кібербезпеки України».

Кіберпростір — один з можливих театрів воєнних дій

Стратегія кібербезпеки України визначає пріоритети національних інтересів у сфері кібербезпеки, наявні та потенційно можливі кіберзагрози, цілі та завдання забезпечення кібербезпеки України з метою створення умов для безпечного функціонування кіберпростору, його використання в інтересах особи, суспільства і держави.

У цій Стратегії визначено, що «забезпечення кібербезпеки є одним з пріоритетів у системі національної безпеки України. Реалізація зазначеного пріоритету буде здійснюватися шляхом посилення спроможностей національної системи кібербезпеки для протидії кіберзагрозам у сучасному безпековому середовищі».

Наголошується, що «кіберпростір разом з іншими фізичними просторами визнано одним з можливих театрів воєнних дій. Набирає сили тенденція зі створення кібервійськ, до завдань яких належить не лише забезпечення захисту критичної інформаційної інфраструктури від кібератак, а й проведення превентивних наступальних операцій у кіберпросторі».

РФ залишається одним з основних джерел загроз національній та міжнародній кібербезпеці

Надана оцінка діям країни-агресора, адже «Російська Федерація залишається одним з основних джерел загроз національній та міжнародній кібербезпеці, активно реалізує концепцію інформаційного протиборства, базовану на поєднанні деструктивних дій у кіберпросторі та інформаційно-психологічних операцій, механізми якої активно застосовуються у гібридній війні проти України».

Прогнозується зростання інтенсивності міждержавного протиборства й розвідувально-підривної діяльності у кіберпросторі. Розширюється коло держав, які намагаються сформувати власну кіберрозвідку, оволодіти сучасними технологіями розвідувально-підривної діяльності у кіберпросторі, посилюють державний контроль за національними сегментами мережі Інтернет. При цьому поширюється інструментарій та посилюється тенденція здійснення розвідувально-підривної діяльності у кіберпросторі шляхом залучення спецслужбами окремих держав, насамперед Російської Федерації, міжнародних хакерських угруповань для реалізації кібервпливу. У Стратегії також наголошується, що використання кіберпростору терористичними організаціями набуває глобального масштабу.

Основні виклики для України

У Стратегії визначені основні виклики та загрози для України у сфері кібербезпеки.

Основні виклики для України у сфері кібербезпеки:

• активне використання кіберзасобів у міжнародній конкуренції;

• змагальний характер розвитку засобів кібербезпеки в умовах швидких прогресуючих змін інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема хмарних та квантових обчислень, 5G-мереж, великих даних, Інтернету речей, штучного інтелекту тощо;

• мілітаризація кіберпростору та розвиток кіберзброї, що дає можливість приховано проводити кібератаки для підтримки бойових дій і розвідувально-підривної діяльності у кіберпросторі;

• вплив пандемії COVID-19 на економічну діяльність та соціальну поведінку, що спричинив стрімку трансформацію і організацію значного сегмента суспільних відносин у дистанційному режимі з широким використанням електронних сервісів та інформаційно-комунікаційних систем;

• упровадження нових технологій, цифрових послуг та механізмів електронної взаємодії громадян з державою, що здійснюється безсистемно в частині заходів з кібербезпеки та без належної оцінки ризиків.

Пріоритети забезпечення кібербезпеки України

Цим стратегічним документом передбачено основні засади розбудови національної системи кібербезпеки. Йдеться, що, крім основних суб’єктів національної системи кібербезпеки, Україна залучить до розв’язання завдань у цій сфері більш широке коло учасників, у тому числі суб’єктів господарювання, громадські об’єднання та окремих громадян України. Ключову об’єднувальну та координаційну роль у цьому процесі відіграватиме Національний координаційний центр кібербезпеки.

Визначені пріоритети забезпечення кібербезпеки України:

• убезпечення кіберпростору задля захисту суверенітету держави та розвитку суспільства;

• захист прав, свобод і законних інтересів громадян України у кіберпросторі;

• європейська і євроатлантична інтеграція у сфері кібербезпеки.

Стратегічні цілі

Формування нової якості національної системи кібербезпеки потребує чіткого та зрозумілого визначення стратегічних цілей, що мають бути досягнуті протягом періоду реалізації цієї Стратегії.

Для формування потенціалу стримування (С) необхідним є досягнення таких стратегічних цілей:

ціль С.1. Дієва кібероборона;

ціль С.2. Ефективна протидія розвідувально-підривній діяльності у кіберпросторі та кібертероризму;

ціль С.3. Ефективна протидія кіберзлочинності;

ціль С.4. Розвиток асиметричних інструментів стримування.

Для набуття кіберстійкості (К) необхідним є досягнення таких стратегічних цілей:

ціль К.1. Національна кіберготовність та надійний кіберзахист;

ціль К.2. Професійне вдосконалення, кіберобізнане суспільство та науково-технічне забезпечення кібербезпеки;

ціль К.3. Безпечні цифрові послуги.

Для вдосконалення взаємодії (В) необхідним є досягнення таких стратегічних цілей:

ціль В.1. Зміцнення системи координації;

ціль В.2. Формування нової моделі відносин у сфері кібербезпеки;

ціль В.3. Прагматичне міжнародне співробітництво.

Напрями зовнішньополітичної діяльності

У Стратегії також визначені напрями зовнішньополітичної діяльності України у сфері кібербезпеки.

«Україна у сфері кібербезпеки забезпечить поглиблення євроінтеграційних процесів шляхом уніфікації підходів, методів і засобів забезпечення кібербезпеки з усталеними практиками ЄС і НАТО, вжиття інших узгоджених з ключовими іноземними партнерами заходів, спрямованих на посилення кіберстійкості України, розвиток спроможностей національної системи кібербезпеки та захист національних інтересів у кіберпросторі», — йдеться в документі.

Координація та фінансування

Координатором реалізації цієї Стратегії є робочий орган Ради національної безпеки і оборони України — Національний координаційний центр кібербезпеки.

Реалізація Стратегії безпосередньо здійснюється основними суб’єктами національної системи кібербезпеки, Міністерством закордонних справ України, Міністерством цифрової трансформації України, Міністерством освіти і науки України та іншими суб’єктами забезпечення кібербезпеки в межах їхньої компетенції.

Фінансування заходів з реалізації Стратегії здійснюватиметься в межах видатків, передбачених Державним бюджетом України та з інших джерел, не заборонених законодавством.

Стратегія ґрунтується на положеннях Конституції України, законів України «Про національну безпеку України» та «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конвенції про кіберзлочинність, Стратегії національної безпеки України, Концепції боротьби з тероризмом в Україні та інших нормативно-правових актів.