Основні медикаменти і методи догляду за хворою твариною

ОСНОВНІ МЕДИКАМЕНТИ І МЕТОДИ ДОГЛЯДУ ЗА ХВОРОЮ ТВАРИНОЮ

Отруйні речовини широко розповсюджені в природі. Вони зустрічаються як в рослинному, так і в тваринному світі. Токсичними властивостями володіють також і неорганічні речовини.     

Отруйні речовини можна визначить як органічні так і неорганічні речовини, які, потрапляють в організм, в силу своїх хімічних властивостей викликають отруєння. Отрутою може бути  всяка хімічна речовина, здатна при взаємодії з організмом викликати патологічні процеси, іноді закінчуючи смертю.

Спочатку, потрапивши в організм, отруйні речовини вступають в взаємодію з його біохімічними системами, відповідальними за життєдіяльність, і в зв’язку з цим викликають значні зміни в їх злагоджених функціях.

Отруйні речовини існують в різних станах: газоподібні, рідкі і тверді речовини. Якщо отруйні речовини потрапили в організм дихальним шляхом (у вигляді газу), то його всмоктування в кров проходить в легенях, подібно тому, як здійснюється приплив кисню під час дихання. В цьому випадку отруйні речовини надзвичайно швидко насичують кров і викликають симптоми загального отруєння. У вигляді рідини отруйні речовини, найбільш поширено потрапляють в організм аліментарним шляхом (через шлунково-кишковий тракт). При потраплянні в ротову порожнину абсорбція (поглинання, всмоктування) багатьох з них починається на місці введення. В шлунку отруйні речовини абсорбуються мало. Основна маса всмоктується в тонкому відділі кишечника. З кишечника отруйні речовини перш за все потрапляють в печінку, де вони можуть затримуватися і піддаватися повному чи частковому руйнуванню. Також при попаданні отруйних речовин в очі, носову порожнину та вуха вони добре всмоктуються і викликають отруєння.

В твердому вигляді (порошки, таблетки) отруйні речовини можуть потрапити переважно через шлунково-кишковий тракт. В цьому випадку велике значення має розчинність отруйних речовин в шлунку: чим повніше і швидше він розчиниться, тим скоріше виявиться в кров`яному руслі і викликає отруєння.

Розглянемо основні і найбільш поширені отруєння домашніх тварин такі як

Харчові отруєння

Вони виникають в зв`язку з прийманням їжі, в якій містяться шкідливі для організму речовини. Ці речовини можуть бути присутні в різних продуктах харчування таких як: зелені трав`яні та висушені рослинні суміші – сіно. Особливу групу отруйних речовин складають продукти тваринного походження, що заражені токсинами які виробляються мікроорганізмами (Clostridium botulinum; Salmonella, гельмінти, Staphylococcus, Proteus, Escherichia coli тощо.); підстилка; оточуючі предмети побуту й догляду за тваринами, які охоче пробують на смак тварини; кормові добавки; плодоовочеві продукти; зернові суміші, хлібобулочні вироби, отримані з зерна та муки з домішками грибків, що виділяють мікотоксини (токсини грибкового походження) чи отруйних рослин, що містять високоактивні з`єднання, які і впливають отруйно на окремі біохімічні реакції і фізіологічні функції організму (алкалоїди, глікозиди, ефірні масла, нітрати, смолисті речовини тощо.), в наслідок недотримання технологій збирання, транспортування, зберігання та переробки.

Отруєння продуктами різного походження

Які містять хімічні домішки (порошки, миючі, дезінфікуючі засоби, фарба, лак, зооциди та багато інших.), що потрапляють в продукти харчування, в місця вигулу і перебування тварин, різними шляхами. Перш за все потрібно звернути увагу на отрутохімікати для домашніх гризунів, які застосовуються щоденно в побуті.

Ми не можемо повністю відмовитись від отруйних речовин, які допомагають нам в побуті, але ми повинні навчитися так поводитись з ними, що б забезпечити безпеку для себе та оточуючих нас.

Отруєння і побічні дії після застосування лікарських засобів

Найчастіше це трапляється  від того, що власники тварин самостійно, без огляду та консультації лікаря ветеринара, займаються самолікуванням, профілактикою екто та єндопаразитів  (бліх, гельмінтів), грибкових інфекцій, гіповітамінозів гризунів.

Отруйні речовини не слід допускати в організм, а якщо вони все ж таки проникли , то їх слід негайно вивести.

Підозра на отруєння тварин виникає при наявності певних клінічних ознак.  Це перш за все захворювання тварин, пов’язане з прийняттям корма, води чи з обробкою лікарських засобів.

З клінічних проявів найбільш характерні є погіршення загального стану;  раптова відмова від води, їжі; розлади травного каналу (блювота, діарея, спазми, кольки, здуття); нервові явища (загальне збудження з наступним сильним пригніченням (в`ялість), судоми, парези, паралічі, втрата свідомості); різке послаблення дихання і серцевої діяльності, посилення, а потім ослаблення акта діурезу, сильна слинотеча. Температура тіла як правило не змінюється, частіше знижується і дуже рідко підвищується.

Діагностика отруєння у багатьох випадках ускладнена. Це пов’язане з тим, що  не завжди власники мають час, досвід, проаналізувати певні події, що до стану тварини, місця перебування та чим вона займалася у відсутність людей, проконтролювати дії дітей та дорослих, інших тварин, які мають доступ до тваринок. Збір анамнезу відіграє вирішальне значення у постановці діагнозу. При цьому необхідно доповнити його ретельним оглядом тварини.

Як запобігти можливому отруєнню та яка перша ветеринарна допомога необхідна тваринам, коментує Василь Алєксєєнко, ветеринарний лікар «Центр сучасної ветеринарної медицини»:

Дресируйте свого собаку не підбирати нічого з землі;

Уважно перевіряйте майданчики для вигулу, особливо на наявність шматочків ковбаси або паштету;

Іноді для безпеки надягайте намордник;

Майте при собі піридоксин (В6) та фітоменадіон (К1, торгова марка Канакіон або Канавіт).

Якщо вашу тварину отруїли, треба негайно доправити її у клініку! Від початку симптомів у вас не більше 30 хвилин.

Що треба робити по дорозі, щоб не згаяти час:

Викликайте блювоту. Згодуйте собаці кухонну сіль із розрахунку 1 ст.л. солі на собаку вагою 10-20 кг. Та напоїть її великою кількістю води. Якщо за 10-15 хв блювоти немає, процедуру повторити, звичайно в цей момент бажано вже бути у ветеринарній клініці;

Коліть підшкірно чи внутрішньом’язово піридоксин B6 від 70 мг/кг маси тіла тварини (якщо одна ампула містить 50 мг/мл, тоді це 1,5 мл на кг маси тіла).

Узагальнено: для собак масою до 10 кг - 20 ампул по 1 мл. Для собак масою 10-20 кг - 30 ампул по 1 мл. Для собак масою більше 20 кг - 40 ампул по 1 мл або із розрахунку 70 мг діючої речовини/кг маси тіла собаки.

Важливо! піридоксин B6 діє тільки у дозі не менше ніж 1:1 до кількості отрути, а вона найчастіше невідома, тому не бійтесь перебільшити дозу, передозування B6 не буває!

Якщо з’явились симптоми отруєння щурячою отрутою, ввести підшкірно вітамін К1 (Канакіон чи Канавіт) у дозуванні 2,5-5 мг/кг маси тварини. Препарат дуже болючий. Проте на сучасні отрути від щурів, котрі з’явилися останнім часом, які хоч і входять до групи зоокумаринів, антидот К1 не діє;

Дати тварині адсорбенти  у першу годину-півтори після ймовірного отруєння – активоване вугілля, ентеросгель, сорбекс;

Заспокоїти тварину.

Якщо випадки отруєнь тварин у вашому місті, районі є непоодинокими, якщо ви побачили підозрілих людей, які годують безпритульних тварин і ті з часом помирають або зникають, або когось хто розкладає шматочки їжі у місцях вигулу собак, негайно звертайтесь до поліції.

Марія Трунова з громадської організації “Українське об’єднання захисників тварин” рекомендує зробити такі кроки:

Обов’язково візьміть забір крові та зробіть інші аналізи для встановлення факту отруєння під час перебування у ветеринарній клініці або у спеціалізованому закладі;

Отримавши результати, зверніться з заявою про злочин до найближчого районного відділу поліції;

Допомагайте дільничному у пошуку свідків, адже саме він буде здійснювати подальше слідство.

Якщо тварина померла на місці або у ветеринарній клініці:

Викличте  поліцію за номером 102 та дочекайтеся слідчо-оперативної групи;

Зателефонуйте до комунального підприємства поводження з тваринами, якщо таке є у вашому місці, для перевезення загиблої тварини на зберігання у холодильній камері;

Проконтролюйте оформлення всіх протоколів, особливо перевезення трупа тварини на ветеринарну експертизу (залежно від міста таку експертизу можуть робити в різних установах). Іноді суд приймає висновок звичайної ветеринарної клініки;

Отримайте висновок ветеринарної експертизи та зверніться із заявою про злочин до найближчого відділення поліції;

Допомагайте слідчому (дільничному) у пошуках свідків, залучайте до справи якомога більше людей;

Інформуйте засоби масової інформації про випадки отруєння тварин у вашому районі;

Весь час поки йде слідство тримайте на контролі цю справу;

Фіксуйте на фото або відео факт(и) отруєння та особу яка це зробила, це сприятиме успішному розслідуванню злочину.

Отруєння тварин це злочин.

Умисне отруєння тварин це кримінальний злочин так вважає Наталія Куць, юристка організації “Екологія. Право. Людина”. Згідно зі статтею 17 Закону України “Про захист тварин від жорстокого поводження”, отруєння тварин є забороненим методом умертвіння, воно викликає неймовірні муки і страждання. Отруєння – це жорстоке поводження, яке, згідно зі статтею 299 Кримінального кодексу України, передбачає покарання у вигляді арешту на строк до 6 місяців або обмеження волі на строк до 5 років, або позбавленням волі на строк від 3 до 8 років.

Іноді профілактичні дії можуть попередити майбутній злочин. Ви можете:

Поговорити з ймовірним отруйником та проінформувати його про відповідальність і спробувати владнати ситуацію і переконати його відмовитися від своїх дій;

Сповістити про наміри цієї людини вашого дільничного;

Роздрукувати інформацію про те, що тварини є важливою частиною екосистеми міста, а отруєння тварин карається Кримінальним кодексом України і передбачає покарання. Повісити роздруковану інформацію на дошці оголошень біля вашого під’їзду;

При загрозі життю вуличної тварини звернутися по допомогу до зоозахисних організацій та притулків для тварин у вашому місті, знайти тимчасову перетримку та прилаштувати тварину.

Висновки

Але які би ефективні ліки і методи лікування ми не застосовували, небезпека отруєння зберігається. Є одна народна мудрість, яка наголошує : Краще біду попередити, ніж усувати її наслідки. Для цього потрібно проводити роз’яснювальні роботи, з власниками, , які вже мають тварин, щодо утримання, догляду, годівлі, обробки чи застосування будь яких лікарських чи побутових засобів а особливо з тими, які тільки придбали чи збираються придбати домашніх улюбленців.

Завдання для учнів:

1. Після терапевтичного лікування вихованцеві буде потрібно якийсь час для відновлення. У цей період дуже важливо стежити за харчуванням тварини, попередньо відкоригувавши раціон. Складіть раціон вихованця після отруєння.