ОС. Організація даних

Операційну систему можна розглядати як частину програмного забезпечення (ПЗ) персонального комп’ютера (ПК) або іншого пристрою, що керує взаємодією між технічними вузлами, пакетами прикладних програм та користувачем.

Програмна складова — це комплекс програм, які забезпечують реалізацію інформаційних процесів пристроями інформаційної системи.

Системне програмне забезпечення призначене для керування роботою складових комп’ютера та обміном даними між ними, діагностування та усунення недоліків у роботі комп’ютера, автоматизації процесу обробки даних, організації обміну даними між користувачем і комп’ютером.

Операційна система — це програмний комплекс, що забезпечує керування апаратними засобами комп’ютера, а також надає середовище для виконання прикладних програм.

Утиліти (англ. utility – корисність) – це невеликі програми, створені для обслуговування комп’ютера та підвищення ефективності його роботи.

До утиліт відносяться програми обслуговування дисків, антивірусні програми, програми-архіватори, файлові менеджери, засоби для запису даних на оптичні носії тощо

Системи програмування – це комплекси програм, які призначені для створення нових програм з використанням мов програмування.

Прикладне програмне забезпечення – це програми, що призначені для реалізації конкретних задач опрацювання даних, які користувач розв’язує в ході своєї діяльності

Щоб розпочати роботу з будь-якою прикладною програмою, її необхідно запустити на виконання, тобто вказати процесору, що ця програма має бути виконана.

Отже, між користувачем та процесором має існувати посередник-перекладач. Він необхідний і тоді. коли ви хочете переписати дані з диска на диск, переслати їх мережею тощо. Роль такого посередника відіграє операційна система/

Основні функції операційної системи:

• створення середовища, в якому виконуються та взаємодіють прикладні програми;

• розподіл апаратних ресурсів комп’ютера між прикладними програмами;

• надання прикладним програмам засобів для ефективного використання пристроїв та виконання типових операцій з введення-виведення даних;

• організація зберігання даних на запам’ятовуючих пристроях;

• надання інтерфейсу, за допомогою якого користувачі керуватимуть виконанням прикладних програм та вмістом запам’ятовуючих пристроїв;

• забезпечення взаємодії комп’ютерів у мережах.

Основними складовими операційної системи є:

• базова система введення/виведення – BIOS – незалежний від конкретної версії операційної системи набір базових команд, які використовуються для забезпечення обміну даними між пристроями;

  ядро операційної системи – центральна частина операційної системи, що керує процесом виконання програм та їх доступом до ресурсів комп’ютера;

  файлова система – структура збереження даних на зовнішніх носіях і сукупність програм, які забезпечують роботу з цією структурою.

  Як правило, операційна система може працювати з кількома файловими системами;

• драйвери (від англ. driver – водій) – програми, які керують роботою периферійних пристроїв комп’ютера;

• інтерфейс користувача — сукупність засобів, які забезпечують обмін даними між користувачем і ОС.

Класифікація ОС

Операційні системи за типом інтерфейсу

ОС з текстовим інтерфейсом обмін даними між користувачем і комп’ютером реалізується з використанням команд, які користувач уводить із клавіатури у вигляді тексту. До операційних систем з текстовим інтерфейсом відносяться MS DOS та окремі версії Unix і Linux, які не мають інтегрованих графічних оболонок/

В ОС з графічним інтерфейсом обмін даними між користувачем і комп’ютером реалізується з використанням маніпулятора або клавіатури.

До операційних систем з графічним інтерфейсом належать операційні системи Windows, MacOS та ін.

Переглянути навчальне відео

Виконати інтерактивну вправу Класифікація ОС https://learningapps.org/view3725813

Виконати інтерактивну вправу Види програмного забезпечення

https://learningapps.org/view1149970