Організація робочих місць
Основні вимоги до організації робочого місця
Робоче місце - первинне і основна ланка виробництва, раціональна його організація має найважливіше значення у всьому комплексі питань наукової організації праці. Саме на робочому місці відбувається з'єднання елементів виробничого процесу - засобів праці, предметів праці і самої праці. На робочому місці досягається головна мета праці - якісне, економічне і своєчасне виготовлення продукції або виконання встановленого обсягу роботи.
Залежно від типу виробництва, особливостей технологічного процесу, характеру трудових функцій, форм організації праці та інших факторів визначається класифікація робочих мест. Так, за рівнем механізації робочі місця діляться на автоматизовані, механізовані і робочі місця, де виконуються ручні роботи. Механізовані робочі місця в свою чергу поділяються на частково механізовані (робота біля верстата, механізму і т.д.) і механізовані, а автоматизовані - на напівавтоматизованого та роботизовані.
За ознакою поділу праці робочі місця можуть бути індивідуальними і колективними (бригадними), за спеціалізацією - універсальними, спеціалізованими і спеціальними, за кількістю обслуговуваного устаткування - одностаночного і многостаночную, за ступенем рухливості - стаціонарними та пересувними. Робочі місця можуть перебувати в приміщенні, на відкритому повітрі, на висоті, під землею. Робота на них може виконуватися сидячи, стоячи або з чергуванням тієї та іншої пози.
Організація робочого місця - це система заходів щодо його оснащення засобами і предметами праці і розміщенню їх у певному порядку.
Організація обслуговування робочого місця означає його забезпечення засобами, предметами праці та послугами, необхідними для здійснення трудового процесу. Основна мета організації робочого місця - досягнення високоякісного та економічно ефективного виконання виробничого завдання у встановлені терміни на основі повного використання устаткування, робочого часу, застосування передових методів праці з найменшими фізичними зусиллями, створення безпечних і сприятливих умов ведення робіт. Залежно від специфіки виробництва на організацію робочих місць впливають і інші фактори: співвідношення елементів розумової та фізичної роботи, ступінь її відповідальності. При проектуванні робочих місць повинні бути також враховані освітленість, температура, вологість, тиск, шум, вібрація, пиловиділення та інші санітарно-гігієнічні вимоги до організації робочих місць. Необхідними вимогами є:
характеристика робочого місця;
загальні вимоги до організації робочого місця;
оснащення робочого місця;
просторова організація робочого місця і порядок розміщення організаційного оснащення, інструментів, матеріалів;
опис організації праці на робочому місці і рекомендовані передові прийоми і методи праці;
організація обслуговування робочого місця, способи і засоби зв'язку зі службами обслуговування та управління;
умови праці на робочому місці;
вимоги безпеки та охорони праці;
нормування праці, застосовувані форми і системи оплати праці;
документація на робочому місці;
економічна ефективність від впровадження типового проекту.
Оснащення і планування робочих місць
Оснащення і планування робочих місць - основа їхньої організації. Елементами оснащення робочих місць є основне і допоміжне обладнання, технологічна і організаційна оснастка.
Допоміжне обладнання складається з підйомних пристроїв, різних транспортерів, контрольних приладів, випробувальних стендів та інших підсобних засобів.
Технологічна оснастка включає інструментарій та технічну документацію.
До організаційної оснащенні відносяться:
o пристрої для розміщення і зберігання на робочих місцях технологічної оснастки, заготовок, сировини, матеріалів, готових виробів, відходів;
o виробничі меблі;
o засоби сигналізації та зв'язку, місцевого освітлення;
o предмети догляду за обладнанням та робочим місцем (щітки, маслянки, гачки, тощо);
o огороджувальні і запобіжні пристрої;
o деталі виробничого інтер'єру.
Розташування засобів і предметів праці визначає трудові руху, їх кількісні та якісні характеристики, площа робочого місця. Удосконалення планування робочого місця повинно бути спрямоване на усунення зайвих і нераціональних трудових рухів, максимальне скорочення переміщення робочого і матеріальних елементів трудового процесу, а отже, на підвищення ефективності праці та зниження стомлюваності робітника.
Методологічна основа науково обгрунтованої планування робочого місця - її відповідність ергономічним вимогам. Це досягається за рахунок раціонального формування робочих зон і правильного розміщення матеріальних елементів виробництва відповідно до антропометричними і психофізіологічними даними людини на основі забезпечення робітникові необхідного оперативного простору, що дозволяє вільно здійснювати трудові функції. Раціональна планування робочого місця повинна передбачати чіткий порядок і сталість в розміщенні інструментів і пристосувань, документації, деталей як у процесі роботи, так і при їх зберіганні і забезпечувати зручну робочу позу, виконання трудових процесів з максимальною економією рухів робітника, а також повну безпеку праці. Важливою вимогою є правильне використання відведеної для робочого місця виробничої площі. На робочому місці фіксуються оперативне і допоміжне робочі простору. В оперативному просторі розміщується все необхідне обладнання, у допоміжному - рідше використовувані засоби і предмети праці. Оперативне простір може підрозділятися на робочі зони різної значущості. Робоча зона - це ділянка тривимірного простору, обмежений межами досяжності рук в горизонтальному і вертикальному напрямках.
Велике значення має вибір робочої пози, що викликає мінімальне стомлення працівника: "сидячи", "стоячи" або "сидячи - стоячи". Вибір здійснюється з урахуванням фізичних зусиль, необхідних для виконання роботи, її темпу і характеру. Одночасно встановлюється відповідність розстановки обладнання і оснастки нормам вимог безпеки та умовам праці.
Важливі вихідні передумови проектування раціонального планування робочого місця - його спеціалізація відповідно до встановленої технологією і формами поділу праці; розроблені методи і прийоми праці; вимоги безпеки та охорони праці.
При плануванні робочих місць необхідно дотримуватися раціональну ширину транспортних проходів та проїздів, а також правильно визначати види підйомно-транспортних засобів. Основні поздовжні і поперечні проїзди повинні бути наскрізними, без тупиків.
Організація праці на робочих місцях
Основною одиницею комплексного аналізу й удосконалення організаційного розвитку підприємства є робоче місце — основна ланка виробничого процесу й елемент структури підприємства. Від ефективності організації праці на кожному робочому місці залежать його загальні результати як на певному робочому місці, так і на виробничій ділянці, у цеху, на підприємстві в цілому.
Будь-яке виробництво починається з проектування і планування. Насамперед визначається номенклатура виробленої продукції, потім технологія, за допомогою якої вона має випускатися, далі — система робочих місць, що покликана забезпечувати виробничий процес. Лише після цього може йтися про набір працівників, їх навчання, використання у виробництві та ін.
Організація робочих місць передбачає встановлення визначених норм продуктивності на певному місці, а отже, й інтенсивності праці працівників, до того ж повинна враховувати складність роботи, її важливість для виробництва. Будь-яка праця структурується на визначену кількість ланок чи елементів, що повинні виконуватися у визначеній послідовності. Для кожного робочого місця визначаються завдання, функції, зміст роботи.
Працівник також висуває визначені вимоги до психофізіологічних навантажень на робочому місці, інтенсивності праці, її умов, безпеки праці і стану навколишнього середовища. Ефективне виконання робіт на робочому місці можливе лише за дотримання визначеного режиму праці і відпочинку, норм і нормативів. Чимале значення для продуктивності праці працівників мають поділ і кооперація праці на робочому місці, склад функцій, які повинні виконувати працівники. Вузька спеціалізація в сучасних умовах виробництва не стимулює працівників до високої продуктивності. Вирішуючи питання про розширення меж їх професійного профілю, необхідно розглядати форми роботи малими групами, технологічними бри-
гадами, коли формуються не індивідуальні, а колективні робочі місця. Нарешті, під час проектування робочих місць необхідно враховувати технологічні, інтелектуальні, творчі інтереси працівників, процес проектування робочих місць ускладнюється у зв'язку з істотними розбіжностями в організації виробництва, управління і праці в рамках підрозділів. У одних випадках ця організація побудована на чіткому і твердому регламенті праці на робочих місцях, закріпленні за кожним працівником чітко визначених функцій. В інших — чітка регламентація закінчується на рівні підрозділу. У підрозділі, як це спостерігалось на практиці роботи, побудованої за організаційним принципом, чіткий поділ праці відсутній, під час розподілу робіт між виконавцями враховуються їх здібності до виконання тих чи інших операцій чи комплексу операцій. У ньому (особливо що до фахівців) здійснюється принцип делегування повноважень і відповідальності згори донизу, що сприяє розвитку самостійності, творчості й ініціативи. Така організація як важливий елемент організаційно-функціональної виробничої структури передбачає впровадження інформаційних і комунікаційних систем, що спираються на телефонну і комп'ютерну техніку. Подібні системи дають змогу отримувати доступ кожному до необхідної йому інформації чи встановити зв'язок з потрібними співробітниками. У результаті у працівників складається більш чітке уявлення про свої трудові функції та можливості, а служби управління підприємств отримують інформацію про ступінь сприйняття і якості виконання працівниками своїх функцій.
Організація робочих місць неможлива без розробки організаційно-методичної нормативної документації, за допомогою якої регламентувалися б зміст праці виконавців, вимоги, що ставляться до них виробництвом, витрати праці на виконання тієї чи іншої роботи, її умови, показники відповідальності і багато іншого, без чого неможливий ефективний процес виробництва. Головне місце серед цих документів мають займати карти робочих місць, що є істотним доповненням до вимог тарифно-кваліфікаційних довідників працівників і кваліфікаційних довідників фахівців.
Проектування і планування робочих місць має чимало труднощів, є комплексною проблемою, що стосується техніки і технології виробництва, нормування й організації праці, її планування й оцінки роботи, психофізіологічних, соціальних, правових питань. Ця діяльність має здійснюватися за активної участі фахівців служби управління персоналом.
Одним з основних засобів управління вдосконаленням організації праці на робочих місцях у діючому виробництві є їх атестація — комплексна оцінка стану кожного робочого місця на його відповідність передовому науково-технічному й організаційному рівню з метою створення зайнятому на ньому працівнику чи групі працівників необхідної виробничої обстановки й умов, що забезпечують високу ефективність праці, і на цій основі — гідну заробітну плату. Атестація робочих місць повинна сприяти зростанню продуктивності праці на основі приведення стану робочих місць у відповідність до вимог науково-технічного прогресу; підвищенню змістовності і привабливості праці; поліпшенню використання основних фондів шляхом ліквідації зайвих робочих місць і застарілого устаткування, концентрації виконання робіт на найбільш прогресивному устаткуванні; забезпеченню збалансованості кількості робочих місць і кількості працівників, підвищенню коефіцієнта змінності роботи; поліпшенню умов праці і техніки безпеки на кожному робочому місці, підвищенню культури виробництва; підвищенню соціальної активності і кваліфікації працівників, залученню їх до управління виробництвом, у тому числі до оцінки досягнутого рівня виробництва і визначенню заходів для його удосконалення.
Робочі місця атестуються за такими основними позиціями:
— умови праці і забезпечення техніки безпеки;
— техніко-технологічні чинники (технічна оснащеність, планування, обслуговування, прогресивність технологічного процесу);
— рівень організації праці (темп роботи, час зайнятості, інтенсивність праці);
— економічна ефективність (витрати, доходи, якість, результат).
Логічним завершенням атестації робочих місць є складання паспорта робочого місця як єдиного документа, в якому всі необхідні вимоги до його організації взаємопов'язані.
.png)