організація пожежної безпеки на виробництві

Організація пожежної безпеки на виробництві.

Пожежна безпека підприємства – це такий стан промислового об`єкту, при якому виключається можливість пожежі, а у разі її виникнення запобігається вплив на людей небезпечних факторів та забезпечується захист матеріальних цінностей.

Пожежна безпека промислових підприємств складається з системи запобігання пожеж та з системи пожежного захисту.

Система запобігання пожеж – це комплекс організаційних і технічних засобів, спрямованих на виключення можливості виникнення пожежі, на запобігання утворення горючого і вибухонебезпечного середовища шляхом регламентації вмісту горючих газів, парів та пилу у повітрі, а також виключення можливості виникнення джерел запалювання або вибуху; забезпечення пожежної безпеки технологічних процесів, обладнання, електроустаткування, систем вентиляції, зберігання сировини та інших матеріалів.

Запобіганню пожеж сприяє герметизація виробничого обладнання, заміна горючих речовин на негорючі, які застосовуються в технологічних процесах, обмеження обсягів речовин, що застосовуються і зберігаються; контроль за концентрацією речовин у повітрі в приміщеннях і технологічному обладнанні; застосування робочої і аварійної вентиляції; відведення горючого середовища в спеціальні пристрої і безпечні місця; застосуваня інгібіруючих і флегматизуючих добавок; вибір безпечних швідкисних режимів руху середовища та ін.

Система пожежного захисту забезпечується застосуванням вогневідсікаючих пристроїв на технологічних комунікаціях, в системах вентиляції, повітряного опалення і кондиціювання повітря.

Заходи пожежної безпеки на підприємствах по призначенню поділяються на чотири групи:

1. Заходи, які забезпечують пожежну безпеку технологічного процесу і обладнання, зберігання сировини і готової продукції.

2. Будівельно – технічні заходи, які направленні на виключення причин виникнення пожеж і на створення стійкості огороджуючих конструкцій і будівель; на запобігання можливості поширення пожежі і вибуху.

3. Організаційні заходи, які забезпечують організацію пожежної охорони, навчання працюючих методам по запобіганню пожеж і по застосуванню первинних засобів гасіння пожеж.

4. Засоби по ефективному вибору засобів гасіння пожеж, обладнання пожежного водопостачання, пожежної сигналізації, створення запасу засобів гасіння.

Класифікація будівельних матеріалів та будівельних конструкцій по загоранню та вогнестійкості

Пожежна безпека будівель і споруд, умови розвитку і поширювання пожежі залежить від займання і вогнестійкості будівельних матеріалів та конструкцій та встановлюється на стадії проектування промислових об`єктів в залежності від технологічного процесу у категорії вибухо- і пожежонебезпеки приміщень, розташованих в проектуємих будівлях.

Відповідно СНиП ІІ-2-80 будівельні матеріали і конструкції по загоранню поділяються на три групи: незгораємі, важкозагораємі і згораємі.

Незгораємими являються матеріали і конструкції, які під дією огню або високої температури не займаються, не тліють і не обвуглюються. До них відносяться всі природні і штучні матеріали: гіпсові і гіпсоволокнисті мінераловатні плити. які при пожежі не горять.

Важкозгораємими є такі матеріали і конструкції, які під дією вогню або високої температури займаються, тліють або обвуглюються і продовжують горіти і обвуглюватися при наявності джерела запалювання, а після його віддалення ці процеси припиняються. До них належать штучні матеріали, у яких крім негорючих мінеральних речовин мають більш 8% по масі органічних заповнювачів; конструкції виготовлені із важкозагораємих матеріалів, а також із згораємих, захищених від вогню і високих температур несгораємими матеріалами ( дерево покрите азбестом і покрівельним залізом).

Згораємими являються такі матеріали і конструкції, які під дією вогню або високої температури горять, тліють або обвуглюються і горять після віддалення джерела запалювача. До них відносять всі органічні матеріали не захищені від вогню або високих температур.

Важливим критерієм оцінки будівельних матеріалів і конструкцій є вогнестійкість. яка характеризується двома показниками - межа вогнестійкості і ступень вогнестійкості.

Межа вогнестійкості будівельної споруди визначається експериментально і характеризується в годинах від початку випробування її на вогнестійкість до появи однієї із ознак:

- крізні тріщини або отвори, через які нагріті продукти горіння або полум`я може проникати через конструкцію;

- підвищення температури на незігріваємій поверхні конструкції в середньому більш чим на 140°С, або в любій точці цій поверхні до температури 180°С і більше, в порівнянні з температурою до випробування або більш 220°С незалежно від температури конструкції до випробування;

- втрата несучих властивостей конструкції (завалювання).

Ці показники мають важливе значення при плануванні евакуації працюючих при пожежі, а також при гасінні, дають можливість врахувати відповідні заходи забезпечення безпеки.

Ступінь вогнестійкості промислових будівель і споруд визначається в залежності від групи займання і межи вогнестійкості основних будівельних конструкцій. а також швидкості поширення вогню на ній.

Будівлі і споруди відповідно СНиП ІІ-2-80 підрозділяються на п`ять ступенів вогнестійкості. Мінімальні межи вогнестійкості і групи горючості приведені в табл. 21.3.

Необхідна вогнестійкість будівель і споруд при проектуванні визначається в залежності від категорії пожежної безпеки розташованих в них виробництв, поверху і площини між протипожежними стінами на поверхах відповідно з СНиП 2.09.02-85.

Будівлі харчових підприємств будуються не нижче ІІ ступені вогнестійкості.