ОКУПАЦІЙНИЙ РЕЖИМ В УКРАЇНІ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Створення робочого настрою, налаштування на продуктивне сприймання теоретичного матеріалу.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Фронтальна бесіда за змістом параграфа підручника, що розглядався на попередніх уроках:

- Основні воєнні події літа-осені 1941 року на радянсько-німецькому фронті;

- Україна в планах окупантів.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

За допомогою мультимедійного проектора учитель демонструє фотокадри часів нацистської окупації, наголошуючи на тому, що так починалася для радянських людей війна, яку назвуть Великою Вітчизняною.

ІV. ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТЕМИ ТА ЦІЛЕЙ УРОКУ

Друга світова війна, розпочата нацистською Німеччиною, була небаченою за своїми масштабами та наслідками, котрі можна кваліфікувати як глобальну соціальну катастрофу. За роки війни людство втратило близько 60 мільйонів житів, десятки мільйонів були скалічені і понівечені як фізично, так і морально. Завдано шкоди матеріальним, культурним і духовним цінностям.

Гітлерівська влада прагнула встановити свій лад на всіх загарбаних територія.

Отже, тема уроку – «Окупаційний режим в Україні». Завдання – з’ясувати, яке життя готували нові господарі на окупованій території України.

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Складові «нового порядку» :

- Україну поділено на чотири окупаційні зони (на мапі України учитель демонструє ці зони: дистрикт «Галичина», «Трансністрія», рейхскомісаріат «Україна», прифронтова зона);

- створені каральні органи та допоміжна адміністрація з осіб, які співпрацювали з німцями;

- масове знищення людей (комуністів, євреїв, ромів, слов’ян) у концтаборах та гетто;

- економічне пограбування України;

- примусова праця населення;

- вивезення робочої сили до Німеччини (протягом 1942-1944 років з України було вивезено 2,5 млн. чоловік).

«Новий порядок» став втіленням на практиці генерального плану «Ост», який передбачав такі заходи:

- германізацію та колонізацію території Східної Європи, у тому числі й українських земель;

- фізичне знищення частини слов’янського населення; перетворення най витриваліших і здорових його представників на рабів;

- вжити заходів для ліквідації національної культури, середньої і вищої освіти.

Жахливих жертв зазнало єврейство. Шість мільйонів життів – такою є ціна, що її сплатила ця невелика нація за право на своє існування.

З приходом до влади у Німеччині нацисти поставили собі за мету «остаточне вирішення єврейського питання» - знищення євреїв як нації.

У роки Другої світової війни нацисти використовували два способи «остаточного вирішення єврейського питання». Перший – створення «фабрик смерті». У 1942-1945 рр. існували кілька таборів смерті, де знищення людей проводилося за допомогою газових камер і де тіла вбитих потім спалювались у крематоріях. У цих таборах нацисти вбивали, в основному, євреїв із Західної Європи.

Нацисти створили 1634 концентраційних таборів, 900 трудових. Декілька таборів, розташованих на території Польщі, отримали зловісну назву «таборів смерті»: Аушвіц-Біркенау, Майданек, Треблінка, Бєлжец, Собібор, Хелмно. Табори смерті виконували вирішальну роль у знищенні єврейського населення Європи.

Хелмно – табір, де винищення в’язнів відбувалося за допомогою вихлопних газів у спеціальних автомашинах («душогубках»). Процес знищення відбувався з 7 грудня 1941 р. до березня 1943 р. і з квітня 1944 р. до січня 1945 р. Знищено було понад 320 000 осіб, з них до 98% євреїв.

Бєлжец – створений як табір примусової праці на початку 1940 р. З лютого-березня 1942 р. у табір почали звозити євреїв з Польщі та України з метою винищення у газових камерах. Процес знищення тривав до грудня 1942 р. У 1943 р. нацисти ліквідували сліди злочинів (спалювали трупи, саджали дерева тощо). У таборі було знищено понад 500 000 євреїв і 2 000 ромів.

Собібор діяв з травня 1942 р. до середини жовтня 1943 р. Використовувався з метою знищення євреїв з Польщі, Західної України, Чехословаччини, Австрії, Нідерландів, Бельгії, Франції. Знищено понад 250 000 євреїв, а також декілька тисяч військовополонених і ромів.

Треблінка – створений навесні 1941 р. як трудовий табір. Відділення Треблінка-2, що було створене з метою винищення євреїв, почало діяти з кінця травня 1942 р. по 2 серпня 1943 р., коли у таборі спалахнуло повстання єврейської підпільної організації. Після цього у жовтні 1943 р. нацисти знищили табір. Загальна кількість загиблих у таборі 870 000 чол., переважна більшість – євреї, а також понад 2 000 ромів.

Майданек засновано в жовтні 1941 р. спочатку як табір примусової праці та військовополонених. Масове знищення почалось у 1942 р. Загальна кількість жертв – 80 000 людей, з них понад 60 000 євреїв. Табір ув’язнених звільнила Червона армія у липні 1944 р.

Аушвіц був заснований як концентраційний табір. У липні 1940 р. до нього прибув перший транспорт з польськими політичними в’язнями. Згодом були засновані Аушвіц-ІІ (Біркенау) і Аушвіц-ІІІ (Моновіц). Масові знищення в’язнів у газових камерах у Біркенау почалися з 1942 р. Загальна кількість жертв у таборі у 1940-1945 рр. оцінюється від 1 100 000 до 1 500 000 чол., з них переважна більшість євреї, яких відправляли до газових камер одразу після прибуття. Вязні табору були звільнені Червоною армією 27 січня 1945 р. [3, с. 101]

Однак на «східних територіях» - на території СРСР, куди нацисти вступили після 22 червня 1941 р., - «остаточне розв’язання єврейського питання» проводилося, в основному, другим способом. Єврейське населення окупованих районів СРСР знищувалося головним чином прямо на території свого проживання. Інколи відразу після окупації, часом після довгого періоду перебування в гетто. Тут убивства здійснювалися спеціальними оперативними групами СС (айнзацгрупами), які просувалися за німецькою армією вглиб СРСР. Айнзацгруп було чотири (А, В, С, D), у кожній з них служили від 500 до 1000 чоловік. В основному це були німці, однак частину персоналу айнзацгруп становили представники місцевого населення, завербовані вже після вторгнення оперативних груп у СРСР. У завдання входило проведення заходів щодо забезпечення безпеки окупаційного режиму в тилу. Для цього вони повинні були вбивати партійних і радянських функціонерів, підпільників, партизан, а також чоловіків-євреїв, які перебували на партійних і державних посадах (оскільки війна з СРСР розглядалася нацистами як боротьба з більшовицькою ідеологією, створеною нібито єврейством). Однак поступово, у липні-серпні 1941 р. айнзацгрупи почали вбивати на радянській території всіх євреїв: і чоловіків, і жінок, і старих, і дітей. [3, с. 109]

Хронологія подій:

- 29 червня – початок липня 1941 р. – захоплення нацистами Львова, перші погроми проти єврейського населення міста за участю колаборантів. Загинуло близько 5 000 людей;

- липень-серпень 1941 р. – вбивства євреєв німецькими окупантами та їх прибічниками в Станіславі, Тернополі, Золочеві, Бережанах, Радомишлі та інших містах України;

- 26-28 серпня 1941 р. – розстріл угорських та місцевих євреїв у м. Кам’янець-Подільському. Загинуло близько 23 000 людей;

- 15 вересня 1941 р. – розстріл євреїв Бердичева, понад 10 000 людей було вбито;

- 29-30 вересня 1941 р. – вбивство євреїв у Києві, у Бабиному Яру, за даними айнзацгрупи «С» було знищено 33 771 єврей;

- вересень-листопад 1941 р. – розстріли єврейського населення Вінницької області в німецькій зоні окупації;

- вересень 1941 р. – створення єврейського гетто у Львові, одного з найбільших в окупованій нацистами Європі (ліквідоване у червні 1943 р.);

- жовтень 1941 р. – розстріл єврейського населення в Дніпропетровську, близько 12 тисяч людей загинуло;

- 24-26 жовтня 1941 р. – розстріл євреїв Одеси, було замордовано понад 20 тисяч людей;

- 12-14 грудня 1941 р. – розстріл євреїв Харкова у Дробицькому Яру, загинуло понад 10 тисяч людей.

Василь Гроссман, український письменник єврейського походження:

«Злочинно вбиті старі ремісники…, злочинно вбиті ломові візники, трактористи, шофери, дроворуби; злочинно вбиті водовози, мірошники, пекарі, кухарі; …злочинно вбиті вчені бактеріологи й біохіміки…; злочинно вбиті бабусі, які вміли в'язати шкарпетки й випікати печиво, варити бульйоні робити струдель з горіхами та з яблуками, і злочинно вбиті бабусі, які не були великими господарками, - вони вміли тільки любити своїх дітей і дітей своїх дітей; злочинно вбиті дружини, які були вірні своїм чоловікам, і злочинно вбиті легковажні дружини; злочинно вбиті гарні дівчата… студентки й веселі школярки; злочинно вбиті некрасиві й дурні; злочинно вбито горбунів; злочинно вбиті співачки; злочинно вбиті сліпі; злочинно вбиті глухонімі; злочинно вбиті скрипалі й піаністи; злочинно вбиті трирічні й дворічні; злочинно вбиті восьмидесятирічні старі з катарактами на мутних очах, з холодними прозорими пальцями й тихими голосами… і злочинно вбиті діти, які жадібно смоктали материнські груди до останньої своєї миті. Всі злочинно вбиті, багато сотень тисяч, мільйон євреїв на Україні». [3, с. 98]

Учитель пропонує переглянути відеосвідчення Рози Гінзбург, яка розповідає про перші місяці окупації України 1941 року (Бершадь, на Вінниччині, де проживала родина Рози, перебувала в зоні румунської окупації – Трансністрії; у містечку було влаштоване одне з найбільших у регіоні гетто), та Бориса Арсена, який згадує про організацію гетто у Рогатині на Станіславщині (тепер Івано-Франківська область) літом-восени 1941 року.

Запитання до учнів:

- Про що йдеться у свідченнях?

- Як Роза сприймала «зірку Давида» на рукаві євреїв? Як до цього атрибуту ставиться Борис?

Після обговорення учитель переходить до наступного етапу уроку.

VІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НОВИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Робота в парах

Учитель пропонує учням виконати тестове завдання, через п’ять хвилин старшокласники обмінюються завданнями і спільно перевіряють правильність його виконання.

По завершенні цієї роботи учитель за допомогою мультимедійного проектора демонструє правильні відповіді в обох варіантах.

1 варіант

1. Коли почалася окупація Української РСР військами нацистської Німеччини та її союзників?

А – 23 серпня 1939 року;

Б – 1 вересня 1939 року;

В – 17 вересня 1939 року;

Г – 22 червня 1941 року.

2. У якому місті знаходиться Бабин Яр, який нацисти перетворили на місце масового знищення євреїв, військовополонених, циган, підпільників та інших, кого вважали зайвими на цьому світі?

А – Житомир;

Б – Винниця;

В – Київ;

Г – Харків.

3. Позначте, скільки тривав робочий день за часів гітлерівської окупації:

А – 5-10 год.;

Б – 10-12 год.;

В – 12-14 год.;

Г – 14-16 год.

4. Якому поняттю відповідає дане визначення: «загибель значної частини єврейського населення Європи в ході систематичного переслідування і знищення його нацистами та їхніми пособниками в Німеччини й на захоплених територіях у 1933-1945 роках»?

А – голодомор;

Б – депортація;

В – терор;

Г – голокост.

5. Як називався план, розроблений нацистами, передбачав колонізацію загарбаних земель, винищення мирного населення, пограбування матеріальних цінностей, експлуатацію природних і людських ресурсів тощо?

А – «Вайс»;

Б – «Барбаросса»;

В – «Ост»;

Г – «Новий порядок».

6. Гетто – це створювані гітлерівцями спеціальні місця концентрації…

А – військовополонених;

Б – євреїв;

В – комуністів;

Г – остарбайтерів.

7. Створені нацистами концентраційні табори називали…

А – «фабриками смерті»;

Б – «громадськими дворами»;

В – «дослідницькими лабораторіями»;

Г – «виправними закладами».

8. Укажіть складові «нового порядку» в Україні (три показники):

1 – створені каральні органи, допоміжна адміністрація з осіб, які бажали співпрацювати з німцями;

2 – відновлена та легалізована діяльність українських політичних партій не комуністичної орієнтації;

3 – масове знищення людей у концтаборах, гетто;

4 – економічне пограбування України, примусова праця населення, вивезення робочої сили до Німеччини;

5 – повна ліквідація колгоспно-радгоспної системи, зрівняльний розподіл землі між селянами за трудовими нормами;

6 – створення шляхом тотальної мобілізації Української національної армії, союзниці Німеччини у війні;

7 – поділ України між Німеччиною та Радянським Союзом.

9. Установіть відповідність між поняттями та їх визначеннями:

10. Установіть відповідність між назвами концентраційних таборів та місцем їхнього розташування:

2 варіант

1. Вкажіть дату початку Великої Вітчизняної війни:

А – 23 серпня 1939 року;

Б – 1 вересня 1939 року;

В – 17 вересня 1939 року;

Г – 22 червня 1941 року.

2. Хто такі остарбайтери?

А – військовополонені;

Б – біженці із східних регіонів Німеччини;

В – робітники, вивезені на примусові роботи до Німеччини;

Г – етнічні німці, що проживали на сході Європи.

3. Позначте кількість концтаборів на території України за часів гітлерівської окупації:

А – 140;

Б – 160;

В - 180;+

Г – 200.

4. Позначте опис, що стосується життєпису Ярослава Стецька:

А – політичний і військовий діяч, член ОУН-Б, головнокомандувач Української Повстанської Армії;

Б – військовий діяч, ініціатор формування партизанських відділів Поліської Січі, автор спогадів «Армія без держави»;

В – організатор партизанських формувань в Україні, очільник Українського штабу партизанського руху, міністр внутрішніх справ УРСР;

Г – діяч національного руху, ініціатор прийняття Акту відновлення Української держави, голова Українського Державного Правління, автор книги «30 червня 1941 р.».

5. Позначте визначення, що розкриває значення поняття план «Ост»:

А – назва стратегії ведення агресивної блискавичної війни Німеччиною проти СРСР;

Б – довгостроковий стратегічний план гітлерівської Німеччини щодо колонізації слов’янських країн Сходу;

В – декрет А. Гітлера, спрямований на застосування репресивних заходів проти діячів анти нацизму;

Г – система заходів щодо переслідування та знищення євреїв нацистами в Німеччині та на захоплених нею територіях.

6. Позначте ім’я та прізвище українського громадсько-культурного діяча, розстріляного німцями у Бабиному Яру:

А – Олена Теліга;

Б – Михайло Кирпонос;

В – Володимир Сосюра;

Г – Андрій Мельник.

7. Найбільше гетто на території України знаходилося…

А – у Чернівцях;

Б – в Одесі;

В – у Львові;

Г – у Харкові.

8. Розташуйте події у хронологічному порядку:

А – вступ німецько-фашистських військ до Львова;

Б – початок примусового вивезення працездатного населення України на роботи до рейху;

В – перше бомбардування Києва гітлерівською авіацією;

Г – початок масового розстрілу єврейського населення Києва у Бабиному Яру.

9. Установіть відповідність між поняттями та їх визначеннями:

10. Установіть відповідність між зонами нацистської окупації України та областями, які входили до цих зон:

Відповіді:

1 варіант: 1.Г; 2.В; 3.В; 4.Г; 5.В; 6.Б; 7.А; 8.1,3,4; 9.А4, Б1, В2, Г5; 10.А2, Б5, В1, Г3.

2 варіант: 1.Г; 2.В; 3.В; 4.Г; 5.Б; 6.А; 7.В; 8.ВАГБ; 9.А2, Б1, В5, Г4; 10.А4, Б2, В1, Г3.