Народовська політика “нової ери”. Розгортання руху народовців у 1880–90-х рр. на Галичині, Буковині й Закарпатті

ТЕМА: Народовська політика “нової ери”. Розгортання руху народовців у 1880–90-х рр. на Галичині, Буковині й Закарпатті.

1. Хто такі народовці і передумови «нової ери»

Народовці

Народовці — українська суспільно-політична течія в Галичині та Буковині, яка:

• визнавала українців окремою нацією

• відстоювала українську мову, культуру, освіту

• орієнтувалася на європейські ліберальні цінності

• підтримувала ідею єдності всіх українських земель

Передумови «нової ери»

У 1870–1880-х рр. українці в Галичині перебували в складному становищі:

• домінування польської шляхти

• політична слабкість українців

• занепад москвофільства

• потреба у новій тактиці боротьби

➡️ Виникла ідея компромісу з польською владою та австрійським урядом.

2. Суть народовської політики «нової ери» (1890–1894)

«Нова ера» — це:

політика порозуміння українських народовців з польською політичною елітою Галичини за підтримки австрійського уряду.

Основні ініціатори:

• Юліан Романчук

• Олександр Барвінський

• підтримка намісника Казимира Бадені

Мета «нової ери»:

• домогтися культурно-освітніх поступок

• посилити позиції українців легальними методами

• усунути вплив москвофілів

Основні домовленості:

Польська влада обіцяла:

• розширення української освіти

• відкриття українських кафедр

• підтримку українських культурних установ

• часткове представництво в органах влади

Українці:

• підтримували польську адміністрацію

• обмежували політичну конфронтацію

3. Реальні здобутки «нової ери»

Досягнення:

✔ відкриття українських кафедр у Львівському університеті
✔ фінансування НТШ
✔ розширення мережі українських шкіл
✔ ослаблення москвофільства

Обмеження:

✖ відсутність автономії
✖ збереження польського домінування
✖ невиконання багатьох обіцянок

📌 У 1894 р. політика «нової ери» фактично припинилася.

4. Критика «нової ери»

Опоненти:

• радикали (Іван Франко)

• частина молодих народовців

Аргументи проти:

• поступки без реальних гарантій

• компроміс із пригноблювачами

• ослаблення політичної боротьби

➡️ Розчарування у «новій ері» сприяло створенню політичних партій.

5. Розгортання руху народовців у 1880–90-х рр.

У Галичині

• домінування народовців у громадському житті

• створення масових організацій:

  • «Просвіта»

  • НТШ

• активна преса

• участь у виборах

📌 Народовці стали провідною силою українського руху.

На Буковині

• співпраця з румунськими демократами

• розвиток української освіти

• створення культурних товариств

• толерантніше національне середовище

На Закарпатті

• складні умови через мадяризацію

• слабкість народовського руху

• обмежена культурна діяльність

• переважання духовенства у русі

6. Перехід до партійної політики

Наслідки діяльності народовців:

• створення РУРП (1890)

• створення УНДП (1899)

• формування політичної програми українців

• вихід за межі суто культурного руху

7. Історичне значення народовської політики

Значення «нової ери»:

✔ перша спроба політичного компромісу
✔ розширення освітніх можливостей
✔ послаблення москвофільства

Загальне значення народовців:

Народовці сформували модерну українську національну ідею
та підготували ґрунт для політичної боротьби ХХ ст.

8. Ключові дати й постаті (для запам’ятовування)

• 1880–1890-ті — розквіт народовського руху

• 1890–1894 — політика «нової ери»

• Юліан Романчук, Олександр Барвінський — лідери

• Іван Франко — критик «нової ери»