Народна лялька з тканини як самобутнє явище в побуті та мистецтві українців. Обрядові функції народної ляльки. Традиційні типи хатніх вузлових народних ляльок. Одяг народної ляльки. Прикраси. Вибір теми проекту.

Урок

Тема: Народна лялька з тканини як самобутнє явище в побуті та мистецтві українців. Обрядові функції народної ляльки. Традиційні типи  хатніх вузлових народних ляльок. Одяг народної ляльки. Прикраси. Вибір теми проекту. Обґрунтування вибору теми проекту. Моделі-аналоги. Графічне зображення.

Мета уроку: ознайомити учнів з історією виникнення ляльки –мотанки; поглибити знання з традиційних способів виготовлення ляльок; розвивати естетичні почуття, смак, творчі здібності,  мислення, увагу; виховувати працьовитість, посидючість, шанобливе ставлення до творів народного мистецтва.

Хід уроку

І. Організація учнів.

• Перевірка наявності учнів, підготовленості їх до уроку, наявності робочого одягу.

• Створення позитивного емоційного настрою учнів.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

• Які правила поводження у кабінеті ви знаєте?

• Яка послідовність виготовлення роботи повинна бути?

• Як потрібно організовувати власне робоче місце?

• Яке домашнє завдання ви отримали?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Кожна з вас у майбутньому стане мамою, хтось із вас має менших сестер ( є такі в класі?) у когось будуть племінниці і  в майбутньому вони будуть просити вас виконати щось їм своїми руками тобто пошити або вишити, зв’язати або приготувати і тому ви повинні уміти все це робити.  А тепер перегляньте ляльки, які я Вам підготувала.

1.    Чи подобається вам такий витвір мистецтва? Чим?

2.    Якими ляльками ви гралися у дитинстві?

3.    Чи була у вас саморобна лялька?

4.    Чи хотіли би ви мати таку ляльку, яка би вас оберігала?

IV. Оголошення теми і мети уроку (запис на дошці та за потреби в зошити)

V. Вивчення нового матеріалу

Заслуховуємо випереджувальні завдання які учні отримали на попередньому уроці.

Лялька-мотанка – українська народна лялька, символ жіночої мудрості, родинний оберіг. Здавен у кожній родині лялька-мотанка виконувала роль оберегу, була символом мудрості, берегинею роду, символом матері-прародительниці та зв’язку між поколіннями, одна із найдревніших іграшок і сакральних (священних) істот нашого народу, якій тисячі й тисячі років. Скільки існує людство, стільки років цій іграшці, яка повинна була дитину заспокоїти, нагодувати і зберегти. Бо мати, залишаючи дитя, замотувала фрукти чи хліб у шматочок  тканини, прив’язувала паличку і давала, як іграшку, тому в основі ляльки — хрест. Людина вигадувала ляльку-мотанку, подібну собі, як забавку для дитини, як оберіг дому. Виготовляючи цей сакральний предмет, жінки вкладали у неї свою енергію, певні думки і побажання. Ляльку-мотанку передавала мати дочці, коли віддавала до іншого роду, а дочка, у свою чергу, своїй дитині. Це ніби ниточка, яка зв’язувала увесь рід.

Наші пращури вірили, що лялька є посередником між живими та тими, хто ще народиться. Тому на заміжжя дівчини разом із рушниками і сорочками в скриню до приданого клали ляльки. Робили їх дуже ретельно: одягали в українське народне вбрання як наречену, плели вінок на голову і обов’язково «додавали» нареченого — мусила бути пара.

Обличчя у ляльки-обрегу немає: люди остерігалися пов’язувати її з конкретною людиною  бо вважалося, якщо ляльці зробити обличчя, а особливо очі, в них може влетіти дух живої істоти

На обличчі намотували хрести і виготовляли їх на різні потреби: аби людина одужала, аби пішов дощ чи навпаки — припинилася злива, вщух буревій.

Сакральна істота з хрестом замість обличчя, символізує гармонію вертикалі (духовності) і горизонталі (земного розвитку людини), тобто допомагає гармонізувати простір. Такі іграшки повинні знаходитися на покуті зі сторони сходу сонця, над ліжечком дітей (оберігає дитину), над дверима (зустрічає і проводжає гостей)...

Усі елементи одягу мотанки є символічними:

спідниця -  уособлює землю;

сорочка — три часи: минулий, теперішній і майбутній;

головний убір — очіпок, стрічка чи хустка — зв’язок із небом...

Значення кольорів:

• зелений –колір здоров’я та багатства;

• червоний–колір життя, вогню, кохання;

• жовтий – колір сонця, пшениці, землі;

• синій –колір творчості та саморозвитку;

• фіолетовий – колір мудрості.

Велику силу має вишивка, особливо, якщо це вишивка старовинна, яка несе в собі древню символіку і позитивну енергію багатьох поколінь.

Лялька-мотанка ні в якому разі не шиється, не проколюється голками чи шпильками – виключно мотається. Звідси і назва - МОТАНКИ. Голку можна застосовувати лише при виготовленні одягу для ляльки і ні в якому разі не пришивати нічого до самої лялі! І Не колоти її!

Різновиди ляльок-мотанок

Берегиня
 Її зображують із руками, піднятими вгору в молитовному жесті або з опущеними вниз. Коли руки підняті вгору – Богиня закликає небо допомогти засіяти ниву, зачати нове життя на землі. Коли руки опущені вниз – Богиня благословляє землю на народження, принесення плодів, дарів.

Лялька – Багаторучиця

Свою назву лялька отримала за наявність великої кількості рук (п`ять пар рук).Таку ляльку полюбляли господині, її підвішували над прялкою чи піччю для того, щоб господиня встигала робити всю хатню роботу. А лялька допомагала їй у цій справі . Народ вірив, що в мотанці знаходиться дух предків і що вона може передавати досвід з покоління в покоління. Українці вважали, що цей символ приносить їм багатство та успіх.

Мати з дитиною

Лялька з діточками нагадує іконописний образ Богородиці. Її дарують новоствореним сім’ям. Ганчіркову ляльку – берегиню, вироблену власними руками, мати дарувала донечці перед весіллям, благословляючи таким чином на щасливе заміжжя. Гості теж дарували ляльок з побажанням, щоб в них народилося багато діточок.

Весільна
Найретельніше готували ляльку для нареченої та напередодні народження дитини. Таку мотанку вбирали дуже гарно. Іноді українці вірили, якщо дітки у великій родині довгий час бавляться мотанкою, треба чекати лелеку.

Лялечка-круп’яничка
Лялечка-круп’яничка (зерновушка) всередині наповнюється крупою (зерном). Вважалося, що вона приносить в дім достаток, благополуччя, допомагає досягти успіхів у роботі. Раніше робити ці амулети починали восени і використовували зерно з зібраного врожаю. Заборонено застосовувати подрiблену крупу або пластівці, обов’язково лише ціле зерно: пшеницю, перловку, гречку, пшоно, горох.

             Підводжу підсумки усього вивченого та почутого, заслуховую учнів про те що вони дізналися нового.

             Згадуємо що таке моделі-аналоги та ескізи і для чого ми їх виконуємо.

VІ. Практична робота

Створення ескізу майбутнього виробу

5.1. Вступний інструктаж

Проводжу інструктаж про правила поведінки з певними видами матеріалів, розповідаю про техніку безпеки.

5.2. Поточний інструктаж

Слідкую за потреби за дотриманням правил техніки безпеки, проводжу поточні групові та індивідуальні інструктажі.

5.3. Заключний інструктаж

Підводжу підсумки практичної роботи, вказую на недоліки та найкраще виконання.

VІІ. Підсумок уроку.

         Чи сподобалося вам працювати на сьогоднішньому уроці?

         Які проблеми у вас виникли?

         Що нового дізналися?

Покинута й забута,

В минувшину закута,

Внизу життя на сходинках

Маленька лялька – мотанка.

Та не іграшка вона –

Душа вона народна.

Геть викинутий за поріг

Наш український оберіг.

А до рук її візьміть

І до серця пригорніть

Ляльку прадідів забуту –

Це дорога у майбутнє.

VІІІ. Домашнє завдання.

         Дібрати матеріали, наповнювач для початку роботи над лялькою мотанкою.

ІХ. Прибирання робочих місць