Написання префіксів з- (зі-, с-).

Префікс — це значуща частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для утворення нових і спільнокореневих слів: приносити, розгортати, безкорисливий, змайструвати, зірвати, спитати.

В українській мові багато префіксів (на-, під-, від-, по- тощо), які не викликають труднощів у написанні й вимові. Та вживання деяких регулюється певними правилами.

Коли пишемо префікс з- , а коли — с- ?

В українській мові вживається префікс з- , який передаємо літерою з незалежно від вимови. Але перед п’ятьма звуками [к], [п], [т], [ф], [х], що передаємо відповідно буквами к, п, т, ф, х, позначаємо його буквою с.

Приклад:

Зрубати, змалювати, зламати, скопати, спитати, сфотографувати.

К

П

Т } С

Ф

Х

Запам’ятай таку фразу: КаФе «ПТаХ». Перед приголосними, що є в цій фразі, пишемо префікс с-.

Для милозвучності мовлення після кінцевого приголосного префікса перед коренем, що починається двома приголосними звуками, з’являється голосний звук [і], тобто префікс видозмінюється: зі-: зірвати, зібрати.

Завдання 1.

Укажи слово, у якому допущено орфографічну помилку.

Зробити;

скупати;

сшити;

здерти.

Завдання 2.

Перепиши прислів’я, вставляючи на місці пропуску потрібну букву.

1. Як ручки зароблять, так ніжки ..ходять.

2. Аби хліб, а зуби ..найдуться.

Завдання 3.

Знайди зайве слово. Чому саме його потрібно обрати?

..ліпити.

..’єднати.

..молотити.

..ховати.

Тому що в цьому слові потрібно писати префікс ... .