Мовна норма. Лексичне значення слова. Лексична помилка. Слово і контекст

Мовна норма – це сукупність мовних засобів, які в конкретному мовному колективі на певному історичному етапі вважаються правильними й зразковими.
Мовна норма забезпечує людям можливість взаєморозуміння. Норма може бути діалектною (нижча форма мови) й літературною (вища форма). Літературна мова реалізується в усній і писемній формах. Обидві форми однаково поширені в сучасному мовленні, їм властиві основні загальномовні норми, проте кожна з них має й свої особливості, що пояснюються специфікою функціонування літературної мови в кожній із форм. Писемна форма літературної мови функціонує у сфері державної, політичної, господарської, наукової та культурної діяльності. Усна форма літературної мови обслуговує безпосереднє спілкування людей, побутові й виробничі потреби суспільства.

Чистота мовлення — цілковита його відповідність нормам літературної мови.

Чистим уважають правильне мовлення, у якому не порушено орфоепічні, лексичні, морфологічні, синтаксичні, правописні та інші норми.

Для чистого мовлення характерні такі ознаки:

- чітка, виразна, правильна, безакцентна вимова (дикція);
- правильне наголошування слів;
- відповідність інтонації змісту мовленого;
- уживання слів згідно з мовними нормами та ін.

Найпоширеніші типи помилок:

• орфоепічні (помилка у вимові слова);

• лексичні (слово в українській мові є, але вжите неправильно);

• граматичні (гуляти по полям, а має бути: гуляти по полях);

• орфографічні (помилка у написанні слова);

• пунктуаційні (стосується розділових знаків);

  
  

Цінуйте, бережіть рідну мову!

Визнач типи помилок у наведених нижче сполуках (відповідь пиши у стовпчик: 1.):

• Мабуть сьогодні буде дощ.

• Відкрийте, будь ласка, двері.

• надобраніч.

• Марина сказала Наталі, що я теж побувала в Карпатах.

• Ідучи до школи, почався дощ.

• Влучний удар по воротам.

Напиши есе на тему: "Чому важливо дотримуватись мовної норми?"