МОРФОЛОГІЯ. Іменник як самостійна змінна частина мови. Лексико-граматичні розряди та граматичні категорії іменника.

Шановні десятикласники!

Провідне місце серед самостійних частин мови належить  саме іменнику , випередити який  за кількостю слів не в змозі жодна частина мови.  Серед близько 135 тис. слів в 11-томному „Словнику української мови” іменників майже половина. Як одна з найголовніших частин мови іменник у комунікативному процесі забезпечує можливість мислити предметно і інтерпретує предметну частину мовної картини світу. Запрошую вас у лінгвістичну подорож !

Теоретичний блок №1

Лексико-граматичні розряди іменників. Граматичні категорії іменника.

Іменники української мови поділяють на такі основні семантичні

(лексико-семантичні) групи:

— назви конкретних предметів: парта, олівець;

— назви живих істот — людей, тварин, комах, риб: лікар, куниця, комар, карась;

— сукупність конкретних предметів і живих істот: меблі, бадилля, молодь, студентство, комашня.

— назви речовин: мед, бронза, золото, вода;

— назви відрізків часу: день, канікули, секунда;

— назви кількості: десяток, сотня, двоє;

— назви якості і властивості: щирість, доброта;

— назви дії: біг, спів, одруження;

— назви стану: сон, мовчання;

— назви подій; революція, перемога;

— назви абстрактних понять: предметність, політика;

— назви ознак: білизна, блідість;

— назви одиниць виміру: гектар, градус;

— назви явищ: дощ, буря;

— назви почуттів: любов, ненависть;

— назви простору і території: район, регіон, поле;

— назви виробничих об’єднань: артіль, кооператив.

Лексико-граматичні розряди — групи іменників, які протиставляються за значенням, але мають спільні граматичні засоби вираження роду, числа, відмінка, особи/неособи. До таких належать:

Іменники -назви істот і неістот : Дід Мороз -мороз, людина -натовп, заєць -капуста;

Іменники  -власні і загальні назви : ріка Дніпро, гори Карпати, місто Харків, поет Шевченко;

Іменники зі значенням конкретності або абстрактності: літак – швидкість, чоловік, жінка – любов, сир - якість;

Іменники зі значенням збірності або одиничності: птаство, бадилля — зернина, стеблина;

Іменники зі значенням речовинності або предметності: музей, трамвай — силос, цемент

Пропоную вашій увазі матеріали , джерело яких http://www.linguist.univ.kiev.ua/WINS/pidruchn/imen/rozr.htm

Іменники-назви істот і неістот.

Іменники, що відповідають на питання хто?, об'єднуються у семантичну групу

назв істот

.

Решта іменників відповідає на питання що? і складає групу

назв неістот

.

Граматичне поняття істоти/неістоти не збігається з поняттям живого/неживого в природі.

Назви істот і неістот розмежовуються за допомогою запитань:

·  для істот-хто? кого?

·  для неістот-що? чого?

Іменники загальні і власні .

Загальний іменник

-це назва, що є спільною для ряду однотипних істот, предметів, явищ, понять.

Наприклад: хлопець, газета, критика, простір, час, добро, пароплав, обід.

Власний іменник

-це індивідуальна назва одного з ряду однотипних предметів чи одного існуючого

Іменники, які є власними назвами характеризуються тим, що пишуться з великої літери, мають або тільки однину (Дунай, Львів), або тільки множину (Карпати, Черкаси) .

Категорія абстрактності або конкретності

Слова, що позначають назви, співвідносні з конкретними речами, властивостями, діями, називаються конкретними.

Слова, які позначають назви процесів, ознак, властивостей, що не належать до якихось конкретних предметів і мисляться поза зв'язком з ними, називаються абстрактними (від лат. abstraction - відтягнення, відвернення). Це іменники на позначення якостей, властивостей, дій, які людина не сприймає безпосередньо органами чуття: розум, щирість, щaстя, вчення. З поміж абстрактних іменників виділяються :

Більшість з них вживаються лише в однині (боротьба, кількість, атеізм, гнів, любов), деякі - в однині і множині (мрія - мрії, хвороба - хвороби) або лише у множині (канікули, пустощі, прикрощі).

Отже, іменник дає змогу мислити предметно і тоді, коли конкретного предмета немає.

Слова на позначення абстрактних понять набувають усіх тих властивостей що й слова, які називають конкретні предмети.

Категорія збірності

Іменники, які позначають сукупність однакових або подібних предметів, що сприймаються як ціле, називаються збірними.

Найчастіше таку сукупність створюють назви істот, рослин, та ін.: молодь, дітвора, деканат, березняк , листя, коріння.

Вони не мають фрми множини, через те, що виражають об'єднання багатьох предметів, які не підлягають лічбі.

Проте в них є рід і словозміна. Їх легко розрізняти за суфіксами :

Деякі збірні іменники утворилися без суфіксів: хмиз, юнь, мольдь.

До збірних не належать:

• іменники , що підлягають лічбі

• іменники , що мають форми однини і множини

Приклади : група, загін, рій, лі с, народ, полк, екіпа ж та ін.

Іменники зі значенням речовинності.

Речовинні іменники називають речовину.

Морфологічні особливості.

Речовина, як відомо, рахунку не підлягає, її можна лише виміряти і вже потім порахувати одиниці виміру .

Тому, речовинні іменники вживаються лише в однині.

Запишіть групами іменники: з абстрактним значенням; з конкретним значенням.

Урок, рослина, актриса, надія, перемога, небо, мрія, стихія, біб, мураха, любов, життя, світанок, масло, гордість, мир, пшениця, день, повітря, зірка, любов, політика, дочка, полум’я, соловей, культура, вода, молоко, краса, чайка, кущ, ріка, лід, книга, характер, вогник, совість, сік, людина, комета, туман, мужність, лікар, ідеалізм, морква, вікно.

Запишіть лише речовинні іменники.

Молоко, вода, пісок, крига, поле, Рим, карти, жито, пшениця, ріки, шахтар, учні, кохання, мука, камінь, сніг, юність, ручка, Петро, стіл, стихія, зима.

Прочитайте. Випишіть з тексту іменники, що є назвами істот; назвами неістот.

Нині, мабуть, мало хто може уявити, що співали наші бабусі й прабабусі, дідусі й прадідусі у молоді літа, як підтримувалася спадкоємність народних традицій, як збереглись вони упродовж віків. А починалось опанування пісенними скарбами народу, прилучення до його обрядів, уявлень, вірувань з дитинства. Так, скажімо, поряд з «дорослими» є суто дитячі колядки та щедрівки, веснянки, русальні пісні. А в закличках і примовках, з якими діти зверталися до дощу, сонця, вітру, комах, рослин — сліди віри давньої людини у магічну силу слова й дії. Немало дитячих пісень, приспівок та віршиків зазнало їх власного творчого втручання, адже у дітей специфічне почуття смішного, особлива фантазія. Тут тварини, птахи, комахи сіють, жнуть, косять, прядуть, тчуть. Тож пісня ще раз нагадувала дитині про працю — основу життя. Були й такі, що допомагали випросити щось у товариша, налагодити стосунки після сварки, висміяти хвалька, дошкулити комусь (В. Довженок).

Граматичні категорії іменника

ПІДГОТОВКА ДО ЗНО

Рід незмінюваних іменників визначається за такими правилами:

Загальні назви:

1) назви осіб мають рід відповідно до статі: мсьє, денді — чоловічий рід; мадам, леді, пані — жіночий;

2) назви тварин мають, як правило, чоловічий рід (крім випадків, коли в тексті є вказівка на стать тварини: Шимпанзе Мері з’їла банан): кенгуру, поні, шимпанзе, колібрі, але цеце (муха), івасі (риба) — іменники жіночого роду (Детальніше винятки нижче в таблиці);

3) іменники — назви неістот належать до середнього роду: боа, кашне, шосе, галіфе, але авеню (вулиця), пуштý, урдý (мова), кольрабі (капуста) — іменники жіночого роду; сироко, торнадо (вітер) — іменники чоловічого роду (Детальніше винятки нижче в таблиці);

Увага! Іменник «пальто» відмінюється і належить до середнього роду.

Рід незмінюваних іншомовних слів (загальні назви) в прикладах:

Чоловічий рід

Жіночий рід

Середній рід

Примітка. Деякі невідмінювані іменники також можуть належати до 2 родів:

загадковий візаві і загадкова візаві

ваш протеже і ваша протеже

дивакуватий хіпі і дивакувата хіпі

співучий колібрі і співуча колібрі

визнана есперанто і визнане есперанто (штучна мова)

запальний або запальне па-де-де, па-де-труа, сиртакі (назви танців)

міцний або міцне бренді

один або одне екю, ескудо (назви грошових одиниць).

Рід частини невідмінюваних іменників може залежати від значення цих іменників:

прудка ківі (пташка) і зелене ківі (тропічне дерево та плід з нього) велетенський боа (удав) і гарне боа (жіночий шарф з хутра або пір’я) чудовий або чудова бієнале (фестиваль, виставка) сухе або сухий кеш’ю (тропічне дерево; плід цього дерева) смачний або смачне каберне, аліготе (назви сортів винограду та відповідних вин) прекрасне контральто, сопрано (голос) і відома контральто, сопрано (співачка).

Іменник «альпака» може належати до трьох родів: у значенні тварина - до чоловічого та жіночого роду, шерсть із цієї тварини - до середнього роду.

Власні назви мають рід відповідно до роду загальної назви: Туапсе — місто (середній рід); «Юманіте» — газета (жіночий рід); Міссурі — річка (жіночий рід); Кюсю — острів (чоловічий рід);

Розподіл невідмінюваних географічних назв між родами регулюється родовою належністю географічних номенклатурних слів (місто, село, хутір, озеро, ріка, країна, острів, півострів, республіка тощо): середній рід — місто Сочі, місто Тбілісі, місто Баку, місто Карші; жіночий рід — станція Тбілісі, станція Баку, станція Карші; чоловічий рід — чудовий курорт Сочі, морський порт Баку; далекий острів Борнео; вся республіка Перу, чудова гора Ай-Петрі.

У складноскорочених іменниках, утворених із перших букв або звуків, рід визначається за родом головного слова словосполучення: ГЕС — гідроелектростанція (жіночий рід), СКБ — спеціальне конструкторське бюро (середній рід).

Іменники мають два числа: однину й множину.

Іменники в однині можна співвіднести із займенниками він, вона, воно або поєднати із цей, ця, це: цей світ, ця громада,це листя, це коріння.

Іменники в множині можна співвіднести із займенником вони або поєднати із ці: ці дерева, ці корені, ці ножиці, ці Карпати.

Частина іменників вживається, як правило, лише в однині. Вони означають:

а) назви речовин: залізо, віск, кров, молоко, чорнило;
б) збірні назви: студентство, молодь, дітвора, рідня, морква, бурячиння, листя, проміння, каміння, волосся;
в) назви дій, якостей, почуттів: молотьба, хода, бджільництво, байдужість, поспішність, гнів, дружба;
г) власні назви: Ольга, Степан, Іванченко, Луцьк, Куренівка.

Деякі з цих іменників можуть вживатися і в множині, що­правда, набуваючи при цьому трохи іншого значення: мінеральні води, добірні вина, леговані сталі, болі, радості, глибини, світи.

Незначна частина іменників має тільки множину. Вони переважно означають:

а) назви предметів, парних за своєю будовою: ножиці, сани, ворота, штани, челюсті, груди;
б) деякі збірні назви: люди, діти, кури, гуси, дрова, дріжджі, меблі, коноплі.
в) назви дій, станів, почуттів (переважно із суфіксом -ощ-): лінощі, веселощі, мудрощі, заздрощі, пахощі, жнива;
г) назви родин рослин і тварин: злакові, зонтичні, хребетні, яструбині;
г) деякі власні географічні назви: Черкаси, Суми, Карпа­ти, Альпи, Осокорки, Маневичі.

Множинні іменники реального значення однини або мно­жини набувають за допомогою числівників:

• одні двері — двоє дверей;

• одні ножиці — троє ножиць.

Будуючи речення зі збірними іменниками, треба особливу увагу звертати на число пов’язаних із ними слів. Якщо збірний іменник, який називає сукупність багатьох предметів, стоїть в однині, то й пов’язані з ним слова також мають стояти в однині: осіннє листя (а не осінні), коріння проросло (а не проросли), селянство — воно (а не вони), молодь — її інтереси (а не їхні).

Іменники, що вживаються лише у формі однини, можуть уживатися в множині в таких випадках:

• власні назви вживаються з метою створення узагаль­неної назви ряду осіб, предметів, країн, міст (родовід Богуни);

• якщо загальні назви передають узагальнення (всі лиха) або вказують на сукупність предметів (співали дуби);

• якщо географічні назви вжиті в переносному значенні, у такому разі їх пишуть з малої літери (осягали еверести літератури);

• у ролі термінів (болі й шуми в серці (термін медицини); міне­ральні води (термін харчової промисловості); високоякісні сталі (термін важкої промисловості).

Перекладіть наведені словосполучення українською мовою. Визначте число іменників.

Сухие листья, широкий Днепр, хороший студент, новые чернила, гуманное человечество, железная дверь, дорогая мебель, гусиные перья, лесные птицы.

Відредагуйте речення, виправивши помилки у використанні форм числа.

1. Фірма виготовляє друковану рекламну продукцію з паперів різного сорту. 2. Моя сестричка дуже любить наводити порядки в квартирі. 3. Вона принесла з крамниці дві пачки маслів. 4. Студентство прийшли на збори. 5. Моя подруга поїхала на курорт з мінеральною водою та цілющою гряззю.