Міжнародні кризи та збройні конфлікти на початку ХХ століття

Міжнародні відносини кінця XIX – початку XX ст. визначалися суперечностями між провідними країнами Європи: Росією, Німеччиною, Великою Британією, Францією, Австро-Угорщиною

Остання третина XIX — початок XX ст. характеризувалися подальшим розвитком індустріального суспільства у провідних країнах світу. За цей період промислове виробництво виросло майже втричі. Особливо швидкими темпами розвивалась Німеччина, яка потіснила навіть світового лідера Англію. Між цими країнами розгорілось суперництво як в економіці, так і політичній сфері.

На кінець XIX ст. у світі склалася принципово нова система відносин, яка призвела до формування військово-політичних союзів провідних держав світу для захисту та завоювання світової першості. Перший крок у цьому напрямі зробила Німеччина, що рвалася до світового панування.

Цей союз виявився не дуже надійним, оскільки Росія виступила на підтримку Франції. Погіршення відносин з Росією підштовхнуло Німеччину до подальшого зближення з Австро-Угорщиною. Хоча Бісмарку й не вдалося схилити австрійський уряд до підтримки Німеччини проти Франції, але все-таки у 1879 р. між Німеччиною й Австро-Угорщиною був підписаний секретний союзний договір про спільну оборону проти нападу Росії.

1882 р.  Австро-Угорщина звільнялася від допомоги Німеччині в разі воєнних   дій проти Франції — їй відводилася роль резерву на випадок утручання   в конфлікт Росії.

Кін. ХІХ — поч. ХХ ст. Італія почала поступово відходити від своїх   союзників

Робота з поняттями

Шовінізм — найбільш одіозна форма націоналізму, пропагування національної винятковості, протиставлення інтересів однієї нації інтересам іншої нації, поширення ідей національної переваги, розпалювання національної ворожнечі й ненависті.

Мілітаризм — це реакційна політика озброєння й підготовки до війни, пов’язана з нарощуванням державою своєї військової могутності, пропаганди ідей війни, всуціль до використання військової сили під час розв’язання міжнародних і внутрішніх конфліктів.

Гонка озброєнь — політичне протистояння двох або декількох держав в галузі збройних сил. Під час такого протистояння кожна зі сторін накопичує величезні запаси зброї, прагнучи встановити паритет із супротивником або випередити його.

Блок — закріплене відповідним міжнародним договором об’єднання держав, статутні документи якого передбачають спільні дії воєнного характеру, зокрема для підтримання міжнародного миру й приборкування актів агресії проти його членів.

Міжнародні конфлікти та кризи

Робота з таблицею

Опрацювати таблицю й відповісти на запитання.

Запитання

1. Про що свідчить така кількість конфліктів?

2. Які країни, на вашу думку, здобули перевагу на зовнішньополітичній арені?

Запитання

1. Яку інформацію про історичні явища та процеси початку 1900-х рр. можна вилучити з цього зображення?

2. Які держави брали участь у цьому процесі?