Місто Рим та повсякденне життя його мешканців

У ч и т е л ь. Що б ви хотіли дізнатися про повсякденне життя римлян?

Вивчення нового матеріалу

Те к с т 1. « М і с т о Р и м т а й о г о ж и т е л і »

Рим виник як невеличке поселення і згодом перетворився на найбільше і величне місто Стародавнього світу.

В античну епоху Рим нараховував близько мільйона жителів. Імператори, прагнучи увічнити своє ім’я, зводили розкішні споруди й монументи. Водночас Рим потерпав від перенаселеності, він був сповнений безліччю убогих халуп.

Жителі міста відвідували театральні вистави, гонки на колісницях, гладіаторські бої та цькування дикими звірами.

Для цих вистав спеціально були побудовані особливі будівлі: цирк, театр, амфітеатр (Колізей).

Дуже багато часу римляни проводили в лазнях — термах. Там містилися спеціальні дворики для боротьби та гімнастичних вправ, бібліотеки й читальні зали, сади — місця спілкування та обміну останніми міськими новинами.

Багаті громадяни проводили на Форумі дуже багато часу, займаючись політичною діяльністю.

Деякі віддавали перевагу службі в армії та фінансовій діяльності.

Більшість простих громадян була ремісниками, торговцями або землеробами. Представники середніх шарів були представлені архітекторами, лікарями і т. ін.

Те к с т 2. « Б у д и н к и р и м л я н »

Більшість римських громадян жили у квартирах великих багатоповерхових будинків — зазвичай чотири-п’ять поверхів.

Деякі квартири були великі й розкішні, складалися з декількох кімнат. Такі квартири займали заможні громадяни, вони селилися на нижніх поверхах, побудованих з каменю.

Інші селилися у тісних коморках на верхніх дерев’яних поверхах. Обігрівалися кімнати жаровнями, але через них існувала загроза пожеж. У римських багатоквартирних будинках не було каналізаційних трубопроводів, тому жителі викидали помиї прямо з вікон на вулицю, проте існувало центральне опалювання.

Заможні римляни жили у власних окремих будинках. Римляни дуже піклувалися про зовнішнє вбрання своїх будинків.Стіни прикрашали розписами, а підлоги — мозаїкою. Кімнати були оздоблені статуями.

У кімнатах було небагато меблів через тісноту. До нашого часу дійшли різноманітні стільці, ліжка, столи, скрині та буфети для зберігання різного начиння, запасів і речей.

Те к с т 3. « Щ о с п о ж и в а л и р и м л я н и »

На сніданок римляни частіше за все вживали хліб або пшеничні бісквіти з медом, інжиром і маслинами. Сніданок вони запивали вином або водою. Другий сніданок складався з хліба та їжі, що залишилася від вчорашнього обіду.

Обід складався з трьох блюд. Спочатку подавалися блюда, що викликають апетит: салат, редиска, устриці, сардини, яйця.

Головна зміна блюд складалася з семи страв, у тому числі риби, м’яса, домашньої птиці.

Замість того, щоб прибирати зі столу, раби зазвичай виносили повністю весь стіл, а натомість приносили новий, на якому гостям пропонувалися фрукти, горіхи, медове печиво. Страви запивали великою кількістю вина.

Те к с т 4. « О д я г, в з у т т я , п р и к р а с и , з а ч і с к и »

За тисячу років існування Риму мода не зазнала суттєвих змін. Більшість римлян носила одяг із вовняних або льняних тканин. В епоху імперії тканини привозилися з Індії та Китаю. Шовк, що доставлявся з Китаю, коштував за вагою утричі дорожче за золото.

Більшість одягу робилася з суцільного шматка тканини, який обертали навколо тіла та скріпляли

особливими шпильками — фібулами.

Римські громадяни носили тоги, які одягали поверх туніки. Тоги сенаторів, як і їх туніки, мали широку пурпурну смугу.

інки носили туніки з льону або тонкої вовни. Заможні жінки поверх туніки надягали столу — довгий одяг з виляску або шовку. Багато жінок носили шарфи, щоб захистити своє волосся від вуличного пилу.

Жінки дуже дбали про своє волоссям і робили з нього різноманітні зачіски, носили світлі або руді перуки. Вони використували декоративну косметику: білили обличчя, рум’янили щоки, фарбували губи, підводили очі.

Чоловіки стригли волосся та голили обличчя. В епоху пізньої імперії до моди увійшли довге волосся та борода.

Те к с т 5. « В и х о в а н н я д і т е й »

Діти у Стародавньому Римі здобували освіту залежно від статку батьків. Діти найбідніших римлян не вчилися ні писати, ні читати, оскільки допомагали старшим по господарству.

Хлопчики з більш заможних сімей починали відвідувати школу, досягши шестирічного віку. Вчилися у початковій школі до 11 років, а подальшу освіту здобували вдома.

Дівчатка ж просто готувалися до заміжжя.

Багаті римляни мали особливого раба — педагога, який супроводжував дітей до школи.

Більшість шкіл мала один клас, де навчалися дванадцять дітей.

Закінчивши початкову школу, деякі хлопчики переходили до граматики (середня школа). Вони вивчали історію, астрономію, музику, філософію, геометрію, географію. Одним з найважливіших предметів була грецька мова, оскільки культура греків суттєво вплинула на всі сторони життя Стародавнього Риму.

Коли хлопцеві виповнювалося 13–14 років, він продовжував навчання з учителем красномовства — ритором. Таке навчання могло тривати досить довго.

https://youtu.be/T43F3FxlKks

Після закінчення роботи вам потрібно уявити себе «екскурсоводами», та спираючись на отриманний текстовий та відеоматеріал, скласти план проведення екскурсії по давньому Риму.