Урок "Методи дослідження природи" - третій урок втупного розділу природознавства у 5 класі. Мета - навчальна: ознайомити учнів із методами пізнання природи, а саме — спостереження, експеримент, вимірювання, формувати уміння і навички користуватися ними у повсякденному житті та для отримання нових знань;
- розвивальна: сприяти розумінню ролі природничих знань у повсякденному житті людини, обґрунтувати цінність знань з природознавства
Вміст уроку:
1
2
Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.
Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.
- На які складові можна розділити природу? Наведіть приклади живої природи і неживої природи.
- Які ви знаєте науки про природу?
- Звідки людина може отримувати інформацію? Які види книжок ви знаєте?
- Яку інформацію можна дізнатися із словників? Енциклопедії? Художньої літератури? Які книжки розповідають наукові факти про природу? В яких книжках можна знайти поетичні оспівування природи?
Сформулюйте висновок про те, що є метою природничих наук.
У Стародавньому Єгипті спостерігали за повенями Нілу і, виходячи з кольору та кількості мулу, передбачали майбутній урожай.
За змінами картини зоряного неба розраховували термін сівби культурних рослин.
Намагаючись усвідомити причини природних явищ, давні люди пояснювали їх втручанням богів, впливом могутніх надприродних сил.
Давайте згадаємо таке:
* Що таке життя? Назвіть його властивості.
* Як людина фіксувала зміни природи?
- Що допомагало людині пізнавати природу?
- Навіщо люди спостерігали за природними явищами?
«Кроки до пізнання природи»
Крок перший — СПОСТЕРЕЖЕННЯ Найдавніший і найбільш доступний спосіб дослідження явищ природи в усі часи — спостереження. Будь-яке пізнання розпочинається із спостереження за природними явищами. Метод спостереження широко застосовує людство протягом усього часу його існування.
Природа та зміни, що відбувалися в довкіллі, — поява блискавки, грім, схід сонця, руйнування гір, затори на річках, проростання рослин з насіння — привертали увагу людини, і вона спостерігала за ними. У цьому їй допомагали зір, слух, нюх, смак і відчуття дотику.
Такий природний арсенал різних можливостей давав змогу людині розрізняти колір і розміри тіл, чуючи звуки, людина могла зрозуміти, з якого боку варто чекати на небезпеку чи приємну подію. Нюх допомагав розрізняти запахи. Доторкнувшись до якогось об'єкта рукою, могла зробити для себе висновок, з холодним чи гарячим, гладеньким чи шорстким тілом вона має справу.
Другий крок — ПОРІВНЯННЯ Здійснивши спостереження за кількома об'єктами, людина порівнювала їх та робила різні висновки. Порівнюючи, як розвиваються рослини, вона могла побачити їхні листки та квіти, відчути їхній запах. Порівнюючи їх між собою, людина розуміла, наскільки вони різноманітні.
Крок третій — СТВОРЕННЯ ПРИСТРОЇВ ТА ПРИЛАДІВ Наступні важливі кроки людини в пізнанні довкілля були пов'язані з виготовленням спеціальних приладів. Довжину тіл вимірюють лінійкою, час — годинником. Є прилади, які призначені для отримання кількісної інформації про навколишній світ. Роздивитися те, що неможливо побачити неозброєним оком, дають змогу збільшувальні прилади.
Крок четвертий — ВИМІРЮВАННЯ Про деякі з них ви вже знаєте, з найпростішими вимірювальними приладами ознайомлені. Дає змогу визначати розміри тіл на Землі та у Космосі, відстані між планетами та зірками.
Крок п'ятий — ЕКСПЕРИМЕНТ Однак іноді спостережень буває не досить, аби дійти правильного наукового висновку. Тоді вчені використовують досліди чи експерименти. Вони відрізняються від спостережень тим, що вчені намагаються неодноразово відтворити в штучних умовах природні явища і вивчити їх за допомогою вимірювань. Щоб краще вивчити тіла та речовини, вчені спеціально впливають на них. Шляхом експерименту можна уникнути неправильних висновків або ж спростувати їх. Експериментальний метод дослідження природи широко вперше застосував видатний італійський фізик і астроном Галілео Галілей. Переважна частина сучасних наукових знань і майже всі теорії базуються на експериментах.
Нині природодослідники використовують значно більшу кількість наукових методів, але одними з перших були спостереження, експеримент, вимірювання. Перегляньте презентацію "Методи дослідження природи"
Найкращим і безпечним для живої природи є спосіб фіксування у вигляді фото- і відеозйомки. Напевно, вам доводилося бачити на екрані телевізора чи комп’ютера, як «на очах» із бутона розпускається квітка. Хоча в дійсності це триває певний час. Такі зображення можливі завдяки багаторазовому фотографуванню.
Перегляньте відеоролик "Народження сосни"
2
Опрацюйте у вашому підручнику § 3. Дайте відповіді на запитання на с. 15: 1-4 усно, 5 - виконайте письмово у робочому зошиті.
Завдання 1. Проведіть спостереження за тілами чи явищами живої природи, наприклад за домашньою твариною - собакою чи кішкою (або іншою твариною).
Зверніть увагу
на її спосіб життя (денний, нічний),
харчові вподобання,
тривалість сну,
як поводить себе, коли зголодніла або хоче привернути увагу,
як реагує на присутність інших тварин або людей тощо.