Математичне виховання дошкільника

Основні завдання математичної освіти дітей дошкільного віку[3]: 1.Навчальні – формувати знання про множину, число, величину, форму, простір і час як базису математичного розвитку; розвивати широку початкову організацію кількісних, просторових і часових відносинах навколишньої дійсності; формувати навички і уміння рахувати, обчислювати, вимірювати, моделювати; користуватись математичною термінологією. 2.Розвивальні – розвивати пізнавальні інтереси і здібності, логіко-математичне мислення; сприяти загальному інтелектуальному розвитку дитини; розвивати науковий світогляд, прагнення до пізнання навколишнього світу, спостережливість, кмітливість, окомір; розвивати психічні процеси, сприяти загальному особистісному розвитку дітей дошкільного віку. 3.Виховні – виховувати дбайливе ставлення до оточуючого світу, сприймати його в математичному вимірі; виховувати акуратність та наполегливість при вирішенні завдань математичного змісту, інтерес до занять математикою; здатність колективно та самостійно вирішувати завдання, прогнозувати результати та обговорювати з дорослими та однолітками способи та варіанти дій. Дошкільний вік – унікальний порівняно з подальшими віковими періодами. У цей час відбувається становлення особистості дитини, і навчання, і виховання є для неї необхідною формою розвитку. Тому на сучасному етапі формування системи дошкільної освіти найбільшої вагомості набула потреба пошуку нових форм робот з дітьми, що сприяли б особистому зростанню дошкільника, його взаємодії з соціальним оточенням [2]. Формування елементарних математичних уявлень – це цілеспрямований та організований процес передачі й засвоєння знань, умінь, прийомів і способів розумової діяльності дітьми дошкільного віку[4]. Основна мета формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку полягає в тому, щоб навчити їх найпростішим способам виконання математичних дій, сформувати відповідні уміння та навички, підготувати до самостійного застосування цих умінь при розв'язанні найрізноманітніших практичних і пізнавальних завдань, сприяти розвитку особистості в цілому. Природно, що основою пізнання є чуттєве сприйняття, здобуте з досвіду та спостережень. У процесі чуттєвого пізнання формуються уявлення, образи предметів, їхніх ознак, відношень. Так, оперуючи різноманітними множинами (предметами, іграшками, картинками, геометричними фігурами), діти вчаться встановлювати рівність і нерівність множин, називати кількість словами: більше, менше, порівну.