Конструктор уроків
1
Читання
МАЙБУТНІЙ АСТРОНОМ
Почалися весняні канікули. Уляна Степанівна, мама мого найкращого друга, запропонувала відвідати музей. Ми з Владом, звісно, більше хотіли до парку з весели-ми атракціонами, але вирішили не засмучувати батьків і піти до музею.
Нічого, друже, якісь дві години серед нудних екс-понатів і ми з тобою на волі, утішав Влад.
Твоя правда! Це ж не перший і не останній музей у нашому житті, сказав я.
Ти знаєш, я сам дивуюся, звідки в моєї мами таке нестримне бажання постійно «культурно нас розвива-ти», промовив Влад, копіюючи голос Уляни Степанівни.
А ще після культурного розвитку можна вмовити твою матусю і на «некультурний» розвиток.
Ми весело засміялися, адже зазвичай після таких походів батьки дозволяли нам подолати канатну доро-гу в парку чи просто відвідати піцерію або поїсти мо-розива.
Цього разу до музею ми чомусь ішли не вдень, а вве чері. У призначений час я зустрівся на розі своєї вулиці з Владом та його матусею. Як же ми з другом здиву-валися, коли кінцевим пунктом шляху став Університет імені Тараса Шевченка.
Дивись, Андрію, мама нас з четвертого класу вирішила одра-зу до університету відправити.
А що тебе дивує? Ми ж два генії, а тому з четвертого одразу в студенти, - засміяв-ся я.
- Хлопчики, досить реготати. Ми вже заходимо до музею, промовила Уляна Степанівна.с.19
- «Астрономічна обсерваторія Київського національ-ного університету імені Тараса Шевченка», - голосно прочитав Влад.
Ого! То ти, хлопче, вмієш читати? Тоді точно пора в студенти! зауважив я, і ми з Владом знову пирсну-ли сміхом.
Виявляється, після заходу сонця в обсерваторії мож-на спостерігати за зоряним небом за допомогою де-монстраційного телескопа. Це було неймовірно красиво й цікаво! Час у музеї пролетів як одна хвилина.
На зворотному шляху ми наперебій ділилися вражен-нями від побаченого.
Виявляється, перший телескоп було винайдено так багато років тому, — не міг заспокоїтися Влад.
А я і не знав, що саме українські астрономи зро-били стільки важливих відкриттів!
На якийсь час ми замовкли. Кожен згадував найяскра-віші моменти екскурсії.
Андрію, а уявляєш, наскільки вдосконалять теле-скопи, коли ми приведемо в цей музей наших онуків?
Я не уявляю, я знаю, якими вони будуть! - гордо вигукнув я.
Ти що, бачиш майбутнє?
Звичайно.
Я заплющив очі й таємниче заговорив:
Бачу, бачу, як ти підходиш до великого блискучого апарата з хлопчиком, схожим на тебе. Бачу, що екс-курсовод голосно каже: «А ось перед вами телескоп, завдяки якому можна спостерігати за інопланетянами, що мешкають в інших галактиках. А створив це диво найвідоміший астроном на планеті Земля Кузьменко Андрій Миколайович»!
І ми знову дружно засміялися. «А чому б і ні?..» подумав я. с.20
2

3

Рефлексія від 0 учнів
Сподобався:
Так: 0
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 0
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 0
Так: 0