Ліквідація гетьманства і козацького устрою в Україні. Підкорення Кримського ханства Росією

Перегляньте відеоурок

«ЗОЛОТА ОСІНЬ ГЕТЬМАНЩИНИ». КИРИЛО РОЗУМОВСЬКИЙ

Після смерті Д. Апостола вибирати гетьмана знову заборонили. І ось у 1750-х роках нова російська імператриця Єлизавета І несподівано вирішила відновити інститут гетьманів з метою стабілізувати ситуацію на півдні. Адже саме Українська козацька держава могла надійно закрити кордон з боку Кримського ханства, Османської імперії та Речі Посполитої. Існує версія, що окрім зовнішньополітичних розрахунків, в пригоді тут стало... кохання.

Думки істориків

Наталя Яковенко, українська історикиня, про обставини відновлення гетьманства

На цей раз причиною став не великодержавний розрахунок, а романтична пригода і сентимент нової імператриці Єлизавети Петрівни, таємно одруженої з простим козаком із с. Лемеші на Чернігівщині Олексієм Розумовським. За красивий голос і гарну поставу Олексій серед інших парубчаків був узятий до придворної капели (впродовж XVIII ст. мода на українських музик у Петербурзі не переводилася), і там зійшовся з Єлизаветою, тоді ще царівною. У 1744 р. імператриця здійснила подорож на батьківщину графа Розумовського (графський титул родині Розумовських був пожалуваний 1744 р.), вклонилася київським святиням і вельми прихильно сприйняла висловлені їй у Глухові прохання старшини відновити давні вольності, у тому числі й гетьманство.

• 1. Поясніть, які обставини, окрім кохання цариці й українського козака, сприяли відновленню гетьманства.

• 2. Поміркуйте, які обставини робили становище відродженого гетьманства хитким.

О. Розумовський, який відзначався доброзичливістю, не забував свого походження, тож позитивно впливав на політику щодо Гетьманщини. Невдовзі з українських земель вивели російські війська, відновили Київську митрополію і — найголовніше — у 1747 р. вийшов царський указ про відновлення уряду гетьмана з колишніми правами та звичаями. Єдиним кандидатом на посаду гетьмана був Кирило Розумовський (1750-1764 рр.).

На згадку від красивої історії кохання залишилася одна з архітектурних пам’яток Києва — Маріїнський палац. Палац було збудовано за наказом Єлизавети І для О. Розумовського. У наш час палац є офіційною резиденцією Президента України. Тут відбуваються урочисті події.

Маріїнський палац у м. Київ (зведений в 1750-1755 рр. за проектом архітектора Франческо Бартоломео Растреллі; сучасне фото)

Кирило Розумовський — молодший брат Олексія Розумовського. Походив із козацької родини Розумів. У 18 років Кирило став президентом Російської академії наук, яку очолював 50 років. Доклав чимало зусиль для упорядкування справ в Академії, Петербурзькому університеті, розвитку історичних досліджень і книговидавничої справи.

Кирило Розумовський (портрет роботи художника Луї Токе, 1758 р.)

К. Розумовський не заперечував підпорядкування українських земель Російській імперії. Однак за підтримки старшини енергійно взявся відновлювати вольності та впорядковувати устрій Української козацької держави.

Поміркуймо!

Історик Орест Субтельний зазначав, що «за Розумовського Гетьманщина переживала “золоту осінь” своєї автономії».

Поміркуйте, який зміст вкладав учений у таку оцінку діяльності гетьмана К. Розумовського.

• 1. Проаналізуйте політику К. Розумовського й визначте, які заходи й наміри гетьмана свідчили про прагнення відновити політичні права Гетьманщини.

• 2. Висловте припущення, якою була реакція царського уряду на політику гетьмана.

Попри родинні зв’язки, уряд імператриці Єлизавети І продовжував наступ на українську автономію: було ліквідовано митний кордон між Гетьманщиною і російськими землями, гетьман мав надсилати фінансові звіти до Петербурга. У 1761 р. було встановлено пряме імперське правління над Києвом.

Останнього удару по Українській козацькій державі завдала імператриця Катерина II (1762-1796 рр.), яка провадила курс на остаточне подолання будь-яких відмінностей в устрої захоплених Росією земель. К. Розумовського викликали до столиці, де він підписав добровільне зречення від гетьманства. У листопаді 1764 р. імператорським указом гетьманство в Україні було ліквідовано.

Палац К. Розумовського в м. Батурин на Чернігівщині, пам’ятка класицизму (архітектор Чарльз Камерон, зведено в 1799-1803 рр., відреставровано в 2003-2008 рр.; сучасне фото)

У результаті російсько-турецької війни 1768-1774 рр. Росії вдалося захопити частину чорноморського узбережжя і відвоювати в Османської імперії Кримське ханство. Поглинення ханства було лише питанням часу, а поки що імперія взялася за знищення осередку козацької вольності — Нової Січі. У червні 1775 р. російське військо під командуванням генерала Петра Текелія оточило Січ. Січові оборонні споруди були поруйновані, архів і січова скарбниця з клейнодами вивезені до Петербурга. Останній кошовий отаман П. Калнишевський разом із старшиною були засуджені до заслання.

Лише через два місяці, на початку серпня 1775 р., Катерина II видала маніфест, у якому повідомляла про знищення Запорозької Січі та причини цього акту.

Свідчать документи

З маніфесту Катерини II про ліквідацію Запорозької Січі

...Запорозька Січ остаточно зруйнована, з викоріненням на майбутнє й самої назви запорозьких козаків, за образу нашої імператорської величності, за зухвалі вчинки цих козаків і за неслухняність до наших височайших повелінь.

1. ...вони почали років з десять тому та й зовсім недавно надто далеко заходити зі своїм зухвальством, привласнивши і вимагаючи врешті для себе в кінці, ніби як надбання їхньої власності, не тільки всі ті землі, які ми придбали в останню війну від Оттоманської Порти, а й навіть ті, що були заселені в Новоросійській губернії, мотивуючи, ніби їм і ті, і інші здавна належали...

5. Приймали до себе в козаки, незважаючи на часті наші урядові заборони, не тільки утікачів, які вступали до козаків, а й людей жонатих і сімейних, через різні спокуси підмовили до втечі з Малоросії...

• 1. Назвіть за документом офіційні причини ліквідації Запорозької Січі.

• 2. Назвіть справжні причини ліквідації Січі.

Після зруйнування Січі частина запорожців перейшла на землі Османської імперії. З дозволу султана козаки заснували Задунайську Січ. Тут вони зберігали традиційний уклад життя. Уряд звільнив їх від податків в обмін на участь у воєнних операціях турецького уряду. Довгий час Росія безуспішно намагалася повернути задунайців. Лише у 1828 р. частина козаків на чолі з Й. Гладким переселилася у володіння Російської імперії. З них було створено Азовське козацьке військо, більшість же задунайців залишилася і продовжила українську колонізацію Подунав’я.

Одночасно з ліквідацією гетьманства для управління Лівобережжям і Запорожжям створили другу Малоросійську колегію на чолі з Петром Рум’янцевим. Особливими настановами Катерини II йому було доручено повністю знищити козацькі традиції і вольності, перетворити українські землі на невід’ємну частину Російської імперії, життя у якій мало бути організованим за імперськими нормами.

ПІДКОРЕННЯ КРИМСЬКОГО ХАНСТВА РОСІЄЮ

Діємо: практичні завдання

Працюючи з текстом, визначте чинники, які сприяли підкоренню Кримського ханства Росією. За результатом роботи укладіть логічну схему.

У XVIII ст. Росія істотно укріпила свою могутність, тоді як Кримське ханство не могло вже самостійно дати відсіч ворогові.

На руку росіянам грало посилення проросійських настроїв (симпатії до Росії) серед верхівки суспільства Кримського ханства. Багато хто навіть вбачав в імперії нового союзника Криму. До всіх проблем додавалася слабкість правителів держави — ханів.

Росіянам вдалося вмовити васалів ханства — Буджацьку та Єдисанську орди ногайців — перейти на бік Росії. Російські дипломати також умовляли й кримського хана Каплана II Гірея проголосити незалежність Кримського ханства та відірватися від Туреччини. Дізнавшись про ці перемовини, турецький султан швидко змінив хана. Селім III Гірей відкинув пропозиції Росії.

У відповідь у 1771 р. Катерина II віддала наказ про окупацію Криму. Скориставшись внутрішніми суперечностями в правлячих колах Кримського ханства та присутністю російських військ, ханський престол посів ставленик Росії Сагіб II Гірей. Саме з ним вдалося домовитися, і Кримське ханство було проголошено незалежною державою. Закріпити успіх у боротьбі за Крим росіянам вдалося після завершення російсько-турецької війни 1768-1774 рр. — за Кючук-Кайнарджійським миром Османська імперія визнавала незалежність Криму. Саме усунення уже послабленої імперії призвело до того, що Крим залишився сам на сам зі своїм загарбником — Росією.

Останній хан Шагін Гірей (1777-1783 рр.) був маріонеткою в руках Росії і виявився ворогом власного народу.

Історичні подробиці

Із книжки «Історія Криму та кримськотатарського народу»

Шагін Гірей... впровадив низку реформ за російським і європейським зразками. Однак через місцеві менталітет і культуру вони виявилися провальними...

Більше того, щоб утримувати ханський палац, Шагін Гірей наказав підвищити податки, що викликало обурення мешканців ханства. Усі ці дії кримського хана вилилися в масові заворушення і загальну непокору народу.

Дайте оцінку діяльності Шагін Гірея. Чи міг він уникнути своєї долі в тих історичних обставинах?

Влада хана Шагін Гірея трималася винятково на багнетах російської армії. Будь-кого могли запідозрити в зраді. Представники верхівки почали звертатися по захист до присутніх у державі росіян, які обіцяли політичній еліті різні блага і привілеї в обмін на лояльність.

Зрештою, розуміючи свою безпорадність, у 1783 р. кримський правитель погодився зректися трону за умови щорічної виплати 200 тис. рублів та обіцянки престолу в Персії, коли Росія її захопить. Треба сказати, що правителем Персії він так і не став. Згодом Шагін Гірей відбув до Османської імперії.

19 квітня 1783 р. Катерина II, маніпулюючи думкою про потребу запобігання усобицям і відшкодування збитків Росії у війні, видала маніфест «Про прийняття півострова Кримського, острова Тамані та всієї кубанської сторони під Російську державу».

Пізніше після перемоги Росії в російсько-турецькій війні 1787-1792 рр. за Ясським мирним договором до імперії відійшла територія між Південним Бугом і Дністром, а також підтверджено приєднання Криму та Кубані.

Успішна для Російської імперії боротьба за панування в Північному Причорномор’ї супроводжувалася активним зламом традиційного укладу життя жителів регіону й колонізацією краю.