Лекція: Біологічна цінність основних компонентів

Законспектувати лекцію , прикріпити файл та дати відповідь на тестовіи запитання

Лекція

Тема:  Біологічна цінність основних харчових речовин, режим харчування.

         Мета :  Набуття , формування та систематизація теоретичних знань 

 з  умов розвитку  сучасного  масового дієтичного   харчування  основ раціонального харчування.

Вид заняття :  Лекція з елементами бесіди.     

                                                        ПЛАН

             1. Харчування – пластична складова здоров’я.

• Корисні продукти

             2. Основні вороги здоров’я

• Шкідливі продукти

             3. Основні складові раціону для нормального функціонування організму.

1. Харчування – пластична складова здоров’я.

Здорове харчування - невід'ємна частина здорового способу життя. Для збереження здоров'я важлива не кількість їжі, а її якість, адже для організму потрібні поживні речовини, що містяться в продуктах. Для правильного харчування рекомендуються наступні корисні продукти, необхідні в раціоні людини щодня, нехай навіть у невеликих кількостях. Отже, поговоримо про харчування при здоровому способі життя.

Кожна людина має право вибирати сам: розвивати захворювання, але не обмежувати себе в їжі, або ж вести здоровий спосіб життя при правильному харчуванні. При очищенні організму люди самі на інтуїтивному рівні починають уникати вживання шкідливої їжі.

Щодня в раціоні харчування повинні бути наступні корисні продукти:
  Часник

Часник має багато переваг і просто необхідний при здоровому способі життя. Вживання в їжу часнику запобігає серцево-судинні захворювання і рак, а також значно знижує ризик інсульту. Часник володіє хорошою протизапальною дією, допомагає зменшити набряки і болі при артритах. Хворим діабетом він буде не менш корисним. Можна використовувати часникові капсули, якщо різкий неприємний запах часнику.

При здоровому харчуванні доброчинна буде і настоянка з часнику, яка сприяє омолодженню організму і очистить судини. Для приготування такої настоянки треба дрібно нарізати 350 г очищеного часнику і всипати його в яку-небудь тару. Потім часник заливається спиртом (можна горілкою) і залишається на два тижні в теплому, темному місці, щодня струшуючи. Потім настоянка проціджується і настоюється ще два дні.

Яйце

Навіть якщо ви замислюєтеся про холестерин, не потрібно відмовлятися від яєць, адже вони являють собою джерело білка і такої речовини, як лютеїн, яке допоможе запобігти катаракту очей. Існує припущення, що яйця зменшують ризик інфарктів і інсультів, а також можуть запобігти утворенню тромбів. Споживання яєць у кількості 6 штук на тиждень майже на п'ятдесят відсотків знижує ризик виникнення раку молочної залози. На сьогоднішній день дієтологи стверджують, що організм холестерин отримує не з продуктів, а самостійно виробляє його з насичених жирів. Тому яйця обов'язково повинні бути в щоденному раціоні людини.

Молоко

Потреба організму в кальції з віком зростає. Коров'яче молоко збагачене тим кальцієм, що так необхідний для профілактики остеопорозу та зміцнення кісток. Молочні продукти запобігають зниження кісткової маси в результаті ревматоїдних артритів або менопаузи. Пара склянок знежиреного молока в день або додані в щоденний раціон йогурти будуть дуже сприятливі при здоровому способі життя і правильне харчування.

Банан

В одному зрілій банані міститься близько 470 міліграмів калію, який необхідний для здоров'я і сили м'язів, у тому числі і серцевої. Банани можна сміливо вважати профілактикою серцево-судинних захворювань. Цей фрукт знижує тиск і корисний при печії, так як нейтралізує кислоту. Буде не тільки корисно, але й смачно, якщо банан, порізана на шматочки, додати в вівсяну кашу, молоко, йогурт або фруктовий сік. Сочевиця, курага і сардина теж стануть гарним джерелом калію.

Курка
          Курятина вважається самим здоровим м'ясом. Вона багата селеном, білками і вітамінами групи В. Рекомендується вживати в їжу курячі грудки, а також обов'язково знімати з курки шкіру. Куряче м'ясо посилює роботу мозку, підвищує енергетичний рівень, запобігає раку і зниження кісткової маси.

2. Основні вороги здоров’я

Шкідливі продукти

Шкідливі продукти харчування - це не міф і не легенда. Вони, дійсно, існують. На жаль, шкідливі продукти харчування часто самі смачні й у багатьох улюблені.

1. Жувальний мармелад, желатинові цукерки, пастила, лакриця та інші «хімічні» ласощів. Не варто сумніватися, що в цих продуктах більше шкоди, ніж користі. Крім хімічних речовин - барвників, ароматизаторів і консервантів - яскраві цукерочки включають в свій склад тільки цукор.
          2. Картопляні та кукурудзяні чіпси і снеки є шкідливими продуктами харчування. Основу будь-яких чіпсів становлять вуглеводи і жири, штучні ароматизатори та барвники. Картопля фрі менш шкідливий, але зловживати ним не варто.
            3. Газовані напої з цукром представляють собою комбінацію хімічних речовин, цукру, води і газу. Вже не раз було доведено, що, наприклад, якщо налити в чайник пепсі-колу і прокип'ятити її, то вона відмінно відчистити чайник від накипу. Тепер можна уявити, що цей напій робить з людським шлунком. Крім цього, газовані напої містять величезну кількість цукру - в одній баночці 0,33 літра газованого напою в середньому міститься сім

чайних ложок цукру. Цим і пояснюється той факт, що солодка газована вода не здатна втамувати спрагу. Навпаки, від не ще більше хочеться пити.
Шоколадки, типу Марс і Снікерс. Величезна калорійність у додатку всіляких хімічних консервантів і підсилювачів смаку, барвників і ароматизаторів - це і є один шоколадни батончик.
Майонез.

Якщо людина вживає майонез, який готує сам в домашніх умовах, то побоюватися за своє здоров'я не варто. Інша справа - майонез, виготовлений в промисловості. Такий майонез не просто шкідливий для здоров'я, він призводить до дуже важких захворювань. Майонез, крім своєї калорійності, містить вуглеводи і жири, хімічні барвники і емульгатори, замінники і ароматизатори і так далі, і тому подібне. Перераховувати його шкідливі наслідки можна дуже довго. Своєрідною «бомбою сповільненої дії» є такі гастрономічні витребеньки, як шаурма з майонезом, гамбургери і бутерброди з майонезом.

3. Основні складові раціону для нормального функціонування організму.

   Для нормального функціонування організму щоденний раціон повинен включати шість основних складових: білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини та воду.

Харчові речовини, які люди отримують разом з їжею, можна умовно розділити на дві групи:

• ті, котрі необхідні їм у великих кількостях, або макрокомпоненти (вода, білки, жири, вуглеводи), 

• ті, котрі необхідні в менших кількостях, або мікрокомпоненти (вітаміни та мінеральні компоненти).

Білки.

Білки належать до життєво необхідних речовин, без яких неможливе життя, ріст і розвиток організму. Це пластичний матеріал для формування клітин і міжклітинної речовини. Всі складові частини людського організму складаються з білків (м 'язи, серце, мозок і навіть кістки містять значну кількість білків). Білки входять до складу гормонів, ферментів, антитіл, які забезпечують імунітет. Вони беруть участь в обміні вітамінів, мінеральних речовин, в доставці кров'ю кисню, жирів, вуглеводів, вітамінів, гормонів. Значення білків визначається не тільки різноманітністю їх функцій, але й незамінністю їх іншими речовинами. Якщо жири і вуглеводи тією чи іншою мірою взаємозамінні, то білки будь-чим компенсувати неможливо. Тому білки вважаються найбільш цінними  компонентами їжі.

         Білки — це органічні речовини, що складаються з амінокислот, які, поєднуючись між собою в різних композиціях, надають білкам різноманітних властивостей. Харчова і біологічна цінність білків визначається збалансованістю амінокислот, що входять до їх складу. Певна частина амінокислот розщеплюється до органічних кислот, з яких в організмі знову синтезуються нові амінокислоти, а потім білки. Ці амінокислоти називаються замінними. Однак вісім амінокислот, а саме: ізолейцин, лейцин, лізин, метіонін, фенілаланін, триптофан, треонін і валін — не можуть утворюватись в організмі людини з інших амінокислот і повинні потрапляти з їжею. Ці амінокислоти називаються незамінними.

Основними джерелами тваринного білка в харчуванні є м'ясо, яйця, молоко і молочні продукти. Основними джерелами рослинного білка є хліб і крупи.

Найдоступ-нішим джерелом білка є бобові.

Жири. Роль жирів у харчуванні визначається їх високою калорійністю і участю в процесах обміну. Жири забезпечують у середньому 33% добової енергоцінності раціону. З жирами в організм надходять необхідні для життєдіяльності речовини: вітаміни A, D, Е, К і біологічно важливі фосфоліпіди (лецитин, холін). Жири забезпечують всмоктування з кишечника низки мінеральних речовин та жиророзчинних вітамінів. У вигляді сполук з білками жири входять до складу клітинних оболонок і ядер, беруть участь у регулюванні обміну речовин у клітинах.
Дефіцит жирів в їжі послаблює імунітет, тобто знижує опір організму інфекціям. Вони поліпшують смак їжі і викликають відчуття ситості. При нестачі жирів в організмі потреба в енергії задовольняється в основному за рахунок вуглеводів і, частково, білків, що збільшує витрати білків та незамінних амінокислот.
Жири складаються з гліцерину та жирних кислот, які можуть бути насиченими та ненасиченими. Ненасичені жирні кислоти підвищують еластичність та зменшують проникливість судинної стінки, утворюють з холестерином легкорозчинні сполуки, які легко виводяться з організму, забезпечують нормальний ріст і розвиток організму.
           Жири можуть бути рослинного та тваринного походження. Тваринні й рослинні жири мають різні фізичні властивості та склад.

Тваринні жири — це тверді речовини, до складу яких входить значна кількість насичених жирних кислот.

Рослинні жири, як правило, рідини, які містять ненасичені жирні кислоти. Джерелом рослинних жирів є олії (99,9%), горіхи (53-65%), вівсяна (6,9%) та гречана крупи (3,3%). Джерела тваринних жирів — сало (90-92% жиру), вершкове масло (72-82%), жирна свинина (49%), ковбаси (20-40 %), сметана (30%), сири (15-30%).

Вуглеводи.

Вуглеводи є основною частиною харчового раціону. Фізіологічне значення вуглеводів переважно визначається їх енергетичними властивостями. Вони — головне джерело енергії організму (становлять 55% енергоцінності добового раціону). Тому в організмі їх міститься тільки близько 2%, хоча в їжі їхня частка становить 70% (400-500 г на добу). Частково вуглеводи дають початок жирам, органічним кислотам, білкам, використовуються в пластичних та інших процесах організму. Надмірне споживання вуглеводів — поширена причина порушення обміну речовин, що сприяє розвитку низки захворювань. При раціональному харчуванні до 30% вуглеводів їжі здатні переходити в жири. У разі ж надмірної кількості вуглеводів цей відсоток вищий.
Вуглеводи поділяють на групи:

-моносахариди — глюкоза, фруктоза, галактоза;

- олігосахариди — сахароза;

- полісахариди — крохмаль, глікоген, клітковина, пектинові речовини. 

             Основним джерелом вуглеводів у харчуванні людини є рослинна їжа, і тільки лактоза і глікоген містяться в продуктах тваринного походження. Моносахариди (прості вуглеводи) легкорозчинні в воді, швидко всмоктуються в канали травлення й легко засвоюються. Вони мають виражений солодкий смак.

Вітаміни

Важливе значення для організму людини мають вітаміни. Вони регулюють процеси обміну речовин, необхідні для формування ферментів, гормонів та ін. Вітаміни беруть участь в окисних процесах, внаслідок яких з вуглеводів і жирів утворюються численні речовини, які використовуються організмом як енергетичний тапластичнийматеріал.

Вітаміни майже не синтезуються в організмі і повинні надходити з їжею. Відсутність вітамінів у раціоні протягом тривалого часу може спричинити різні захворювання. 

         Мінеральні речовини. Мінеральні речовини не мають енергетичної цінності, але необхідні для життєдіяльності організму. Потрапляють вони в організм з продуктами харчування у вигляді мінеральних солей. Мінеральні речовини, які містяться в харчових продуктах і тканинах організму в значній кількості, відносять до макроелементів.

          Макроелементи бувають основного та кислотного характеру. До основних належать кальцій, магній, калій, натрій, до кислих - фосфор, сірка, хлор. Продуктами харчування, які містять макроелементи кислотного характеру, є м'ясо, птиця, яйця, сичужний сир, хліб, бобові, журавлина тощо. В молоці, кефірі, овочах, багатьох ягодах, фруктах містяться макроелементи основного характе-ру.
            Мікроелементи — це група хімічних елементів, присутніх в організмі людини і тварин у малих концентраціях. Добова потреба в них виражається в міліграмах або частках міліграма. Мікроелементі  мають високу біологічну активність та необхідні для життєдіяльності організму. До таких мікроелементів належать залізо, мідь, кобальт, нікель, марганець, стронцій, цинк, хром, йод, фтор. Нестача цих речовин у харчуванні може призвести до структурних та функціональних змін в організмі, а їх надлишок має токсичну дію. Найбільш дефіцитні мінеральні елементи в їжі людини  кальцій та залізо.
Неправильне харчування суттєво знижує захисні сили організму і працездатність, порушує процеси обміну речовин, призводить до передчасного старіння і може спричиняти виникнення багатьох захворювань, зокрема інфекційного характеру.

              Надмірне харчування, особливо в сполученні з нервово-психічною напругою, малорухливим способом життя, вживанням алкогольних напоїв і курінням, може призвести до виникнення багатьох захворювань. Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) до захворювань, пов'язаних з надмірною вагою,віднесені  :атеросклероз, серце-во-судинні порушення,  гіпертонія,  ожиріння,  жовчнокам'яна хвороба, цукровий діабет та інші. Переїдання досить часто буває причиною захворювань органів кровообігу.