Конструктор уроків
1
Актуальність теми
Пошкодження і захворювання органів опорно-рухової системи займають одне з провідних місць в структурі загальної захворюваності населення більшості європейських країн, зокрема України. Соціальне і медичне значення захворювань кістково-м’язової системи визначається наступними цифрами: за даними ВООЗ, біль в суглобах зустрічається у 30% населення, 20% хворих вимагають обов’язкового систематичного лікування під наглядом лікаря, 10% стають частково непрацездатними, а 5% — повними інвалідами. Особливої актуальності захворювання суглобів набувають у зв’язку із зростанням тривалості життя людини. Згідно з епідеміологічними дослідженями, патологія суглобів у осіб у віці понад 40 років виявляється в 50% випадків, а після 70 років — у 90% населення.
2
1.Причини болю в суглобах
При всьому різноманітті причин, що викликають ураження суглобів, більшість випадків можна умовно підрозділити на три групи:
· системні захворювання сполучної тканини ( ревматизм, ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, склеродермія і ін. );
· порушення обмінних процесів в тканинах суглобового хряща і кістки ( артроз, подагра, остеопороз ).
· травми ( побутова, спортивна і т. д.);
1.1.Системні захворювання сполучної тканини
Системні захворювання сполучної тканини — група захворювань, що характеризуються системним імунозапальним ураженням сполучної тканини і її похідних, що виявляється множинними ураженнями органів і тканин, котрі набувають циклічного прогресуючого перебігу.
Ревматизм — токсико – імунне системне запальне захворювання сполучної тканини з переважною локалізацією у серцево – судинній системі, що розвивається у схильних осіб внаслідок інфікування β-гемолітичним стрептококом групи А.
Ревматоїдний артрит — хронічне аутоімунне системне запальне захворювання сполучної тканини з переважним ураженням дрібних суглобів
Системний червоний вовчак — важке, хронічне аутоімунне системне захворювання, що протікає з множинними ураженнями внутрішніх органів.
1.2.Захворювання, пов’язані з порушенням обмінних процесів в тканинах суглобового хряща і кістки
Остеопороз
Розвитку остеопорозу сприяють:
· раннє настання менопаузи;
· куріння;
· надмірне вживання кофеїну (більше 2 чашок кави в день);
· прийом лікарських препаратів (кортикостероїдів).
Подагра
Розвитку подагри сприяють:
· надмірне вживання м’яса, копченостей;
· вік — у чоловіків після 30 років і у жінок після 60 років;
· підлога — чоловіки хворіють в 5–7 разів частіше за жінок;
· прийом лікарських препаратів — гіперурікемію можуть викликати нікотинова кислота, фуросемід і інші петльові діуретики, тіазидні діуретики (дихлотіазид, гідрохлортіазид), ацетилсаліцилова кислота (малі дози), циклоспорин, алкоголь.
Остеоартроз
Розвитку остеоартрозу сприяють:
· літній вік;
· ожиріння;
· постійне навантаження на суглоб;
· спадкові (генетичні чинники);
· травми суглобів в анамнезі;
3
2.Загрозливими» симптомами, які дозволяють запідозрити у хворого захворювання сполучної тканини, є:
· виникнення болю в суглобах через 1 – 2 тижні після перенесеної ангіни;
· біль в суглобах, що супроводжується підвищенням температури, набряклістю суглоба, почервонінням шкіри над ним;
· біль в суглобах, що супроводжується втратою ваги, підвищеною стомлюваністю;
· біль в суглобах, що супроводжується вранішньою скутістю;
· біль в суглобах, що супроводжується м’язовою слабкістю;
· біль в суглобах, що супроводжується шкірними висипаннями;
· біль в суглобах у поєднанні з синдромом Рейно (напади похолодання і збліднення пальців верхніх кінцівок, що виникають під впливом холоду, емоційного стресу; супроводжуються відчуттям колення, оніміння, зниженням шкірної і больової чутливості).
· переважне ураження суглобів нижніх кінцівок (плесна);
· переважне ураження кульшових (колінних) суглобів;
· біль в суглобах у вигляді нападів, які починаються вночі або вранці;
· біль у поєднанні з швидким наростанням набряклості, гіперемії і підвищенням температури суглоба;
· поява нападу болю в суглобах після прийому діуретичних препаратів (ацетилсаліциловї кислоти, алкоголю);
· часті переломи у жінок клімактеричного віку.
Окрім захворювань сполучної тканини і порушень обміну, причиною болю в суглобах може бути інфекція, в першу чергу — туберкульоз ( про це слід думати при відповідних позитивних пробах з туберкуліном, контакті з хворим на туберкульоз ).
Щонайменша підозра на одне із вказаних захворювань вимагає обов’язкового звернення до лікаря.
4
4. Біль в м’язах
Найчастіші причини болю в м’язах
· Грип і інші ГРВІ.
· Радикуліт.
· Травма (побутова, спортивна).
· Надмірне фізичне навантаження.
· Прийом діуретиків.
5.«Загрозливі» симптоми при болю в м’язах:
· болі в м’язах супроводжуються підвищенням температури;
· до болів в м’язах приєднуються болі в ділянці шиї, плечового поясу, грудної клітки
5
6.Загальні підходи до лікування при суглобовому і м’язовому болі
1. Застосування місцевих протизапальних і знеболюючих засобів.
2. Застосування пероральних протизапальних і знеболюючих засобів.
7.Загальні рекомендації для пацієнтів
· При ударах і розтягненнях протягом перших 24 – 48 годин — спокій, холод на місце пошкодження.
· При місцевій болючості — місцеве застосування сухого тепла.
· Починати лікування з лікарських препаратів для місцевого застосування (мазі, гелі, розтирання).
· Пероральні НПЗП слід використовувати тільки при неефективності місцевих засобів.
8.Рекомендації для батьків
· У дітей болі в м’язах найчастіше пов’язані з ГРВІ або ударами.
· При використанні місцевих засобів у дітей слід уникати препаратів з вираженою місцевою подразнюючою дією.
· Препаратом вибору при необхідності перорального прийому анальгетиків у дітей є високоочищений парацетамол.
6
9.Безрецептурні лікарські препарати для симптоматичного лікування
суглобового і м’язового болю
Для симптоматичного лікування болю в суглобах і м’язах використовуються нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) і анальгетики-антипіретики, які знижують вираженість запальної реакції, зменшують набряклість навколосуглобових тканин, мають знеболюючу дію. Разом із сприятливою фармакологічною дією і достатнім ступенем клінічної ефективності препарати цієї групи мають ряд небажаних побічних ефектів. При захворюванні суглобів найбільше практичне значення має негативний вплив НПЗП на метаболізм суглобового хряща. В результаті застосування НПЗП хворі спочатку відзначають полегшення стану (зменшення болю, набряклості суглобів, збільшення об’єму рухів), а потім — погіршення функції суглобів, пов’язане з руйнуванням суглобового хряща під дією НПЗП. Найбільшу ушкоджувальну дію на хрящ мають ацетилсаліцилова кислота, індометацин, піроксикам, фенилбутазон. Диклофенак має хондронейтральну дію, ібупрофен і кетопрофен — слабо виражену хондропротекторну дію, парацетамол — помірну хондропротекторну дію.
Окрім несприятливої дії на суглобовий хрящ, при прийомі нестероїдних протизапальних препаратів і анальгетиків-антипіретиків можливий розвиток специфічного ускладнення, що отримало назву НПЗП-гастропатії. Вона полягає у пошкодженні слизової оболонки шлунково-кишкового тракту з розвитком диспептичних явищ ( нудота, блювота, зниження апетиту ), утворенні виразки і кровотечі внаслідок застосування нестероїдних протизапальних препаратів і анальгетиків-антипіретиків. Найвираженішу ульцерогенну дію мають ацетилсаліцилова кислота, індометацин, піроксикам. Серед безрецептурних препаратів ульцерогенна дія найменше виражена у парацетамолу, диклофенаку. Практично не мають ушкоджувальної дії щодо шлунку нові нестероїдні протизапальні препарати, які належать до підгрупи селективних інгібіторів ЦОГ-2, — мелоксикам, целекоксиб, німесулід. Проте ці препарати підлягають відпуску тільки за рецептом лікаря.
9.1.Переваги використання лікарських форм для місцевого застосування при симптоматичному лікуванні суглобового і м’язового болю
· Відносна простота і безпека застосування.
· Можливість використання як місцевої, так і резорбтивної дії.
· Слабо виражена системна дія і, як наслідок — значно менша вираженість побічних ефектів, в першу чергу щодо шлунково - кишкового тракту.
· Забезпечення високої концентрації діючих речовин в місці нанесення препарату.
· Можливість поєднання в одному препараті декількох речовин, різних за механізмом і спрямованістю лікувальної дії.
· Можливість пролонгованої дії.
9.2.Клініко-фармацевтична характеристика лікарських форм препаратів для місцевого застосування при суглобовому і м’язовому болі
Мазі | |
Переваги | Недоліки |
Відносна простота і безпека застосування. Можливість використання як місцевої, так і резорбтивної дії. Слабка системна дія. Забезпечення високої концентрації діючих речовин в місці нанесення мазі. У одній мазі можуть міститися речовини, різні за механізмом і спрямованістю лікувальної дії. Можливість пролонгованої дії. | Мазі на основі вазеліну погано вивільняють діючі речовини. При потраплянні на шкіру або одяг мазь залишає масні плями. Мазі на гідрофобній основі обумовлюють виражений «парниковий» ефект. |
Гелі | |
Переваги | Недоліки |
Пролонгована дія. Можливість застосування на ніч. Наявність зволожуючої шкіру дії. У порівнянні з мазями гелі краще всмоктуються, мають вираженішу дію. При потраплянні на шкіру або одяг гель легко змивається водою, не залишаючи слідів ( на відміну від мазей ). | Гель — нестабільна лікарська форма, при зберіганні відбувається його розшарування. Дифузія діючої речовини в тканини з лікарської форми «гель» відбувається повільніше, ніж з розчину або мазі. В той же час, ця властивість дозволяє досягти пролонгованої дії препарату. Гелі володіють вираженою системною дією, що далеко не завжди бажане (підвищується вірогідність розвитку побічних ефектів). |
Розтирання | |
Переваги | Недоліки |
За рахунок місцевої дратівливої дії спирту розширюють судини шкіри і покращують кровообіг в належних тканинах. Слабо виражена системна дія. | За рахунок спиртової основи мають підсушуючу шкіру дію, сприяють її лущенню. Вираженість системної дії нижча, ніж у мазей і гелів. |
9.3.Безрецептурні нестероїдні протизапальні препарати для місцевого застосування
Для даних препаратів характерні наступні фармакологічні властивості:
· при місцевому застосуванні мають протизапальну і анальгетичну дію;
· сприяють зменшенню набряку суглобів і навколосуглобових м’яких тканин;
· сприяють збільшенню об’єму рухів;
· зменшують агрегацію тромбоцитів (покращують місцеву мікроциркуляцію).
Активний інгредієнт | Препарат | Лік. форма | Характерні особливості |
Фенілбутазон | Бутадіон | Мазь | Не слід допускати потрапляння на поверхню ран або ділянки ураженої шкіри з екземою. При втиранні можливі гіперемія шкіри, свербіння, лущення шкіри. При передозуванні можливі головний біль, запаморочення, неприємні відчуття в епігастрії. |
Піроксикам | Хотемін | Мазь | Протипоказаний при підвищеній чутливості до НПЗП. При втиранні можливі гіперемія шкіри, свербіння, лущення шкіри. При неповному втиранні гелю можлива транзиторна зміна кольору шкіри. |
Ревмадор, Фелден, Фіналгель, Еразон | Гель | ||
Етофенамат | Терморевмон | Гель | Протипоказаний дітям, вагітним і лактуючим жінкам. Не слід допускати потрапляння на поверхню ран або ділянки шкіри з екземою. При втиранні можливі гіперемія шкіри, свербіння, лущення шкіри. При передозуванні можливі головний біль, запаморочення, неприємні відчуття в епігастрії. (слід негайно змити крем) |
Кетопрофен | Кетопрофен, Профенід, Фастумгель | Гель | Не слід допускати потрапляння на поверхню ран або ділянки ураженої шкіри з екземою. При втиранні можливі гіперемія шкіри, свербіння, лущення шкіри. При передозуванні можливі головний біль, запаморочення, неприємні відчуття в епігастрії. Наноситься 3 – 4 рази на день. |
Кислота ніфлумова | Ніфлуріл | Гель | |
Індометацин | Індометацин, Метіндол | Мазь | При втиранні можливі гіперемія шкіри Свербіння і лущення шкіри. Протипоказаний при гіперчутливості до НПЗП. Наноситься 3 рази на день. При передозуванні можливі головний біль. Неприємні відчуття в епігастрії, нудота. Не рекомендується застосовувати у дітей. |
Індометацин-Дарниця | Гель |
Комплексні препарати
Активний інгредієнт | Препарат | Лік. форма | Характерні особливості |
Диклофенгель | Диклофенак Ментол | Гель | Не слід допускати потрапляння на поверхню Ран або ділянки ураженої шкіри з екземою. При втиранні можливі гіперемія шкіри, Свербіння, лущення шкіри. Можлива фотосенсибілізація. Протипоказаний при гіперчутливості до НПЗП. Притривалому лікуванні більшетижнів або Нанесенні на обширні ділянки можливі системні побічні ефекти. Не рекомендується застосовувати у дітей. Наноситься раз на день |
Диклоцингель | Диклофенак лізину есцинат | Гель | |
Бен – Гей | Метилсаліцилат Ментол | мазь | Не слід допускати потрапляння на поверхню ран або ділянки ураженої шкіри з екземою. При втиранні можливі гіперемія шкіри, Свербіння, лущення шкіри, шкірні алергічні реакції. Протипоказаний при гіперчутливості до НПЗП. Підсилює дію антикоагулянтів. При передозуванні можливі головний біль, Запаморочення, дзвін у вухах, розлади зору. |
Кеер | Екстракт Boswellia serrata Метилсаліцилат Ментол | Мазь | |
Бомбенге | Метилсаліцилат Ментол | Мазь |
Безрецептурні препарати місцевої подразнюючої дії для симптоматичного лікування суглобового і м’язового болю
Для цих препаратів характерні наступні фармакологічні властивості:
· місцева подразнююча дія;
· відволікаюча дія;
· знеболююча дія ( як результат місцевої подразнюючої і відволікаючої );
· судинорозширювальна дія, поліпшення кровообігу в місці нанесення.
Мазі з місцевою подразнюючою дією | ||
Препарат | Активний інгридієнт | Фармакологічні ефекти |
Апізартрон | Бджолина отрута, метилсаліцилат | Протизапальний, гіпертермічний, судинорозширювальний, місцевий подразнюючий, відволікаючий |
Гевкамен | Ментол, камфора, олія евкаліптова, олія гвоздики, олія м’ятна | Протизапальний, болезаспокійливий (відволікаючий), судинорозширювальна, місцевий подразнюючий |
Лінімент «Алором» | Екстракт ромашки, сік алое, екстракт календули, олія касторова, ментол, олія евкаліптова | Протизапальний, болезаспокійливий (відволікаючий), судинорозширювальний, покращує трофічні процеси |
Фіналгон | Нонівамід, нікобоксил | Судинорозширювальний, місцевий зігріваючий, відволікаючий, покращує тканинний кровотік |
Окрім вказаних в таблиці, в Україні зареєстровані наступні мазі, що мають місцеву подразнюючу дію: «Камфорна», «Скипидарна», «Аналгол», «Аналголан», «Віпросал», «Гевкамен», «Унгапівен».
Виражену місцеву подразнюючу дію мають також препарати перцю стручкового: Ін. Тайсс крем від ревматизму, мазь «Еспол», «Камфоцин», «Капсин», «Лінімент перцево-камфоровий, мазь «Ефкамон», «Нікофлекс» і ін.
Для полегшення болю в м’язах і суглобах за рахунок місцевої подразнюючої дії використовуються також камфорний і мурашиний спирти, бальзами «Лоан», «Орел» і ін.
Доречно ще раз нагадати, що самостійне використання препаратів для симптоматичного лікування болю в суглобах доцільне тільки в тих випадках, коли на підставі консультації лікаря виключені серйозні захворювання, що представляють загрозу для стану здоров’я і подальшої працездатності.
7
10.Фармацевтична опіка при застосуванні препаратів для симптоматичного лікування суглобового і м’язового болю
· Мазі і гелі, що містять НПЗП, слід наносити тільки на непошкоджені ділянки шкіри, ретельно уникаючи потрапляння на пошкоджені ділянки або раньову поверхню.
· Мазі і гелі з НПЗП не слід наносити під повітронепроникні пов’язки.
· При застосуванні мазей і гелів, що містять НПЗП, слід уникати їх потрапляння на слизові очей та інші слизові оболонки.
· При застосуванні мазей і гелів, що містять НПЗП, можливе виникнення явищ контактного дерматиту — свербіння, гіперемія, набряклість шкіри, поява папул, лусок, везикул. При даних явищах вживання мазі слід негайно припинити.
· Не поєднувати мазі, гелі і креми, що мають зігріваючу дію, з використанням грілок, повітронепроникних пов’язок і еластичних бинтів щоб уникнути опіків.
· При нанесенні мазей і гелів, що містять НПЗП, на обширні ділянки шкіри і при тривалому застосуванні можливе виникнення побічних явищ, характерних для перорального прийому відповідних препаратів.
· При застосуванні мазей і гелів, що містять диклофенак, можливі явища фотосенсибілізації.
· Симптоми передозування при використанні НПЗП у вигляді мазей або гелів: неприємні відчуття в епігастрії, нудота, головний біль, запаморочення (частіше при застосуванні препаратів, що містять салицилати).
· При розвитку явищ підвищеної чутливості або симптомів передозування слід негайно змити мазь теплою водою.
· Протизапальні препарати для перорального застосування призначаються при недостатньо вираженому ефекті від місцевих препаратів.
· Протизапальні препарати для перорального застосування слід приймати тільки за рекомендацією лікаря.
· Протизапальні препарати для перорального застосування сприяють виникненню НПЗП-гастропатій.
· Найсильнішим серед безрецептурних анальгетиків, представлених на ринку України, є комплексний препарат Солпадеїн.
· Солпадеїн не слід приймати одночасно з іншими препаратами, що містять парацетамол, або кофеїн.
· Солпадеїн не рекомендується застосовувати вагітним жінкам і дітям до 7 років.
· Всі нестероїдні протизапальні препарати, особливо препарати ацетилсаліцилової кислоти, з обережністю слід призначати хворим на бронхіальну астму, ерозивно-виразковими ураженнями шлунковокишкового тракту, схильністю до кровотеч, із захворюваннями печінки, порушенням функції нирок.
· Всі НПЗП, особливо препарати ацетилсаліцилової кислоти, слід приймати після їжі.
· Ацетилсаліцилова кислота, диклофенак, індометацин, тіапрофенова кислота, напроксен, піроксикам, кетопрофен здатні знижувати агрегацію тромбоцитів і згортання крові, сприяти розвитку геморагічного синдрому.
· Виведення нестероїдних протизапальних засобів з організму істотно збільшується при лужній реакції сечі — це призводить до зниження ефективності препаратів і коротшого часу їх дії.
· Оскільки НПЗП і анальгетики-антипіретики на 80–90% метаболизуються в печінці, при її патології значно підвищується небезпека виникнення побічних небажаних ефектів НПЗП.
· Для всіх НПЗП і анальгетиків-антипіретиків, особливо для ацетилсаліциловї кислоти і індометацину, характерна ульцерогенна дія.
· НПЗП і анальгетики-антипіретики не призначають хворим на гастрит, виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки, геморагічний діатез, аспіринову бронхіальну астму.
· НПЗП, особливо індометацин, диклофенак, тіапрофенова кислота, кетопрофен і ацетилсаліцилова кислота, знижують діуретичний ефект петлевих діуретиків (фуросемиду, етакринової кислоти).
· НПЗП знижують виведення дігоксину і аміноглікозидів, приводячи до їх кумуляції і розвитку інтоксикації цими препаратами.
· При одночасному призначенні НПЗП і антацидів знижується всмоктування і збільшується виведення НПЗП з організму.
· При використанні кетопрофену, напроксену, тіапрофенової кислоти і індометацину можливі запаморочення, безсоння і навіть галюцинації (унаслідок накопичення серотоніноподібних метаболітів), тому ці препарати не рекомендується застосовувати водіям і особам інших професій, що вимагають підвищеної уважності.
· Метамізол, бутадіон, тіапрофенова кислота, кетопрофен, фенілбутазон слід з особливою обережністю поєднувати з антикоагулянтами, сульфаніламидними препаратами, пероральними цукрознижувальними засобами, оскільки можливе підвищення ефективності даних препаратів і виникнення відповідних побічних ефектів.
· Під час вагітності забороняється використовувати ацетилсаліцилову кислоту, метамізол, індометацин, ібупрофен, напроксен, кетопрофен.
· Не рекомендується застосовувати у дітей: ацетилсаліцилову кислота, кеторолак, кетопрофен, індометацин, мелоксикам, теноксикам (до 14 років), тіапрофенову кислоту (до 14 років), диклофенак (до 12 років), напроксен (до 2 років).
· Кеторолак може знижувати ефективність гіпотензивних засобів.
· Кеторолак не призначений для тривалого застосування.
· При поєднанні кеторолаку з препаратами часнику, лука, гінкго зростає небезпека геморагічних ускладнень.
· Кетопрофен не рекомендується застосовувати у курців і осіб, що зловживають алкоголем, у цього контингенту хворих значно вищий ризик розвитку побічних ефектів.
· При застосуванні фенілбутазону слід обмежити споживання кухонної солі.
· При застосуванні фенілбутазону слід щонеділі досліджувати кров і сечу.
· Всі нестероїдні протизапальні засоби і анальгетики-антипіретики, особливо ацетилсалицилову кислоту, не слід поєднувати з алкоголем (різко зростає небезпека ульцерогенної дії, шлункової кровотечі), а також побічних дій з боку ЦНС.
· Прийом комплексних анальгетичних препаратів, що містять кофеїн (Анальгет, Анапірін, Аскопар, Аскафф, Ацифеїн, Гевадал, Кофацил, Новалгін, Панадолекстра, Томапірін, цитрамон) не слід поєднувати з вживанням кави або міцного чаю, — це може призвести до передозування кофеїну (збудженню і дратівливості).
Немедикаментозні методи усунення болю в м’язах і суглобах
При забоях і розтягненнях в перші 2 доби рекомендують спокій і холод на місце пошкодження, але при болях – місцево сухе тепло.
У дітей болі у м’язах і суглобах частіше пов’язані з ГРВІ чи травмами.
Для профілактики остеопорозу й остеохондрозу рекомендувати регулярні заняття лікувальною фізкультурою, зниження маси тіла, використання спеціальних ортопедичних пристосувань (поясів, наколінників тощо). Для зняття спазмів м’язів доцільні масаж (при ремісії процесу), фізіотерапевтичні методи лікування - магніто- і лазеротерапія.
8
Контрольні запитання:
Причини болю в суглобах.
Захворювання, повʼязані з болем у суглобах.
Загрозливими» симптомами, повʼязані з болем у суглобах.
Загрозливі» симптоми при болю в м’язах.
Загальні рекомендації для пацієнтів
Рекомендації для батьків
Назвіть безрецептурні лікарські препарати для симптоматичного лікування
суглобового і м’язового болю
Назвіть переваги використання лікарських форм для місцевого застосування при симптоматичному лікуванні суглобового і м’язового болю.
Фармацевтична опіка при застосуванні препаратів для симптоматичного лікування суглобового і м’язового болю.
Немедикаментозні методи усунення болю в м’язах і суглобах
Ознайомитись з матеріалами лекції № 9
Ознайомитись з презентацією лекції № 9
Відповісти за контрольні запитання.
Рефлексія від 0 учнів
Сподобався:
Так: 0
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 0
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 0
Так: 0