Урок:

Лекція 7. Тема 1.6 Техніко-економічні показники прокатного виробництва. Собівартість прокату.

Опис уроку (учням цей опис не показується):

Лекція 7.

Тема 1.6 Техніко-економічні показники прокатного виробництва. Собівартість прокату.

Продуктивність прокатних станів.

Продуктивність прокатного стану (агрегату) визначається кількістю металу, яку прокатують в одиницю часу – годину, зміну, добу, місяць, рік.

Технічно можлива годинна продуктивність визначається за формулою:

П = 02013zcx-a6c9-53x32.png ; т/год

Де 3600 – кількість секунд в годині;

G – маса заготовки, т;

Т – такт (ритм) прокатки, сек.

Такт прокатки – це час, який проходить від початку прокатки однієї заготовки до початку прокатки наступної. В загальному випадку такт прокатки складається з часу знаходження металу в валках і часу пауз, але конкретне визначення цієї величини залежить від типу стану і технології прокатки. Із формули видно, що чим менший такт прокатки, тим вище продуктивність стану.

На практиці технічно можлива продуктивність ніколи повністю не реалізується, так як в процесі роботи ймовірні різні збої в роботі, пов’язані з налагодженням валків і привалкової арматури, зачищенням поверхні валків, випадковим затриманням розкату. Тому визначають практично можливу годинну продуктивність і в попередню формулу вводять коефіцієнт використання стану k и :

П = 02013zco-39f8-68x32.png ;

В залежності від типу стану, досконалості його конструкції і організації технологічного процесу коефіцієнт використання приймають 0,75 – 0,95. Більш високі значення k и відповідають більш високому технічному і організаційному рівню експлуатації стану.

Розрізнюють продуктивність стану по всаду і за годною продукцією. Продуктивність по всаду визначають, наприклад, при прокатці зливків на блюмінгах і слябінгах. Найчастіше визначають продуктивність стану за годною продукцією. Для цього використовують коефіцієнт розходу металу kр.м. , який представляє собою відношення маси заготовки до маси готового виробу. Продуктивність стану за годною продукцією:

П = 02013zcu-8e7e-76x35.png

Зазвичай прокатний стан випускає не один а багато профілів прокату (профілерозмірів), продуктивність на кожному з них різна. Середньо-годинну продуктивність визначають:

Пср = 100/ (g11 + g22 +gпп) ; т\год

Де g1, g 2,gп - доля кожного профілю в загальному об’ємі виготовленого прокату па масі, %;

П1 , П2 , Пп – продуктивність по кожному профілю, т/год.

Для визначення річної продуктивності стану необхідно знати фактичну кількість годин роботи за рік. Сучасні прокатні стани зазвичай працюють за безперервним графіком, зупиняючись тільки на капітальні і планово-попереджувальні ремонти. Номінальний час годин роботи за рік :

Чном = 2402013zcv-f56c-132x22.pngкпр = 8760 – 2402013zct-e904-36x22.pngкпр;

Де 02013zcs-482a-11x22.pngкпр – кількість днів запланованих на проведення капітальних і планово-попереджувальних ремонтів (від 10 до 30 діб).

Із номінальної кількості годин роботи віднімають поточні простої. Вони плануються для заміни валків в прокатних клітях та міжсезонних оглядів обладнання.

Поточні простої, в відсотках:

Чт.п.=( kт.п./100)02013zcp-e998-13x22.png Чном ;

Коефіцієнт поточних простоїв .kт.п. приймається 5 – 10%.

Фактична кількість годин роботи:

Чфакт = 8760 – 2402013zcw-6b78-36x22.pngкпр - .( kт.п./100)02013zcq-4004-13x22.png Чном ;

На практиці фактична кількість годин роботи для різних станів 6500 – 7800годин.

Річна продуктивність стану :

Пгод = Пср 02013zcr-922b-13x22.png Чфакт .

Продуктивність стану може розраховуватися не тільки по масі годного прокату, але й в одиницях довжини, площі, в штуках. Якщо, наприклад, необхідно визначити довжину прокатних виробів, то продуктивність (в тонах) ділять на масу одного метру довжини.

Витрати металу, матеріалів,електроенергії.

Витрати металу на одиницю маси годного прокату характеризується двома показниками : коефіцієнтом витрати металу kр.м. та виходом годного ВГ. Вихід годного ВГ – це величина, яка зворотна витратному коефіцієнту:

ВГ = 1/ kр.м.

Окрім вихідної заготовки, для здійснення технологічного процесу в прокатних цехах необхідні : паливо, електроенергія, вода, пара, стисле повітря, мастильні матеріали, витрати валків.

Собівартість прокату.

Собівартість продукції – це грошова вираженість витрат підприємства (цеха) на виробництво і збут готових виробів. В прокатних цехах визначають собівартість 1 фізичної тони виробів. Інколи за одиницю продукції приймають 1 тону теоретичної маси, 1метр, 1м2, 1 штуку.

Розрахунок витрат на одиницю продукції називають калькуляцією. Собівартість і відповідно її калькуляція включають вартість основних вихідних матеріалів (злитків,заготовок), витрати по переділу і загально заводські витрати.

Вартість заготовки власного виробництва визначають за плановою собівартістю, а тієї, що надходить з інших заводів – за оптовою ціною.

Витрати по переділу: витрати на технологічне паливо (газ, мазут), енергетичні витрати(електроенергія, пара, вода, стисле повітря), вартість допоміжних матеріалів ( мастила, наждачні круги, матеріали для пакування продукції), заробітної платні виробничих робочих, витрат на заміну зношених деталей та інструменту(валків), витрат на ремонт та підтримання в робочому стані основних засобів виробництва, транспортних витрат, амортизаційних підрахунків, інших витрат ( оплата праці інженерно-технічних працівників, молодшого обслуговуючого персоналу, робітників ВТК, витрати на охорону праці і техніку безпеки).

Загально-заводські витрати включають платню адміністративно-управлінського апарату, співробітників заводських лабораторій і служб, витрати на дослідницькі роботи, амортизацію будівель і споруд,утримання охорони. Всі ці витрати розподіляються між основними цехами пропорційно витратам по переділу.

В собівартості прокату 80 -95% займає вартість вихідних матеріалів (зливків, заготовок). Ці цифри підкреслюють важливість заходів по зниженню витрат металу в процесі його обробки. При цьому враховують, що основну долю втрат металу становить обрізь (до 80-85%). Зменшення цього відсотку і є резервом .

Контрольні питання.

1.Чим визначається продуктивність прокатного стану?

2.Що таке такт прокатки?

3.Яка різниця між технічно і практично можливою продуктивністю прокатки?

4.Що таке продуктивність по всаду?

5. Що таке продуктивність за годною продукцією?

6.В якому випадку визначають середньо-годинну продуктивність?

7. Як визначити річну продуктивність стану?

8. Скільки становить фактична кількість годин роботи для станів?

9.Що таке вихід годного?

10.Що включає в себе калькуляція?

11.Що входить до складу собівартості?

Вміст уроку:
1
2

Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.

Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.

1

Уважно прочитайте текст лекції та письмово дайте відповіді на контрольні запитання.

2

Лекція 7.

Тема 1.6 Техніко-економічні показники прокатного виробництва. Собівартість прокату.

Продуктивність прокатних станів.

Продуктивність прокатного стану (агрегату) визначається кількістю металу, яку прокатують в одиницю часу – годину, зміну, добу, місяць, рік.

Технічно можлива годинна продуктивність визначається за формулою:

П = 02013zcx-a6c9-53x32.pngт/год

Де 3600 – кількість секунд в годині;

G – маса заготовки, т;

Т – такт (ритм) прокатки, сек.

Такт прокатки – це час, який проходить від початку прокатки однієї заготовки до початку прокатки наступної. В загальному випадку такт прокатки складається з часу знаходження металу в валках і часу пауз, але конкретне визначення цієї величини залежить від типу стану і технології прокатки. Із формули видно, що чим менший такт прокатки, тим вище продуктивність стану.

На практиці технічно можлива продуктивність ніколи повністю не реалізується, так як в процесі роботи ймовірні різні збої в роботі, пов’язані з налагодженням валків і привалкової арматури, зачищенням поверхні валків, випадковим затриманням розкату. Тому визначають практично можливу годинну продуктивність і в попередню формулу вводять коефіцієнт використання стану k и :

П = 02013zco-39f8-68x32.png ;

В залежності від типу стану, досконалості його конструкції і організації технологічного процесу коефіцієнт використання приймають 0,75 – 0,95. Більш високі значення k и відповідають більш високому технічному і організаційному рівню експлуатації стану.

Розрізнюють продуктивність стану по всаду і за годною продукцією. Продуктивність по всаду визначають, наприклад, при прокатці зливків на блюмінгах і слябінгах. Найчастіше визначають продуктивність стану за годною продукцією. Для цього використовують коефіцієнт розходу металу kр.м. , який представляє собою відношення маси заготовки до маси готового виробу. Продуктивність стану за годною продукцією:

П = 02013zcu-8e7e-76x35.png

Зазвичай прокатний стан випускає не один а багато профілів прокату (профілерозмірів), продуктивність на кожному з них різна. Середньо-годинну продуктивність визначають:

Пср = 100/ (g11 + g22 +gпп) ; т\год

Де g1, g 2,gп - доля кожного профілю в загальному об’ємі виготовленого прокату па масі, %;

П, П, Пп – продуктивність по кожному профілю, т/год.

Для визначення річної продуктивності стану необхідно знати фактичну кількість годин роботи за рік. Сучасні прокатні стани зазвичай працюють за безперервним графіком, зупиняючись тільки на капітальні і планово-попереджувальні ремонти. Номінальний час годин роботи за рік :

Чном = 2402013zcv-f56c-132x22.pngкпр = 8760 – 2402013zct-e904-36x22.pngкпр;

Де 02013zcs-482a-11x22.pngкпр – кількість днів запланованих на проведення капітальних і планово-попереджувальних ремонтів (від 10 до 30 діб).

Із номінальної кількості годин роботи віднімають поточні простої. Вони плануються для заміни валків в прокатних клітях та міжсезонних оглядів обладнання.

Поточні простої, в відсотках:

Чт.п.=( kт.п./100)02013zcp-e998-13x22.png Чном ;

Коефіцієнт поточних простоїв .kт.п. приймається 5 – 10%.

Фактична кількість годин роботи:

Чфакт = 8760 – 2402013zcw-6b78-36x22.pngкпр.( kт.п./100)02013zcq-4004-13x22.png Чном ;

На практиці фактична кількість годин роботи для різних станів 6500 – 7800годин.

Річна продуктивність стану :

Пгод = Пср 02013zcr-922b-13x22.png Чфакт .

Продуктивність стану може розраховуватися не тільки по масі годного прокату, але й в одиницях довжини, площі, в штуках. Якщо, наприклад, необхідно визначити довжину прокатних виробів, то продуктивність (в тонах) ділять на масу одного метру довжини.

Витрати металу, матеріалів,електроенергії.

Витрати металу на одиницю маси годного прокату характеризується двома показниками : коефіцієнтом витрати металу kр.м. та виходом годного ВГ. Вихід годного ВГ – це величина, яка зворотна витратному коефіцієнту:

ВГ = 1/ kр.м.

Окрім вихідної заготовки, для здійснення технологічного процесу в прокатних цехах необхідні : паливо, електроенергія, вода, пара, стисле повітря, мастильні матеріали, витрати валків.

Собівартість прокату.

Собівартість продукції – це грошова вираженість витрат підприємства (цеха) на виробництво і збут готових виробів. В прокатних цехах визначають собівартість 1 фізичної тони виробів. Інколи за одиницю продукції приймають 1 тону теоретичної маси, 1метр, 1м2, 1 штуку.

Розрахунок витрат на одиницю продукції називають калькуляцією. Собівартість і відповідно її калькуляція включають вартість основних вихідних матеріалів (злитків,заготовок), витрати по переділу і загально заводські витрати.

Вартість заготовки власного виробництва визначають за плановою собівартістю, а тієї, що надходить з інших заводів – за оптовою ціною.

Витрати по переділу: витрати на технологічне паливо (газ, мазут), енергетичні витрати(електроенергія, пара, вода, стисле повітря), вартість допоміжних матеріалів ( мастила, наждачні круги, матеріали для пакування продукції), заробітної платні виробничих робочих, витрат на заміну зношених деталей та інструменту(валків), витрат на ремонт та підтримання в робочому стані основних засобів виробництва, транспортних витрат, амортизаційних підрахунків, інших витрат ( оплата праці інженерно-технічних працівників, молодшого обслуговуючого персоналу, робітників ВТК, витрати на охорону праці і техніку безпеки).

Загально-заводські витрати включають платню адміністративно-управлінського апарату, співробітників заводських лабораторій і служб, витрати на дослідницькі роботи, амортизацію будівель і споруд,утримання охорони. Всі ці витрати розподіляються між основними цехами пропорційно витратам по переділу.

В собівартості прокату 80 -95% займає вартість вихідних матеріалів (зливків, заготовок). Ці цифри підкреслюють важливість заходів по зниженню витрат металу в процесі його обробки. При цьому враховують, що основну долю втрат металу становить обрізь (до 80-85%). Зменшення цього відсотку і є резервом .

Контрольні питання.

1.Чим визначається продуктивність прокатного стану?

2.Що таке такт прокатки?

3.Яка різниця між технічно і практично можливою продуктивністю прокатки?

4.Що таке продуктивність по всаду?

5. Що таке продуктивність за годною продукцією?

6.В якому випадку визначають середньо-годинну продуктивність?

7. Як визначити річну продуктивність стану?

8. Скільки становить фактична кількість годин роботи для станів?

9.Що таке вихід годного?

10.Що включає в себе калькуляція?

11.Що входить до складу собівартості?

Рефлексія від 6 учнів

Сподобався:

0

Так: 6

Ні: 0

Зрозумілий:

0

Так: 6

Ні: 0

Потрібні роз'яснення:

0

Ні: 6

Так: 0

Рекомендуємо

Економічне обгрунтування виробу. Розрахунок собівартості виробу . Виготовленя виробу. Інструктаж з БЖД.

Економічне обгрунтування виробу. Розрахунок собівартості виробу . Виготовленя виробу. Інструктаж з БЖД.

490

Аватар профіля Півнюк Олена Вікторівна
Технології
10—11 клас

83 грн

САПР Лекція 2

САПР Лекція 2

287

Аватар профіля Чемерис Олена Андріївна
САПР
дорослі

250 грн

САПР Лекція 3

САПР Лекція 3

261

Аватар профіля Чемерис Олена Андріївна
САПР
дорослі

220 грн

САПР Лекція 4

САПР Лекція 4

217

Аватар профіля Чемерис Олена Андріївна
САПР
дорослі

220 грн

САПР Лекція 5

САПР Лекція 5

188

Аватар профіля Чемерис Олена Андріївна
САПР
дорослі

220 грн

САПР Лекція 6

САПР Лекція 6

199

Аватар профіля Чемерис Олена Андріївна
САПР
дорослі

220 грн

Схожі уроки

КРВ - 3.2.2 Обробка нижнього зрізу жіночих штанів

КРВ - 3.2.2 Обробка нижнього зрізу жіночих штанів

684

Аватар профіля Кобилянська Катерина Анатоліївна
Професійна освіта
дорослі

КРВ - 3.2.2 Обробка верхнього зрізу жіночих штанів поясом

КРВ - 3.2.2 Обробка верхнього зрізу жіночих штанів поясом

1161

Аватар профіля Кобилянська Катерина Анатоліївна
Професійна освіта
дорослі

КРВ - 3.2.2 Обробка застібки на тасьму блискавку

КРВ - 3.2.2 Обробка застібки на тасьму блискавку

559

Аватар профіля Кобилянська Катерина Анатоліївна
Професійна освіта
дорослі

КРВ - 3.2.2 Обробка кишень в жіночих штанах

КРВ - 3.2.2  Обробка кишень в жіночих штанах

591

Аватар профіля Кобилянська Катерина Анатоліївна
Професійна освіта
дорослі

Обробка виточок та зрізів штанів

Обробка виточок та зрізів штанів

657

Аватар профіля Кобилянська Катерина Анатоліївна
Професійна освіта
дорослі

Обробка коміра суцільнокроєного з деталями виробу та з'єднання його з горловиною

Обробка коміра   суцільнокроєного з деталями виробу та з'єднання його з горловиною

864

Аватар профіля Колесник Людмила Володимирівна
Професійна освіта
дорослі