Лекція 7.
Тема 1.6 Техніко-економічні показники прокатного виробництва. Собівартість прокату.
Продуктивність прокатних станів.
Продуктивність прокатного стану (агрегату) визначається кількістю металу, яку прокатують в одиницю часу – годину, зміну, добу, місяць, рік.
Технічно можлива годинна продуктивність визначається за формулою:
П =
; т/год
Де 3600 – кількість секунд в годині;
G – маса заготовки, т;
Т – такт (ритм) прокатки, сек.
Такт прокатки – це час, який проходить від початку прокатки однієї заготовки до початку прокатки наступної. В загальному випадку такт прокатки складається з часу знаходження металу в валках і часу пауз, але конкретне визначення цієї величини залежить від типу стану і технології прокатки. Із формули видно, що чим менший такт прокатки, тим вище продуктивність стану.
На практиці технічно можлива продуктивність ніколи повністю не реалізується, так як в процесі роботи ймовірні різні збої в роботі, пов’язані з налагодженням валків і привалкової арматури, зачищенням поверхні валків, випадковим затриманням розкату. Тому визначають практично можливу годинну продуктивність і в попередню формулу вводять коефіцієнт використання стану k и :
П =
;
В залежності від типу стану, досконалості його конструкції і організації технологічного процесу коефіцієнт використання приймають 0,75 – 0,95. Більш високі значення k и відповідають більш високому технічному і організаційному рівню експлуатації стану.
Розрізнюють продуктивність стану по всаду і за годною продукцією. Продуктивність по всаду визначають, наприклад, при прокатці зливків на блюмінгах і слябінгах. Найчастіше визначають продуктивність стану за годною продукцією. Для цього використовують коефіцієнт розходу металу kр.м. , який представляє собою відношення маси заготовки до маси готового виробу. Продуктивність стану за годною продукцією:
П = 
Зазвичай прокатний стан випускає не один а багато профілів прокату (профілерозмірів), продуктивність на кожному з них різна. Середньо-годинну продуктивність визначають:
Пср = 100/ (g1 /П1 + g2/П2 +gп/Пп) ; т\год
Де g1, g 2,gп - доля кожного профілю в загальному об’ємі виготовленого прокату па масі, %;
П1 , П2 , Пп – продуктивність по кожному профілю, т/год.
Для визначення річної продуктивності стану необхідно знати фактичну кількість годин роботи за рік. Сучасні прокатні стани зазвичай працюють за безперервним графіком, зупиняючись тільки на капітальні і планово-попереджувальні ремонти. Номінальний час годин роботи за рік :
Чном = 24
кпр = 8760 – 24
кпр;
Де
кпр – кількість днів запланованих на проведення капітальних і планово-попереджувальних ремонтів (від 10 до 30 діб).
Із номінальної кількості годин роботи віднімають поточні простої. Вони плануються для заміни валків в прокатних клітях та міжсезонних оглядів обладнання.
Поточні простої, в відсотках:
Чт.п.=( kт.п./100)
Чном ;
Коефіцієнт поточних простоїв .kт.п. приймається 5 – 10%.
Фактична кількість годин роботи:
Чфакт = 8760 – 24
кпр - .( kт.п./100)
Чном ;
На практиці фактична кількість годин роботи для різних станів 6500 – 7800годин.
Річна продуктивність стану :
Пгод = Пср
Чфакт .
Продуктивність стану може розраховуватися не тільки по масі годного прокату, але й в одиницях довжини, площі, в штуках. Якщо, наприклад, необхідно визначити довжину прокатних виробів, то продуктивність (в тонах) ділять на масу одного метру довжини.
Витрати металу, матеріалів,електроенергії.
Витрати металу на одиницю маси годного прокату характеризується двома показниками : коефіцієнтом витрати металу kр.м. та виходом годного ВГ. Вихід годного ВГ – це величина, яка зворотна витратному коефіцієнту:
ВГ = 1/ kр.м.
Окрім вихідної заготовки, для здійснення технологічного процесу в прокатних цехах необхідні : паливо, електроенергія, вода, пара, стисле повітря, мастильні матеріали, витрати валків.
Собівартість прокату.
Собівартість продукції – це грошова вираженість витрат підприємства (цеха) на виробництво і збут готових виробів. В прокатних цехах визначають собівартість 1 фізичної тони виробів. Інколи за одиницю продукції приймають 1 тону теоретичної маси, 1метр, 1м2, 1 штуку.
Розрахунок витрат на одиницю продукції називають калькуляцією. Собівартість і відповідно її калькуляція включають вартість основних вихідних матеріалів (злитків,заготовок), витрати по переділу і загально заводські витрати.
Вартість заготовки власного виробництва визначають за плановою собівартістю, а тієї, що надходить з інших заводів – за оптовою ціною.
Витрати по переділу: витрати на технологічне паливо (газ, мазут), енергетичні витрати(електроенергія, пара, вода, стисле повітря), вартість допоміжних матеріалів ( мастила, наждачні круги, матеріали для пакування продукції), заробітної платні виробничих робочих, витрат на заміну зношених деталей та інструменту(валків), витрат на ремонт та підтримання в робочому стані основних засобів виробництва, транспортних витрат, амортизаційних підрахунків, інших витрат ( оплата праці інженерно-технічних працівників, молодшого обслуговуючого персоналу, робітників ВТК, витрати на охорону праці і техніку безпеки).
Загально-заводські витрати включають платню адміністративно-управлінського апарату, співробітників заводських лабораторій і служб, витрати на дослідницькі роботи, амортизацію будівель і споруд,утримання охорони. Всі ці витрати розподіляються між основними цехами пропорційно витратам по переділу.
В собівартості прокату 80 -95% займає вартість вихідних матеріалів (зливків, заготовок). Ці цифри підкреслюють важливість заходів по зниженню витрат металу в процесі його обробки. При цьому враховують, що основну долю втрат металу становить обрізь (до 80-85%). Зменшення цього відсотку і є резервом .
Контрольні питання.
1.Чим визначається продуктивність прокатного стану?
2.Що таке такт прокатки?
3.Яка різниця між технічно і практично можливою продуктивністю прокатки?
4.Що таке продуктивність по всаду?
5. Що таке продуктивність за годною продукцією?
6.В якому випадку визначають середньо-годинну продуктивність?
7. Як визначити річну продуктивність стану?
8. Скільки становить фактична кількість годин роботи для станів?
9.Що таке вихід годного?
10.Що включає в себе калькуляція?
11.Що входить до складу собівартості?