Лекція № 2Тема: « Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні простудних захворювань» БІЛЬ У ГОРЛІ»

1. Біль у горлі – захворювання.

2. Оцінка потреб пацієнта/представника пацієнта при зверненні за допомогою

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікар.

4. Напрямки симптоматичного лікування болю в горлі

5. Перелік лікарських засобів, які відпускаються без рецепта, для симптоматичного лікування болю в горлі

6. Загальні рекомендації щодо заходів при болю в горлі

7. Рекомендації щодо заходів при болю в горлі в особливих категорій пацієнтів

Застуда – загальна назва групи гострих респіратурних вірусних захворювань (ОРВІ).

За даними епідемічних та соціологічних опитувань, проведених у країнах Європи, саме простудні захворювання є найбільш частою причиною звернення за лікарською допомогою до аптеки , з метою придбати безрецептурні лікарські препарати.

Симптоми, які характерні до застуди – біль у горлі, рініт, кашель, лихоманка, конкʼюктивіт – можуть бути проявом незначного порушення здоровʼя, так і початком серьезного захворювання, або ознакою хронічної хвороби.

На відміну від лікаря, фармацевт не може взяти до рук шпателя, ліхтарика й зазирнути в горло пацієнтові, аби об’єктивно оцінити його стан. Проте часто саме фармацевт є першим спеціалістом, до якого звертається пацієнт із болем у горлі.

Правильно оцінити ситуацію – половина успіху

«Дайте що-небудь від болю в горлі!

Болить (дере тощо) так, що й говорити не сила!»

Таке звернення нині звучить в аптеці дуже часто, адже біль у горлі – один із найчастіших симптомів ГРВІ.Крім того, біль у горлі – постійний супутник фарингіту, ларингіту та тонзиліту.

Отже, перед фармацевтом постає непросте завдання – якнайшвидше допомогти людині, але виконати це максимально ефективно й безпечно для неї.

Тобто необхідно підібрати препарати, що усунуть больовий синдром, але при цьому не маскуватимуть причину. Адже, якщо біль триває понад 2 доби, пацієнтові необхідно рекомендувати звернутися до лікаря.

Біль у горлі

Біль в горлі є частою скаргою, з якою пацієнти звертаються за медичною допомогою. Кожен дорослий відчуває її в середньому 2-3 рази на рік.

Серед основних причин появи болю в горлі можна назвати ангіну, хронічний тонзиліт, фарингіт, ларингіт.

Ангіна -(гострий тонзиліт, гостре інфекційне захворювання з переважним ураженням піднебінних мигдалин) - захворювання, для якого характерний сильний біль при ковтанні, що супроводжується погіршенням загального самопочуття, підвищенням температури тіла, збільшенням шийних лімфовузлів.

Тонзилит–хронічне запалення піднебінних мигдаликів

Хронічний тонзиліт (запальний процес, що довгостроково протікає у піднебінних мигдалинах), в свою чергу, відрізняється такими симптомами, як відчуття чужорідного тіла в області мигдалин, першіння, неприємний запах з рота, незначний біль при ковтанні, субфебрильна температура тіла, збільшення шийних лімфовузлів.

Ларингіт –запалення слизової гортані. Для ларингіту (запалення слизової оболонки гортані і голосових зв'язок) характерне відчуття сухості, осиплість голосу, гавкаючий кашель,першіння

Фарингіт –гостре або хронічне запалення слизової оболонки глотки

Серед особливостей перебігу фарингіту (гостре або хронічне запалення слизової оболонки глотки) можна відзначити наявність таких симптомів як біль при ковтанні, більш виражена при ковтанні слини, ніж їжі.

Фактори ризику:

• Вдихання парів подразнюючих речовин

• Сухе повітря (кондиціонування приміщень в літній час, центральне опалення - в зимовий)

• Перенапруження голосових зв'язок (лектори, вчителі, тренери та ін.)

• Порушення носового дихання

• Сухий кашель

Інфекційні чинники

• Бактеріальні

• Вірусні

• Грибкові

• Мікст-флора (змішана)

Слід памʼятати шо:

Крім вірусів, розвитку ангіни можуть сприяти гемолітичний стрептокок, дифтерійна паличка
- При стрептококовій ангіні можливе приєднання серйозних захворювань – ревматизму, гломерулонефриту

Будь-який симптом може бути як проявом незначного порушення з боку здоров'я, так і початком серйозного захворювання або ознакою загострення хронічного захворювання,наявногоу даного пацієнта

2.Оцінка потреб пацієнта/представника пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. З’ясувати інформацію про наступне:

1) У кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі – діти чи дорослі);

2) Як давно виникло нездужання і скільки часу триває;
3) Яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;
4) Які лікарські засоби вже застосовувались для полегшення стану.

2.2. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря:

1.Важке дихання, неможливість промовити декілька слів між вдихами;

2.Порушення ковтання;

3.Різке збільшення піднебенних мигдалин, нальотів або виразки на мигдалинах;

4.Яскраве « палаюче» почервоніння горла;

5.Збальшення та болісність лімфовузлів;

6.Підвищення температури тіла більше 38,5-39⁰ С;

7.Біль у горлі супроводжується шкіряною висипкою;

8.Біль у горлі супроводжується сильним болем голови, болем у вухах, животі;

9.Біль у горлі супроводжується зміненням кольору сечі;

10.За наявності нальотів на мигдалинах необхідно запідозрити стрептококову ангіну або дифтерію, терміново звернутись до лікаря;

11.Якщо протягом 2-х діб після проведення симптоматичного лікування біль у горлі зберігається, необхідно обовʼязково звернутись до лікаря.

2.3. За відсутності загрозливих симптомів перейти до фармацевтичної опіки відповідно:

3.Напрямки симптоматичного лікування болю в горлі

Загальні рекомендації для полегшення болю в горлі:

1.Фізіотерапевтичні процедури :

- доцільним є застосування сухого тепла на ділянку шиї (зігрівальний компрес);

-аромованни;

-світлова терапія;

- інгаляції тощо.
2.При болю в горлі рекомендується вживання достатньої кількості теплої рідини;

3.Полоскання горла розчинами антисептиків проводити кожні 2-3 години;

4.Необхідно утримуватися від куріння та вдихання тютюнового диму, вживання алкоголю, гострої, холодної або надмірно гарячої їжі;

5.Фармакотерапія:

-Перед вживанням місцевих засобів для симптоматичного лікування болю в горлі (аерозолів, льодяників, таблеток для розсмоктування, пастилок) необхідно полоскати рот теплою водою;

-Після прийому місцевих засобів для симптоматичного лікування болю в горлі необхідно утримуватися від прийому їжі та рідини: пастилок, льодяників та таблеток для розсмоктування – 1-2 години, аерозолів – 3-5 хвилин;

-Лікарські засоби у формі льодяників, пастилок, таблеток для розсмоктування необхідно утримувати в роті до повного розчинення і ні в якому разі не розжовувати;

Аерозолі застосовують у дітей віком від 6-8 років за умов, що дитина не опирається і вміє керувати диханням, але окремі спреї можна застосовувати з 3 - х років;

-Пацієнтам з цукровим діабетом призначають лікарські засоби у вигляді льодяників та пастилок, які не містять цукор;

-Довести до відома пацієнта/представника пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в інструкції для медичного застосування лікарського засобу, яка до нього додається.

-Довести до відома пацієнта/представника пацієнта, що при появі побічних реакцій (передбачених і непередбачених інструкцією для медичного застосування лікарського засобу) при застосуванні лікарського засобу або відсутності ефективності лікарського засобу необхідно припинити прийом підозрюваного лікарського засобу, щонайшвидше повідомити лікаря, фармацевта, заповнити та надіслати спеціальну форму (карту-повідомлення для надання пацієнтом інформації про побічну реакцію та/або відсутність ефективності лікарського засобу при його медичному застосуванні) будь-яким зручним та доступним способом до Державного експертного центру МОЗ України.

4. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:
1) З’ясувати, наскільки пацієнт/представник пацієнта засвоїв інформацію;

2) Попросити пацієнта/представника пацієнта повторити найбільш важливу

інформацію;
3) З’ясувати, чи залишились у пацієнта/представника пацієнта запитання.

5.Перелік лікарських засобів, які відпускаються без рецепта, для симптоматичного лікування болю в горлі

5.1.Прості антисептичні засоби:

Амбазон, Гексетидин, Декаметоксин, Фенол,

Флурбіпрофен, Холіну саліцилат, Цетилпіридин.

Додатково

Основні речовини, що використовуються в засобах для усунення болю в горлі. Антисептики

Амбазон

Амілметакрезол

Ацетіламінонітро- пропоксібензен

Має місцеву протимікробну (бактеріостатичну) дію

Виявляє бактерицидну дію відносно широкого спектра грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів

Дезінфікуючий засіб, слабка місцевоанестезуюча і дезодоруюча дія. Гальмує кашльовий і блювотний рефлекс

Біклотимол

Бензалконій хлорид

Бензоксонію хлорид

Має антибактеріальну активність щодо стафілококів, стрептококів, мікрококів і коринебактерій. Крім антибактеріальної, має протизапальну і місцевоанестезуючу дію

Виявляє бактерицидну дію відносно широкого спектра грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, фунгіцидну дію на Candida albicans

Виявляє бактеріостатичну і бактерицидну дію проти грампозитивних і меншою мірою проти грамнегативних бактерій. Виявляє протигрибкову і слабку противірусну активність. Здатний проникати в клітини збудників інфекції

Гексетидин

Тимол

Фенол

Хлоргексидин

Цетилпіридиній

Має широкий спектр антибактеріальної та протигрибкової дії. Надає тільки місцеву дію, не всмоктується і не потрапляє в кровообіг

Декаметоксін

Декваліну хлорид

Виявляє широкий спектр антимікробної дії, діє бактерицидно, фунгицидно. Підвищує чутливість бактерій до антибіотиків

Надає бактерицидну і фунгістатичну дію. Спектр дії, включає більшість грампозитивних і грамнегативних бактерій, а також гриби і спірохети

Чинить протимікробну і протизапальну дію

Надає антисептичну (фунгіцидну і бактерицидну) і місцевоанестезуючу дію

Антисептик для зовнішнього застосуван- ня. Надає швидку бактерицидну дію відносно грампозитивних і грамнегативних бактерій, трихомонад, гонококів. Не рекомендується поєднувати з препаратами йоду

Пригнічує ріст деяких бактерій, грибів і вірусів

Надання належної інформації щодо лікарських засобів для відповідального самолікування

1. Надати рекомендації щодо застосування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання.

2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічна дія, вплив режиму харчування тощо).

По-перше, варто запитати, як виник біль у горлі?

Якщо це відбулося:

• після тривалого навантаження на голосові зв’язки,

• внаслідок тривалого перебування в задимленому/прокуреному приміщенні або

• через вдихання хімічних речовин,

можна рекомендувати лікарський засіб, що містить місцевий анестетик.

По-друге, якщо з’ясувалося, що біль виник через:

• вдихання холодного повітря,

• переохолодження та/або контакт із хворим на ГРВІ, після чого з’явилися інші симптоми застуди: головний біль, риніт, лихоманка тощо,

• раніше встановлений хронічний тонзиліт,

потрібно уточнити, чи немає в людини бодай одного із вищевказаних загрозливих симптомів.

Якщо такі прояви наявні, необхідно спрямувати пацієнта до лікаря.

За відсутності загрозливих симптомів можна рекомендувати будь-які препарати для симптоматичного лікування болю в горлі будь-якої зручної для пацієнта форми: таблетки, льодяники для розсмоктування, аерозолі тощо.

Симптоматичне лікування захворювань горла

Які ліки рекомендувати

Зокрема, Протоколом рекомендовано такі лікарські засоби: Амбазон, Гексетидин, Декаметоксин, Фенол, Флурбіпрофен, холіну саліцилат, Цетилпіридин.

Деякі застереження щодо ліків для терапії болю в горлі

Відпуск ліків для симптоматичного лікування необхідно супроводжувати інформацією про:

• умови вживання, правила і терміни зберігання,

• застереження щодо їх застосування (особливості вживання, вплив режиму харчування, можливі побічні ефекти тощо),

• обережність застосування в певної категорії пацієнтів, оскільки нерідко препарати для симптоматичного лікування захворювань горла, містять ті чи ті протипоказані їм речовини

Так, ліки, що містять фенол, з обережністю призначають жінкам у період вагітності та лактації, а також пацієнтам із порушеннями функції печінки.

Йод у складі препарату – потенційна небезпека для людей з патологією щитоподібної залози.

Анестетики зумовлюють відчуття заніміння, про що слід попередити людину, адже це може перешкоджати нормальній функції ковтання, виконанню певних професійних обов’язків тощо.

Під час вживання місцевих лікарських засобів для лікування горла слід дотримуватися таких правил:

• після прийому топічних ЛЗ для лікування горла слід утримуватися від їди та пиття протягом 1-2 годин (у разі вживання льодяників, пастилок і таблеток для розсмоктування) і 3-5 хвилин (у разі застосування аерозолю),

• усі топічні ЛЗ для розсмоктування необхідно утримувати в роті до повного розчинення, їх не можна розжовувати,

• аерозолі в дитячій практиці застосовують із 6-8 років і лише у випадку, коли дитина не чинить супротиву та вміє керувати своїм диханням. Хоча деякі спреї можна використовувати з 3-річного віку.

Важливо (!) дізнатися, чи не хворіє пацієнт на цукровий діабет, адже ліки для таких людей НЕ мають містити цукру, який часто наявний у препаратах у формі льодяників, пастилок тощо.

Важливо (!) пояснити відвідувачу аптеки, якому відпускають ліки для лікування болю в горлі, що докладна інформація про них наведена в інструкції для медичного застосування.

Важливо (!) донести до відома відвідувача аптеки, якому відпускають ліки, що в разі появи побічних реакцій (як передбачених інструкцією для медичного застосування ЛЗ, так і непередбачених нею) або за відсутності очікуваного ефекту від препарату, необхідно припинити його вживання та звернутися до лікаря.

Видаляти мигдалики чи ні?

Трохи корисних відомостей про сучасні визначення та рекомендації

З патологією мигдаликів пов’язують більше ніж 100 хвороб загального характеру. Нерідко ця патологія стає причиною ускладнень з боку серця, суглобів, нирок тощо. Тому й не дивно, що отоларингологів часто запитують про доцільність чи недоцільність тонзилектомії.

Не секрет, що були часи, коли мигдалики видаляли ледь не з профілактичною метою, вважаючи, що вони не виконують своєї функції, роблячи такий висновок на підґрунті лише 3-5 епізодів ангін.

Нині, на щастя, ситуація інша, у кожному конкретному випадку лікар ухвалює рішення або про хірургічне, або про консервативне лікування. Адже в ускладненнях хронічного тонзиліту насправді винні не мигдалики, а інфекція, яка спровокувала ту чи ту форму хвороби.

Сьогодні достеменно відомо, що мигдалики – це імунокомпетентний орган. За участі системи мононуклеарних фагоцитів, системи комплементу, білків гострої фази, інтерферонів і лізоциму вони формують місцевий імунітет. Піднебінні мигдалики, виконуючи інформаційну функцію, беруть участь у продукуванні антитіл і формуванні клітин імунної пам’яті та реакціях системного імунітету.

Тож сучасну терапію запальних захворювань глотки проводять за трьома напрямками:

• усунення етіологічного фактора,

• усунення запалення та болю/підвищення якості життя хворого,

• відновлення захисної функції.

Симптоматичне лікування гострого тонзиліту

Гострий тонзиліт (синоніми: тяжкий тонзиліт, інтенсивний тонзиліт, гострий біль у горлі) – це загальне інфекційне захворювання піднебінних мигдаликів, що передається повітряно-крапельним шляхом.

Гострий тонзиліт належить до вірусних або бактеріальних хвороб, що характеризуються болем під час ковтання, припухлістю та гіперемією мигдаликів, інколи нашаруваннями на них, шийним лімфаденітом і підвищеною температурою тіла – від 38,3°С (ректально).

Схема лікування гострого тонзиліту – багатокомпонентна. Препаратами першої лінії є антибіотики. Але рішення щодо доцільності їх застосування може ухвалювати тільки лікар після ретельного вивчення анамнезу та показників лабораторних аналізів пацієнта.

Потребу в застосуванні антибіотиків оцінюють сьогодні з використанням критеріїв Fever Pain, що визначають ймовірність стрептококового тонзиліту.

Також для лікування гострого тонзиліту розроблена симптоматична терапія, що включає:

• нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП: ібупрофен, диклофенак, кеторолак, бензидамін), анальгетики (парацетамол) та анестетики (лідокаїн),

• дезінтоксикаційну терапію,

• антигістамінні препарати 2 покоління,

• місцеві анестетики: аерозолі, пастилки, оральні антисептики,

• препарати комплексної дії (наприклад, наноколоїдне срібло з екстрактом лікарських рослин, мінеральними солями, оліями, гліцерином тощо).

Використання препаратів з наночастинками срібла набуло сьогодні великої актуальності через їхню здатність проникати в біоплівку та взаємодіяти з її компонентами, що забезпечує потужний антибіоплівковий ефект.

Обираючи такий препарат, варто взяти до уваги, що протимікробна активність наночастинок залежить від їхнього розміру: що вони більші, то меншою є їхня протимікробна активність.

Хронічний/рекурентний тонзиліт – це стан піднебінних мигдаликів, що характеризується пригніченням неспецифічних факторів природної резистентності організму, порушенням гуморальної та клітинної ланок імунітету й супроводжуються інтоксикацією організму, а згодом – розвитком місцевих й загальних ускладнень.

Таке діагностичне припущення лікар може зробити, якщо в анамнезі у пацієнта – 5-7 епізодів захворювання на ангіну на рік, а також на підставі наявності стійкої гіперемії передніх дужок, халітозу (неприємного запаху з рота), рубцевої спайки між мигдаликами, піднебінними дужками й прилеглими тканинами.

Сучасні тенденції в лікуванні хронічного тонзиліту:

• максимально ощадливе ставлення до мигдаликів як до органа, що відповідає за імунітет,

• видалення показане лише у випадках доведеної (!) функціональної непридатності.

Адекватне консервативне лікування хронічного тонзиліту в період між загостреннями може допомогти уникнути операції у 80-85% випадках.

Консервативне лікування хронічного тонзиліту включає:

покращення дренажної функції лакун піднебінних мигдаликів:

• промивання антисептичними розчинами;

• масаж мигдаликів;

• відсмоктування;

• аплікації препаратів на поверхню мигдаликів;

нормалізацію місцевого імунного статусу:

• імуномодулювальні ЛЗ широкого спектра (група імідазолу, ізоприназину), імунотропні препарати тимічного походження (системно/місцево), фактори фізичної природи, речовини природного походження та їх комбінації;

нормалізацію загального імунного статусу:

• антиоксидантна, десенсибілізувальна, стимулювальна, регенеративна терапія,

• гомеопатичні засоби,

• фітотерапія

Коротке резюме

Отже, фармацевт може суттєво допомогти пацієнту із болем у горлі, порекомендувавши препарати для симптоматичного лікування, покращення його самопочуття та підвищення якості життя. А володіючи достатніми знаннями про цю патологію, фармацевт як медик першого контакту здатен вчасно спрямувати відвідувача до лікаря в разі наявності в нього загрозливих

Рекомендації щодо заходів при болю в горлі в особливих категорій пацієнтів (діти)

– Дітям лік. форми для розсмоктування показані з того віку, коли вони усвідомлено зможуть виконувати рекомендації щодо правильного їх застосування (більшість препаратів рекомендовано дітям з 6 років);

– Аерозолі слід використовувати тільки в тому випадку, якщо дитина здатна контролювати своє дихання (обмеження щодо застосування дітям до 6 років);

– Аерозолі, що містять ментол, протипоказані до 3 років (ризик ларингоспазму)!!!

– При болю в горлі у дітей молодшого віку найбільш прийнятним лікуванням є рясне тепле питво, полоскання горла настоями трав, інгаляції, зігріваючі компреси

Рекомендації щодо заходів при болю в горлі в особливих категорій пацієнтів (вагітні)

– Препарати місцевих антисептиків в лік. формах для розсмоктування не рекомендуються до застосування в період вагітності і лактації.

– Можливе застосування окремих розчинів для полоскання , (мінімальна системна дія), у т.ч. відварів і настоїв лікарських трав, окремих антисептиків (крім фенолу та ін.)

Рекомендації щодо заходів при болю в горлі
(особливості окремих лікарських форм та засобів)

– Більшість препаратів для лікування болю в горлі (таблетки, льодяники, пастилки) містять вуглеводи (сахарозу, глюкозу), на що слід звернути увагу хворих на цукровий діабет

– Хворим на ЦД рекомендований прийом препаратів, що містять підсолоджувачі (мальтитол, сорбітол): Септолете Д, Нео-ангін Н б/цукру, Декатилен, Себідин Плюс

– Препарати, що містять місцевий анестетик, можуть викликати відчуття оніміння в роті;

– Аерозольні препарати протипоказані хворим з(бронхіальною астмою)!!!

– Виникнення бронхоспазму можливо при проведенні інгаляцій з використанням ефірних олій

– Молоко знижує протимікробну активність бензалконію хлориду, цетилпіридинію хлориду;

– Тривалість застосування препаратів, що містять біклотімол (гексаспрей, гексаліз), гексетидин (Стоматидін) не повинна перевищувати 10 днів (ризик кандидозу)

– Препарати на основі хлоргексидину не рекомендується поєднувати з препаратами йоду;

– Препарати хлоргексидину при тривалому застосуванні можуть викликати зміну кольору зубної емалі (коричневі плями), зміну смакових відчуттів, болючість язика і слизової оболонки рота;

– Розчини для полоскання і спреї, що містять етиловий спирт, можуть викликати подразнення слизової оболонки ротової порожнини і глотки (Стоматидин,Стопангін, Гівалекс, Ангінал Спрей і ін.);

– Найчастіші можливі побічні ефекти більшості антисептиків - диспепсичні явища (діарея, нудота, блювота)

Особливості дії та застосування окремих препаратів для усунення болю в горлі

Засоби з листя евкаліпту

Eucalyptus viminalis Labill.

Високоактивний протимікробний засіб

– Властивості: антисептична, протизапальна, болезаспокійлива, в’яжуча, репаративна дія

– Має у своєму складі дубильні речовини, елагову кислоту, флавоноїди, смоли, віск, ефірну олію, до складу якої входять різні терпенові сполуки, особливо активні до грампозитивних, грамнегативних мікроорганізмів, які негативно впливають на гриби та найпростіші

– пригнічує ріст золотистого стафілококу, ешерихій, туберкульозних мікобактерій, трихомонад, дизентиртерійної амеби

– основним компонентом ефірної олії є цинеол (моноциклічний терпен_

– антисептична, протизапальна і дезінфікуюча дія зумовлена окислювальним ефектом цинеолу і протизапальним впливом інших компонентів
Протипоказання до застосування ЛЗ:

гіперчутливість до препарату, алергічні реакції

Засоби з листя евкаліпту: хлорофіліпт особливості застосування

– має антибактеріальну (бактерицидну і бактеріостатичну)
дію відносно антиобіотикостійких і антибіотикозалежних стафілококів

– має здатність елімінувати плазміди стійкості різних збудників бактеріальної інфекції до антибіотиків

– протидіє гіпоксії та чинить виразну детоксикуючу дію, тому препарат також застосовують як засіб боротьби з гіпоксією і для підвищення ефективності антибактеріальних препаратів

Протипоказання до застосування ЛЗ:

гіперчутливість до препарату, алергічні реакції

Фармацевт, пам'ятай!

Алергічні реакції є значною проблемою!

До лікування визначають чутливість хворого до Хлорофіліпту, для чого хворий випиває 25 крапель препарату, розчиненого в 1 столовій ложці води.
При відсутності через 6–8 годин ознак алергічної реакції (набряклість губ, слизової оболонки носа, зіва) та інших алергічних проявів, препарат можна застосовувати

Засоби, що містять фенол

Властивості: бактерицидна і протигрибкова дія;
У низьких концентраціях (від 0,25 % до 1,5 %) водно-гліцериновий р-н застосовується як місцевий антисептичний і анестезуючий засіб для оброблення слизової оболонки глотки

Рекомендації протоколу:

Лікарські засоби, які містять фенол,
з обережністю призначають хворим з порушенням функції печінки, а також в період вагітності і годування грудьми.

Засоби, що містять йод

фармакобезпека

– Препарати йоду протипоказані особам з гіпертиреозом, декомпенсованою серцевою, нирковою, печінковою недостатністю, при підвищеній чутливості до йоду;

– При тривалому застосуванні і ковтанні препаратів йоду можливий розвиток явищ йодизму: металевий присмак у роті, блювання, діарея, кон'юнктивіт, риніт, біль у животі. Перша допомога – вугілля активоване, молоко, крохмальний слиз

Декаметоксин

Антимiкробний протигрибковий препарат

– концентрується на цитоплазматичнiй мембранi мiкробної клiтини i

з’єднується з фосфатидними групами лiпiдiв мембрани, порушуючи її проникнiсть

– чинить виражений бактерицидний вплив на стафiлококи, стрептококи, дифтерiйну та синьогнiйну палички, капсульнi бактерiї

– виявляє фунгiцидну дiю на дрiжджi, дрiжджоподiбнi гриби, збудники епiдермофiтiї, трихофiтiї, мiкроспорiї, еритразми, деякi види плiсневих грибiв (аспергiли, пенiцили)

– чинить протистоцидну дiю на трихомонади, лямблiї

– виявляє вiрусоцидну дiю на віруси

– високоактивний вiдносно мікроорганізмів, стiйких до антибіотиків

Загальні рекомендації щодо заходів при болю в горлі

– Полоскання горла треба проводити кожні 2-3 години

– Після застосування місцевих препаратів для лікування болю в горлі слід утримуватися від прийому їжі і рідини протягом 1-2 годин;

– Інтервал між прийомами лік. форм для розсмоктування повинен бути не більше 2-3 годин

– Таблетки, льодяники для лікування болю в горлі не слід розжовувати

– Аерозолі не слід вдихати

– При проведенні інгаляцій з використанням ефірних олій температура води повинна перевищувати 50oС

– Мазі, гелі, що містять ефірні масла, наносяться на неушкоджену шкіру (ділянку груди, спини). Ділянку поверхні тіла з нанесеною маззю необхідно прикрити теплою тканиною

– Мазі, гелі можна використовувати для зігріваючих компресів, інгаляцій

Контрольні запитання

1. Визначення захворювань, які можуть супроводжуватися болем у горлі

2. Оцінка потреб пацієнта/представника пацієнта при зверненні за допомогою

(питання)

1. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря?

2. Порядок проведення фармацевтичної опіки, за відсутності загрозливих симптомів

3. Напрямки симптоматичного лікування болю в горлі

4. Питання контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб.

7. Перелік лікарських засобів, які відпускаються без рецепта, для симптоматичного лікування болю в горлі

8. Надання належної інформації щодо лікарських засобів для відповідального самолікування

9. Загальні рекомендації щодо заходів при болю в горлі

10. Рекомендації щодо заходів при болю в горлі у дітей.

11. Рекомендації щодо заходів при болю в горлі у вагітних.