Лекція № 15 Тема: " Організція роботи аптеки з рецептурою"

1. Рецептурно-виробничий відділ, його завдання та функції, штат відділу.

Оснащення приміщення та робочого місця для приймання рецептів та відпуску лікарських засобів.

1. Законодавчі акти, що регламентують рецептурний відпуск

2. Рецепт та його значення в сучасних умовах. Структура рецепта.

3. Законодавчі акти, що регламентують рецептурний відпуск.

4. Загальні правила виписування рецептів.

5. Форми рецептурних бланків та їх оформлення.

6. Термін зберігання рецептів в аптеці.

Актуальність теми.

Рецепт являє собою письмове звернення ліка­ря до фармацевтичного фахівця, в якому детально вказуються інгредієн­ти, їх кількість та дози, вид лікарської форми і спосіб вживання лікарсько­го засобу. Рецепт є важливим медичним, юридичним та фінансовим до­кументом, який служить підґрунтям для відпуску з аптек більшості лікарсь­ких засобів. Тому для виконання функцій з приймання рецептів і запобіган­ня порушень при відпуску ліків майбутній фармацевтичний фахівець пови­нен знати у повному обсязі правила їх виписування та відпуску.

1.1. Для виконання функцій з прийому рецептів, виготовлення ліків за рецептами лікарів та вимогами ЛПЗ, контролю їх якості, а також відпуску виготовлених ліків в аптеках створюється рецептурно-виробничий відділ (РВВ). Для прийому рецептів і відпуску готових лікарських засобів в аптеках організовуються відділи готових лікарських засобів ( ГЛЗ). У деяких аптеках функції цих двох відділів об’єднують в один.

До основних функцій РВВ належить:

• прийом рецептів від амбулаторних хворих і вимог- замовлень від ЛПЗ;

• виготовлення ліків за індивідуальними рецептами та ви- могами ЛПЗ;

• здійснення всіх видів контролю якості виготовлених ЛЗ;

• відпуск ліків, виготовлених в аптеці, а також ГЛЗ промислового та аптечного виробництва;

• облік рецептури та відпущених ліків;

• проведення фармацевтичної опіки та профілактики відповідно до вимог GPP.

В аптечних закладах, які не мають самостійного відділу запасів, РВВ окрім наведених функцій, здійснює зберігання та постачання лікарськими засобами та виробами медичного призначення в інші відділи та структурні підрозділи аптеки, виконує лабораторно-фасувальні роботи.

1.2. Штат відділу:

– адміністративно-управлінський (керівник відділу та його заступник);

– фармацевтичний (провізори та фармацевти);
– допоміжний (фасувальники, санітарки-мийниці).

Провізорські посади виділяються:
– для прийому рецептів (вимог) на лз індивідуального виготовлення, здійснення контролю якості виготовлених ліків, відпуску ліків і приготування ВАЗ;

– прийому рецептів і відпуску готових лз;

– проведення повного контролю якості виготовлених в аптеці ЛЗ і ВАЗ.

Посади фармацевтів у РВВ виділяються для виготовлення ліків за рецептами лікарів і вимогами ЛПЗ,комплектації замовлень ЛПЗ тощо.

1.3.Обов’язки фармацевта з прийому рецептів та відпуску ліків:

– прийом рецептів і вимог-замовлень, перевірка правильності їх оформлення, сумісності інгредієнтів, відповідності виписаних у рецепті доз віку хворого;

– визначення вартості лікарських засобів;

– реєстрація екстемпоральних рецептів і передання їх до асистентської для виготовлення;

– здійснення відпуску ліків з дотриманням норм і правил, затверджених Моз України. особлива увага приділяється відпуску ліків, що містять отруйні і сильнодіючі речовини, нарко- тичні та психотропні ЛЗ і прекурсори;

– фармацевтична опіка;

– надання першої долікарняної допомоги (у разі необхідності);

– надання інформації відвідувачам щодо можливості придбання лз в інших аптеках (у разі відсутності цих лз у даному аптечному закладі).

Для провізора ( фармацевта) з прийому рецептів у залі обслуговування аптеки виділяється спеціальне місце — рецептурна, обладнана перегородкою для захисту від прямого потрапляння повітряно- крапельної інфекції.

1.4. Устаткування й оснащення робочих місць

Устаткування та оснащення РВВ залежить від обсягу роботи аптеки.

В аптеках з великим обсягом роботи рекомендована організація двох однаково обладнаних робочих місць у торговому залі.

Робоче місце фармацевта, як правило, обладнується секційним столом, шафами для зберігання лз, вертушками для виготовлених лз, холодильником для термолабільних ЛП, металевими шафами для зберігання ЛЗ, що підлягають предметно-кількісному обліку, комп’ютером.

У своїй роботі провізор використовує державну фармакопею України; нормативні документи МОЗ України; довідкову літературу (синоніми лз, довідники з взаємодії (несумісності) лз); таблиці вищих разових та добових доз; прайс-лист роздрібних цін інгредієнтів, що входять до складу ЕЛЗ; тарифи за виготовлення і фасування ЛЗ, а також облікові документи (квитанційний журнал, журнал обліку неправильно виписаних рецептів тощо).

3.1.Рецепт, його визначення та функції

Згідно з директивою 2001/83/ЄС :

Рецепт — це розпорядження на отримання лікарського препарату, яке виписує фахівець, що має на це право.

Рецепт — це письмове звернення лікаря до провізора (фармацевта) про відпуск (виготовлення) ЛЗ з позначенням : назви, дози, лікарської форми, кількості тп способу застосування.

Функції рецепта

1. Медична — рецепт служить підставою для відпуску ліків
і застосування їх хворими відповідно до вказівок лікаря про дозу і порядок прийому з урахуванням індивідуальних особливостей хворого

2.Юридична — визначається датою виписування, наявністю прізвища хворого і лікаря, формою рецептурного бланку. Фахівці, які виписали рецепт, виготовляли та відпускали ЛЗ, несуть юридичну та професійну відповідальність

3.Технологічна — служить підставою, а також керівництвом фармацевту при виготовленні ліків, вказує, які ЛЗ необхідно взяти, в якій кількості та в якій ЛФ відпустити

4.Економічна — рецепт є підставою для розрахунку багатьох показників (товарообороту, взаєморозрахунків з ЛПЗ, витрат лікарських і допоміжних речовин, визначення тарифів і розрахунків по оплаті (у разі їх безоплатного або пільгового відпуску))

5.Соціальна — рецепт повинен гарантувати надання кваліфікованої та повноцінної фармацевтичної допомоги громадянам незалежно від їх соціального статусу

3.2.Структура рецепта

Рецепт має бути виписаний у вказаній нижче послідовності та мати традиційну структуру:

• Inscriptio — надпис (лат. inscribere — надписувати), у цій частині вказують назву, адресу і телефон лПз, штамп (або код) лПз, а також вікову групу хворого: дорослий, дитячий;

• Datum — дата видання рецепта вказується повністю (число, місяць, рік), дата має юридичне значення, а також вказує на термін дії рецепта;

• Nomen et aetas aegroti — прізвище, ініціали хворого та його вік; якщо хворим є сам лікар, який виписував рецепт, слід зазна- чити «pro meі» — для мене;

• Nomen medici — указується прізвище й ініціали лікаря;

• Invocatio — звернення (лат. invocare — благати), у рецепті ця частина представлена одним словом: Recipe — візьми (скоро- чено — Rp.), яке юридично визначає вказівку лікаря фармацевту і показує, що даний документ є рецептом;

• Designatio materiarum, або Ordinatio — перелік лікарських речовин, що входять до складу лз, побудований у такому порядку:

basis — основний з фармакотерапевтичної точки зору лз; аdjuvans (лат. допомагають, сприяють) — допоміжні лз;

сorrigens — речовини, що виправляють смак або запах ЛЗ;

сonstituens — формоутворювальні або консистентні речовини;
• Praescriptio, або Subscriptio — напис, де вказуються основні технологічні операції, які необхідно здійснити для отримання лікарської форми, і в якій упаковці має бути відпущений лікар- ський засіб;

• Signatura — сигнатура, позначення; починається слова- ми «Signa» або «Signеtur» («познач» або «позначити») та вказує на спосіб застосування лз українською або мовою міжнаціональ- ного спілкування);

• Subsсriptio medici — особистий підпис і печатка лікаря. Під- писуючи рецепт, лікар бере на себе відповідальність за правиль- ність призначення хворому даного ЛЗ.

3.3. Форми рецептурних бланків.

Існують дві форми рецептурних бланків:

• форма №1 (ф-1) — для виписування ЛЗ (крім наркотичних (психотропних) лз у чистому вигляді або в суміші з індиферентними речовинами) та вМП, що відпускаються за повну вар- тість, безоплатно, з оплатою 50% вартості й таких, що підлягають предметно-кількісному обліку;

• форма №3 (ф-3) — спеціальний рецептурний бланк для виписування наркотичних, психотропних речовин та прекурсорів у чистому вигляді або в суміші з індиферентними речовинами.

Рецептурні бланки виготовляють друкарським способом.

Спец.бланки ф-3 друкує держзнак України на папері рожевого кольору з водяними знаками, вони є документами суворого обліку (мають серійний номер). заборонене нанесення на бланк будь- якої інформації (у т. ч. рекламної), за винятком номера страхово- го поліса (за необхідності).

На рецептурному бланку форми № 1 дозволено виписувати не більше трьох найменувань лз через знак «#» (сum Deo — лат. «з Богом!»).

Одне найменування лз виписується у разі призначення ЛЗ та ВМП пільговим категоріям населення; виписування ЛЗ, що підлягають ПКО; призначення ЛЗ, вартість яких підлягає державному відшкодуванню; призначення наркотичних (психотропних) лз на бланку ф-3.

Рецепт повинен містити основні (обов’язкові) реквізити:

• кутовий штамп закладу охорони здоров’я;
• дату виписки рецепта;

• П.І.Б. хворого, його вік;

• П.І.Б. лікаря;

• найменування й кількість ЛЗ;

• докладний спосіб застосування ЛЗ;

• підпис і особисту печатку лікаря.

Додаткові реквізити рецептів залежать від складу лз і форми бланка (при призначенні ЛЗ, що підлягають ПКО, а також у разі пільгового відпуску рецепт додатково завіряється круглою печаткою суб’єкта господарювання, що провадить діяльність, пов’язану з медичною практикою).

Рецепти на ЛЗ вартість яких підлягає державному відшкодуванню, додатково завіряються печаткою червоного кольору «вартість підлягає відшкодуванню».

Завіряти печаткою незаповнені та не підписані медичним працівником бланки заборонено.

Лікарі, які здійснюють приватну медичну практику, у верхньому лівому куті рецепта зазначають свою адресу, номер ліцензії та дату її видання.

Усі специфічні вказівки («хронічно хворому», «за спеціальним призначенням») додатково завіряються підписом та печаткою лікаря.

Рецепт ф-3 додатково підписує керівник ЛПЗ або його заступник з лікувальної роботи (а в разі їх відсутності — завідувач відділення), підписи завіряються печаткою ЛПЗ.

Рецепти на ЛЗ, які підлягають Пко, що відпускаються на пільгових умовах чи безоплатно, крім наркотичних (психотропних) ЛЗ, виписують у двох примірниках на бланку ф-1.

Загальні правила виписування рецептів амбулаторним хворим і умови відпуску за ними лз регламентуються МОЗ України (наказ Моз України № 360 від 19.07.2005 р.)

Рецепти виписують на спеціальному бланку чітко і розбірливо чорнилом, кульковою ручкою або набирають на комп’ютері з обов’язковим заповненням належної інформації, передбаченої формою бланка рецепта. Виправлення в рецепті не дозволяється.

У певних випадках рецепт завіряється круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу або печаткою "Для рецептів", підписом голов­ного лікаря або його заступника з лікувальної роботи.

Склад лікарського засобу, зазначення лікарської форми і звернення лікаря до фармацевтичного працівника пишеться латинською мовою. Дозволяється використовувати лише прийняті в медичній і фармацев­тичній практиці латинські скорочення.

Назви наркотичних і психотропних лікарських засобів та прекурсорів списку № 1, отруйних лікарських засобів пишуться на початку рецепта, далі - всі інші.

Спосіб виписування ліків пишеться державною мовою чи іншими мова­ми відповідно до Закону України "Про мови в Україні" із зазначенням дози, частоти, часу прийому (до чи після їжі) та його тривалості. Забороняється обмежуватися загальними вказівками типу "Зовнішнє", "Відомо" тощо.

При необхідності негайного відпуску ліків хворому у верхній частині ре­цепта проставляється позначка "cito" (швидко) або "citissimo" (негайно).

При виписуванні рецепта кількість рідких лікарських засобів вказуєть­ся в мілілітрах (мл) або в краплях, всі інші - в грамах.

У разі необхідності дозволяється виписувати в рецепті лікарські за­соби в кількості, що необхідна для продовження або повторення курсу, за винятком ліків, для яких встановлені норми відпуску. На рецепті при цьому робиться відповідний запис лікаря, який додатково завіряється його підписом і особистою печаткою.

Рецепти на ЕЛЗ виписують у розгорнутому вигляді. Назва ЛЗ, за наявності — міжнародна непатентована назва, формоутворюючі та корегуючі речовини, склад, лікарська форма, звернення лікаря до фармацевтичного працівника про виготовлення та видачу ЛЗ пишуться латинською мовою. дозволяється використання

Тільки загальноприйнятих скорочень. Не допускається скорочення близьких за назвою інгредієнтів, що не дають можливості встановити, який саме лз приписано.

Назви наркотичних, психотропних, отруйних речовин вка- зують на початку рецепта, далі — всі інші інгредієнти. кількість твердих і сипучих речовин указується у грамах (0,001; 0,01; 0,5; 1,0 і т. д.), рідких — у мілілітрах (1 ml; 20 ml і т. д.), грамах, краплях, причому кількість крапель позначається римською цифрою.

Спосіб уживання лз позначається державною мовою або мовою міжнаціонального спілкування з указанням дози, частоти, часу та умов прийому. заборонено обмежуватися загальними вказівками типу «зовнішнє», «внутрішнє», «відомо» тощо.

При необхідності термінової видачі хворому ліків у верхній частині рецепта проставляється позначка «Сito» (Швидко!) або «Statim» (негайно!).

У разі необхідності, відповідно до дозового режиму дозволено виписувати рецепт на ЛЗ у кількості, необхідній для продовження чи повторення курсу лікування, шляхом зазначення кратності видачі ліків, за винятком лз, для яких встановлені норми відпуску.

Також у разі необхідності (відрядження, відпустка хворого тощо) дозволено виписувати на одному рецепті лз у кількості, передбаченій для тримісячного курсу лікування, враховуючи норми відпуску ЛЗ.

При наданні паліативної допомоги пацієнту дозволено виписувати лз у кількості, передбаченій для 15-денного курсу лікування. При цьому лікар має зробити позначку «хро- нічно хворому». дане положення також поширюється на безоплатні та пільгові рецепти.

При виписуванні наркотичних (психотропних), отруйних та сильнодіючих ЛЗ у дозах, що перевищують вищі одноразові дози, лікар зобов’язаний написати дозу цього засобу словами і поставити знак оклику.

Рецепти на лікарські засоби, які підлягають ПКО, лікарські засоби, вартість яких підлягає державному відшкодуванню, та ті, за якими ліки відпущені безоплатно чи на пільгових умовах, залишаються і зберігаються в аптеці:

• спецбланки ф-3 — протягом 5 років (не враховуючи поточного);

• рецепти (ф-1) на ліки, відпущені безоплатно чи на пільгових умовах, та на ЛЗ, вартість яких підлягає державному відшко- дуванню — протягом 3 років (не враховуючи поточного);

• рецепти (ф-1) на ЛЗ, які підлягають ПКО, — протягом 1 року (не враховуючи поточного);

• вимоги-замовлення — протягом 3 років (не враховуючи поточного).

Після закінчення терміну зберігання всі рецепти та вимоги- замовлення підлягають знищенню у встановленому законодавством порядку.

1. Категорії медичних працівників, які мають право виписувати ре­цепти амбулаторним хворим.

2. Форми рецептурних бланків.

3. Загальні правила виписування рецептів.

4. Особливості виписування і відпуску наркотичних і психотропних лікарських засобів і прекурсорів списку № 1.

5. Норми відпуску наркотичних і психотропних лікарських засобів і прекурсорів списку № 1.

6. Особливості виписування і відпуску отруйних лікарських засобів.

7. Особливості виписування і відпуску снодійних лікарських засобів.

8. Особливості виписування і відпуску транквілізаторів.

9. Особливості виписування рецептів на лікарські засоби, що ма­ють анаболічну активність.

10. Особливості виписування і відпуску спирту етилового та спиртовмісних речовин.

11. Особливості виписування нейролептичних і антидепресивних лікарських засобів, стероїдних гормонів, препаратів, що містять похідні 8-оксихіноліну, циклодолу, клофеліну, дефедрину та ефед­рину з димедролом.

12. Категорії хворих, яким показано безоплатний і пільговий відпуск ліків.

13. Порядок виписування і відпуску ліків на безоплатних і пільгових засадах.

14. Особливості виписування і відпуску лікарських засобів хронічним хворим.

15. Виписування і відпуск інших лікарських засобів.

1. Фельдшери – завідуючі фельдшерсько-акушерськими пунктами, здоровпунктами, медпунктами мають право виписувати рецеп­ти хворим на необхідні ліки, за винятком.:

1 - ________________________________________________________;

2 - ________________________________________________________;

3 - ________________________________________________________;

4 - ________________________________________________________.

2. Вкажіть, які лікарські засоби забороняється відпускати з апте­ки за рецептами ветеринарних лікувальних закладів:

1. - квамател, табл. ;

2. - дермозолон, мазь;

3. - гідрокортизон, мазь;

4. - настоянка валеріани;

5. - галантаміну гідробромід, амп.;

6. - ампіокс, табл.

3. *Вкажіть, на які лікарські засоби в суміші з іншими лікарськи­ми речовинами дозволяється виписувати рецепти для хворих із затяжними хронічними захворюваннями на рецептурному бланку форми № 2 на курс лікування до одного місяця:

1. - барбітал;

2. - етамінал-натрій;

3. - етилморфіну гідрохлорид;

4. - ефедрину гідрохлорид;

5. - кодеїн;

6. - фенобарбітал.

   4. Рецепт на розчин морфіну гідрохлориду 1% – 1,0 в ампулах амбулаторному хворому на руки не повертається, оскільки даний препарат знаходиться на предметно-кількісному обліку і замість рецепта видається копія:

а) перше твердження правильне, а друге ні;

б) друге твердження правильне, а перше ні;

в) обидва твердження правильні, між ними є зв'язок;

г) обидва твердження правильні, між ними немає зв'язку;

д) обидва твердження неправильні.

5. В аптеку звернувся хворий з рецептом на очну мазь з пілокарпіну
гідрохлориду, який був виписаним, два місяці тому. Що пови­нен зробити аптечний фахівець?

1. - спровадити хворого для переоформлення рецепта;

2. - зателефонувати лікареві;

3. - відпустити лікарський засіб;

4. - погасити рецепт штампом "Рецепт недійсний";

5. - відмовити у прийомі рецепта.

6.Рецепти на анаболічні стероїди амбулаторному хворому не повертаються, оскільки є підставою для предметно-кількісно­го обліку:

а) перше твердження правильне, а друге ні;

б) друге твердження правильне, а перше ні;

в) обидва твердження правильні, між ними є зв'язок;

г) обидва твердження правильні, між ними немає зв'язку;

д)обидва твердження неправильні

7.До аптеки звернувся відвідувач із проханням відпустити два фла­кони ефіру для наркозу без рецепта лікаря. Дії аптечного фахівця.

1- направити відвідувача у найближчу поліклініку для оформлення рецепта;

2.-відпустити лікарський препарат;

3.- відмовити у відпуску, обґрунтувавши, що лікарський препарат амбулаторним хворим не відпускається;

4 - відмовити у відпуску, обґрунтувавши, що на лікарський препарат потрібний рецепт, виписаний лікарем-анестезіологом;

5 - відпустити, якщо лікарський засіб необхідний відвідувачу аптеки для проведення відволікаючої терапії (за допомогою медич­них банок).