Контроль поковок є обов’язковою складовою частиною виробничого процесу. Все контрольне обладнання повинно бути підготовлене одночасно з основним технологічним обладнанням і оснащенням. В ковальському виробництві здійснюють контроль вихідних заготовок, готової продукції і меж операційний контроль.

Вихідні заготовки контролюють на предмет відповідності їх параметрів технічним вимогам.

Міжопераційний контроль в умовах крупносерійного виробництва поковок необхідний для попередження браку і складається з коректування установки штампів та іншого інструменту, а також роботи обладнання і механізмів.

Контроль готової продукції зводиться до визначення відповідності розмірів, структури і твердості поковок технічним вимогам, до виявлення тріщин і інших зовнішніх недоліків.

Якість штампованих поковок, види і причини браку.

Готова поковка повинна задовольняти технічним вимогам на її виготовлення з точки зору міцності матеріалу, точності розмірів, відсутності внутрішніх і зовнішніх дефектів на поверхні. Такі поковки вважають годними. Поковки з відмінністю від цих вимог, але які можливо виправити додатковою обробкою, називають дефектними. Поковки, які не піддані виправленню, вважають бракованими.

В кувально-штампувальних цехах брак може виникнути в результаті використання бракованого вихідного металу, при різанні металу, при нагріванні заготовок, при штампуванні і обрізці облою, при термічній обробці, при очищенні поковок від окалини, а також після механічної обробки.

До браку вихідного металу відносяться:

Волосовини – тонкі тріщини глибиною до 2 мм, які виникають при прокатці металу;
Закати – заусенці, які закатані у вигляді повздовжніх складок, які розташовані на діаметрально протилежних сторонах; глибина їх до 0,5 мм, виникають при прокатці;
Плени – застиглі на поверхні зливка бризки рідкої сталі, розкатані при прокатці на розшаровані плівки металу, товщиною до 1,5 мм;
Розшаровування – усадкова раковина або рихлість, яка розкривається в процесі кування або штампування;
Неметалеві включення шлаку, піску, вогнетривів, які потрапляють в метал при плавленні або розливанні і виявляються при механічній обробці поковок;
Флокени – скупчення мілких тріщин, які видимі на зрізах або шліфах сталі у вигляді білих плям або пластівців; флокени зазвичай спостерігаються в легованих сталях, причини їх появи пояснюються наявністю в сталях газоподібного водню, вони знижують механічні властивості поковок, які мають схильність до утворення тріщин при гартуванні, що виявляється відразу (при відкритих тріщинах) або під час механічної обробки (при закритих внутрішніх тріщинах);
Використання невідповідної марки сталі; брак з цієї причини найчастіше виникає від неправильного зберігання металу на складі, де переміщуються партії прутків із різноманітних сталей;

До браку при розрізці металу відносяться:

Косий і грубий зрізи (зколи металу); ці дефекти залежать від якості ножів та правильності їх встановлення на ножицях;
Торцеві тріщини, які виникають при нарізанні крупних профілів із легованих і високо вуглецевих сталей, особливо в зимовий період;
Невідповідність заготовки по товщині, викликане неправильним встановленням упорів і жорсткістю їх кріплення.

К браку при нагріванні заготовок можна віднести їх перегрів і перепал, які виникають при порушеннях температурного режиму нагріву і витримці заготовок в печах, а також надмірне окалино утворення, яке викликається тривалим перебуванням заготовок в печі при нормальних температурах нагріву.

К браку при штампуванні і обрізанні облою відносяться:

Вм’ятини – сліди заштампованої окалини, яка видаляється з поковки труїнням або очищенням дроббю; вм’ятини мають глибину до 2 мм, що може призвести до браку при механічній обробці; в зв’язку з цим необхідно ретельно збивати окалину з заготовок перед штампуванням, особливо при штампуванні на КГШП та ГКМ;
Забоїни – різного роду механічні пошкодження поковки, які виникають при витягуванні поковок із порожнини штампу;
Недоштамповка – збільшення всіх розмірів поковки по висоті, може бути виправлена додатковим штампуванням;
Зажими – заштамповані складки, які отримані внаслідок неправильної течії металу в штампі при деформації; відбуваються із-за неправильної конструкції штампу або неправильного вкладання заготовки в штамп;
Заріз або заусенець – брак викликаний невідповідністю розмірів між молотовим і обрізним штампами або неправильною укладкою поковки в обрізний штамп;
Кривизна – відхилення вісей або площин поковки від заданих; отримується на довгих та тонких поковках при обрізці заусенцю і виправляється наступною правкою поковок;
Відхилення від заданих розмірів зверх допуску, є кінцевим браком і залежить від наявності надмірної окалини, зносу штампу або неправильного його виготовлення;
Незаповнення фігури, при правильному розмірі заготовки ісправному штампі цей вид браку залежить від недотримання заданої температури нагріву по всьому перерізу заготовки.

К браку при термічній обробці відносяться:

Недостатня або підвищена твердість, яка виявляється після термічної обробки при контролі на твердість; викликається невірним виконанням операцій термічної обробки або недотриманням температурного режиму і невідповідністю хімічного складу використовуємої сталі;
Гартувальні тріщини – тонкі розгалуження глибоко прониклі в тіло поковки; викликані невірним режимом термічної обробки;

К браку при очищенні поковок від окалини відносяться:

Остатки окалини - внаслідок недостатнього труїння або недостатнього очищення дроббю;
Перетруїння – поверхня поковки отримується ноздрюватою внаслідок їх перетриманням в труїльній ванні;
Забої та вм’ятини при очищенні – механічні пошкодження поверхні поковок, отримані в процесі очищення їх дроббю в барабані;

К браку, який виявляється після механічної обробки, відносяться:

Чорнота, яка залишається на місці деталі, де припуск на обробку є недостатнім із-за кривизни поковки;
Вм’ятини, які залишаються там, де їх глибину перевищує розмір припуску на мехобробку;
Тонкі стінки, отримані при свердленні отворів в поковках, які мають перекоси, кривизну. Після мехобробки також виявляються різноманітні внутрішні дефекти сталі: волосовини, неметалеві включення, флокени, закати.

Заходи запобігання браку.

Для попередження браку необхідне суворе дотримання технологічного процесу виготовлення поковок, режимів термічної і механічної обробки.

Технологічний процес штампування повинен бути таким, при якому виключається поява браку. Повинні бути точно витримані розміри заготовок при розрізанні прутків, очищені від окалини поверхні заготовок перед штампуванням. Штампування потрібно здійснюватись з достатньою кількістю переходів і виключати можливість появи зажимів та інших дефектів.

Основним засобом попередження браку є правильна організація наскрізного технічного контролю на всіх стадіях виготовлення поковки – починаючи від складу металу і до дільниці здачі готових поковок.

В умовах цехового виробництва операції технічного контролю є елементами технологічного процесу і вносяться в операційно-технологічні карти.

Контрольні запитання.

1.Назвіть види контролю в ковальському виробництві.

2.Поясніть як виникає брак при штампуванні?

3.Яку поковку вважають якісною?

4.Поясніть що таке невиправний брак? Чим брак відрізняється від дефекту?

5.Назвіть основні засоби попередження браку.