Лексичне значення слова — зміст слова; це історично закріплена у свідомості людей співвіднесеність слова з певним предметом, станом, дією, ознакою предмета та ін. Окрім лексичного значення, слова мають і граматичне, яке показує, до якої частини мови вони належать, які мають граматичні ознаки. Наприклад, лексичне значення слова собака — домашня тварина родини собачих, яку використовують для охорони, на полюванні та ін. Граматичне значення цього слова — відмінюваний іменник, однина, називний відмінок.
Лексичне значення відображає лише узагальнене поняття про предмет, явище чи ознаку, адже те саме слово може викликати в людей різні асоціації. Хтось, почувши слово собака, уявить пуделя, хтось — тер’єра, комусь спаде на думку просто цуценя, для когось собака (у певній ситуації) — лайливе слово, а для когось — це вірний друг. Отже, кожне слово має узагальнене значення, яке є для нього основним.
Більшість слів у мові — багатозначні. У тлумачних словниках основне, пряме значення стоїть на першому місці (його позначають цифрою 1). Кожне наступне значення потроху віддаляється від головного, набуваючи статусу переносного (у словнику використовують скорочення перен.), наприклад, слово летіти.
ЛЕТІТИ, лечу, летиш, недок.
1. Пересуватися в повітрі за допомогою крил (про птахів, комах тощо). У небі летіли гуси з далекого краю (О. Довженко).
2. Те саме, що падати. Раптом він посунувся вниз і зрозумів, що летить в улоговину (Г. Тютюнник).
3. перен. Дуже швидко переміщатися (по землі, воді тощо); мчати, нестися. Рипить сніжок, співає, санки летять під білії намети ялин лапатих (Леся Українка).
4. перен. Швидко, непомітно проходити (про час). І в’янеш ти, а дні летять, несуть все добре за собою (Т. Шевченко).
5. перен. Линути думками, почуттями, помислами, душею до кого-, чого-небудь. Він солодко вкладається на ліжко, усіма думками летючи до Уляни (М. Стельмах).
Отже, значення багатозначного слова залежить від контексту: в одному реченні летіти — це пересуватися в повітрі за допомогою крил (Пташка летить увись), а в іншому — швидко відбуватися в часі (Не помічаю, як летить час на відпочинку). Якщо слово однозначне, то в будь-якому контексті його значення незмінне.
Лексичні норми регулюють вибір слова відповідно до змісту й мети висловлювання. Наприклад, якщо йдеться про посаду, то вживаємо слово рятувальник, але аж ніяк не рятівник. Порівняйте: Викликали рятувальника з охоронної служби і Рятівником кота став випадковий перехожий. Якщо сказати: «Рятувальником кота став випадковий перехожий», то це означатиме, що випадкового перехожого призначили на посаду рятувальника. Виходить нісенітниця. Плутанина близькозвучних слів призводить до лексичної помилки.
Лексичні помилки виникають унаслідок:
1) уживання слова в невластивому йому значенні;
2) невдалого добору синонімів;
3) сплутування близькозвучних слів (паронімів);
4) уживання зайвих слів (плеоназм);
5) повторення спільнокореневих слів (тавтологія);
6) калькування російських слів і словосполучень;
7) використання російських слів замість українських;
8) уживання беззмістовних слів, зайвих у мовленні (слова-паразити);
9) уживання фразеологізмів у невластивому значенні.
Не всі слова можуть між собою сполучатися, тож, поєднуючи їх, ми маємо передусім зважати на їхнє лексичне значення. Не можна поєднати прикметник молода з іменником дівчина, бо старих дівчат не буває. Так само не поєднуваними є прийменник біля й сполука слів на позначення кількості або часу: не біля, а близько одинадцятої години; не біля ста тисяч слів, а близько ста тисяч слів. Порушенням лексичної сполучуваності є поєднання дієслова розповсюджувати з іменниками, що мають абстрактне значення: розповсюджувати інформацію, новини, чутки. Ні, розповсюджують конкретні предмети, наприклад листівки, літературу, а інформацію, новини й чутки поширюють.
.png)