Київська Русь у 1015–1019 рр

Період 1015–1019 рр. у Київській Русі — це час гострої міжусобної війни між синами Володимира Великого, що розгорнулася одразу після його смерті. Це один із найбільш драматичних епізодів початку XI ст., коли держава опинилася на межі розпаду.

📜 Передумови

• Володимир Великий (980–1015) мав багатьох синів від різних дружин і наложниць — за літописами, понад десять.

• Старші сини керували окремими удільними землями:

  • Святополк — у Турові (Пінськ і Турівщина),

  • Ярослав — у Новгороді,

  • Борис — у Ростові,

  • Гліб — у Муромі,

  • Мстислав — у Тмутаракані тощо.

• Уже за життя Володимира між синами починалися суперечки, а найбільше загострилися стосунки між Святополком і батьком.

⚔ 1015 рік — смерть Володимира та початок боротьби

• 15 липня 1015 р. Володимир помер у Берестові (поблизу Києва).

• Київ швидко зайняв Святополк Володимирович (пізніше в літописах — “Окаянний”), який сидів у в’язниці, але незадовго до смерті батька був звільнений.

• Святополк прагнув закріпити владу, усунувши братів, які могли кинути йому виклик.

☠ Вбивства братів (1015)

• Борис повертався з походу проти печенігів, коли дізнався про смерть батька. Він не став збирати військо проти Святополка, але був убитий за його наказом (у річці Альті).

• Гліб, викликаний у Київ нібито хворим батьком, був по дорозі зарізаний власним кухарем за наказом Святополка.

• За пізнішими джерелами, загинув також Святослав Деревлянський, ще один брат.

• Ці події стали основою для культу святих Бориса та Гліба — перших руських святих-страстотерпців.

⚔ 1016 рік — перша війна Ярослава і Святополка

• Ярослав Володимирович, князь новгородський, відмовився визнавати владу Святополка.

• Новгородці підтримали Ярослава, виділивши йому воєнну дружину (включно з варягами).

• Восени 1016 р. на річці Альті відбулася битва між Ярославом і Святополком.

  • Святополк був розбитий і втік до Польщі, до свого тестя Болеслава I Хороброго.

  • Ярослав став великим князем київським.

🌍 1017 рік — правління Ярослава в Києві

• Ярослав розпочав упорядкування Києва, зміцнення міських укріплень.

• Відновлювалися відносини з Візантією та західними сусідами.

• Але Святополк не полишав спроб повернути престол.

⚔ 1018 рік — польський похід Болеслава I

• Болеслав Хоробрий зібрав військо (поляки, німецькі найманці, печеніги) і разом зі Святополком рушив на Київ.

• 14 серпня 1018 р. на річці Буг відбулася битва між військами Ярослава і Болеслава. Ярослав зазнав поразки і втік до Новгорода.

• Болеслав і Святополк увійшли в Київ.

  • Болеслав захопив багатства та вивів із собою до Польщі князівну Предславу (сестру Ярослава) і багатьох полонених.

• Польський союзник невдовзі залишив Київ, і Святополк залишився без сильної підтримки.

⚔ 1019 рік — вирішальна битва і загибель Святополка

• Ярослав зібрав нові сили в Новгороді, у тому числі варягів.

• Осінь 1019 р. — на річці Альті відбулася вирішальна битва Ярослава зі Святополком.

  • Святополк зазнав нищівної поразки й утік до печенігів, де й помер у невідомих обставинах.

• Ярослав остаточно став великим князем київським.

📌 Значення подій 1015–1019 рр.

1. Династична криза показала вразливість Київської Русі перед міжусобицями.

2. Польське втручання засвідчило, що Русь була втягнута в ширшу європейську політику.

3. Культ Бориса і Гліба мав велике значення для християнської свідомості Русі.

4. Влада Ярослава почалася з випробувань, але згодом його правління стало одним із найуспішніших.