Культура України другої половини ХVI- першої половини XVII століття

Культура України      
другої половини ХVI- 
першої половини XVII століття                        (Розвиток театру, музики, архітектектури , образотворчого мистецтва,  полемічної літератури  та містобудування)

    §§ 9-10  

Культура України другої половини ХVI- першої половини XVII століття.ppt

§ 9. Культура українських земель другої половини XVI - першої половини XVII століття

Упродовж уроку з’ясуйте, який характер мала українська культура: світський чи церковний

Згадайте, яку освіту можна було здобути в українських землях у XVI столітті.

Як ви розумієте значення понять «колегіум», «академія»?

Чи пам’ятаєте ви, що Берестейська унія породила розкол між православними українцями? Що вам про це відомо?

Додаткова інформація

https://is.gd/oFuIf8

1. Києво-Могилянський колегіум

Заснований у 1632 році Києво-братський (Києво-Могилянський) колегіум став центром культурно-освітнього життя, довкола якого гуртувалися кращі вчені. Учні Могилянки отримували рівень знань, подібний тому, що давали європейські університети.

«Київський Братський монастир і Києво-Могилянська академія». Літографія

Києво-Могилянський колегіум був усестановим навчальним закладом, в якому могли здобувати освіту як діти містян чи козаків, так і шляхтичів, а також триступеневим: коли учень проходив усі 12 років навчання, то отримував початкову, середню і вищу освіту. Основу навчання складали «сім вільних наук», а в класах вищої школи — ще філософія та богослов’я. У курсах філософії, окрім філософських і богословських питань, розглядалися також проблеми природознавства, зокрема і фізики. Навчалися також церковнослов’янської, латинської, польської та староукраїнської мов

Викладачі колегіуму інформували учнів про новини тогочасної освіти і науки. Застосовували і досить досконалі як на той час педагогічні методи, зокрема диспути, ігри. Завдяки діяльності цього навчального закладу зросла кількість освічених людей, учителів початкових шкіл.

• 1. Який навчальний заклад став центром культурно-освітнього життя?

• 2. Назвіть дисципліни, які вивчали в класах вищої школи.

• 3. Визначте результати діяльності Києво-Могилянського колегіуму.

2. Театр і музика

У братських школах, Острозькій академії, Києво-Могилянському колегіумі учнів вчили складати вірші. Декламування окремих віршів або промов поступово переросло в постановку сюжетних діалогів перед глядачами. Так утворилися шкільний театр і шкільна драма як своєрідні явища української культури. Спочатку учні ставили драматичні твори давньоримських авторів для кращого засвоєння латини, а згодом почали робити постановки староукраїнською мовою. Шкільні драми відповідали релігійній тематиці, тривали дуже довго і мали дві-три перерви. У перервах учні-актори грали розмовною українською мовою комедійні сценки — інтермедії на теми народного побуту (повсякденного життя).

Вертепна скринька

Поступово в українських землях набуває популярності ляльковий театр — вертеп, який складався зі спеціальної скрині, ляльок і вертепника, котрий ховався за скринькою й управляв ляльками. Вертепом також називали і саму двоярусну дерев’яну скриню, що була подібна до двоповерхового палацу чи церкви. У верхній частині вертепу ставилися лялькові вистави релігійного змісту, а в нижній — комедійні сценки з життя простих людей. Спочатку з вертепом ходили лише на Різдвяні свята і переважно в Києві, але згодом вертеп став народною розвагою, і на великі свята або ярмарки вертепи можна було побачити ледь не в кожному українському місті.

Музичне мистецтво XVI століття залишалося справою любителів, але активно розвивалося. У музичному фольклорі, зазнаючи певних змін, зумовлених новою епохою, розвивалися пісенні та інструментальні жанри, що побутували в народі в попередні сторіччя. Були поширені обрядові, ліричні, епічні, жартівливі, танцювальні пісні. Своєрідними пісенними розповідями про найважливіші події стають історичні пісні та думи. Значну роль у становленні музики відіграла музична освіта. В школах навчали церковному співу за нотами. З другої половини XVI століття поширився поліфонічний (багатоголосий) церковний спів без музичного супроводу. Саме цей спів і досі можна почути у православних храмах. У XVI столітті почала формуватися українська (професійна) світська музика. Розвиток інструментальної музики пов’язаний з музичними цехами. Спершу вони виникли у Кам’янці (1578 рік), Львові (1580 рік), Степані на Волині (1614 рік), а згодом і в інших містах.

• 1. Що таке інтермедія?

• 2. Як називали пересувний ляльковий театр?

• 3. Де виникли перші музичні цехи в українських землях?

Кобза

Ліри

Бандура

3. Полемічна література

Ріст освіченості українців спричинив бурхливий розвиток української літератури. Причому поруч з церковними книгами з’являються публіцистичні твори — це праці, в яких автори описують власний погляд на різні речі із суспільного життя країни. Відомим публіцистом був український гуманіст Станіслав Оріховський (Роксолан). Його найвідоміша праця — «Напучення польському королеві Сигізмунду Августу».

У другій половині XVI століття новим явищем стала полемічна література (від полеміка — диспут, суперечка). Одні письменники-полемісти в своїх книгах обґрунтовували правдивість і користь унії або католицького віровчення, інші, навпаки, — відстоювали православну віру. Полемічні твори — це релігійно-публіцистична література, оскільки в ній розглядаються не тільки питання віри, але й різні сторони тогочасного суспільного життя.

Відомими полемістами серед прихильників унії були Петро Скарга, який твором «Про єдність церкви Божої» 1577 року і започаткував полеміку, та Іпатій Потій з твором «Унія». Серед православних полемістів виділялися Герасим Смотрицький — автор праці «Ключ Царства Небесного», в якій обстоював правдивість православної віри. Його син Мелетій Смотрицький у творі «Тренос» (плач), ведучи розповідь від імені православної церкви, розкривав її скрутне становище в Речі Посполитій. Іван Вишенський із твором «Послання до єпископів», окрім усього, звинувачував православних єпископів у неналежному виконанні їхніх душпастирських обов’язків.

• 1. Які твори називають публіцистичними?

• 2. Що називають полемічною літературою?

• 3. Наведіть зразки полемічної літератури прихильників та противників унії.

Із «Послання до єпископів» Івана Вишенського

«Чи не ваші милості лихими справами розорили спершу віру? Чи не ваші милості розпустили в собі джерело похотей через прагнення мирського достатку і насититися ніяк не можете ... коні, воли, вівці у бідних підданих забираєте, ... податки поту й труду від них витягуєте, із них з живого лупите, ... мучите, морите ... незважаючи на час: взимку і влітку, в негоду, а самі, як ідоли, на одному місці сидите...»

Із «Унії» Іпатія Потія

«І що ж іншого залишалося робити вівцям, коли вони бачать таку недбалість своїх пастухів? Коли вони ... блукали по пустелі, і хто на кого натрапив — чи то на Лютера, чи то на Кальвіна, чи на Арія... Приставали до інших, якщо бачили ... кращий порядок. Що ж було інше діяти нам, бідним підпасичам (єпископам)? Одне: зважаючи на недбалість наших головних пастирів (патріархів), — повернутися до кращого порядку і до давнини та святої згоди».

• 1. Попрацюйте в парах. Порівняйте два документи. Визначте спільне та відмінне у поглядах полемістів.

Хрест на честь Берестейської унії у Чернівцях

Мелетій Смотрицький

(1577-1633)

Ім’я (повне). Максим (у чернецтві Мелетій), син Герасима, Смотрицький.

Народження. Народився 1577 року в місті Смотрич (тепер Кам’янець-Подільський район Хмельницької області).

Походження. З українського шляхетського роду.

Освіта. Острозька академія, потім Віденська академія єзуїтів. Супроводжуючи князя Богдана Соломирецького, слухав лекції в Лейпцизькому, Віттенберзькому й Нюрнберзькому університетах, отримав ступінь доктора медицини.

Ключові події життя. Після повернення з Європи — вчитель молодих князів Соломирецьких. Згодом викладав у братських школах Вільна та Києва. 1620 року був висвячений на православного архієпископа полоцького, єпископа вітебського і мстиславського. Здійснив подорож до східних патріархів. Після повернення став архімандритом Дерманського монастиря. Під тиском князя Олександра Заславського таємно прийняв унію (згодом про це стало відомо). Прагнув порозуміння двох церков. Помер у 1633 році. Похований у Дерманському монастирі на Волині.

Книги. «Тренос» (1610 рік), переклад староукраїнською мовою «Євангелія учительного Каліста» (1616 рік), «Грамматіка» (1619 рік), низка протиунійних творів після 1620 року; «Апологія» (1628 рік), кілька полемічних творів за унію після 1628 року.

• 1. Порівняйте зміну тематики літературних творів зі змінами в житті Мелетія Смотрицького.

1. Уважно розгляньте хмаринку подій. Випишіть у зошит із хмаринки роки та слова. Складіть із ними речення.

2. Допоможіть Марічці розв’язати ребуси. Складіть речення із розшифрованими поняттями.

3. Уявіть, що ви перенеслися на кілька століть назад й опинилися в Києво-Могилянському колегіумі XVII століття. Складіть опис своєї мандрівки, використовуючи слова: усестановий, триступеневий, 12 років, «сім вільних наук», філософія, богослов’я, шкільний театр, інтермедія.

4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

§ 10. Українські міста і розвиток мистецтва в XVI - першій половині XVII століття

Упродовж уроку складіть реєстр кращих українських пам’яток культури XVI-XVII століть

Згадайте, що поєднувало культуру Русі-України та Візантії.

Як ви розумієте значення понять «книжкова мініатюра», «ікона»?

Чи пам’ятаєте ви, що українська культура розвивалася в умовах відсутності власної держави і роз’єднаності українських земель? Що вам про це відомо?

Додаткова інформація

https://is.gd/OKgwdX

1. Містобудування

XVI - перша половина XVII століття в українських землях — це час будівництва нових і перебудови старих міст, замків і монастирів. Більшість тогочасних міст мали захисні стіни і центральну площу, на якій розміщувалися ратуша, церква, будівлі заможних містян, торгові лавки, а у визначені дні проводилися ярмарки. Від центральної площі до воріт йшла дещо ширша «головна» вулиця. Землі в межах обгородженого стіною міста було мало, і вона була дорогою, тому будинки часто будували в кілька поверхів і впритул один до одного. На сході України будівлі і стіни міст були переважно дерев’яними, а на заході — мурованими.

Львів у 1618 році. Панорама створена в 1618 році

При будівництві нових міст, або нових кварталів старих міст дотримувалися регулярної забудови: наперед планували розміщення площ та вулиць, дбали, щоб вони були рівними і перетиналися під прямими кутами. Мода будувати ратуші з вежами прийшла до нас із Європи.

У житлових будинках як будівельний матеріал зазвичай використовували дерево. Водночас з’явився новий тип споруд — міська мурована кам’яниця. Знання будівельної справи набували в процесі практичної роботи в цехах, із яких найвідомішим був львівський. Під час вступу до цеху і по закінченню навчання передбачалися спеціальні іспити з виготовлення дерев’яних макетів споруд або креслень архітектурних деталей.

• 1. Які будівлі розміщувалися на центральній площі міста у XVI - першій половині XVII століття?

• 2. Назвіть ознаки регулярної забудови міст.

• 3. Де навчалися будівельної справи?

2. Архітектура

В українській архітектурі переважала традиційна дерев’яна архітектура, в основі якої був дерев’яний зруб. Особливим колоритом вирізняється архітектура дерев’яного храмового будівництва Карпатського регіону.

У XVI столітті почав поширюватися ренесансний стиль, особливо в західноукраїнських містах. Для ренесансних будівель притаманні симетрія і пропорційність форм, використання колон або їхня імітація, помірне скульптурне оздоблення. Найвідоміші архітектурні пам’ятки Ренесансу в Україні — це ансамбль Успенської (Братської) церкви у Львові: дзвіниця, або вежа Корнякта (архітектор Петро Барбон, 1578 рік), каплиця Трьох Святителів біля підніжжя дзвіниці (Петро Красовський, 1591 рік) і сама церква (архітектор Павло Римлянин, 1629 рік). В архітектурі церкви та каплиці відчуваються як впливи Ренесансу, так і традиційної української дерев’яної архітектури.

Успенська церква з дзвіницею (вежею Корнякта). Світлина

Каплиця Трьох Святителів. Світлина

Мурована вежа Острозького замку. Світлина

Кругла (Нова) вежа Острозького замку. Її верхньому ярусу в XVI столітті надали ренесансного вигляду. Світлина

Будинок-палац Корнякта у Львові (Петро Барбон, 1580 рік) та його внутрішній Італійський дворик. Світлина

Чорна кам’яниця у Львові (Петро Красовський, 1577 рік). Світлина

Замок-палац у Підгірцях, 1640 рік (бокові вежі зведені на бастіонах). Світлина

Оборонна архітектура культових споруд поширилася через постійні війни і мала товсті стіни будівель та вузькі вікна-бійниці. Монастирям, подібно до невеликих міст, властиві були оборонні стіни з бійницями і ровами. Оборонні католицькі монастирі різних орденів поєднувалися з міськими мурами у фортифікаційну систему. Для Києва характерним було будівництво православних монастирів — як комплексів кам’яних споруд (Михайлівський, Софійський). У XVII столітті оборонний характер архітектури був зумовлений розвитком гарматної справи. Високі башти та мури будували нижчими, але з товстішими стінами і висунутими вперед невисокими п’ятикутними вежами — бастіонами. Вони давали можливість вести вогонь вздовж стін і на них. Але магнатам також хотілося розкоші. Через це з’являються багаті і добре укріплені бастіонами замки-палаци (замок-палац у Підгірцях). Окремо від міста знаходилися фортеці правителів — замки (Високий замок (Львів), замок королеви Бони (Крем’янець)).

• 1. Де набула поширення дерев’яна традиційна архітектура? Які були її особливості?

• 2. Назвіть ознаки ренесансної архітектури та приклади будівель даного стилю.

• 3. Яких рис набула в XVII столітті оборонна архітектура?

3. Образотворче мистецтво

Образотворче мистецтво в XVI столітті було під відчутним впливом Ренесансу та народних традицій. Скульптуру найчастіше отримували різьбленням по дереву або каменю, литтям з металів або ліпленням з глини.

Надгробок князя К. І. Острозького з Успенського собору Києво-Печерської лаври. Світлина

Розвиток скульптури був тісно пов’язаний з тогочасним будівництвом. Ренесансні споруди прикрашали рельєфами (опуклими зображеннями на площині), а також скульптурами в повному об’ємі. Їх можна побачити на палаці Корнякта, Чорній кам’яниці та інших. Шедеврами рельєфного скульптурного оздоблення вирізняється львівська каплиця Кампіанів. Набуває поширення посмертний скульптурний портрет, прикладом якого є надгробок князя Костянтина Івановича Острозького. Щедро прикрашали різьбленням дерев’яні іконостаси в православних та греко-католицьких церквах.

Живопис. Українські іконописці XVI століття дотримувалися традицій візантійського іконопису та староруських звичаїв, але в той час з’являються й деякі нововведення. Якщо раніше вважали, що майстер є лише засобом для втілення Божого задуму і тому не повинен підписуватися під іконою, то в XVI столітті з’являються ікони з іменами іконописців. На початку століття найпотужнішою була Перемишльська іконописна школа. Її найвідоміший майстер — Олексій Горошковий. З другої половини XVI століття центром іконопису і малярства став Львів, а знаним майстром — Микола Петрахнович. Відома його ікона «Христос перед Пілатом». Водночас відроджуються іконописні традиції Києва. Кращий зразок київської школи іконопису — це ікона «Святий Миколай» невідомого автора з церкви Святого Миколая Набережного. Світський портрет найактивніше розвивався у Львові і перебував під впливом ідеї про особливе «сарматське» походження шляхти. У портретах значну роль відіграють різні аксесуари, що відображають привілейоване становище героя портрета: шабля, дорогий одяг тощо. На той час світський портрет — це символ знатності, багатства і влади. В замках магнатів інколи створювалися цілі родинні портретні галереї. Яскравим прикладом світського портрета є портрет Криштофа Збаразького у повний зріст.

«Успіння Богородиці» — перша ікона з автографом майстра, Олексій Горошкович, Перемишль. 1547 рік

У XVI столітті сягнула досконалості книжкова мініатюра. Кращі її зразки, самбірського майстра Федуска, можна побачити на сторінках Пересопницького Євангелія. Їх відзначає багатий рослинний орнамент та досконалість виконання. Але щоб отримати зображення в друкованій книзі, його спочатку вирізали на дощечці, змащували чорнилом і тоді робили відбитки (друкували) картинки на папері. Такі зображення в друкованих книгах називають гравюрами. Перші гравюри в Україні були створені в 1574 році на сторінках львівського «Апостола» в друкарні Івана Федоровича (Федорова). Відомим гравером XVII століття був Ілля з Києва. Він виконав гравюри для «Требника» Петра Могили та «Печерського патерика».

Портрет Криштофа Збаразького у повний зріст, XVII століття

«Ікона Богородиці з пророками» з церкви у Підгородицях, кінець XV - початок XVI століття. Невідомий автор

Мініатюра з Пересопницького Євангелія. 1561 рік

Гравюра «Євангеліст Лука» з львівського «Апостола», 1574 рік

• 1. З чого виготовляли скульптури у XVI столітті? Які вам відомі зразки української скульптури?

• 2. Що в українському іконописі було традиційним, а що — новим?

• 3. Поясніть, що називають гравюрою, а що — книжковою мініатюрою.

1. Уважно розгляньте хмаринку подій. Випишіть у зошит із хмаринки роки та слова. Складіть із ними речення.

2. Допоможіть Ігорю розв’язати ребуси. Складіть речення із розшифрованими поняттями.

3. Підготуйте презентацію на тему: «Архітектура та образотворче мистецтво в XVI - на початку XVII століття».

4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

І. 1. Уважно розгляньте хмаринку подій. Випишіть у зошит із хмаринки роки та слова. Складіть із ними речення.

2. Допоможіть Марічці розв’язати ребуси. Складіть речення із розшифрованими поняттями.

ІІ. 1. Уважно розгляньте хмаринку подій. Випишіть у зошит із хмаринки роки та слова. Складіть із ними речення.

2. Допоможіть Ігорю розв’язати ребуси. Складіть речення із розшифрованими поняттями.