На ринку кредитних ресурсів формується дохід власників грошового капіталу. Позичковий відсоток — плата, яку отримує кредитор від позичальника за користування позиченими грошима.

Найчастіше позичковий відсоток розглядають не в абсолютному значенні, тобто у вигляді кількості грошей, а у відносному — як ставку або норму позичкового відсотка. Норма позичкового відсотка — це відношення суми річного доходу, отриманого на позичковий капітал, до суми капіталу, наданого в позичку, виражене у відсотках.

Оскільки надання кредиту та його повернення розірвані в часі, виникає проблема втрати грошима їхньої купівельної спроможності у зв’язку з інфляційними процесами в економіці. Тому розрізняють номінальну та реальну відсоткову ставку.

Номінальна ставка (і) — відсоткова ставка, виражена за поточним курсом грошової одиниці. Реальна ставка (r) — відсоткова ставка, скорегована з урахуванням рівня інфляції, тобто виражена в грошових одиницях постійної купівельної спроможності:

r = i — I_T,

де I_T — темпи інфляції.

Тим самим реальна відсоткова ставка може бути не лише нульовою (за умови рівності номінальної ставки й рівня інфляції), але й від’ємною, коли темпи інфляції перевищують номінальну ставку відсотка.

На ринку кредитних ресурсів існують певні межі встановлення величини відсоткової ставки. Безумовно, власник капіталу не буде безкоштовно віддавати свій капітал у позику, що й зумовлює існування нижньої межі величини відсоткової ставки. З іншого боку, верхньою межею виявиться розмір норми прибутку, оскільки в підприємця не буде сенсу позичати капітал, якщо отриманий прибуток доведеться віддати у вигляді відсотка за позику.

Як і на заробітну плату, на позичковий відсоток діють певні чинники, які призводять до диференціації відсоткової ставки.

Рівень відсоткової ставки за користування кредитом залежить від рівня ризику. Цей ризик пов’язаний із можливістю економічних втрат у разі виникнення несприятливих для власника грошей обставин, наприклад унаслідок несплати позичальниками відсотків за користування позичкою або неповернення позик в умовах кризової ситуації в економіці. Чим вища ймовірність втрати грошей кредитором, тим більший відсоток за користування позикою. В умовах інфляційних очікувань кредитори змушені «страхувати» себе на випадок прискорення темпів інфляції шляхом збільшення ставок за кредитами. Тісно пов’язані із цим чинником і термін надання кредиту та його розміри. На довгострокові кредити відсоток вищий, оскільки необхідне перестрахування від непередбачуваних подій та зменшення негативного впливу інфляційних процесів. За рівних умов кредитор віддає перевагу більшим кредитам, оскільки це зменшує його витрати на вивчення економічного стану позичальника, обслуговування кредиту тощо. Тому більші суми, як правило, надають у кредит під менші відсотки.

Одним із важливих чинників є державна політика оподаткування. Якщо відсотки, отримані від надання кредиту, не оподатковуються або оподатковуються на пільгових умовах, то вартість отримання кредиту буде меншою.

Розмір відсоткової ставки залежить також від умов надання аналогічного виду кредиту іншими кредиторами на загальнодержавному та регіональному кредитних ринках, від можливості кредитора щодо додаткового залучення кредитних ресурсів, а позичальника — щодо отримання такої ж позики в інших кредиторів, наявності різних форм матеріального забезпечення позики тощо.

На величину відсоткової ставки впливає й рівень кредитно-грошового регулювання економіки центральним банком за допомогою властивих йому інструментів, їх диференційованості залежно від грошово-кредитної політики.

Не слід забувати і про міжнародні чинники, особливо вільне переміщення капіталів із країни в країну, передусім так званих «гарячих» грошей, пов’язаних з інфляційними процесами в країнах-кредиторах.

НАВЧАЄМОСЯ РАЗОМ

Визначте, як змінилася реальна норма позичкового відсотка за рік, якщо на початку року вона становила 8%, а номінальна норма позичкового відсотка наприкінці року дорівнювала 14%. Ціни на товари та послуги за рік зросли на 11%.

Розв’язання. Спочатку визначаємо реальну норму позичкового відсотка наприкінці року. Оскільки r = i — I_T, то r = 14%-11%=3%.

Отже, за рік реальна норма позичкового відсотка зменшилася на 8%-3%=5%.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. У чому полягає різниця між позичковим відсотком і нормою позичкового відсотка.

2. Охарактеризуйте чинники диференціації відсоткової ставки.

3. Чи може реальна норма позичкового відсотка бути від'ємною величиною?