Козацькі повстання кінця ХVІ ст.

ПРИЧИНИ Й ПОЧАТОК КОЗАЦЬКИХ ВІЙН (ПОВСТАНЬ) кінця XVI ст. Першим серйозним випробуванням козацтва як нової впливової сили Речі Посполитої стали козацькі війни (повстання) 1591—1596 рр. Їхньою причиною було наростання невдоволення українського козацтва, пов’язане з підготовкою Речі Посполитої до війни з Османською імперією. Спочатку для запланованої війни влада зібрала 1 тис. козацької кінноти й 2 тис. піхоти. Однак через деякий час держави залагодили конфлікт. Річ Посполита зобов’язалася вивести козаків із Дніпровського Низу й заборонити їм походи в Чорне море до турецьких володінь. Вимоги про дотримання цього влада надсилала козакам у вигляді відвертих погроз.

Глибинною причиною козацьких війн (повстань), на думку дослідників, стало зростання кількості козацтва та небажання влади Речі Посполитої визнати привілеї, надані лише реєстровцям, для всієї верстви загалом.

ЦІКАВІ ФАКТИ

Перший опис Томаківської Січі зробив у 80-х рр. XVI ст. польський хроніст Бартош Папроцький. Козацькі ради, які вирішували найважливіші питання життя Січі, він назвав «рицарським колом». Велике значення для формування уявлень про українських козаків у тогочасній Європі мала написана ним у 1575 р. «Ода про хоробрість козаків». У ній зазначалося, що на українців випав увесь тягар кількасотрічної кровопролитної безуспішної боротьби з мусульманським світом.

Криштоф Косинський. Сучасний малюнок

Безпосереднім приводом до початку повстання козаків стала особиста образа, завдана козацькому гетьману Криштофу Косинському князем В.-К. Острозьким та його сином Янушем. Останній, користуючись впливом батька, привласнив маєток Рокитно (нині смт Рокитне Київської області), наданий королем К. Косинському як винагороду за захист Поділля від турків і кримських татар.

Виступ К. Косинського підтримало чимало козаків, і протягом 1592 р. повстання охопило Київське, Брацлавське й частково Подільське воєводства. Жителі Білогородки, Білої Церкви, Переяслава та інших міст склали присягу К. Косинському. На території, звільненій від польської влади, він запроваджував козацькі порядки. Це збентежило польський уряд. За його наказом для боротьби з повстанцями зібрали велике військо, очолюване київським воєводою В.-К. Острозьким.

У вирішальній битві 23—31 січня 1593 р. під селищем П’ятка на Житомирщині повстанці зазнали поразки й відступили на Запорожжя. У лютому того ж року влада уклала з повсталими досить необтяжливу для них угоду щодо приведення козаків до покірності польському королю. Згідно з нею повсталі вибачалися перед королем та Річчю Посполитою за завдану шкоду та збитки. Вони обіцяли надалі перебувати в послуху короля та його представників, не здійснювати самовільних походів до сусідніх земель, повернути колишнім власникам захоплене майно та зброю. Проте це не вичерпало конфлікту.

Навесні 1593 р. К. Косинський вирушив із Томаківської Січі, щоб продовжити боротьбу, але під Черкасами був убитий за наказом місцевого старости князя Олександра Вишневецького. Його війська легко розгромили повстанців, що залишилися без керівника.

Через деякий час після поразки козаки поновили боротьбу. Це примусило О. Вишневецького запропонувати повстанцям новий договір, що став значною поступкою для них. Їм гарантувалося право безперешкодного виходу на Дніпровський Низ і повернення додому. Усім учасникам повстання 1591—1593 рр. надавалася повна амністія (звільнення від покарання). Місцева влада зобов’язувалася повернути козакам відібране майно й коней. На певний час сторони конфлікту досягли примирення.

Пам’ятник повстанню К. Косинського в м. Біла Церква (Київська обл.)

визначте основні причини козацьких повстань

3. ЗАВЕРШЕННЯ КОЗАЦЬКИХ ВІЙН (ПОВСТАНЬ) кінця XVI ст. ТА ЇХНЄ ЗНАЧЕННЯ. На подальшу боротьбу козацтва суттєво вплинула зовнішньополітична ситуація, що на той час склалася в Європі. У 1593 р. розпочалася війна Османської та Священної Римської імперій. Остання, розпочавши створення християнської Священної ліги для боротьби із засиллям мусульман у Європі, звернула увагу на українське козацтво.

Северин (Семерій) Наливайко. Сучасний малюнок

Восени 1593 р. посланець Папи Римського прибув на Січ із листом-закликом приєднатися до антитурецького союзу й значним грошовим заохоченням. На думку дослідників, це стало першим випадком, коли українське козацтво визнали суб’єктом міжнародних відносин. Навесні наступного року козаки отримали корогву від імператора Священної Римської імперії та значну суму грошей як подарунок.

Влітку 1594 р. загони «охочих людей» під керівництвом Северина (Семерія) Наливайка здійснили похід до турецького Придністров’я. Посланець Папи Римського повідомив, що «козаки виконали свій обов’язок». Проте козаки не припинили своїх дій. Їхні сили збільшилися за рахунок приєднання реєстровців. Охоплена панікою шляхта кидала свої маєтки й тікала до Львова і Кракова.

Восени 1595 р. війська С. Наливайка оволоділи Східним і Західним Поділлям, Київщиною та Волинню. У лютому наступного року вперше в історії Речі Посполитої для приборкання повсталих козаків в Україну рушила польська регулярна армія, очолювана польним коронним гетьманом С. Жолкевським.

Сили повстанців суттєво зміцнило те, що до них приєдналися запорозькі козаки, очолювані Григорієм Лободою. Гетьманом об’єднаного війська обрали Матвія Шаулу. Проте війська Речі Посполитої взяли в облогу табір повстанців в урочищі Солониця поблизу Лубен. Шансів на перемогу в козаків не було.

У червні 1596 р. повстанці змушені були прийняти вимоги здатися та скласти зброю. С. Наливайка та його соратників, що намагалися вирватися в Степ, схопили. Пізніше у Варшаві С. Наливайка і М. Шаулу було страчено. Вальний сейм Речі Посполитої за участь у козацьких війнах (повстаннях) позбавив реєстрове козацтво його прав і привілеїв.

Григорій Лобода. Сучасний малюнок

Козацькі війни (повстання) кінця XVI ст. стали першим в Україні потужним виступом, очолюваним козацтвом. Вони сприяли подальшому покозаченню представників різних станів, їхньому переселенню на південь українських земель і продовжили процес формування козацького стану.

Під час бурхливих подій 1591—1596 рр. козацтво демонструвало українському суспільству, як необхідно відстоювати свої інтереси в умовах, коли ними нехтують. І хоча такі дії порушували чинні правові норми, слід зазначити, що це стало відповіддю на ігнорування прав козаків і неможливість чогось досягти законним шляхом.

З універсалу польського короля й великого князя литовського Жигмунта III до шляхти Брацлавського воєводства про необхідність придушення повстання С. Наливайка (1594 р.)

...А тепер знову, коли там їхня сваволя чим більшої сили набирає і набрала, про що скарга нам представлена від рицарства — мешканців того воєводства і всіх земель руських, що вони, приєднавши до себе ще інших свавільних людей, на домівки шляхетські наїжджають, плюндрують, маєтності їхні пустошать, права та їх самих забирають і забивають. Навіть замки й міста наші беруть в облогу, а послушності нашої виламуючись.

Чому ми, не раз запобігаючи і побоюючись, щоб теє зло пожежею не поширювалося, прихиляючись до прохання мешканців про відновлення та компенсацію прав, шкод і маєтностей, побиття й проливання крові їхньої... радимо... того Наливайка та інших свавільників [спіймати і] із ними як слід учинити. А тих бунтівників, свавільників відповідно до їхніх «заслуг» карали й карати казали...

дайте відповіді на запитання: 1. Які з наведених у тексті джерела фактів свідчать про значне поширення повстання? 2. Як влада закликала діяти, щоб припинити повстання?

Складіть хронологічну таблицю подій козацьких війн (повстань) кінця XVI ст.

Перегляньте відео і поміркуйте, чи могли події, які відбувалися в Нідерландах вплинути на настрої козаків, що призвело до повстань 90х років XVI ст. (Дайте розгорнуту відповідь).