Переказ — вид письмової роботи в школі, в якій оцінюється рівень сприйняття, осмислення, передачі змісту і художньо-стилістичних особливостей тексту. Таке завдання дозволяє виявити, як добре в учня розвинена пам’ять, і наскільки він володіє мовними засобами мови.
Інструкція Щоб добре написати переказ необхідно уважно прослухати текст і визначити його тему. Також потрібно виділити його основну думку. Обов’язково варто все записати в чернетці. Іноді суть тексту відображається в його назві, на це варто також звернути увагу.

Далі необхідно скласти детальний план тексту. Для цього виділяються мікротеми кожної частини і даємо назви. Коли в чернетці записуються назви розділів тексту, слід залишати трохи місця для запису ключових слів і фраз.

Після другого прослуховування тексту необхідно заповнити порожні місця для запису ключових моментів тексту.

Уважно слухайте текст під час другого прочитання, зверніть увагу на його тип (розповідь, опис, міркування), його стилістичні особливості, художні засоби, що використовуються автором.

Напишіть відповідно до плану чорновий варіант тексту. Намагайтеся зробити його докладним і розгорнутим.

Коли чернетка готова, слід уважно її перечитати. Виправити всі недоліки тексту: повтори, тавтології, невідповідності.

Прочитайте написане ще раз і виправте синтаксичні та пунктуаційні помилки.

Акуратним розбірливим почерком перепишіть переказ. Перечитайте чистовий варіант, будьте уважні при перевірці, постарайтеся знайти всі можливі описки.

№2:

Теоретичний блок

1.Опрацювати текст переказу.

2.Скласти план.

3.Написати переказ.

№3:

Вільне введення тексту

Інга Квітка

Найпрекрасніша мова

(казка)

Було це колись дуже давно. Жила на землі прекрасна країна. Звали цю країну — Україна. Була та країна настільки красивою, що коли її хтось бачив, відразу хотів навчитися її мовою розмовляти.

Все живе, від пташки до квітки в цій країні, почувши найчарівнішу, мелодійну мову говорили нею. Квіти пританцьовували. Від вітерця ледь заколишуться й повторюють слова, що немов найніжніша мелодія лунають. А сонечко… що тут й казати, ледь українську мову почує, вмить починає світити ще яскравіше.

Та от біда. По сусідству з цією найдивовижнішою з країн жив один дуже заздрісний князь. Був він єдиним на всьому білому світові, хто почувши українську мову, замість того, щоб полюбити її, — ненавидів. Не подобалося йому, що всі навколо хвалять українську мову, а його країни та мови не люблять.

Позаздрив підлий князь і вирішив піти війною на сусідню країну, щоб раз і назавжди знищити її!

Зібрав підлий князь своє військо і пішов на сусідню країну війною. Наказав він своєму війську, аби вони знищили українську мову раз та назавжди, щоб навіть пташки в небі більше не сміли співати українською, квіточки не шелестіли, повторюючи ніжний шепіт найпрекраснішої мови, й навіть сонце не сміло яскравіше світити над тією землею.

Послухалося військо підлого князя й налетіло на сусідню країну, неначе справжня зграя воронів. Врожай топчуть, худобу крадуть, хати підпалюють, рідною мовою розмовляти забороняють. Думали князівські вояки, що з легкістю переможуть прекрасну країну. Але помилилися...

Вмить увесь народ сусідньої країни піднявся захищати рідну землю та найпрекраснішу мову. Кожна пташка, квітка й навіть сонце робили все, аби перемогти підлого ворога!

Разом вони прогнали ворогів зі своєї неньки, захопили в полон підлого князя, а найпрекрасніша мова на світі й по сьогоднішній день зачаровує всіх, хто її почує!