Конструктор уроків
Мета читання вголос:
вдосконалювати навички правильного, свідомого читання;
збагачувати активний словник учнів;
демонструвати певний рівень розуміння прочитаного;
виражати з допомогою темпу, тембру, гучності читання особливості змісту, стилю тексту, авторський задум;
Вітаю!
Сьогодні ми будемо читати вголос художні тексти.
Адже, читання книг завжди було важливою частиною розвитку людства. Це не тільки спосіб розважитися та відпочити, але і шлях до набуття знань, розширення світогляду та підвищення якості життя.
№1:
Теоретичний блок
Що ж для людей є читання?
Однією з основних переваг читання є можливість відкрити для себе нові світи та історії. Кожна книга, навіть якщо це фантастична оповідь, вносить в наше життя щось нове. Ми можемо подорожувати в часі та просторі, дізнаватися про різні культури та традиції, а також вчитися на прикладах героїв книг.
Кожне читання супроводжується збільшенням словникового запасу. Ми зустрічаємо нові слова та вирази, які можемо використовувати у своєму спілкуванні. Це поліпшує якість нашого мовлення та дозволяє нам більш точно та ефективно виражати свої думки.
Читання сприяє розвитку критичного мислення та аналітичних навичок. Під час читання ми робимо власні висновки, спробуємо розгадати загадки сюжету та аналізуємо дії персонажів. Це допомагає нам стати більш креативними та логічно мислити.
Читання книг - це чудовий спосіб розслабитися та відпочити після напруженого дня. Воно допомагає зняти стрес, зануривши нас у світ фантазії та віддалених історій. Книги можуть бути нашими надійними друзями, які завжди готові вивести нас з реальності.
Читання сприяє постійному навчанню і самовдосконаленню. Ми можемо вибирати книги на різні теми та поглиблювати свої знання в обраних галузях. Це особливо корисно для студентів та тих, хто прагне розвиватися професійно.
Читання може бути великим засобом від ізоляції та самотності. Книги стають нашими компаньйонами в ті моменти, коли немає можливості спілкуватися з іншими. Вони дарують нам можливість відчути себе менш самотніми та зануритися у світ думок і почуттів інших людей.
Час, який потрібно відводити на читання в день, може значно варіюватися від людини до людини, залежно від її особистих уподобань, розкладу та мети читання. Однак існують загальні рекомендації, які можуть служити орієнтиром:
20-30 хвилин на день: Якщо ви початкове читаєте або вам просто потрібно трохи відпочити та розслабити мозок, то 20-30 хвилин на день можуть бути достатньо.
45-60 хвилин на день: Ця кількість часу може бути ідеальною для більш інтенсивного читання. Ви можете прочитати більше сторінок і глибше поглибитися в матеріал.
1-2 години на день: Якщо ви серйозно зацікавлені в поглибленому вивченні певної теми або читаєте для навчання, то 1-2 години на день можуть бути доцільними.
Більше 2 годин на день: Якщо читання є вашим професійним або основним хобі, ви можете відводити більше часу на читання.
Важливо слухати своє тіло і визначити, скільки часу ви можете спокійно віддати читанню без втоми. Пам'ятайте, що головна мета - не кількість часу, проведеного за книжкою, а якість і задоволення від читання.
Читання книг - це далеко не тільки засіб розваги. Це можливість розширювати горизонти читаючи цитати, які беруть за душу та, розвивати свій інтелект та отримувати задоволення від поглиблення в історії та знаннях. Тож не обминаємо цей чудовий спосіб витрати часу та відкривання нових можливостей. Читайте книги - і вони обов'язково вас нагородять!
№2:
Теоретичний блок
Пригадаймо!
Вимоги до виразного читання
Відтворення емоційної насиченості твору (внутрішнє «бачення», робота творчої уяви читця – особливо поетичного тексту).
Розуміння ідейно-художнього смислу, а не лише фактичного змісту тексту.
Уміння висловити особисте ставлення, передати зміст і настрій слухачам.
Процес підготовлення до виразного читання може включати складання партитури, що є сукупністю умовних знаків, за допомогою яких роблять розмічування тексту, щоб запобігти можливим помилкам у процесі його читання.
Партитура художнього тексту – це графічне відтворення звучання художнього твору. Складаючи партитуру, позначають паузи, наголоси, підвищення й зниження тону,інтонаційні переломи тощо. Партитурні позначки допоможуть учителеві в процесі навчання учнів, особливо коли треба показати, як здійснити інтонаційну фігуру, що не визначена розділовим знаком. Скласти партитуру – означає розмітити текст умовними позначками, які допомагають уникнути логічних помилок у процесі повторних читань.
Складання партитури розпочинається із розчленування тексту на частини, періоди, ланки, мовні такти.
Паузи:
а) кома – ледь помітна пауза (позначка – /);
б) двокрапка й тире – помітна пауза (позначка – //).
в) крапка – явна пауза із інтонацією завершеності (позначка – ///).
Тон читання:
а) підвищення тону – стрілка вгору (↑);
б) зниження тону – стрілка вниз (↓);
в) рівний тон – горизонтальна стрілка (→).
№3:
Теоретичний блок
Пригадайте критерії оцінювання
Швидкість читання у звичайному для усного мовлення темпі – 80-120 слів за хвилину
Критерії оцінювання
Рівень | Бали | Характеристика читання | |
Початковий (Бали цього рівня одержуть учні, які чита-ють дуже пові-льно, припус-каються знач-ної кількості помилок у структуруванні тексту і речен-ня, прочитанні і вимові слів, інтонуванні речень) | 1 | Учень читає, не зв’язуючи слова між собою інтонаційно, не відділяючи одне речення від іншого, припускається значної кількості помилок на заміну, перестановку, пропуск (складів, слів); вимовляє в багатьох випадках слова відповідно до їх написання, а не до норм вимови; швидкість читання в кілька разів нижча за норми. | |
2 | Учень читає, відриваючи окремі слова одне від одного, не завжди відділяє одне речення від іншого; припускається помилок на заміну, перестановку, пропуск (складів, слів); вимовляє в багатьох випадках слова відповідно до їх написання, а не до норм вимови; швидкість читання складає орієнтовно третину від норми. | ||
3 | Читання характеризується певним рівнем зв’язності, який проте ще недостатній, як і темп, що наближається до половини норми. Допускається ще велика кількість помилок різного характеру. | ||
Середній (Бали цього рівня заслуго-вують учні, які читають зі швидкістю, що на-ближається до норми, поділяючи текст на рече-ння, пов'язуючи слова в реченні між собою, але читають не досить плавно і виразно, припу-скаючись помилок в інтонуванні, вимові тощо) | 4 | Учень читає, зі швидкістю, що дещо перевищує половину норми, поділяючи текст на речення, але припускається значної кількості помилок в інтонуванні речень різних типів; у поділі речень на смислові частини, неправильно ставить логічний наголос; припускається орфоепічних помилок; читання не досить плавне. | |
5 | Учень читає зі швидкістю, що наближається до норми, в основному правильно інтонуючи кінець речення, але припускається помилок у поділі речень на смислові частини, логічному наголошуванні слів, а також в інтонуванні речень певної синтаксичної будови (за програмою відповідного класу); припускається орфоепічних помилок; читання не досить плавне. | ||
6 | Учень читає зі швидкістю, що відповідає нормі, правильно інтонуючи кінець речення, логічно наголошуючи слова, але робить окремі помилки в поділі речень на смислові частини та в інтонуванні речень певної синтаксичної будови (за програмою відповідного класу); припускається орфоепічних помилок; читання не досить плавне. | ||
Достатній (Бали цього рівня заслуговують учні, які чита-ють плавно, з належною швидкістю, правильно інтонують речення і поді-ляють їх на смислові відрі-зки, але припу-скаються певних недоліків за деякими критері-ями(вираження авторського за-думу, виконання комунікативно-го завдання; норм орфоепії, дикції) | 7 | Учень читає зі швидкістю в межах норми, у цілому плавно, правильно інтонуючи речення певної синтаксичної будови (за програмою відповідного класу), роблячи логічні наголоси; поділ речення на смислові відрізки в цілому логічно правильний, але цей поділ не пристосований до особливостей слухацької аудиторії; емоційне забарвлення тексту в читанні відсутнє; є орфоепічні помилки. | |
8 | Учень читає швидко, плавно, досить правильно інтонуючи речення певних синтаксичних структур, роблячи логічні наголоси; поділ речення на смислові відрізки логічно правильний, але не завжди пристосований до особливостей слухацької аудиторії; темп, тембр, гучність читання не пов'язані з певним комунікативним завданням; емоційне забарвлення тексту наявне, але воно не виявляє авторського задуму; є орфоепічні помилки. | ||
9 | Учень читає швидко, плавно, правильно інтонуючи речення різної синтаксичної будови; поділ речення на смислові відрізки та логічне наголошування слів правильні, але в окремих випадках темп, тембр, гучність читання не пов'язані з відповідним комунікативним завданням; емоційне забарвлення недостатньо виявляє авторський задум; можуть бути орфоепічні помилки. | ||
Високий (Бали цього рівня заслуговують учні, які чита-ють плавно, швидко, прави-льно інтонують речення і поді-ляють їх на смислові відрізки; добре відтворюють авторський задум, стильові особливості тексту, розв’язують комунікативне завдання; чита-ють орфоепічно правильно, з гарною дикцією) | 10 | Учень читає виразно, з гарною дикцією; інтонація (поділ речень на смислові частини, логічне наголошування слів, мелодика речень різної синтаксичної будови), емоційне забарвлення, тембр, темп, гучність читання відтворюють авторський задум, стильові характеристики тексту, але в читанні можуть бути окремі недоліки(наприклад, недостатньо враховано комунікативне завдання, особливості слухацької аудиторії), незначні орфоепічні огріхи. | |
11 | Читання учня повністю відповідає усім зазначеним вище критеріям (глибоке проникнення у зміст прочитаного, бездоганне дотримання орфоепічних, інтонаційних норм, виразна передача авторського задуму, стильових характеристик тексту, врахування комунікативного завдання, особливостей слухацької аудиторії). | ||
12 | Учень читає винятково виразно, з гарною дикцією; глибоко й тонко відтворюючи емоційне забарвлення, авторський задум, стильові характеристики тексту; вміло виконує комунікативне завдання, визначене вчителем або самостійно. | ||
№4:
Завантаження файлу
Виразно прочитайте уривок з роману "Чорна рада" П.Куліша.
***
По весні 1663 року двоє подорожніх, верхи на добрих конях, наближалися до Києва з Білогородського шляху. Один був молодий собі козак, збройний, як до війни; другий, по одежі й по сивій бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих шрамах на виду — старий козарлюга. Коні в їх потомлені, одежа й тороки позапилювані: зараз було знати, що їдуть не зблизька.
Не доїздячи верстов зо дві чи зо три до Києва, узяли вони в ліву руку, да й побралися гаєм, по кривій доріжці. І хто тільки бачив, як вони з поля повернули в гай, усяке зараз домислялося, куди вони простують. Крива доріжка вела до Череваневого хутора, Хмарища. А Черевань був тяжко грошовитий да й веселий пан із козацтва, що збагатилося за десятилітню війну з ляхами. Річ тут про Богдана Хмельницького, як він років з десяток шарпав з козаками шляхетних ляхів і недоляшків. От тоді-то й Черевань доскочив собі незчисленного скарбу та після війни й сів хутором коло Києва.
Було вже надвечір. Сонце світило стиха, без жари; і любо було поглянути, як воно розливалося по зелених вітах, по суковатих, мохнатих дубах і по молодій травиці. Пташки співали та свистали всюди по гаю так голосно да гарно, що все кругом неначе всміхалося. А подорожні були якось смутнії. Ніхто б не сказав, що вони їдуть у гості до веселого пана Череваня.
От же вони вже й під Хмарищем. А те Хмарище було окрите гаями, справді наче хмарами. Кругом обняла його річка із зеленими плавами, лозами й очеретами. Через річку йшла до воріт гребелька. А ворота в Череваня не прості, а державськії. Замість ушул — рублена башта під ґонтовим щитом, а під баштою вже дубові ворота, густо від верху до низу цвяховані. Бувало тоді, у ту старовину, таке, що й удень і вночі сподівайся лихого гостя — татарина або ляха. Так над ворітьми в башті було й віконце, щоб роздивитися перше, чи впускати гостя до господи, чи ні. Над щитом — гостроверхий гребінь із дубових паль, а округ хутора — годящий вал.
Прикріпити ТУТ
відео- або аудіозапис виразного читання
№5:
Вільне введення тексту
Запитання до тексту:
Коли відбувалася подія описана у тексті?
Хто були подорожні?
Куди вони їхали?
Як називався хутір, до якого вони звернули з дороги?
Хто мешкав на хуторі?
Кого із гетьманів згадано в прочитаному уривку?
Читання може допомогти вам жити краще й довше. Воно допомагає розвинути емпатію та боротися з самотністю, що сприяє відчуттю щастя та більшої соціальної залученості. Також стверджується, що охочі до читання краще можуть впоратися з труднощами та мають вищу самооцінку. Дослідження, проведене в Єльському університеті, навіть показало, що читачі живуть у середньому на чотири місяці довше, ніж ті, хто не читає.
ОТЖЕ, читайте книги!
Рефлексія від 2 учнів
Сподобався:
Зрозумілий:
Потрібні роз'яснення:
