Організація та планування підготовки виробництва нової продукції Виробничий процес як сукупність певних операцій та засобів їх здійснення залежить від особливостей продукції та обсягів її виготовлення. Зміна видів або типорозмірів продукції, її модернізація визначають відповідні зміни у виробничому процесі. Підготовка – це діяльність підприємства з організації розвитку матеріально-технічної бази виробництва, організації праці та управління. Підготовка виробництва – комплекс робіт, що передує виробництву нової або модифікації старої продукції, упровадженню нової передової технології або ефективних методів організації праці. Технічна підготовка виробництва – це комплекс технічних і організаційно-економічних заходів, що забезпечують створення та освоєння виробництва нової продукції та технологічних процесів, а також внесення конструктивних і технологічних поліпшень продукції. Завдання та зміст підготовки виробництва нової продукції
Залежно від послідовності виконання робіт виділяють такі стадії науково-технічної підготовки виробництва складного принципово нового виробу: – науково-дослідні роботи, у ході яких визначаються можливості, принципи та методи створення нової продукції або модернізації тієї, що вже випускається. Ці заходи здійснюються в тісному зв’язку з маркетинговими дослідженнями; – дослідно-конструкторські розробки – комплекс робіт зі створення конструкторської та технологічної документації, виготовлення та випробування дослідних або основних зразків виробів; – технічна підготовка виробництва – сукупність взаємопов’язаних процесів, які забезпечують конструкторську та технологічну готовність підприємства (об’єднань) до випуску нового виробу заданої якості за встановлених термінів, обсягів випуску та витрат. До завдань технічної підготовки виробництва входить створення технічних, організаційних та економічних умов, які повністю гарантують переведення виробничого процесу на вищий технічний та технологічний рівень на основі досягнень науки і техніки. Технічна підготовка виробництва складається з конструкторської та технологічної підготовки. Освоєння виробництва – складова частина впровадження продукції у виробництво, що містить відпрацьовування та перевірку підготовленого технологічного процесу та оволодіння практичними прийомами виготовлення продукції зі стабільними значеннями показників та в заданому обсязі. Освоєння є завершальним етапом упровадження продукції у виробництво, після якого починається серійний або масовий випуск продукції. Диференціація процесу підготовки виробництва
II.Залежно від рівня поділу праці в ході створення, освоєння і виробництва нової продукції, її складності підготовка виробництва поділяється: - на міжнародну; - міжгалузеву; - галузеву; - заводську.
III. За складом і характером робіт, що виконуються під час науково-технічної підготовки виробництва нової продукції, розрізняють такі їх види: - науково-дослідні роботи виконуються на першій стадії та сприяють удосконаленню технологічних процесів, упровадженню прогресивного обладнання, технологічного оснащення та засобів контролю, підвищенню рівня механізації й автоматизації робіт тощо; - конструкторські роботи містять розробку конструкцій нової продукції або вдосконалення тієї, що вже випускається, та створення комплекту конструкторської документації, необхідної для її виготовлення та експлуатації; - технологічні роботи містять заходи зі створення та вдосконалення технологічних процесів, оформлення необхідної технологічної документації, проектування та виготовлення технологічного оснащення; – організаційно-планова підготовка - сукупність взаємопов’язаних процесів планування, організації, обліку та контролю на всіх стадіях та етапах підготовки виробництва, що забезпечують готовність підприємств до створення та виробництва нових виробів, або адаптація виробничої та організаційної структури підприємства до умов виготовлення нової продукції;
- матеріально-технічні роботи – забезпечення матеріальнотехнічної готовності підприємства (своєчасна та комплектна поставка основних і допоміжних матеріалів, обладнання, оснащення, запасних частин тощо) до створення та випуску нової продукції; - економічні роботи - сукупність взаємопов’язаних процесів, що забезпечують економічне обґрунтування створення, виробництва та експлуатації нової продукції. Вони містять: а) визначення економічної доцільності створення, виробництва та експлуатації нового виробу; б) розрахунок граничних цін на нові вироби; в) установлення термінів та джерел фінансування робіт зі створення та засвоєння нових виробів тощо; - соціально-психологічні роботи – сукупність взаємопов’язаних процесів, які забезпечують соціально-психологічну готовність підприємства до створення та виробництва нових виробів. Вони полягають: а) у роз’яснювальній роботі про необхідність створення та освоєння нових виробів заданої якості; б) інформуванні колективів про необхідність проведення професійних, кваліфікаційних та організаційних перетворень під час створення та освоєння нової продукції; в) мобілізації адміністрацією підприємства всіх творчих можливостей працівників для створення та випуску виробів у найкоротші терміни за найменших витрат праці. Це сприяє створенню сприятливого соціально-психологічного клімату в колективах та підвищенню ефективності виробництва.
Наукові дослідження поділяються на теоретичні та прикладні. Результатом теоретичних досліджень є відкриття - виявлення невідомих раніше об’єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які докорінно змінюють рівень пізнання. Роботи творчого характеру, гіпотези, теорії є відправною точкою для творчого мислення та подальших пошуків. Прикладні дослідження починаються з пошуку галузі практичного застосування теоретичних знань. Це може бути з’ясування можливості створення виробів, основаних на нових принципах дії, створення та використання нових видів матеріалів, технологічних процесів тощо. Прикладні дослідження завершуються попередніми розробками та рекомендаціями з упровадження, на підставі яких складається технічне завдання на проектування нових виробів. Важливу роль для реалізації нових наукових знань, отриманих у результаті фундаментальних та прикладних досліджень, мають нововведення. Нововведення (інновації) – це нова інформація, отримана в результаті прикладних досліджень та підтверджена експериментально, тобто все те, що дозволяє покращити функціональну віддачу виробу або знизити вартість порівняно з раніше створеними. На основі результатів наукових досліджень з’являються нові рішення конкретних технічних завдань, серед яких першорядне значення мають винаходи. Винахід – це нове технічне рішення завдання в будь-якій галузі ринкової економіки або таке, що має суттєві відмінності й дає позитивний ефект. Рішення технічного завдання має принципово Науково-технічна підготовка виробництва відрізнятися від відомих рішень аналогічного завдання у світовій практиці. Створення нових виробів на основі винаходів означає, що ці вироби за рівнем конструктивних рішень відповідають останнім досягненням науки і техніки. Поряд із винаходами велике значення для вдосконалення виробництва та підвищення його ефективності мають раціоналізаторські пропозиції. Раціоналізаторською пропозицією визнається нове та корисне для підприємства технічне рішення, яке передбачає зміну конструкції виробу, технології та організації виробництва, матеріалів, що застосовуються та комплектувальних виробів. Авторство на результати науково-технічної творчості охороняється в Україні законом та засвідчується документами, які видаються авторам. На відкриття видається диплом, на винахід – авторське свідоцтво або патент, на раціоналізаторську пропозицію – посвідчення. Запатентований винахід є власністю патентовласника і може бути використаний тільки за його згодою, шляхом видання дозволу патентних прав за відповідну плату, тобто шляхом придбання ліцензії. Ліцензія – документ, який засвідчує дозвіл власника на використання патента іншими особами або організаціями. Конструкторська підготовка виробництва – це сукупність взаємозалежних процесів зі створення нових або вдосконалення діючих конструкцій виробів заданої якості за встановлених термінів, обсягів випуску та мінімальних витрат. Вона містить проектування нової продукції та модернізацію тієї, яка вироблялася раніше, а також розробку проекту реконструкції та Конструкторська підготовка виробництва переобладнання підприємства або його окремих підрозділів відповідно до вимог науково-технічного прогресу та перспектив ринкової кон’юнктури. Основними цілями конструкторської підготовки виробництва є: - постійне вдосконалення якості продукції; - підвищення рівня технологічності конструкції, під якою мають на увазі спрощення прийомів виготовлення продукції та можливість застосування прогресивних методів виготовлення із заданим обсягом виробництва; - зниження собівартості нової продукції завдяки виготовленню та вдосконаленню конструкції виробу, зменшення матеріальних витрат, заміна коштовних матеріалів дешевшими, але такими, що не поступаються їм за якістю; - забезпечення охорони праці та техніки безпеки. Вихідним етапом для проектування нової продукції є проектне завдання, у якому зазначають найменування продукції, її призначення, сферу застосування, запланований обсяг випуску та технологічні показники в процесі виробництва й експлуатації. У проектному завданні визначаються принципові відмінності нової конструкції або виробу від тих, що випускалися раніше, наведено перелік та обґрунтування необхідності виготовлення оригінальних виробів, докладні розрахунки ефективності нового виробу з урахуванням ефекту, що розрахований як для споживача, так і для виробника. На основі проектного завдання та співставлення різних варіантів можливих рішень виробів, порівняльної оцінки рішень виробів, що розробляються та існують, а також патентних матеріалів складається Етапи конструкторської підготовки технічна пропозиція – сукупність конструкторських документів, що містять технічне та техніко-економічне обґрунтування доцільності подальшої розробки проекту. Технічна пропозиція після узгодження та затвердження в установленому порядку є підставою для розробки ескізного проекту сукупності конструкторських документів, які мають містити принципово нові конструктивні рішення, що дають загальне уявлення про будову та принцип роботи виробу, та дані, що визначають призначення, основні параметри та габаритні розміри проектованого виробу. Узгоджений та затверджений ескізний проект є підґрунтям для розробки технічного проекту або робочої конструкторської документації. Технічний проект – сукупність конструкторських документів, які містять остаточні технічні рішення і дають повне уявлення про розроблений виріб та вихідні дані для розробки робочої документації. Він містить: графічну частину, обґрунтування вибору матеріалів та напівфабрикатів, визначення основних процесів виготовлення, постачальників напівфабрикатів та виробів у порядку їх кооперації. Технічний проект після узгодження та затвердження є основою для розробки робочої конструкторської документації. До її складу входять: робочі креслення всіх деталей, складальні креслення та монтажні схеми. Конструкторська підготовка виробництва закінчується оформленням у прийнятому порядку всіх необхідних креслень та іншої технічної документації на новий виріб. Після випробування та доведення дослідної партії уточнюється робочий проект, який передається в завершеному вигляді для технологічної підготовки виробництва. Установлений та розглянутий порядок конструкторської підготовки виробу характерний повною мірою тільки для масового та великосерійного виробництва, для дрібносерійного та одиничного виробництва кількість стадій та обсяг робіт за кожним із них зменшується. Вимоги до якості конструкції нового виробу: технічний рівень виробу, патентоспроможність, патентна чистота, ергономічна характеристика, естетичні вимоги, конструктивна та технологічна послідовність. Для проектування нового виробу разом із конструкторськими вимогами мають бути враховані: Економічні вимоги – забезпечення зростання продуктивності праці, менша питома собівартість порівняно з базовим виробом, підвищення якості продукції тощо. Експлуатаційні вимоги – висока корисна віддача, надійність, ремонтопридатність, екологічність виробу тощо. Організаційно-виробничі вимоги – відповідність конструкції умовам її виготовлення, можливість типізації, механізації й автоматизації виробничих процесів, забезпечення раціональних методів контролю якості продукції тощо. Для організації виробничого процесу визначальним етапом вважається технологічна підготовка виробництва – сукупність взаємопов’язаних процесів, які забезпечують технологічну готовність підприємства до випуску виробів заданої якості за встановлених термінів, обсягів випуску та витрат. Вона тісно пов’язана із конструкторською підготовкою. Головне завдання технологічної підготовки – це розробка технологічних процесів, що забезпечують мінімальні витрати на виготовлення певного обсягу продукції належної якості. Технологічна підготовка виробництва . Показниками, що характеризують якість нової продукції є собівартість, продуктивність, потужність, надійність, довговічність, питома металомісткість, міра автоматизації, естетичність. За змістом технологічна підготовка містить такі етапи: – забезпечення технологічності конструкції виробу; – розробка технологічних процесів та методів контролю; – проектування, виготовлення чи закупівля технологічного оснащення; – налагодження та впровадження запроектованих технологічних процесів. Завданнями технологічної підготовки виробництва є: – забезпечення встановленої якості, кількості та номенклатури продукції; – підготовка умов для найбільш раціонального використання робочої сили, техніки, матеріалів і на цій основі досягнення високої продуктивності праці; – зменшення собівартості продукції; – забезпечення здорових та безпечних умов праці. Технологічність конструкції виробу – це така властивість, яка дає змогу виготовляти, монтувати, обслуговувати та ремонтувати виріб з оптимальними витратами часу й коштів. Для цього під час конструювання враховуються технологічні вимоги до конструкції виробу, проводиться технологічний контроль конструкторської документації, яка передбачає відповідну участь технологів у процесі конструювання нових виробів. Одним із показників технологічності виробів, які випускаються наново, є міра конструкторської та технологічної придатності, яка оцінюється за рівнем їх стандартизації та уніфікації. Уніфікація – це приведення деталей, приладів, оснащення, які використовуються в різних конструкціях, але виконують у них однакові функції, до конструкторської тотожності (адекватності). Стандартизація – це встановлення та застосування єдиних, чітко визначених правил і вимог до виробів, методів, термінів та інших об’єктів з метою обмеження їх різновидів доцільним мінімумом та впорядкування діяльності підприємств. Розробка технологічних процесів починається з визначення технологічних маршрутів деталей та складальних одиниць під час їх виготовлення. Потім розробляються технологічні процеси виготовлення заготовок, напівфабрикатів та виробів у цілому, обчислюються норми витрат часу на всі види технологічних операцій. Залежно від типу виробництва розробка технологічного процесу має різний ступінь деталізації. Так, в одиничному виробництві детальна розробка технологічних процесів є економічно недоцільною через високу трудомісткість цих робіт. За цих умов зазвичай обмежуються розробкою маршрутної технології, в якій зазначають основні операції без розділення їх на окремі складові. У маршрутній карті, яка є основним технологічним документом в одиничному та дрібносерійному виробництвах, міститься перелік технологічних операцій із зазначенням обладнання, технологічного оснащення, розряду роботи та норми часу. У великосерійному та масовому виробництвах технологічний процес розробляється детально, із розділенням не тільки на операції, але й на окремі їх частини – переходи. На кожну операцію складається операційна карта, в якій разом із зазначенням обладнання, оснащення, розряду роботи та норми часу містяться характеристики способів та режимів обробки за елементами операції (переходами). Одночасно з розробкою технологічного процесу визначаються методи організації виробництва, розраховуються норми витрат матеріалів на деталі, напівфабрикати та вироби в цілому. Найважливішим етапом технологічної підготовки виробництва є проектування й виготовлення (закупівля) технологічного оснащення – технологічного обладнання, пристроїв, інструменту, засобів механізації й автоматизації виробничих процесів. Обсяг цієї роботи залежить від конструктивно-технологічних особливостей виробу, типу виробництва, обсягу випуску нової продукції. Налагодження та впровадження запроектованих технологічних процесів здійснюються в технологічних лабораторіях, експериментальних цехах, а остаточно – в цехах основного виробництва в міру готовності технологічної документації та спеціального оснащення. Технологічний процес вважається запровадженим (освоєним), коли виготовлення напівфабрикатів і виробу в цілому здійснюється відповідно до встановлених у ньому вимог та із запроектованими нормами часу. Весь комплекс робіт із технологічної підготовки виробництва виконується на підприємстві за централізованою, децентралізованою та змішаною системами, вибір якої залежить від типу виробництва. За централізованої системи, що застосовується переважно в масовому та великосерійному виробництвах, технологічна підготовка виробництва здійснюється в загальнозаводському відділі головного технолога. Спеціальне оснащення та інструмент виготовляються в цехах підготовки виробництва. Технологічні бюро цехів займаються впровадженням технологічних процесів та наступним їх удосконаленням. За децентралізованої системи технологічна підготовка виробництва здійснюється цеховими технологічними бюро. Відділ головного технолога здійснює методичне керівництво технологічними 134 службами підприємства, проводить роботи зі стандартизації та типізації технологічних процесів, стандартизації оснащення, дослідницькі й експериментальні роботи. Ця система застосовується в одиничному та дрібносерійному виробництві. Змішана система організації технологічної підготовки виробництва, яка застосовується здебільшого в серійному виробництві, є комбінацією двох попередніх. Сучасна техніко-технологічна база підприємства дає можливість виготовляти одну й ту саму продукцію різними способами. Під час проектування технологічних процесів необхідно оцінити можливі варіанти технології та вибрати з них оптимальний, тобто найбільш економічний для конкретних виробничих умов. Організаційно-планова підготовка – адаптація виробничої та організаційної структур підприємства до умов виготовлення нової продукції, забезпечення потрібним обладнанням, перепланування технологічних схем і розміщення устаткування в підрозділах, розробка календарно-планових нормативів, обґрунтування методу переходу на випуск нових виробів. Розробка плану технічної підготовки виробництва є частиною довготривалого та середньотермінового планування. Вихідними даними для планування технічної підготовки виробництва нової продукції є: - план технічного розвитку підприємства; - нормативи для визначення складу та обсягу робіт; - тривалість робіт на всіх етапах технічної підготовки. Планування технічної підготовки виробництва нової продукції . В організації планування технічної підготовки виробництва важливу роль відіграють нормативи технічної підготовки виробництва: - нормативи обсягу виробництва; - нормативи обсягу робіт із підготовки виробництва в натуральному вираженні; - нормативи трудомісткості робіт із підготовки виробництва. Із метою скорочення термінів підготовки використовується метод паралельного та паралельно-послідовного ведення робіт. В організації робіт зі створення та освоєння нової техніки та технології важливе місце займає використання наочних графічних зображень - сітьових графіків, які складаються з двох елементів: робіт і подій. Події є початком або закінченням кожного виду робіт, які можна чітко зафіксувати. Сітьовий графік дозволяє найбільш раціонально побудувати перебіг виконання робіт, визначити чітку послідовність і черговість виконання всіх необхідних операцій та дій. Для планування технічної підготовки виробництва велике значення має використання норм, правил та вимог, установлених системами відповідних стандартів. До них належать: Єдина система конструкторської документації (ЄСКД), Єдина система технологічної документації (ЄСТД), Єдина система технічної підготовки виробництва (ЄСТП). Використання єдиних міжгалузевих стандартів створює сприятливі умови для забезпечення науково-технічної підготовки виробництва на високому рівні, здатному гарантувати конкурентоспроможну якість виробів, що випускаються.
.png)