- Виробнича. Дана тара застосовується для внутрішньозаводських / цехових проміжних виробничих етапів, обумовлених індивідуальними технологічним процесом конкретної продукції

- Транспортна. Їй призначення - транспортування і зберігання продукції;

- Споживча. Є упаковкою готового товару, навіть в якійсь мірі частиною самого товару. На даний вид упаковки часто накладаються обмеження по габаритах: чи не більше 0,6 м по периметру. Для складування транспортування увазі застосування додаткової транспортної тари.

- Спеціальна (консервуюча).

Залежно від використовуваного матеріалу існує безліч різновидів тари та упаковки: скляна, паперова, дерев'яна, полімерна і т.д.

Матеріал - дуже важлива ознака класифікації тари і упаковки матеріал, адже саме він є найголовнішим чинником, що визначає сумісність упаковки з конкретним типом продукції, виходячи з набору її фізичних властивостей, наприклад, згідно з нормами упаковка для фармацевтики і тара для побутової хімії, природно припускають застосування різних матеріалів.

2 Характеристика скляної тари

Скляні банки, бутилки широко поширені в консервній промисловості для фасування плодових і овочевих консерви.

Скляна тара закочується металевими кришками, при чому існують різні в залежності від конструкції вінця горловини банки, способи фіксації металевої кришки на горловині, або, як прийнято говорити, різні способи закочування. Існуюча класифікація скляної консервної тари заснована на способах закочування. Відносно з цією класифікацією вінці горловини банок бувають трьох типів )рис. 9), що позначають римськими цифрами: І-обкатний; ІІ – обжимний; ІІІ – різьбовий.

Скляні банки мають умовні позначення, котрі складаються із типу (І, ІІ і ІІІ), діаметру вінця в мм (58, 82, 68) та ємності (см3). Наприклад, банка І – 82 – 1000 – банка обкатна з зовнішнім діаметром вінця горловини 82 мм, ємність 1000 см3.

Переваги:

• високі гігієнічні властивості;

• висока прозорість;

• хімічна стійкість (інертність);

• збереження смаку (аромату, запаху) продукту;

• стійкість до стиснення (міцність на стиск);

• багаторазовість використання;

• високі естетичні властивості;

• можливість повторної переробки;

• легкість ідентифікації тари у відходах.

Недоліки:

• крихкість;

• висока питома маса (одиниці упаковки);

• дефекти виробки.

3 Характеристика металевої тари

Металева тара буває жерстяна, алюмінієва, з хромованої та алюмінієвої жесті.

Металеві банки для консервів виготовляють двох типів: І – збірні та ІІ – цільні. Банки І-го типу бувають круглого і прямокутного перерізу, а банки ІІ типа – круглого і фігурного перерізу (прямокутні, овальні, еліптичні).

Матеріалом для виробництва жерстяної консервної тари служить біла жерсть, що представляє собою тонко прокатану сталь товщиною 0.18 – 0.36 мм, покриту з двох боків захисним шаром олова. В залежності від способу нанесення захисного олов’яного покриття біла жерсть випускається двох видів: гарячого та електролітичного лудження.

Різні види консервів мають сильну агресивну дію на олов’яне покриття, особливо якщо воно нанесене електролітичним способом. Тому білу жерсть доводиться з внутрішньої сторони лакувати.

Переваги та недоліки металевої тари

Металеві консервні банки виробляються з широко доступних матеріалів, придатних для вторинного використання. Вони непроникні для вологи, газу і світла, і, крім того, виробництво консервних банок і фасування в них продукції може проводитися з досить високою швидкістю. Сьогодні існує багато видів банок, легко відкриваються і дозволяють видаляти без допомоги спеціальних інструментів.

Утилізація та переробка алюмінієвих банок не призводить до зниження якості продукції, при цьому витрати енергії знижуються на 95% порівняно із застосуванням первинного алюмінію, оскільки видобуток алюмінію з бокситової руди є надзвичайно енергоємним процесом. Алюміній володіє невеликою вагою, хорошою теплопровідністю, стійкістю до окислення, до впливу розріджувачів і мастильних матеріалів, привабливою блискучою поверхнею. Однак він потребує додаткового покритті для захисту від більшості кислот і лугів, а також від подряпин і стирання.

4 Полімерна тара

Полімерна тара має багато цінних технічних властивостей, високу естетичну якість і отримує все більше поширення в народному вжитку. Полімери відносять до тих нових економічних матеріалів, котрі можуть замінити в багатьох випадках жерсть і скло при виготовленні консервів. Вони використовуються для упаковки харчових концентратів, сушених плодів і овочів та харчових продуктів, консервованих хімічним та асептичним способами. В комбінації з другими матеріалами вони можуть бути застосованими для герметичної упаковки пастеризованої продукції – джемів, варення і т. д. і навіть для виготовлення тари, що наповнюється продуктом, що підлягаю тепловій стерилізації.

Паперово-металева тара – комбіновані банки для пастеризованої продукції ємністю 200, 300 та 400 г, що повністю імітує звичайні консервні банки, тобто закупорені двома однаковими металевими кінцями. Корпус їх виготовляється з рулонної або імпрегнованого паперу з використанням захисних паперових матеріалів (пергамент, каширована фольга, папір з полімерним покриттям), лаку або парафіну, зв’язуючи речовин (полівінілацетатна емульсія), етикетки та ін. Для виготовлення кінців використовується біла та чорна лакована жерсть, алюміній.

Картонна тара (ящики) застосовується для зовнішньої упаковки консерви та консервної тари. Ящики виготовляються із гофрованого картону і складаються із цільних бокових і торцевих стінок і складових дна і кришки – внутрішніх і зовнішніх клапанів. Внутрішні розміри ящиків, марки картону і паперу, маса груза, розміщення банок в ящику, розміри і кількість перегородок проводиться до відповідних ГОСТів. В залежності від типу і розміру банок маса груза в картонних ящиках знаходиться в межах 15-30 кг.

Дерев’яна тара представлена в основному бочками і призначена для фасування в неї продукції , що зберігається за рахунок осматично діючих речовин – цукру або солі (повидло, джем, варення, томат-паста), молочної або оцтової кислоти (соління, квашення, маринади) або антисептиків (сульфітовані плоди і пюре).

1 з 12 балів

Підготовка тари до фасування
Перед потраплянням на фасування консервна тара повинна бути ретельно оглянута і мати відповідна санітарну обробку для видалення забруднень і мікроорганізмів.
Найбільш простою є підготовка жерстяних банок. Останні, як правило, виготовляються на тому ж заводі, де відбувається фасування консервів. Тому шлях, що проходить тара від місця виготовлення до місця фасовки, прямий, короткий, без перевалочних пунктів, де тара могола б забруднитися і інфікуватися, а біла жерсть з якої виготовляють банки, поступає на консервний завод в упаковці, що виключає можливість її забруднення.
В технологічному цеху жерстяна тара оглядається для відбракування банок з вм’ятинами, порушеною від бортівкою та іншими дефектами та вибірково перевіряється на герметичність.
Найбільш простим способом перевірки порожніх банок на герметичність являється закочування їх з невеликою порцією (0.5-1.5) мл) низько кип’ячої рідини, краще всього середнього ефіру. При опусканні банки в гарячу воду (85-90С) ефір кипить, переходить в газоподібний стан,і в банці утворюється надлишковий тис. Якщо банка не герметична, та в місцях не герметичності (в маточних або прокольних швах) відбувається видиме оку пропускання газу у вигляді пухирців.
Набагато складніше підготувати до фасування скляну тару. Остання виготовляється на спеціальних заводах, розміщених частіше всього на великій відстані (в іншому місті) від консервного заводу.
При огляді візуально перевіряють наявність дефектів – тріщини, насічок, щерблені і т. п, при цьому банки з неприпустимими дефектами бракують. Далі банки калібрують по основним розмірам вінця горловини і висоти. Вибірково перевіряють якість обжигу скла за допомогою поляроїд них полярископів, дія яких заснована на зміні оптичних властивостей скла при наявності в ньому внутрішньої напруги.
Скляні банки миють на автоматичних або напівавтоматичних мийних машинах, в яких відбуваються наступні операції: відмочування забруднень в теплій воді (45С) , потім в спеціальному миючому розчині лугу при 80 С, шприцювання оборотною водою при 85 С і шприцювання чистою водою при 90 С.
Загальна тривалість процесу миття банок знаходиться в межах 5-10 хв в залежності від особливостей конструкції мийної машини. Миття банок ручним способом в ванна дозволяється у вигляді виключення.
Брудне скло дуже погано змочується звичайною водою ( кут змочування порядку 60-65), тому без застосування спеціальних миючих засобів виконати ефективний процес миття неможна.