Комп’ютерна етика. Кодекси етики в сфері інформаційних технологій.

Комп’ютерна етика визначається як “аналіз природи соціального впливу комп’ютерних технологій на суспільство, формулювання на цій основі моральних норм і проведення активної політики їх упровадження у свідомість розробників і користувачів комп’ютерних технологій” Незважаючи на те, що дотримання моральних норм підтримується тільки суспільним впливом, їх наявність необхідна і тому, що саме на основі норм моралі виробляються нові й удосконалюються існуючі юридичні норми, які забезпечуються державним впливом.

Розповсюдження комп’ютерних та Інтернет-технологій в сучасному суспільстві має бути збалансовано правовими та морально-етичними основами регулювання взаємовідносин між комп’ютером та людиною в міжнародному мережевому просторі. Українське співтовариство тільки-но наближається до вивчення проблем, що виникають паралельно зі швидким проникненням мережевих технологій у суспільне життя, зокрема до освітньої сфери, де інформаційні технології стають вже звичайним інструментом дистанційної освіти.

Комп'ютерна етика — це нова гілка етики, яка розвивається і змінюється так само швидко, як ростуть і розвиваються комп'ютерні технології. Термін «комп'ютерна етика» можна інтерпретувати по-різному. У вузькому сенсі комп'ютерну етику часто прирівнюють до спроб професійних філософів адаптувати традиційні етичні теорії, подібні утилітаризму, кантіанству і т. п., для вирішення етичних проблем застосування комп'ютерних технологій. З іншого боку, до комп'ютерної етики можна віднести безліч областей, включаючи корпоративну етику, стандарти професійної поведінки, кодекси етики, деякі аспекти комп'ютерного права, публічної політики і навіть певні направлення соціології та психології використання комп'ютерів

Кодекси етики в сфері інформаційних технологій

У США спробували регулювати взаємовідносини між комп'ютерними професіоналами і суспільством за допомогою «Кодексу професійної поведінки», виробленого Асоціацією обчислювальної техніки (Association for Computing Machinery - ACM). По суті, комп'ютерні професіонали входять не тільки в специфічні відносини один з одним, а й отримують владу над окремими людьми, соціальними інститутами і навіть над навколишнім середовищем, тому особливої актуальності набуває розробка кодексів професійної поведінки в цій галузі.

В даний час існує декілька кодексів професійної етики у сфері інформаційних технологій. Можливо, найбільш відомі ті, які були розроблені асоціацією ACM та інститутом інженерів електротехніки та електроніки IEEE, їх спільний кодекс етики та професійної практики розробників програмного забезпечення.

Етичний кодекс ACM/IEEE містить вісім Принципів, пов'язаних з поведінкою і рішеннями, прийнятими професійними програмістами, включаючи практиків, викладачів, менеджерів та керівників вищої ланки. Кодекс поширюється також на студентів і «підмайстрів», що вивчають дану професію.

Коротка версія кодексу підсумовує прагнення кодексу на високому рівні абстракції; параграфи, включені в повну версію дають приклади, що показують як ці прагнення відображаються на діяльності професійних програмістів. Без цих вищих принципів деталі кодексу стануть казуїстичними і нудними. Без деталей прагнення залишаться піднесеними , але порожніми і декларативними. Разом же вони утворюють цілісний кодекс.

Професійні програмісти будуть домагатися, щоб аналіз, специфікація, проектування, розробка, тестування і супровід програмного забезпечення стали корисною і шанованою професією. Відповідно до їх прихильності до процвітання, безпеки та добробуту суспільства, програмні інженери будуть керуватися наступними вісьма Принципами:

1. ТОВАРИСТВО

Програмні інженери будуть діяти відповідно суспільним інтересам.

2. КЛІЄНТ І РОБОТОДАВЕЦЬ

Програмні інженери будуть діяти в інтересах клієнтів і роботодавця, відповідно суспільним інтересам.

3. ПРОДУКТ

Програмні інженери будуть домагатися , щоб вироблені ними продукти та їх модифікації відповідав найвищим професійним стандартам.

4. МІРКУВАННЯ

Програмні інженери будуть домагатися чесності та незалежності в своїх професійних судженнях.

5. МЕНЕДЖМЕНТ

Менеджери та лідери програмних інженерів керуватимуться етичним підходом до керівництва розробкою і супроводом ПЗ, а також будуть просувати і розвивати цей підхід.

6. ПРОФЕСІЯ

Програмні інженери будуть покращувати цілісність і репутацію своєї професії відповідно з інтересами суспільства.

7. КОЛЕГИ

Програмні інженери будуть чесними по відношенню до своїх колег і будуть всіляко їх підтримувати.

8. ОСОБИСТІСТЬ

Програмні інженери протягом усього свого життя навчатимуться своїй професії і просуватимуть етичний підхід до своєї професії.

Багато кодексів не відображають специфіки професії, вони містять занадто загальні канони, які охоплюють зобов'язання будь-якого професіонала: чесність, компетентність, відповідальність, підвищення кваліфікації тощо.

Кодекс професійної поведінки може застосовуватися як механізм соціалізації. Якщо існує кодекс професійної поведінки, тобто деяка гарантія, що всі представники цієї професії будуть, принаймні, знати про стандарти, закріплених у кодексі.

Найбільш важлива функція кодексу етики - сформулювати колективну мудрість осіб даної професії. У кодексі етики має бути зібрано те, що особи даної професії з багаторічним досвідом роботи визнали найбільш важливими речами, про які необхідно думати і які слід робити, коли працюєш в даній області. Кодекс є вираженням досвіду і згоди більшості осіб даної професії. І включає в себе:

• не виробляти, не копіювати і не використовувати програмні і технічні засоби інформатики і телекомунікацій без дозволу (ліцензії власника/виробника або правовласника) і не придбані на законних підставах;

• не порушувати законодавство про охорону інтелектуальної власності і визнані норми авторського права на програмні засоби і бази даних;

• не порушувати таємниці передачі повідомлень, не практикувати розкриття інформаційних систем і мереж передачі даних;

• не використовувати найменування та абревіатури інших фірм, компаній і організацій без їх згоди.

На жаль, наявність етичних кодексів ІТ-фахівців, якими б досконалими вони не були, не виключає появу осіб, які ці правила порушують.

Західна вища школа має багатий методичний досвід щодо розвитку у майбутніх ІТ-фахівців професійної відповідальності. З самого першого видання (1968) авторитетний міжнародний документ щодо рекомендацій з викладання інформатики в університетах – Computing Curricula (СС) містить розділ стосовно соціальних, етичних і професійних аспектів інформатики. У СС 2001 по відношенню з першим куррикулумом він помітно розширився і за часом, і за кількістю модулів.

Розглянуті тут проблеми і положення комп'ютерної етики складають лише частину реального різноманіття її тем. На жаль, доводиться констатувати, що в нашій країні практично не існує спеціальних досліджень з проблем комп'ютерної етики. Практично всі проблеми комп'ютерної етики носять «відкритий» характер. Найбільш гострими і актуальними можна вважати проблеми, пов'язані з оцінкою діяльності хакерів, захистом авторських прав і прав особистості в інформаційному просторі. Але навіть у тих областях комп'ютерної етики, де розроблений теоретичний фундамент аналізу моральних проблем і вироблені конкретні норми, принципи та рекомендації, як, наприклад, в комп'ютерних кодексах, виникають такі дилеми, які не мають очевидного правильного рішення.