Конструктор уроків
1
1. Види коливань та умови їх виникнення
Коливання – це зміни стану системи біля певної точки рівноваги, які точно або приблизно повторюються з часом.
За характером взаємодії з навколишніми тілами та полями розрізняють вільні коливання, вимушені коливання, автоколивання.
Вільні коливання | Вимушені коливання | Автоколивання |
Вільні коливання – це коливання, які відбуваються під дією внутрішніх сил системи і виникають після того, як систему виведено зі стану рівноваги. • Системи, в яких можуть виникнути вільні коливання, називають коливальними системами. • Щоб у коливальній системі виникли вільні коливання, необхідне виконання двох умов: 1) системі має бути передано енергію; 2) втрати енергії в системі мають бути незначними. Вільними, наприклад, є механічні коливання тягарця на пружині, які виникають, якщо тягарець відхилити від положення рівноваги й відпустити; електромагнітні коливання в коливальному контурі. • Амплітуда вільних коливань визначається початковими умовами. | Вимушені коливання – це коливання, які відбуваються в системі тільки під дією зовнішнього періодичного впливу. Вимушеними, наприклад, є коливання шарів повітря під час поширення звукової хвилі, періодична зміна сили струму в електричній мережі. • Під час вимушених коливань може виникнути явище резонансу – різке збільшення амплітуди коливань у разі, якщо частота зовнішнього періодичного впливу збігається з власною частотою коливань системи. • Амплітуда вимушених коливань визначається інтенсивністю зовнішнього періодичного впливу. | Автоколивання – це незгасаючі коливання, які відбуваються внаслідок здатності системи самостійно регулювати надходження енергії від постійного джерела. • Системи, в яких можуть виникнути автоколивання, називають автоколивальними системами. До автоколивальних систем можна віднести, наприклад, механічний годинник або генератор високочастотних електромагнітних коливань. • Амплітуда автоколивань визначається властивостями автоколивальної системи. |
Якщо в коливальній системі немає жодних втрат енергії, то коливання триватимуть як завгодно довго – їхня амплітуда із часом не змінюватиметься.
Незатухаючі коливання – коливання, амплітуда яких із часом не змінюється.
У будь-якій реальній коливальній системі завжди є втрати енергії: під час механічних коливань енергія витрачається на долання сил тертя, деформацію; під час електромагнітних коливань – на нагрівання провідників, випромінювання електромагнітних хвиль. У результаті амплітуда коливань із часом зменшується, і через певний інтервал часу, якщо немає надходжень енергії від зовнішнього джерела, коливання припиняються (згасають).
Згасаючі коливання – це коливання, амплітуда яких із часом зменшується.
2. Гармонічні коливання
Коли тіло здійснює механічні коливання, змінюються його координата, швидкість і прискорення. У випадку електромагнітних коливань змінюються сила струму в колі, заряд і напруга на обкладках конденсатора, ЕРС. У рамках шкільного курсу фізики ми будемо розглядати тільки гармонічні коливання.
Гармонічні коливання – це коливання, за яких значення змінної величини змінюється з часом за гармонічним законом.
x=A cos(ωt+φ0 ) або x=A sin(ωt+φ0 )
x – значення змінної величини в даний момент часу ; A – амплітуда коливань; ω – циклічна частота; φ0 – початкова фаза коливань.
Графік гармонічних коливань має вигляд кривої, що у математиці зветься синусоїдою або косинусоїдою.
Графіки гармонічних коливань:
а – графік залежності координати тіла від часу: x(t)=xmax sin(ωt+φ0 )
б – графік залежності сили струму від часу: i(t)=Imax sinωt
Imax, xmax– амплітуди коливань; T– період коливань; φ0 – початкова фаза коливань
а)
б) 
3. Фізичні величини, що характеризують коливальний рух
Амплітуда коливань – це фізична величина, яка характеризує коливання і дорівнює максимальному значенню змінної величини.
Уразі механічних коливань амплітуду розуміють як максимальне зміщення Можна говорити також про амплітуду швидкості й амплітуду прискорення .
У разі електромагнітних коливань говорять про амплітуду сили струму , амплітуду напруги , амплітуду ЕРС .
Період коливань T – фізична величина, яка характеризує коливання і дорівнює мінімальному інтервалу часу, через який значення змінної величини повторюється, тобто часу, за який здійснюється одне повне коливання.
T=t/N
t– час коливань; N – кількість повних коливань за цей час.
Одиниця періоду коливань у СІ – секунда:
Частота коливань ν – фізична величина, яка характеризує коливання і чисельно дорівнює кількості повних коливань, які здійснюються
ν=N/t
Одиниця частоти коливань у СІ – герц:
Циклічна частота ω – фізична величина, яка характеризує коливання і чисельно дорівнює кількості повних коливань, які здійснюються за 2 π секунд.
ω=2πν=2π/T
Одиниця циклічної частоти в СІ – радіан за секунду:
Фаза коливань – фізична величина, яка характеризує стан коливальної системи в даний момент часу.
φ=ωt+φ_0
Фаза коливань визначається періодом коливань (оскільки ), моментом часу , у який фіксується значення змінної величини, та початковою фазою коливань – фазою коливань у момент початку відліку часу.
2
Які коливання називають вільними? вимушеними? автоколиваннями?
3
Войнова Надія Володимирівна
Войнова Надія Володимирівна
Рефлексія від 23 учнів
Сподобався:
Так: 21
Ні: 2
Зрозумілий:
Так: 21
Ні: 2
Потрібні роз'яснення:
Ні: 22
Так: 1