Кольоровий тиждень. День синій. Синя казка

Вівторок у нас день СИНІЙ

Колір віри, мудрості, надії…

1. СИНЯ казка

Зібралися коні зі всього світу — чорні, чалі, гніді, булані, вороні в яблуках

— і сказали:

—Якщо машини переможуть, ми всі загинемо. Зробимо так, щоб один кінь був вічним!

І вирішили вони, що вічний кінь буде синім. Це колір мрії і надії.

Коню дали сині крила і назвали його — Синій Кінь Надії.

І ще на Загальних Зборах Всіх Коней вирішили, що Синій Кінь буде самотній. Адже сильніше за всіх засмучується і мріє, сподівається і чекає – самотній. Тож хай у нього не буде ні друга, ні подруги, ні синіх лошат.

І тут засумував Синій Кінь, але йому сказали, що смуток теж синій і дуже підходить йому.

—Ти — Кінь мрії, — сказали йому. — Жити ти повинен в синій далині. Адже коли люди сподіваються, дивляться удалину. У далечінь моря синього, в далечінь неба далекого, в далечінь лісу — далекого, синього. Тільки у сутінках, тільки синім вранці, тільки у вечірньому тумані можеш підійти до людей.

Так вирішили Загальні Збори Всіх Коней – так воно і є насправді.

Ось чому побачити Синього Коня дуже важко.

Але ранньою весною, коли прилітають шпаки і в лісі квітують проліски, придивіться, чи немає там слідів Синього Коня?

А влітку ідіть по полю тихо-тихо. Там льон квітне, там волошки, там Синій Кінь пасеться.

А вже взимку дивіться у сутінки, туди, де ялинки опускають свої тіні. Там Синій Кінь.

• Прочитати казку

• Намалювати малюнок за змістом казки